Чистий відтік з України на тижні з 22 по 28 квітня становив 22 тис. осіб порівняно з 34 тис. тижнем раніше.
За даними Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України в зазначений тиждень зріс із 254 тис. до 277 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд – із 220 тис. до 255 тис. осіб.
Після завершення православного Великодня, у три тижні перед яким майже щодня фіксували чистий приплив в Україну, останні два тижні кількість тих, хто виїжджає з країни, перевищує кількість тих, хто в’їжджає.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 17-й тиждень року зросла зі 110 тис. до 130 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 418 до 466, що, імовірно, пов’язано з відновленням транзиту аграрних вантажів.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала скорочення чистого відтоку з України – до 11,1 тис. осіб з 29,6 тис. осіб тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі збільшився зі 177,4 тис. осіб до 184,5 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну – зі 147,8 тис. осіб до 173,4 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 28 квітня 2023 року до Польщі з України прибуло 11,469 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 9,696 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Проте з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувався чистий відтік. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни досяг 223 тис. осіб.
Відтоді і до теперішнього часу в Україну в’їхало на 121 тис. осіб більше, ніж виїхало.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН на 25 квітня, кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 25 квітня досягла 5,048 млн, збільшившись за тиждень майже на 4 тис.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
Після двох днів незначного підйому рівень водопілля в українській столиці стабілізувався і залишився на тій самій позначці, що й днем раніше, повідомляють у Телеграм-каналі Київської міської військової адміністрації (КМВА) в понеділок уранці.
“Станом на 9:00 01.05.2023 рівень води в р. Дніпро в Києві біля мосту “Метро” становить 9 296 см (за Балтійською системою висот). Температура води: 13°C… Аварійних підтоплень по місту Києву не зафіксовано. Рівень небезпеки гідрологічних явищ залишається I (жовтий)”, – зазначив керівник КГВА Сергій Попко.
При цьому, за його словами, утримується затоплення заплави шаром близько 20-30 см. “Залишаються підтопленими заплавні території – острови в парку “Муромець”, “Гідропарк”, Труханів острів, Галерна затока, Корчувате, приватні ділянки в районі Осокорків. Промислові об’єкти та житлові масивні міста поза загрозою підтоплення”, – додав Попко.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій у неділю повідомила про високу небезпеку сходження снігових лавин у проміжку з 30 квітня до 1 травня на високогір’ї в Івано-Франківській та східній частині Закарпатської області.
Як повідомляють на сайті ДСНС, оголошено третій рівень небезпеки.
Державний ПриватБанк, найбільший на ринку, виплатить за підсумками роботи у 2022 році дивіденди до державного бюджету в розмірі 24 млрд 158,37 млн грн, або 80% від чистого прибутку.
Як ідеться в повідомленні Мінфіну, відповідний розподіл прибутку затвердив Кабінет міністрів на засіданні 28 квітня.
Чистий прибуток ПриватБанку за 2022 рік становив 30,198 млрд грн, скоротившись на 13,7% порівняно з 2021 роком, за підсумками якого банк заплатив до держбюджету 28 млрд грн дивідендів, що також становило 80% від чистого прибутку.
Національний банк України відповідно до вимог нового закону “Про платіжні послуги” включив до реєстру платіжної інфраструктури та видав ще вісім ліцензій на надання фінансової платіжної послуги “Укрпошті”, “НоваПей” і ще шести компаніям.
Як йдеться в повідомленні НБУ ввечері в п’ятницю, до їх числа також увійшли ТОВ “ФК МБК”, “Даймонд Пей”, ФК “Єдиний Простір”, ФК “Фінекспрес”, “Кепітал бізнес груп” і ФК “Платіжний Центр”.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 27 і 28 квітня 2023 року.
Нацбанк нагадав, що 1 серпня 2022 року було введено в дію закон “Про платіжні послуги”, згідно з яким до 30 квітня 2023 року включно учасники фінансового ринку, які мають ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, можуть звертатися до Національного банку з метою “переоформлення” їхньої ліцензії відповідно до вимог цього закону.
Згідно з даними НБУ, до реєстру платіжної інфраструктури наразі внесено СЕП і ще 83 компанії та організації.
