Національний банк України затвердив головою правління націоналізованого Сенс Банку (Київ) Олексія Ступака, відібраного раніше наглядовою радою фінустанови на цю посаду за підсумками конкурсу, повідомила прес-служба банку в понеділок.
“15 лютого 2024 року Національний банк України погодив Олексія Ступака на посаді голови правління Sense Bank”, – йдеться в релізі.
Як повідомлялося, Ступак розпочав свою кар’єру 2002 року в Правекс Банку, де відповідав за роботу з корпоративними та VIP клієнтами. Потім з 2008 року він обіймав керівні посади в Креді Агріколь Банку.
У червні 2019 року він приєднався до команди Сенс Банку, обіймаючи посаду директора з корпоративного бізнесу, після чого став куратором корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу, чим і займається до теперішнього часу.
Колишній голова правління Сенс Банку Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду під час націоналізації банку наприкінці липня 2023 року, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин через кілька тижнів після призначення. Тимчасово виконувачкою обов’язків голови правління було призначено заступницю Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
За даними НБУ, на 1 січня 2024 року Сенс Банк за розміром активів (131,2 млрд грн) посідав 8-ме місце серед 63 діючих банків України. Його націоналізували наприкінці липня 2023 року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з російської “Альфа-Груп”, які потрапили під санкції. Тоді ж держава призначила повністю нові правління і наглядову раду.
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Снежная Панда”, у січні випустило продукцію на 41,92 млн грн, що в 2,5 раза більше, ніж за той самий місяць 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 78,5% – до 6,2 млн рулончиків.
Як повідомлялося, всього в січні основними виробниками санітарно-гігієнічної паперової продукції випущено 54,56 млн рулонів паперу – на 27% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози з привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного з провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Українські підприємства в січні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 17,160 тис. тонн із 8,280 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 2,15 раза – до $5,078 млн з $2,362 млн.
Експорт металобрухту в січні здійснювався в Польщу (95,35%), Німеччину (4,61%) і Нідерланди (0,04%).
У першому місяці року країна імпортувала зі Словаччини 129 тонн металобрухту на $45 тис., тоді як у січні-2023 ввезення цієї сировини не було.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Італійське експортно-кредитне агентство SACE виділить EUR1,5 млрд на підтримку торгівлі та фінансових операцій, зокрема, у сфері охорони здоров’я та інфраструктури.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України, про це йшлося під час зустрічі першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України Юлії Свириденко та Надзвичайного і Повноважного Посла Італійської Республіки в Україні П’єра Франческо Дзадзо, на якій українська сторона закликала SACE посилити співробітництво з Україною та розширити види покриваних ризиків.
Крім того, експортно-кредитна агенція має намір підтримувати інвестиції італійських компаній в Україну та надавати експортні кредити, пільгове кредитування та прямі інвестиції.
Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на важливості підтримки українського малого та середнього бізнесу (МСП), який є основою національної економіки. Вона наголосила, що уряд також розраховує на активізацію співпраці з Італійською агенцією розвитку співробітництва (AICS) зі сприяння місцевому економічному розвитку, створенню робочих місць та підтримки МСП.
Крім того, сторони обговорили питання повернення українців. Важливим залишається забезпечення українців житлом.
SACE – італійське експортно-кредитне агентство та активний учасник найбільших міжнародних організацій у сфері експортного кредитування. Діяльність SACE регулюється законодавством Європейського Союзу та Угодою ОЕСР про офіційно підтримувані експортні кредити.
агентство, ІНВЕСТИЦІЇ, ІТАЛІЯ, Міністерства економіки, підтримка торгівлі
План дій уряду на 2024 рік передбачає заходи щодо відкриття посольств України на Філіппінах, у Колумбії, Панамі, Гайані, Парагваї та Уругваї.
Згідно з планом дій уряду впродовж 2024 року заплановано здійснити адміністративно-організаційні та фінансові заходи щодо започаткування діяльності Посольства України в Республіці Філіппіни. Також передбачається розпочати процес із відкриття посольств у Колумбії, Панамі, Гайані, Парагваї та Уругваї. Зазначається, що передбачається відкрити одну штатну консульську установу України та п’ятьох позаштатних консульських установ.
