Україна в січні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні в 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 865 тонн із 2,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 57,3% – до $1,414 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (67,26% поставок у грошовому виразі), ОАЕ (14,50%) і Чехії (5,16%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна у 2023 р. скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% постачань у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт титановмісних руд на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у 2023 році зібрала 1,869 млрд грн премій, що на 46,1%, або 589,5 млн грн, більше, ніж за 2022 рік, повідомляють у пресрелізі страховика.
Найбільший приріст платежів за минулий рік було зафіксовано в сегменті страхування “Зеленої карти” в 2,2 раза, або на 266 млн грн, добровільного медичного страхування (ДМС) – на 70% (+100 млн грн) і обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) на 55% (+178 млн грн), добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) на 29% (+83 млн грн), страхування від нещасних випадків на 9% (+3 млн грн).
Компанія також повідомляє, що частка ОСЦПВ у її портфелі за підсумками 2023 року становила 27%, або 499,4 млн грн, “Зелена картка” – 26%, або 488,9 млн грн, КАСКО – 20%, або 368,5 млн грн, ДМС – 13%, або 243,3 млн грн, інші види страхування – 14%, або 268,9 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” за 2023 рік здійснила страхових виплат на суму 701,4 млн грн, що на 22% більше, ніж у 2022 році.
У сегменті КАСКО за минулий рік було врегульовано страхових випадків на суму 167,4 млн грн, або 24% загального обсягу виплат, в ОСЦПВ – 195,0 млн грн (28%), за договорами “Зеленої картки” – 109,7 млн грн (16%), на ДМС припало 21% всіх виплат і на інші види страхування 12%.
Середній термін врегулювання страхових випадків, з дати ДТП до дати оплати, за договорами ОСЦПВ становив 37 днів, за договорами КАСКО – 14 днів.
Компанія також повідомила, що згідно з аудиторським висновком фінансовий результат до оподаткування за 2023 рік склав 103,8 млн грн.
ПрАТ СК “ПЗУ Україна” працює на ринку України з 1993 року. СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Традиції Групи PZU починають з 1803 року, коли в Польщі було засновано першу страхову компанію Powszechny Zakład Ubezpieczeń Spółka Akcyjna (PZU SA).
На шести українсько-польських пунктах пропуску (ПП) триває блокада – протестувальники, польські фермери, пропускають одну-дві вантажівки на годину в обох напрямках – унаслідок цього зросло навантаження на ПП з іншими країнами, куди переорієнтувалися транспортні потоки, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону в середу.
За його словами, найскладніша ситуація на ПП “Ягодин-Дорогуськ” і “Шегині-Медика”, де протестувальники взагалі не пропускають вантажні транспортні засоби, що прямують з України в бік Польщі.
“Учора (20 лютого – ІФ-У) ситуація була інша, тому що польські фермери масштабували свої дії з блокування руху для транспортних засобів. Вони практично унеможливили рух для вантажівок за всіма напрямками, на трьох ПП “Устилуг-Зосін”, “Угринів-Довгобочів”, “Рава-Руська-Хребенне” вони обмежили рух і для інших категорій транспорту, зокрема, легкових автомобілів та автобусів, які впродовж певного часу не могли також перетнути кордон як у бік України, так і слідуючи в бік Польщі. Поступово після 16-ї години, до 18-ї – рух на цих напрямках для легкових автомобілів і автобусів нормалізувався”, – сказав Демченко.
Він також сказав, що в середу легкові автомобілі та автобуси проїжджають через заблоковані ПП без проблем.
Сумарна кількість заблокованих вантажних транспортних засобів (ТЗ) у чергах на польсько-українських пунктах пропуску (ПП) через протест польських фермерів сягнула понад 2,5 тис., уточнив речник ДПСУ.
Демченко зазначив, що робота ПП з іншими країнами відбувається у штатному режимі, але у зв’язку з тим, що водії обирають їх як альтернативу польським переходам, навантаження зростає. Зокрема, за його словами, це видно по ситуації на кордонах Словаччини та Угорщини.
“Якщо ще кілька тижнів тому черг не спостерігалося, то станом на ранок (середи) на території Словаччини навпроти пункту пропуску “Ужгород-Вишнє-Нємецьке” в чергах перебуває близько 600 вантажних транспортних засобів. На території Угорщини навпроти пункту пропуску Тиса (“Чоп – Захонь” – ІФ-У) очікують на перетин кордону близько 750 транспортних засобів”, – сказав Демченко.
Він підкреслив, що інтенсивність руху в цих пунктах пропуску відповідає пропускній спроможності кожного з них.
