Встигнути більше, зробити заплановане та знайти час на себе можливо, якщо правильно обрати транспорт. Однак що робити, коли часу обмаль, а потрібно побувати у 3 містах та вирушити у довгоочікувану відпустку? І на все лише 4 дні! Чи це можливо — дізнаємося в експерименті журналістки з Миколаєва.
“Моя професія змушує багато мандрувати країною. І ось новий виклик — з Миколаєва потрапити на бізнес-форум до Львова, поїхати на перемовини з партнерами до Кривого Рогу, завітати на Книжковий Арсенал у Києві, а потім з Борисполя відправитися на відпочинок до Туреччини. Хоч Україною я звикла їздити потягом чи автомобілем, цей варіант одразу відпав. Декілька діб в дорозі я собі дозволити не могла. Найкращим виходом здавався літак. Але я не була певна, що є зручні стикування рейсів. Проте я чула, що українська авіакомпанія WINDROSE відкрила програму внутрішніх рейсів.
Отже, спочатку я побудувала свій маршрут через сайт авіакомпанії. Мене трохи здивувало, що всі літаки вранці прямують з 11 міст до Києва. А втім, це напрочуд зручно: куди б ти не летів з регіонів, твоїм першим пунктом призначення буде українська столиця. Це дозволяє об’єднувати рейси зручним графіком та робити вильоти тричі на день з кожного міста. Перельоти відбуваються щодня.
Другий етап — це обрати час рейсу з Києва до кінцевої точки. Оскільки за маршрутом Миколаїв-Львів доступні 3 варіанти часу вильоту, я обрала вечірній. Так я мала можливість з’їздити до центру Києва на ділову зустріч та трішки відпочити в затишному ресторані. Проте, якщо ви не хочете бронювати готель і залишатися у будь-якому місті більше ніж на день, ви можете обрати рейс з мінімальним часом транзиту. На всіх напрямках це не перевищує 1,5 години.
День у Львові на бізнес-форумі пройшов насичено, і вже близько 17 години я вилетіла до Кривого Рогу. 40 хвилин очікування у Києві, та вже за півтори години я на місці. Це навіть не порівняти з потягом — швидко, комфортно та жодної втоми навіть у спекотні літні дні!
Настав час повертатися до столиці! Що може бути романтичніше, ніж смакувати ранкову каву, поглядаючи з ілюмінатора на осяяні сонцем хмаринки? Адже попереду день нових зустрічей та цікавих бесід на Книжковому Арсеналі, а ввечері довгоочікуваний рейс до морського узбережжя.
Раніше з більшості українських міст потрібно було майже за 2 доби виїжджати до Києва, щоб потрапити на міжнародний рейс. Завдяки WINDROSE ви зможете обрати мінімальний транзитний час і не марнувати дні омріяної відпустки, виснажуючи себе у дорозі. Відтепер подорожую до улюблених місць лише літаком”.
Тільки 10% українців, які вважають себе віруючими, регулярно відвідують релігійні заклади. Такими є дані соціологічного дослідження, спільно проведеного компанією “Active group” та аналітичним центром “Клуб експертів” і презентованого на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
“У порівнянні з показниками 2020 року в Україні зросла кількість людей, які вважають себе скоріше не віруючими. Даний показник за рік виріс з 8 до 13%. Це може бути пов’язано зі зворотним переходом від релігійних практик до секулярних в зв’язку з закінченням критичної фази пандемії в нашій країні “, – заявив співзасновник “Клубу експертів”, політолог Данило Богатирьов.
“Серед людей, які вважають себе віруючими, 86% відносять себе до православних християн, 9% до католицтва, до ісламу – 1,2%, до протестантизму – 0,7%, до язичницьких вірувань -0,3%, до іудаїзму – 0,2%”, – підвів підсумки дослідження глава соціологічної компанії “Active group” Олександр Позній.
Крім того, О.Позній звернув увагу кореляцію між прихильністю православному християнству і віком громадян. За результатами дослідження було виявлено зростання кількості православних віруючих серед людей середнього і старшого віку.
На думку головного редактора інтернет-порталу “Україна по-арабськи” Мохаммада Фараджаллаха, віра повинна відповідати традиціям і побуті тієї нації, в якій її сповідують.