PANAMA, Гайана, Колумбія, Парагвай, ПОСОЛЬСТВА, Уругвай, Филиппины
У Києві 14 лютого відбулась особлива подія для аграрної спільноти України – міжнародна Конференція: Сталий агробізнес: “Традиції. Ніші. Екопрактики. Технології.
Конференцію організувала та провела агромедіа-агенція Sapienza.media за підтримки профільних асоціацій: Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА і Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
Вже 5 років поспіль Sapienza проводить традиційні конференції з циклу «Збільшення прибутків у агробізнесі» в рамках масштабної агровиставки «АГРОВЕСНА». Цьогоріч на конференцію у столичному виставковому центрі зібралося понад 200 провідних українських аграріїв.
«Чому ми проводимо наші традиційні Відкриті міжнародні конференції? Щоб у дружній та невимушеній атмосфері люди спілкувалися, щоб обмінювалися ідеями, досвідом, знаходили нові контакти, які вас будуть підсилювати, які вас будуть заряджати та надихати на нові результати та здобутки! Особливо це важливо в такий важкий час – розвивати, працювати попри що! До нас приїхали сьогодні 20 спікерів, зареєструвалися понад 100 учасників, дехто з них був в окупації, дехто частково втратив бізнес, хтось відновився тільки на 30%! Але нас всіх об’єднує головне – тримаймося, не спиняємося, не здаємося, розвиваємо разом агробізнес!
Тут зібралися професіонали, невтомні трударі, які рухають Україну вперед, вносять свій внесок у продовольчу безпеку України! Завдячуючи ЗСУ ми можемо проводити такі заходи. І надихаємося вашою невтомністю, шановні виробники та фермери. І цю традицію конференцій будемо продовжувати, щоб попри що не тільки відновлювати, але й розвивати український агробізнес за найкращими стандартами якості та сталості, щоб зміцнювати продовольчу безпеку України попри що», зазначає Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.
«Ми не можемо ніяк обійти чинник війни в розвитку плодоовочевого виробництва України, і того, який вплив він має на плодоовочевий, та й на весь без перебільшення аграрний сектор. Можна констатувати, що за останні два роки, якраз, на плодоовочевий в меншій мірі, ніж на зерновий, однак цей вплив, звичайно, є.
Ми, сподіваюсь, тимчасово втратили практично найважливіші регіони виробництва і зберігання, особливо овочевої продукції, мова йде про південь України. Як площі, так і інфраструктуру для зберігання, переробки цієї продукції, так і джерело для поливу, йдеться про Каховське водосховище. Це не те, щоб суттєва – це непоправна втрата для даного регіону, природи та екології в цілому.
Однак можна констатувати, що Україна за 2022-2023 роки практично повністю встигла замістити з точки зору валового виробництва по плодоовочевим, особливо овочевим культурам, те, що було втрачено на півдні України досить швидко. І навіть баштанні культури, які крім як з Херсоном, не асоціювалися, досить швидко і успішно були заміщені іншими, практично всіма регіонами України», – розповів під час конференції Тарас Баштанник, директор Української плодоовочевої асоціації.
Пол Чібай, канадійський фахівець з розвитку кооперативів поділився під час свого виступу власним унікальним досвідом кооперативної моделі бізнесу та її стійкості у період криз.
«Українці були дуже активними у створенні кооперативів в кожному секторі економіки в Канаді. Кооперативи дають стабільність у часи криз. І це доводиться знову і знову в нашій історії. Це проста математика. Бути одиночним виробником – це небагато ефекту.
Але разом ми маємо набагато більше стабільності та впливу на ринок, на ті норми, які дає нам уряд, і на ті впливи, які уряд здійснює на бізнес.
І через те, що є багато виробників, – тисячі, і самі кооперативи між собою можуть бути пов’язані. Це дає стабільність моделі часи криз. Також є дуже багато проведених досліджень, коли кооперативи переживають кризи, зокрема 2008 року. Є багато свідчень про те, що кооперативи не лише витримували ці випробування кризами, але і переходили до нових моделей виробництва», – переконаний Пол Чібай.
