Фонд держмайна завершив оцінку готелю “Україна”, планує провести аукціон з його приватизації наприкінці літа 2024 року, а для ТРЦ Ocean Plaza – у другій половині року, повідомив в інтерв’ю виданню Mind голова ФДМ Віталій Коваль.
“Ми вже завершили процедуру оцінки готелю – це 1,039 млрд грн без ПДВ. Готуємося нині до аукціону, який плануємо наприкінці літа, може, навіть зайдемо в третій квартал”, – розповів він.
За словами глави ФДМ, приватизацією готелю “Україна” цікавляться, зокрема, іноземні оператори, які розглядають у перспективі збільшення його категорії до п’ятизіркової.
Крім того, за його словами, вже понад три учасники розглядають участь в аукціоні з приватизації ТРЦ Ocean Plaza, Фонд отримав запити від інвестиційних фондів і девелоперських компаній.
Як повідомлялося, готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. У ньому 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Водночас заборгованість готелю становить понад 45 млн грн.
ТРЦ Ocean Plaza відкрито в Києві в грудні 2012 року на вул. Антоновича, 176. Його загальна площа – 165 тис. кв. м. Інвестиції в об’єкт становили приблизно $300 млн. Компанія UDP і ТОВ “К.А.Н. Девелопмент” виступили партнерами з розвитку проєкту.
ТРЦ було продано російській “ТПС-Нерухомість” Аркадія Ротенберга 2012 року. Пізніше, 2019 року український бізнесмен Василь Хмельницький опосередковано через UPD Holdings Limited придбав 33,5% акцій ТРЦ Ocean Plaza. У 2021-му він продав свою частку підприємцю Андрію Іванову. Угоду фіналізовано влітку-2023.
У червні 2023 року Кабмін передав ФДМ частку статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, якому належить ТРЦ, у розмірі 66,65% для подальшої приватизації.
Експортні продажі української пшениці зростають, з початку лютого законтрактовано понад 2 млн тонн, що може стати рекордним обсягом поставки за сезон.
Як повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), на березень уже продано 1,4 млн тонн пшениці.
“Трейдери свідчать, що дуже активно включається в закупівлі української фуражної пшениці Індонезія. Ця азіатська країна має захмарні цінники на внутрішньому ринку і зацікавлена в імпорті зерна. Ціна попиту з Індонезії – $260-265/тонна CIF”, – зазначили аналітики і додали, що українську пшеницю дуже вигідно експортувати в Індонезію.
За їхньою інформацією, “ложкою дьогтю” в цих планах є конфлікт на Червоному морі, де високий ризик обстрілу торгового флоту. Це поки що системна проблема, яка негативно впливає на торгівлю в Чорному та Середземному морях. Ризик стримує українських трейдерів фіксуватися в цьому напрямку.
“На ринку є очікування, що в другій половині березня прохід кораблів через Червоне море може повністю зупинитися. Логістичним рішенням міг би стати обхід кораблів морем через Африку, але це підніме вартість фрахту на $10-12 на тонні”, – розповіли в “Пуску”.
Крім того, експерти зазначили, що українська пшениця продовжує залишатися найдешевшою на більшості міжнародних ринків.
Минулого тижня Україна продала Єгипту пшеницю з вмістом білка 12,5% за $224 за тонну з поставкою в країну. Для порівняння, російська пшениця обійшлася в $245 на базисі FOB. Українська пшениця дуже дешева проти зерна іншого походження на ринках ЄС, Єгипту та Туреччини. Трейд намагається тримати нижчі ціни, щоб був сенс торгувати на багатьох базисах. Цінові розриви великі, що тримає СРТ-ринок на низьких рівнях. Проте, по пшениці з’являється дедалі більше продавців на базисі FOB, багато фермерів охоче продають по $195 доларів тонну в дунайських портах. При цьому на умовах СРТ пшениця коштує умовно $175-188 за тонну і до кінця тижня цінники можуть втратити ще $2 на тонні, прогнозують в аналітичному департаменті “Пуск”.
20 лютого 2024 року громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» у пресзалі інформагентства «Укрінформ» провела пресконференцію «Детінізація тютюнового ринку та результати євроінтеграційної акцизної політики в Україні». Експерти обговорили ключові заходи боротьби з нелегальною торгівлею, чинники рекордних надходжень від акцизних податків на тютюн за 2023 рік та перспективи подальшої акцизної політики.
Україна продовжує вживати кроків для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, оскільки це послаблює ефективність політики захисту здоровʼя від шкоди тютюну та спричиняє недонадходження Держбюджету.
Робота з подоланням нелегальної торгівлі тютюновими виробами складається із забезпечення законодавчої бази та безпосереднього контролю правоохоронними органами.