“Україна завжди була багатонаціональною і поліконфесійною державою, але православ’я було і залишиться головною релігією в Україні. Що стосується мусульманства тут, відсоток мусульман залишався в цілому незмінним завдяки корінним жителям, перш за все кримським татарам. […] За 30 років незалежності кількість приїжджих, які сповідують іслам в Україні не перевищила 50-100 тисяч осіб, що не є суттєвою цифрою “, – додав М. Фараджаллах.
Багато людей визначаються з приналежністю до тієї чи іншої конфесії виходячи в першу чергу з політичних міркувань, вважає політолог, глава фонду “Українська політика” Кость Бондаренко.
“Якщо подивитися на реальну ситуацію, то політична ангажованість не дає можливості говорити про воцерковлення прихожан окремих конфесій. Одна справа – це декларувати віру, інше – воцерковлення. Це можна спостерігати щороку, коли в кінці липня організовуються хресні ходи на честь свята Хрещення Русі. при цьому ходи двох конфесій (УПЦ і ПЦУ) відрізняються. Кількість прихожан УПЦ як правило становить 200 – 300 тис осіб, які йдуть з хрестами і хоругвами, демонструючи свою відданість православ’ю. у той же час на хресних ходах ПЦУ парафіяни в основному йдуть з національними прапорами і портретами героїв українського пантеону. Це реально демонструє наявність двох підходів до релігійності в цих конфесіях “, – резюмував Бондаренко.
Повне відео см тут – https://www.youtube.com/watch?v=HazeCIxjfVo
Підписатися на канал Клуб Експертів можна тут.
Державні активи мають керуватися не ФДМУ у ручному режимі, а Спостережними радами з незалежними директорами. Таку думку 30 червня висловили експерти в ході організованого Українським товариством фінансових аналітиків круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів».
Ефективна діяльність державних підприємств можлива лише в разі реальної зміни моделі управління держактивами. Замість ручного управління на держпідприємствах необхідно терміново створити незалежні наглядові ради з включенням до них понад 50% незалежних директорів – як того вимагає п.2. ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів», організованого Українським товариством фінансових аналітиків.
«Ефективна робота наглядових рад можлива, якщо зарплати незалежних директорів будуть прив’язані до чітких та зрозумілих KPI. На жаль, у нас не так багато прибуткових держпідприємств, тому зарплата директорів повинна залежати не лише від рівня прибутку, а й визначатися сумою дивідендів, які спрямовуються до держбюджету. Правда, і тут треба діяти гнучко, адже, якщо до 90% коштів перераховувати до держбюджету, то звідки візьмуться ресурси для капіталізації, інвестицій і т.д.? В цьому плані ми маємо підходити з точки зору державних інтересів та прислухатися до професійної думки незалежних наглядових рад », – заявив Сергій Нагорняк, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Проте на сьогоднішній день в переважній більшості держактивів немає ані незалежних директорів, ані взагалі діючіх НР. Так, управління Одеським припортовим заводом, наприклад, повідомив, Олексій Кузнєцов, керівник аналітичної служби агенції «Маркет.Інфо», здійснюється в ручному режимі, всупереч вимогам п.2. ст.11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». «Згідно з нормою цього Закону, до складу наглядових рад державних підприємств, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких має становити більшість членів НР. На сьогоднішній же день, на ОПЗ Наглядова рада вже більше року не мала права – вона може лише збори акціонерів оголошувати – ані призначати правління, ані ставити стратегічні завдання менеджменту, ані контролювати правління – не може. У березні цього року був оголошений конкурс з відбору незалежних директорів – членів наглядової ради ОПЗ. Але його результатів немає – чи то бажаючих немає, чи то претенденти, які подалися, не сподобалися Мінекономіки та Фонду держмайна», – констатував експерт.
Дана ситуація, як повідомив Олексій Кузнєцов, призводить до значних зловживань та корупції, й, як наслідок, до збитків підприємства. Так, ПАТ «Одеський припортовий завод» у 2020 році, збільшив чистий збиток в 16,5 рази – до 1 млрд. 198,697 млн грн. Це не дивлячись на той факт, що ОПЗ в 2020 році випустив 96,5 тис. тонн товарного аміаку, що в 3,2 рази більше, ніж роком раніше та 821,2 тис. тонн карбаміду, що в 2,5 рази перевищує показник 2019 року і є рекордно високим за останні п’ять років. При цьому, за оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, давалець природного газу на Одеському припортовому заводі компанія «Агро Газ Трейдинг» (АГТ) заробила в 2020 році близько $ 44 млн (1,188 млрд. грн.).