ОТП Банк і ТОВ «СВД–Дістрібьюшн» підписали першу угоду з надання послуг факторингу у межах спільної програми щодо підтримки фінансування українського бізнесу між ОТП Банком та Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (раніше Проєкт USAID «Реформування фінансового сектору»).
Угода з факторингу передбачає фінансування в розмірі 20 млн грн, на постачання компанією ТОВ «СВД–Дістрібьюшн» продукції до мережі українського ритейлера побутової техніки та електроніки.
«Нашу компанію було створено у важкі часи – у листопаді 2022 року. Ми вирішили не відкладати реалізацію нового проєкту. Враховуючи наш досвід, проєкт розвивається, створюються робочі місця (штат 16 чоловік), набираємо обертів, і на 2024 рік плануємо зростання, у т.ч. за рахунок програми ОТП банку та USAID. Забезпечення фінансової опори, а саме факторингу на спеціальних умовах, який ми отримуємо за програмою ОТП Банку та USAID, допоможе нам поповнити обігові кошти за поставлену побутову техніку до мережі магазинів та надасть додаткові ресурси і можливість для подальшого розвитку. Враховуючи подовження термінів логістичних ланцюгів, наш проєкт потребує саме такого інструменту фінансування», – розповіла керуюча компанією ТОВ «СВД–Дістрібьюшн» Наталія Тесленко.
Директор департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП Банку Ольга Волкова повідомила, що значна кількість корпоративних клієнтів, особливо великі компанії, при укладанні угод з постачальниками просять надавати певне відтермінування розрахунків за поставлений товар, що може досягати 90 днів і суттєво збільшує потребу в обігових коштах для їх партнерів. «Факторинг надає можливість постачальнику отримати кошти за свій товар у вигляді траншу від Банку, одразу після поставки, не чекаючи розрахунку від покупця. Це ефективний засіб для швидкого поповнення обігового капіталу, що, підкреслю, не вимагає застави. Особливо вигідним і зручним він є для ММСП, а часткова компенсація відсоткової ставки у межах програми ОТП Банку з USAID робить його ще більш економічно привабливим. Тож компанії, які надають відстрочку розрахунків за поставки своїх товарів і потребують обігових коштів для фінансування подібних касових розривів, запрошуємо звертатися до Банку і отримувати фінансування за зниженою процентною ставкою», – наголосила вона.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» збільшує пропозицію фінансування для підприємств, працюючи з широким колом фінансових посередників, у тому числі з банками, лізинговими, страховими компаніями та іншими, які залучають кошти та спрямовують їх на ефективні інвестиції. «Ми допомагаємо розблокувати доступ ММСП до фінансових продуктів на прийнятних умовах для підтримки їхнього бізнесу. У рамках нашої спільної програми з ОТП Банком ми сприяємо доступу до факторингового фінансування за прийнятною ціною, оскільки цей інструмент успішно використовується в Європі та інших частинах світу. Він покращує рух грошових коштів бізнесу та вивільняє кошти, пов’язані з неоплаченими рахунками. Проєкт «Інвестиції для стійкості бізнесу» розраховує на збільшення кількості факторингових угод і продовжуватиме підтримувати розвиток ринку факторингу в Україні”, – зазначила Юлія Вітка, виконувачка обов’язків керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
Дізнатися більше про факторингове фінансування МСБ у межах спільної програми ОТП Банку та USAID, а також залишити заявку на отримання послуги ви можете за посиланням.
Верховенство права, захист інвестицій та прав власності, встановлення рівних правил гри є одними з 10 пріоритетів для економічного відновлення України після війни, розроблених експертами Американської торговельної палати в Україні (Палати).
Захист прав інвесторів займає ключове місце на порядку денному Палати, особливо після початку повномасштабного вторгнення, коли безперервність бізнесу, економічна безпека, створення високоякісних робочих місць і подальша стійкість України є справді пріоритетом національної безпеки. Це важливо зараз, щоб здобути перемогу, а також створити основу для найбільшої економічної можливості з часів Другої світової війни. Це лише посилюватиметься та набиратиме обертів у наступні місяці й роки завдяки компаніям, які вірять в Україну, продовжують працювати та інвестувати в неї, незважаючи на повномасштабну війну росії.
