АТ “Укрнафта” у 2026 році виділяє додатково 2,5 млрд грн на захист видобувної інфраструктури від обстрілів РФ, які стали інтенсивнішими, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.
“Ми змістили нашу пріоритезацію на захист споруд та убезпечення обладнання шляхом підземного будівництва. Тому цього року ми додатково виділяємо на захист (видобувної – ІФ-У) інфраструктури більше 2,5 млрд грн, це величезна інвестиція”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, відповідно, план по бурінню цього року складає 15 свердловин, закінчених бурінням. При цьому Кукура припустив, що завдяки збалансованій програмі буріння є ймовірність збільшення цього показника. (Минулоріч компанії вдалося встановити рекорд буріння, довівши показник до 25 свердовин – ІФ-У).
“Загалом з початку року вже пробурено 11 свердловин – включно зі спільними з “Укгазвидобуванням”. Але для нас важливий не стільки кількісний показник, скільки, насамперед, економічна ефективність, дебіт і внесок у збільшення видобутку”, – зазначив Кукура.
Він зауважив, що взаємодія “Укрнафти” з “Укргазвидобуванням” показала себе ефективно, і спільно компанії пробурили три високодебітні свердловини глибиною від 4,5 до 5,6 км кожна.
“Цей проєкт підтвердив ефективність об’єднання компетенцій державних компаній, тому ми плануємо розвивати таку співпрацю й надалі”, – підкреслив СЕО “Укрнафти”.
Кукура також звернув увагу, що компанія призупинила програму розвитку мережі UKRNAFTA на сході через постійні обстріли РФ, які “зведуть всі зусилля з модернізації нанівець”, і займається там захистом об’єктів. При цьому він зазначив, що на заході країни UKRNAFTA максимально працює над продовженням модернізації АЗК та спрямовує на це частину коштів, згенерованих комерційним напрямком.
“В цілому, ми стараємося зберігати пропорційність використання дохідної частини від обох сегментів – видобутку й комерційного напряму”, – наголосив Кукура.
Як повідомлялося, в цьому інтерв’ю Кукура розповів, що втрати АТ “Укрнафта” у видобутку нафти за перше півріччя 2026 року становлять 150 тис. тонн – це як фізичні втрати, тобто те, що згоріло від обстрілів, так і невидобутий обсяг через зупинку роботи. За його словами, за перше півріччя 2026 року обсяги втрат нафти суттєво більші, ніж за аналогічний період попереднього року.
РФ за сім місяців 2026 року зруйнувала 37 АЗК групи “Нафтогаз”, частину з яких вдалося відновити, однак решта зазнала критичних руйнувань і припинила роботу.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/2027 маркетинговому році (липень-червень) на 1,4 млн тонн порівняно із липневим звітом – до 25,4 млн тонн, фуражного зерна – на 2,31 млн тонн, до 38,59 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 1,8 млн тонн, до 31,8 млн тонн.
У той же час прогноз експорту пшениці з України на цей маркетинговий рік понижено на 1 млн тонн – до 13,5 млн тонн, фуражного зерна – на 1,21 млн тонн, до 24,27 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн.
За оцінками Мінсільгоспа США, майже вся ця різниця осяде у перехідних запасах цього МР: по пшениці їх оцінка збільшена на 2,27 млн тонн – до 4,80 млн тонн, по фуражному зерну – на 3,40 млн тонн, до 7,13 млн тонн, у тому числі по кукурудзі – на 2,80 млн тонн, до 4,86 млн тонн.
“Обсяги світової торгівлі (пшеницею) знижені на 0,3 млн тонн і становлять 212,7 млн тонн через скорочення експорту з Росії та України, яке лише частково компенсувалося зростанням експорту з Канади та Казахстану. Експорт Росії та України знижується через логістичні перебої, спричинені загостренням конфлікту між цими двома країнами в Азовському та Чорному морях”, – зазначило USDA.
Одночасно прогнозні світові перехідні запаси на 2026/27 рік збільшені на 0,4 млн тонн – до 273,3 млн тонн, оскільки зростання показників України та Росії з лишком компенсує скорочення в Індонезії, Австралії та кількох інших країнах.
Щодо кукурудзи, то прогноз її експорту на цей МР навіть збільшено на 0,6 млн тонн – до 210,48 млн тонн за рахунок США.