«За оцінками опитаних мною експертів, з цих 44 млн. дол. 14 млн. дол. – це недоотриманий прибуток ОПЗ через невигідні умови контрактів за давальницькою схемою. Плюс ще 3,2 млн. дол. – від не зовсім законного внесення змін до контракту з транспортування газу. Згідно зі змінами – 50% вартості транспортування газу, що надається давальцем, стало сплачувати ОПЗ, хоча раніше це відбувалося за рахунок самого давальця », – підкреслив експерт.
Подібна ситуація склалася і на «Харківобленерго». В ході круглого столу начальник управління з корпоративних прав компанії SMART HOLDING Олена Нусінова заявила, що акціонер держкомпаній «Харківобленерго» і «Харківенергозбут», що володіє 29,8% акцій кожного з цих підприємств, інвесткомпанія SMART HOLDING вимагає від ФДМ сформувати на них наглядові ради з незалежними директорами.
За словами Нусінової, компанія оголосила конкурсний відбір кандидатур на посади незалежних членів наглядових рад харківських держпідприємств, спираючись на ч.4 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства». «Конкурс буде проведено максимально прозоро та демократично і з цією метою ми залучили авторитетну міжнародну компанію з відбору управлінського персоналу – Boyden Ukraine. Тобто ми самі не беремо участь у відборі. Сподіваємося, що Номінаційний комітет відновить свою роботу і розгляне кандидатури знайдених міжнародними HR-фахівцями професіоналів для роботи в наглядових радах. Тоді ми на ділі переконаємося в тому, що заклики до реалізації реформи корпоративного управління і формування наглядових рад з незалежних директорів – це не порожній звук. Поки ж, на жаль, можемо констатувати цілковитий колапс на цьому шляху», – резюмував експерт.
«Нам не потрібно винаходити велосипед. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах. Є керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності. Згідно з ними, наглядові ради формуються за участю незалежних директорів, що обираються на прозорих конкурсах », – вважає член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Однак, на думку експертів, є і питання до умов конкурсів з відбору незалежних директорів. Так, на думку в.о. генерального директора «Хмельницькобленерго» Олега Козачука, «оголошення конкурсів на незалежних членів наглядових рад державних активів – це добре. Але зовсім недобре те, що кваліфікаційні вимоги до претендентів Фондом держмайна завищені, виписані «криво», не враховують статус та розмір держпідприємств, галузеву специфіку, а рівень компетенцій непропорційний до масштабів компаній й не враховує дзеркальність вимог до представників держави у наглядових радах. І вже зовсім погано, що це знову може призвести до провалу конкурсів на незалежних членів, і головне – на членів Наглядових рад від держави. Ну або конкурси все ж відбудуться, але в Наглядові ради потраплять люди, під яких ці вимоги писалися Фондом держмайна».
Прямий ефір змагань найсильніших людей зі всієї України на новому спортивному телеканалі XSPORT+
3 липня 2021 року в Маріуполі відбудеться молодіжний фестиваль зі стронгмену Strong Games 2021. Глядачі стануть свідками видовищних змагань між найсильнішими людьми з різних міст України.
У межах фестивалю професійні спортсмени, а також члени їхніх сімей боротимуться за звання «Найсильніша сім’я України». Серед учасників — шестиразовий володар звання найсильнішої людини України, чемпіон світу і неодноразовий рекордсмен України та світу зі стронгмену Олександр Лашин. Він і його дочки стали найсильнішою сім’єю два роки тому і тепер будуть відстоювати цей титул.
Також відбудеться етап Кубку України зі стронгмену, під час якого вболівальники зможуть насолодитися видовищними вправами. Він стане відбірковим змаганням для участі в «Богатирі року», тому запал пристрастей зростає до межі й спортсмени покажуть максимум своїх можливостей.