З початку травня 2020 року, Палата надала підтримку в створенні Департаменту захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора (ОГП) під керівництвом Олексія Бонюка, очолюваного Дмитром Вербицьким, заступником Генерального прокурора. Вкрай важливо, що протягом цього періоду реформ, інвестори, що вірять в Україну, могли бути впевнені у тому, що країна віддана чесності, прозорості, рівним правилам гри та захисту прав інвесторів. Поряд із зусиллями Президента Палати Андрія Гундера, керівництво Палати – Олена Кошарна, голова Ради директорів Палати, Тетяна Прокопчук, віце-президентка Палати, разом із компаніями-членами Палати, зустрілися з представниками Офісу Генерального прокурора, щоб переглянути результати, яких було досягнуто з початку запуску спільної роботи та визначити подальші кроки стосовно захисту прав інвесторів у 2024 році.
Ключові показники з початку співпраці між Палатою та Департаментом захисту інвестицій Офісу Генпрокурора:
«Ми налаштовані на конкретні кроки та дії, щоб бізнес в Україні працював на повну потужність, сприяв подальшій стійкості та розвитку України, забезпечував ресурсами відважних захисників країни для продовження героїчного захисту України. Ми готові й надалі забезпечити справедливу, прозору та професійну платформу для розгляду питань, які піднімають компанії, які прагнуть відкритості, прозорості та верховенства права, у форматі конструктивного обговорення та оцінки основних фактів», – констатував Дмитро Вербицький, заступник Генерального прокурора.
«Україна продовжує свій шлях трансформації у сфері верховенства права, справедливості, прозорості та рівних умов гри, піднявшись на дванадцять позицій у щорічному «Індексі сприйняття корупції» Transparency International за 2023 рік, що є одним із найкращих показників у світі. Крім того, у березні 2023 року, вперше з часів здобуття Україною незалежності у 1991 році, країну було виключено зі списку держав, де відбуваються структурні зміни, що руйнують антикорупцію, або тих, де стан боротьби з корупцією визнано «глобально незадовільним» Антикорупційним органом Ради Європи, Групи держав проти корупції (GRECO). Протягом усього цього важливого процесу реформ вкрай важливо, щоб сумлінні платники податків країни – багато з них є серед наших 600+ компаній-членів, які інвестували понад 50 мільярдів доларів США в Україну – мали платформу, до якої можна звернутися у випадках, коли вони вважають, що є проблеми із захистом їх прав як інвесторів. Ми цінуємо співпрацю з паном Вербицьким, паном Бонюком та їхніми командами, а також значні досягнуті результати», – сказала Олена Кошарна, Голова Ради директорів Американської торговельної палати в Україні.
«Після того, як Департамент захисту інвестицій Генпрокуратури почав здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою АКП, помітно покращилася перспектива притягнення до кримінальної відповідальності бенефіціарних власників GNT, які незаконно розтратили $200 млн активів у групи, яка позичила $100 млн у кредиторів США. Цей департамент є ключовим для демонстрації здатності України захищати права інвесторів», – прокоментував Джон Патон, керуючий директор Лондонського офісу Argentem Creek Partners.
Яскравим і дуже вдалим прикладом співпраці компаній-членів Палати та експертів Генеральної прокуратури є спільна робота щодо зменшення масштабів та характеру діяльності бізнесу, що працює в тіні. Зокрема, досягнуто успіхів у сфері запобігання та боротьби із фальсифікацією ліків в Україні. З 2019 року і дотепер Офіс Генпрокурора здійснює у співпраці із Палатою ефективну координацію зусиль органів досудового розслідування спрямовану на виявлення, розслідування та передачу до суду матеріалів справ щодо продажу пацієнтам в Україні та за її межами фальсифікованих онкологічних, противірусних ліків, препаратів для лікування рідкісних захворювань. На цей час до суду передано матеріали двох масивних досудових розслідувань, за якими обвинуваченим у фальсифікації загрожує довічне позбавлення волі. Зараз триває досудове розслідування у чотирьох інших справах.
Палата цінує тісну співпрацю та постійний діалог з Офісом Генпрокурора та Департаментом кримінальної політики та захисту інвестицій, і перебуває в процесі розширення цього діалогу на інші правоохоронні органи в Україні.
Згідно з опитуванням Палати, інвестори вважають розширення бізнесу найбільшою післявоєнною інвестиційною можливістю України, але безпека та верховенство права є ключовими.
Довідка про Американську торговельну палату в Україні:
Американська торговельна палата в Україні (Палата) є найвпливовішою міжнародною бізнес-асоціацією, яка служить 600+ компаніям-членам в Україні з 1992 року, доносить об’єднаний голос найкращих американських, міжнародних та українських компаній, які інвестували більше 50 млрд доларів в Україну та залишаються вірними країні й зараз.
INVESTOR, АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, БИЗНЕС, Вербицький, Кошарна, ПАТОН
Реальный ВВП в 2021-прогноз до 2025
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