Для Росії USDA знизило прогноз експорту пшениці на 1,5 млн тонн – до 46,0 млн тонн, фуражного зерна – на 0,4 млн тонн, до 7,58 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 0,2 млн тонн, до 3,8 млн тонн.
Як повідомлялося, у квартальному звіті представництва USDA в Києві на початку серпня прогноз експорту з України у цьому МР було погіршено значно сильніше: пшениці – на 3,7 млн тонн, до 10,8 млн тонн, кукурудзи – на 9 млн тонн, до 14 млн тонн, але ячменю збільшено на 0,1 млн тонн – до 2,5 млн тонн.
Як повідомлялося, з 22 липня цього року через збільшення російських атак по портах та суднах, зокрема із застосуванням ракет, припинено суднозаходи до українських портів на Чорному морі.
“Тривале блокування роботи портів створює масштабну фінансову кризу для аграрного сектору. У 2026/2027 маркетинговому році Україна має експортувати близько 64,4 млн тонн аграрної продукції. Водночас через тривалі обмеження роботи морських портів експорт може скоротитися майже вдвічі – до близько 29,6 млн тонн”, – зазначило Міністерство аграрної політики та продовольства України 7 серпня.
Днями глава Мінагрополітики Тарас Висоцький дав агентству Reuters іншу оновлену оцінку експорту зерна – 38-40 млн тонн замість попередньої у 43 млн тонн.
Казахстан і Узбекистан планують спільно вийти на нові експортні ринки Близького Сходу. Домовленості було досягнуто під час Казахстансько-Узбецького бізнес-форуму, що відбувся 5 серпня в Ташкенті.
У рамках ініціативи бізнес-делегації двох країн мають намір відвідати Алеппо наприкінці вересня та Ербіль на початку жовтня. У Сирії планується провести тристоронній бізнес-форум за участю компаній Узбекистану, Казахстану та Сирії. Узбецьку сторону можуть представити 20–30 компаній.
Особливий інтерес становить ринок Сирії, де у зв’язку з відновленням країни зростає попит на будівельні матеріали, продукти харчування, соняшникову олію та м’ясну продукцію.
В Іраку перспективними напрямами названо постачання кондитерських виробів, порцелянової плитки, побутової хімії та поліетиленових гранул.
Спільний вихід на ринки третіх країн дасть змогу:
· розширити географію експорту Казахстану та Узбекистану;
· об’єднати виробничі та експортні можливості двох країн;
· розвивати кооперацію між підприємствами;
· використовувати спільні логістичні маршрути;
· знаходити нових зарубіжних партнерів.
Ініціатива відображає новий підхід до економічного партнерства двох країн — від розвитку взаємної торгівлі до спільного освоєння ринків третіх держав. Узбекистан і Казахстан також зберігають мету довести двосторонній товарообіг до $10 млрд.
У сезоні 2025/2026 Україна отримала рекордні 250,8 млн євро виручки від експорту замороженої малини, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні.
За період з червня 2025 року по травень 2026 року українські компанії експортували 63,3 тис. тонн замороженої малини, збільшивши фізичний обсяг поставок на 7%, свідчать дані липневого аналітичного звіту Асоціації «Ягодарство України», опублікованого 7 серпня.
Таким чином, головним чинником зростання експортних доходів стало не збільшення обсягів, а суттєве підвищення вартості української ягоди. Середня експортна ціна склала 3,96 євро за кг, що на 54% більше, ніж у попередньому сезоні.
У травні, останньому місяці сезону 2025/2026, Україна експортувала близько 2,9 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 3,95 євро за кг. Серед основних напрямків поставок називалися Польща, Чехія та Німеччина.
Зростання доходів продовжує тенденцію, що сформувалася ще у 2025 календарному році. Тоді експорт замороженої малини збільшився з 55,7 тис. тонн у 2024 році до 60,7 тис. тонн, або приблизно на 9%, тоді як його вартість зросла одразу з 129,3 млн євро до 216,7 млн євро.
Середня ціна української малини помітно зростала протягом усього минулого року. Якщо на початку 2025 року вона становила близько 2,78 євро за кг, то в другому півріччі перевищила 3,8 євро, а в грудні сягнула 4,29 євро за кг.