Побачити захоплюючі змагання на власні очі глядачі з усієї України можуть на спортивному телеканалі XSPORT+. 3 липня 2021 року XSPORT+ покаже пряму трансляцію Strong Games 2021. Початок о 15:00
Ринок земель сільськогосподарського призначення, який запускається в рамках проведеної урядом земельної реформи, починає функціонувати 1 липня, на першому етапі реформи купувати та продавати земельні ділянки зможуть лише громадяни України, одна фізична особа зможе мати в розпорядженні не більше ніж 100 га.
Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, при цьому кінцевий бенефіціар одного або декількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.
На сьогодні закон забороняє купівлю землі іноземцями, питання її продажу особам без українського громадянства та іноземцям може вирішуватися лише на загальнонаціональному референдумі.
Крім того, купівля землі забороняється членам терористичних організацій і представникам країни-агресора. За даними заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, держава припинятиме їхні спроби скуповувати землю через підставних осіб-громадян України за допомогою Служби безпеки України (СБУ) та Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). У разі фіксації факту земельних махінацій представниками терористичних організацій і країни-агресора держава має намір вилучати куплені ними земельні ділянки.
За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, завдяки відкриттю ринку землі в Україні вартість земельних ділянок зросте щонайменше удвічі протягом найближчих 3-5 років.
Деталі угод купівлі-продажу землі сільгосппризначення є предметом переговорів між її учасниками, при цьому закон забороняє до 2030 року продавати землю дешевше її нормативної грошової оцінки (НГО). Цей показник використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, розміру держмита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок. Верховна Рада у 2018 році продовжила до 2023 року період, протягом якого не проводитиметься індексація НГО сільгоспугідь для економії коштів аграріїв.
Кабмін 16 червня ухвалив постанову, згідно з якою нотаріуси для укладення угод із землею встановлюватимуть особу фізособи-покупця ділянки або кінцевого бенефіціара юрособи-покупця, перевірятимуть наявність впроваджених щодо покупця санкцій, його приналежність до фінансування тероризму. Також вони уповноважені встановлювати загальну площу земельних ділянок у власності покупця для недопущення перевищення встановлених державою лімітів.
Власнику земельної ділянки для її продажу необхідно мати кадастровий номер ділянки, зареєструвати право власності на неї, а також мати виписку з Держреєстру прав власності в паперовому або електронному вигляді. При цьому для реєстрації права власності цій особі знадобиться копія та оригінал паспорта та ідентифікаційного номера, виписка з Державного земельного кадастру, квитанція про сплату адміністративного збору та документи, які підтверджують право на ділянку (державний акт на право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни, рішення суду або свідоцтво про право на спадщину).
Учасникам угоди з купівлі земельної ділянки необхідно буде оплатити 5%-й податок на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору, податки та збори розраховуватимуться від зазначеної в договорі купівлі-продажу вартості ділянки, яка не може бути нижчою за її НГО, розраховану уповноваженим органом.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення мають орендарі цієї ділянки, а також особи, які володіють спецдозволом на видобуток копалин загальнодержавного значення, якщо ці надра розміщені на зазначеній земельній ділянці.
Земельні ділянки, які перебувають у приватній власності, можуть відчужуватися лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення покупця до статутного капіталу, або в результаті стягнення в судовому порядку.
Ділянки, які перебувають на праві емфітевзису, можуть бути відчужені лише на користь другого з подружжя, родичів (дітей, батьків), рідних братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, бабусі, онуків, правнуків, рідних дядьки й тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчерки, вітчима, мачухи.
При цьому земельна ділянка, яка перебуває в оренді, може бути продана її власником, але з дотриманням переважного права орендаря на купівлю цієї ділянки. Землевласник зобов’язаний у письмовій формі повідомляти орендаря про намір продати ділянку із зазначенням її ціни та умов продажу, завдяки чому власник може продати ділянку третій особі лише після офіційної відмови орендаря від продовження договору оренди.
Переважне право купівлі ділянки зберігається за орендарем, навіть якщо земля продається на аукціоні: землевласник може продати ділянку іншій особі, лише якщо вона запропонує вищу ціну, яку орендар відмовиться платити.
Згідно зі змінами до Земельного кодексу, внесеними законопроектом №2195, організатори продажу та оренди земельних ділянок зобов’язані проводити торги в електронній торговій системі, що робить неможливими будь-які незаконні контакти між його організаторами та учасниками, дає змогу громадськості контролювати перебіг електронних аукціонів у режимі онлайн, а також збільшує розмір гарантійних внесків для учасників торгів.