Щодо забезпечення законодавства, одним із важливих рішень в цьому напрямку у 2023 році стало ухвалення Закону №3326-ІХ, який забороняє до кінця воєнного стану виробляти для продажу у безмитному режимі та продавати в магазинах безмитної торгівлі (так звані «duty free») тютюнові вироби та рідини до е-сигарет. Крім цього напрацьований законопроєкт №9662, який унеможливить необгрунтовані втрати сировини сировини під час виробництва, які могли стати джерелом нелегальної тютюнової продукції. Крім цього Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики напрацював механізм системи простежуваності тютюнових виробів на основі євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС, що дозволить уряду відстежувати рух тютюнових виробів від виробника/імпортера до кінцевого рітейлора.
«Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати рівень нелегальної торгівлі в Україні. Крок за кроком закриваємо лазівки для недобросовісних субʼєктів господарювання, які таким чином ухилялися від сплати податків, продаючи нелегальну продукцію на внутрішньому ринку. Наразі ми готуємо до впровадження систему відстеження тютюнових виробів та хочемо удосконалити законодавчу базу до відповідності нормам Податкового кодексу. Прийняття таких змін не потребуватиме додаткових фінансових витрат із бюджету та сприятиме збільшенню податкових надходжень», — наголосив Данило Гетманцев, народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтримує багаторічне успішне впровадження Україною політики оподаткування тютюнових виробів, яка охоплює всі тютюнові та нікотинові вироби. Оподаткування тютюну є найефективнішою науково-підтвердженою політикою громадського здоров’я у сфері контролю над тютюном, яка просувається РКБТ ВООЗ. Повертаючись до твердження про загрозу незаконної торгівлі тютюном, я хотів би нагадати про інший глобальний інструмент ВООЗ — Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюном, який допомагає країнам комплексно вирішувати цю проблему та може сприяти подальшому просуванню України на шляху до євроінтеграції», – додав д-р Ярно Габіхт, Голова Бюро ВООЗ в Україні.
Як вже зазначалося, євроінтеграційна політика підвищення акцизів на тютюнові та нікотинові вироби демонструє вражаючі результати. У 2023 році надходження від тютюнових акцизів до Держбюджету склали рекордні 80,3 млрд грн, що на 36% більше ніж у 2022 році (59 млрд грн) та на 26,5% більше ніж у 2021 (63,5 млрд грн).
«На формування карколомного зростання у 36% акцизних надходжень від тютюнових виробів 2023 році вплинула не лише правильна податкова політика України, а ще й накопичення тютюновими виробниками та імпортерами значних запасів тютюнових виробів, для реалізації їх за старими цінами у 2024 році, про що свідчить аналіз акцизних надходжень. З огляду на це ми можемо очікувати цьогоріч зменшення надходжень від акцизного податку на тютюн. Задля виконання євроінтеграційних вимог та збереження рівня надходжень у бюджет необхідно якнайшвидше впровадити план досягнення 90 євро за 1000 шт.», — зауважив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Додаткове підвищення акцизів на тютюнові вироби у 2024-2025 роках задля досягнення 90 євро на 1000 штук дозволить збільшити надходження у Держбюджет України на 36 мільярдів гривень.
За додаткові 36 мільярдів Україна зможе підсилити свою оборону наприклад такими засобами: 1,9 мільйона FPV дронів, або 266 тисяч артилерійських снарядів 155 мм, або 25 850 нових пікапів, або 225 САУ Caesar.
Визначальну роль у забезпеченні надходжень від тютюнових акцизів зіграла реалізація 7-річного плану щорічного підвищення тютюнових акцизів на 20%, який діє з 2018 року та був впроваджений на виконання вимог Директиви 2011/64/EU. Разом з цим, завдяки своєчасній гармонізації акцизів на сигарети для нагрівання (ТВЕН) та сигарил до рівня сигарет Верховній Раді України вдалося зберегти сталість надходжень до бюджету, незважаючи на пеертікання споживачів. У 2023 році акцизні надходження від ТВЕН сягнули близько 14,4 млрд гривень.
За даними ДПС, у 2023 році в Україні було реалізовано 29,8 млрд сигарет (78,6%), 1,25 млрд сигарил (3,3%), 6,86 млрд сигарет для нагрівання (ТВЕН) (18,1%), всього — 37,9 млрд шт.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч людей. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків активного та пасивного куріння, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
Міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у 2023 році наростила органічні продажі насіння соняшнику та озимого ріпаку на 30% і 80% відповідно порівняно з 2022 роком, повідомила її пресслужба.
Згідно з прес-релізом, незважаючи на скорочення посівних площ кукурудзи в Україні через воєнні дії, Corteva збільшила свою присутність у господарствах, які продовжили вирощувати цю зернобобову культуру.