Про державну підтримку сталого агробізнесу в Україні під час конференції розповів директор Департаменту аграрного розвитку МінАПК України Ігор Віштак.
«Міністерством аграрної політики спільно з міжнародними експертами було розроблено наказ про кращі сільськогосподарські практики на виконання європейських аквісів. Цей наказ був заюстований у січні 2022 року.
Він передбачає приклади і принципи внесення в першу чергу мінеральних добрив у місцях, які є вразливими для потрапляння нітратів у підземні води. Він є обов’язковим для використання. Наразі, в зв’язку з воєнним станом, відповідно, контрольні заходи не проводяться. Ми розуміємо, що умови для аграріїв і так нелегкі. Але цей наказ є, і після закінчення воєнного стану буде контроль за його дотриманням.
З одного боку, це певні обмеження, а з іншого – це турбота про довкілля і про всі живі організми, в тому числі здоров’я людини. Також нашим міністерством, спільно з Держпродспоживслужбою було розроблено законодавство про поводження із відходами під час органічного виробництва, теж прийнято ряд нормативних актів, які теж нас у цьому наближають до Європейського Союзу», – додав Ігор Віштак.
Крім того всі присутні мали змогу ознайомитись з унікальною та актуальною інформацією від українських науковців, експертів та практиків аграрного ринку.
Про цілющі властивості, комплексний підхід з вирощування та переробки амаранту в Україні, а також про широкий асортимент продукції, який виготовляється з амаранту та про нові перспективні розробки під час конференції розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда.
Про синьо-жовту цукрову кукурудзу з України, яка спричинила справжній фурор на світовому ринку розповів гостям конференції автор нового унікального сорту, вінницький відомий селекціонер та директор компанії Мнагор, Михайло Нагорняк.
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України розповів про нішеві ягідні культури і можливості кооперації виробників для збільшення прибутків.
Про новітні технології та рішення, які можуть допомогти виробникам покращити якість своєї продукції та збільшити її врожайність розповість Ельвіра Німчук, представниця групи компаній BioNorma.
В’ячеслав Поліщук, керівник садівничого напрямку Ukravit ознайомив присутніх з найкращими вітчизняними ЗЗР і сервісами для сталого виробництва.
Про приклад успішного використання в галузі часникарства інноваційних технологій на ринку меліорантів розповів Михайло Сорока, директор компанії АГРОМОММ (Дніпро).
Леонід Фадєєв, директор заводу Fadeev Agro та автор технології «Сильне насіння» поділився з присутніми секретами інноваційної технології виробництва насіння.
Владислав Разкевич, керівник компанії «Евкаліпт Р» поділився досвідом того, як отримувати щедрі врожаї, заощаджуючи виробничі ресурси.
Олександр Дойніков, керуючий партнер групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) розповів про технічні коноплі – рослину надзвичайно корисну, яка має неймовірну кількість потрібних якостей, які можна успішно використовувати у багатьох сферах життя.
Софія Буртак, голова Правління Громадської Спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок» розповіла про успішний досвід українських кооперативів.
Про інновації у агровиробництві для сталого розвитку та практики сталого агробізнесу присутні почули від Анни Даниляк, фахівчині з екологізації сільського господарства ГО «Екодія».
Модератором та ведучою конференції виступила керівниця інформаційних проєктів агромедіа-агенції Sapienza Віра Чупія.
Конференція відбулась за підтримки Проєкту розвитку підприємництва для постраждалого від війни населення в Україні “We Prosper”, який реалізується ДОГО “Сільськогосподарська консультаційна служба” та ГС “Бізнес Мережа Сільських жінок” в партнерстві із неурядовою організацією SOCODEVI, що фінансується урядом Канади.
Організатори конференції дякують за Інформаційну підтримку провідним аграрним ЗМІ, економічним та аналітичним агенціям: Agroexpert, East-Fruit.com, Інтерфакс-Україна, APK-Inform Agency,Agri-gator.com.ua, журналу «Ексклюзивні Технології» (Agrotimeteh.сom.ua), Агробізнес Сьогодні та Агрономія Сьогодні, Мультигалузева платформа «Здорове харчування по-українськи», Платформа «Місія – здоров’я: разом задля активного довголіття», Seeds.org.ua.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