Земельні торги проводитимуться відповідно до договору між організатором торгів і оператором електронного торговельного майданчика. Організатор, який ухвалює рішення про їх проведення, зазначатиме стартову ціну лота, термін та інші умови користування земельною ділянкою, а також уповноважену ним особу для підписання відповідного договору.
За підсумками аукціону з учасником, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку або найвищу плату за користування нею, буде підписано договір купівлі-продажу, оренди, прав на здійснення забудови або емфітевзису земельної ділянки.
Розмір винагороди оператору електронного майданчика, порядок її сплати та повернення, а також інші деталі організації земельних торгів надалі будуть визначені Кабінетом Міністрів України в установленому порядку. Площа земельних ділянок державної або комунальної власності, що виставляються на електронні торги, не перевищуватиме 20 га.
Відкриття ринку землі не передбачає скасування безкоштовної приватизації земельних ділянок у державній та комунальній власності. Безоплатна передача земельних ділянок громадянам можлива для ведення фермерського господарства – в установленому законодавством розмірі частки (паю). Для ведення особистого селянського господарства вона не може перевищувати 2,0 га; для ведення садівництва – не більше ніж 0,12 га; як присадибна ділянка в селах – не більше ніж 0,25 га, в селищах – не більше ніж 0,15 га, в містах – не більше ніж 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва – не більше ніж 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів – не більше ніж 0,01 га. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян допускається один раз за кожним видом використання.
Згідно з даними міністра агрополітики Романа Лещенка, з 60,4 млн га загальної площі України обробляються 41,3 млн га, з них 33,1 млн га зайняті під ріллі, 5,3 млн – під пасовища, 2,3 млн – під сінокоси, 0,85 млн га – під багаторічні насадження. При цьому держава передала в 2018-2019 роках об’єднаним територіальним громадам 1,7 млн га земель сільгосппризначення, в 2020-2021 роках – 2,3 млн га, тоді як на балансі держави залишилося 0,75 млн га земель державної форми власності на акті постійного користування.
Предметом продажу після запуску земельної реформи стануть 27 млн га земельних ділянок (паїв), розподілених серед 6,9 млн працівників колгоспів і колгоспних пенсіонерів після розвалу СРСР.
За даними Лещенка, 8-9 млн га земель сільгосппризначення в Україні перебувають у “внутрішньому офшорі” – у вигляді махінацій із землею, коли на земельних ділянках вирощується сільгосппродукція для продажу за готівкові кошти, але з неї не сплачуються податкові відрахування. Вирощений у “внутрішніх офшорах” урожай шляхом маніпуляцій з податковим кредитом експортується за кордон із відшкодуванням ПДВ через компанії-“одноденки”, а отримана виручка залишається на офшорних рахунках у всьому світі.
Держава отримує недоїмки від цього виду земельних махінацій на етапі оподаткування землі, від недоотримання ПДВ під час реалізації сільгосппродукції, від втрат унаслідок відшкодування державою фіктивного ПДВ, від недоотримання валютної виручки.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) виплатило дивіденди за 2019 рік, які були відстрочені у зв’язку пандемією коронавірусу, перерахувавши до державного бюджету 750 млн грн (30% чистого прибутку).
Як повідомила прес-служба УЗ із посиланням на в. о. голови правління компанії Івана Юрика у четвер, 70% чистого прибутку (понад 1,7 млрд грн) спрямовано на покриття збитків минулих років.
“Товариство оптимізувало операційні витрати. Насамперед спрямовує кошти на капітальний ремонт рухомого складу та інфраструктури, що дасть змогу нарощувати обсяги перевезень. Крім того, є чіткий план щодо отримання додаткових доходів, зокрема, за рахунок реалізації непрофільних активів, продажу металобрухту, зниження податкового навантаження”, – стверджують у компанії.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у 2019 році збільшило чистий прибуток у 14,7 раза – до 2,988 млрд грн (203,85 млн грн у 2018 році). За підсумками 2020 року УЗ отримала 11,9 млрд грн чистого збитку.
Згідно з даними компанії, у 2019 році вона сплатила понад 21,8 млрд грн (без урахування ПДВ) податків і зборів до державного та місцевих бюджетів, що становить 24% від чистого доходу, який становив 90,4 млрд грн.