Забезпеченню зростання продажів компанії сприяла ефективна пряма модель співпраці з фермерами, розгалужена мережа торговельних агентів і представників та комплексна агрономічна підтримка фермерів по всій території України. Крім того, Corteva виступила партнером ініціативи Фонду Говарда Г. Баффета з передачі додаткових насінин ріпаку, кукурудзи та соняшнику для проведення посівної малим українським сільгоспвиробникам з постраждалих територій, зазначили в компанії.
Corteva також повідомила, що, незважаючи на загальне скорочення ринку засобів захисту рослин в Україні, рівень органічних продажів компанії у 2023 році зріс на 13% порівняно з минулим роком. При цьому попит на інсектициди від Corteva зріс удвічі порівняно з 2022 роком.
“Такі результати відображають націленість компанії на забезпечення фермерів новітніми та передовими продуктами заради підвищення продуктивності агровиробництва в Україні, що задекларовано у спільній декларації між Corteva Agriscience та Міністерством аграрної політики та продовольства України щодо поглиблення та подальшого розвитку співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі”, – йдеться у повідомленні.
“Майже два роки після старту повномасштабної війни ми в Corteva працюємо з українськими фермерами пліч-о-пліч, допомагаючи розв’язувати нові виклики, що постали перед ними. Ми трансформували роботу компанії відповідно до наявних умов і навчилися працювати в режимі марафону. Фермери вважають нас своїми надійними партнерами, про що свідчить те, що кількість клієнтів залишається незмінною, незважаючи на загальне скорочення ринку. Наша команда робить усе можливе, демонструючи надзвичайну динаміку роботи вже у 2024 році”, – зазначив керуючий бізнесом Corteva Agriscience в Україні Олександр Дмитрієв.
Як повідомлялося, операційний EBITDA провідної світової агрохімічної компанії у 2023 році зріс на 5% порівняно з попереднім роком, операційний прибуток у перерахунку на акцію за той самий період зріс на 1%.
Corteva Agriscience прогнозує, що 2024 року її чисті продажі продукції становитимуть $17,4-17,7 млрд, а операційний показник EBITDA – у діапазоні від $3,5-3,7 млрд.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с.Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с.Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) планує 1 липня відкрити школу біології Bioschool у Білій Церкві (Київська обл.), де розташовані основні виробничі потужності компанії, повідомив президент і співвласник компанії, член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану (“Рада сімох”) Костянтин Єфименко.
“Наша мета: популяризувати біологію в школі; створити базу для підготовки команди України до участі в Міжнародних олімпіадах з біології; організувати місце для проведення практичного туру Всеукраїнської олімпіади з біології; стати одним із лідерів на Міжнародних олімпіадах”, – написав Єфименко у Facebook у середу.
За його словами, до 1 липня Biopharma планує створити команду з 10 найкращих викладачів у різних сферах біології, сформувати класи для теоретичних і практичних занять, наповнити їх необхідною апаратурою, зокрема pH-метрами, системами для виділення нуклеїнових кислот РНК/ДНК, біологічними, цифровими, цифровими мікроскопами, обладнанням для імуногістохімії, СО2-інкубаторами, газовими й рідинними хроматографами, кріосховищами Дьюара тощо.
Передбачається, що заняття в Bioschool будуть доступні для 30-40 найкращих учнів-біологів 8-11 класів, а для вчителів, які виховали призерів Всеукраїнської олімпіади та переможців, будуть передбачені стипендії.
У межах проєкту Bioschool – створити як продукт шкільний біологічний клас із подальшим встановленням в українських школах, а також online-лекції для вільного доступу.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні поточного року зібрала страхових премій на суму 59,7 млн грн, що на 12,5% більше за аналогічний період 2023 року.
Як уточнюється на сайті страховика, за цей період було укладено договорів у 2,5 раза більше, ніж у 2023 році, і в 2,4 раза більше, ніж у січні 2021-го.
Премії з КАСКО склали 47,723 млн грн (+0,9% до січня-2023), з ОСЦПВ – 9,667 млн грн (у 2,9 раза більше), ДМС – 1,3 млн грн (+25,8%), від інших видів страхування – 1 млн грн (+97,8%).
Як повідомлялося, у січні компанія виплатила 270,9 млн грн, що на 53,8%, або на 10,3 млн грн більше за аналогічний період 2023 року. Зокрема, виплати за КАСКО становили 26 млн грн, що на 58,4% більше, ніж за січень 2023 року, за ОСЦПВ – 2,842 млн грн (+24,3%), ДМС – 684,7 тис. грн (+21,5%), за іншими видами страхування – 257,2 тис. грн (більше в 2,8 раза).
ТДВ “Експрес Страхування” засновано в 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАвто”. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. З квітня 2012 року є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