Польща залишається головним ринком
Найбільшим покупцем української замороженої малини залишається Польща, яка водночас є великим європейським переробним та реекспортним центром.
У 2025 році Україна поставила до Польщі 24,1 тис. тонн замороженої малини. На польський ринок припало 39,7% усієї експортної виручки України від цієї продукції, або 86,1 млн євро. Роком раніше частка становила 31,8%.
Другим великим ринком є Німеччина. Прямі українські поставки туди у 2025 році склали 14,1 тис. тонн проти 15,4 тис. тонн роком раніше. При цьому Асоціація «Ягодарство України» припускає, що частина німецького попиту дедалі більше задовольняється через польських посередників.
Чехія зберегла третю позицію. Україна постачала туди близько 10 тис. тонн замороженої малини на рік, а вартість поставок у 2025 році зросла з 24,1 млн євро до 39,1 млн євро переважно за рахунок підвищення цін.
Для українських виробників зберігається сприятлива цінова ситуація
Асоціація «Ягодарство України» очікує, що в сезоні 2026/2027 ситуація на європейському ринку може залишатися сприятливою для українських експортерів.
Серед факторів, що підтримують ціни, аналітики називають проблеми з урожаєм малини в Сербії та неоднорідний стан плантацій у Польщі. У липневому звіті асоціація оцінює сербський урожай 2026 року на 20–30 % нижче нормального рівня внаслідок посухи.
Це потенційно скорочує пропозицію з боку одного з традиційно найбільших європейських виробників та експортерів замороженої малини й відкриває додаткові можливості для українських постачальників.
Таким чином, Україна поступово збільшує не лише фізичні обсяги експорту ягід, а й вартість поставок. У сезоні 2025/2026 зростання ціни забезпечило значно більший ефект для експортної виручки, ніж зростання тоннажу, довівши доходи від замороженої малини до історичного максимуму — 250,8 млн євро.
За січень-липень 2026р через укуси змій в Україні по допомогу звернулося 30 людей.
Як повідомляє Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) на своєму сайті, в тому числі, серед постраждалих чотири дитини.
Зокрема, в Житомирській області було зареєстровано 10 випадків, в Івано-Франківській дев’ять, в Львівській – п’ять, в Чернівецькій чотири, в Закарпатській та Рівненській по одному випадку.
ЦГЗ уточнює, що дані з Луганської області та АР Крим відсутні.
ЦГЗ наголошує, шо в Україні немає смертельно отруйних змій, в той же час, є три види отруйних змій (гадюка степова, гадюка звичайна та гадюка Нікольського), через укуси яких люди зазвичай звертаються по допомогу.
“Жодна з них не є смертельно отруйною для дорослої здорової людини. Змії ніколи не нападають першими, якщо змію потривожити, вона буде змушена захищатися. Побачивши змію – не робіть різких рухів. Не намагайтеся наблизитися чи відігнати її, і тим паче не вбивайте тварину. Спокійно дочекайтеся, поки вона сама відповзе”, – зазначає ЦГЗ
ТАСкомбанк у серпні 2026 року запускає новий мобільний застосунок для фізичних осіб, витрати на його створення вже перевищили $2 млн, повідомив голова правління банку Володимир Дубей.
За його словами, остаточна вартість проєкту ще не визначена, оскільки робота над застосунком триває.
“Ми останні два роки не розвиваємо наші застосунки, тому що переходимо на новий. Вкладати гроші в старий застосунок, який працює на застарілій платформі, немає жодного сенсу”, – сказав Дубей в інтерв’ю для Liga.net.
Новий застосунок також має стати частиною підготовки банку до впровадження Open Banking, який може посилити конкуренцію між банками та розширити можливості клієнтів користуватися послугами кількох фінустанов одночасно.
ТАСкомбанк раніше розвивав sportbank як окремий цифровий бренд для роздрібних клієнтів. В останній рік роботи проєкт вийшов на самоокупність і почав приносити невеликий прибуток, а вкладення банку у нього практично повністю окупилися, зазначив Дубей.
Вартість запуску повноцінного фінтех-проєкту, включно з розробкою застосунку, він оцінив щонайменше у $10 млн.
За даними Нацбанку, станом на 1 червня 2026 року ТАСкомбанк із загальними активами 56,45 млрд грн посідав 15-те місце серед 58 платоспроможних банків України.
