Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-березні 2025 року зріс більш ніж у 2,8 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $282,8 млн, свідчить статистика Державної митної служба (ДМС).
Згідно зі оприлюдненими даними, за цей період продукція ввозилася переважно з Китаю – на $252 млн (89% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $48,6 млн (48,8%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (на $10,5 млн) та Німеччини (на $2,8 млн).
При цьому в березні імпорт цього обладнання збільшився на 61,5% порівняно з аналогічним періодом торік, але скоротився на 15% щодо лютого цього року- до $71,06 млн.
Водночас Україна за три місяці поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $5,7 мн проти $4,5 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося, за даними ДМС, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Шановні клієнти, раді повідомити, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат ІУ123250404640 від 10.04.2025 р. про прийняття в експлуатацію будинку №4 житлового комплексу Krona Park II (м. Бровари), що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Наступний крок — присвоєння будинку поштової адреси та видача ключів власникам квартир.
Krona Park II став продовженням легендарного проєкту Krona Park, який настільки припав до душі клієнтам, що девелопер вирішив створити нову — удосконалену версію комплексу. І це не дивно, адже немає нічого кращого, ніж жити поруч з парком та хвойним лісом й одночасно мати зручне сполучення зі столицею. Наразі в процесі будівництва ще 8 будинків комплексу.
Щиро вдячні за довіру й бажаємо щасливого майбутнього вашим родинам у житловому комплексі Krona Park II від Alliance Novobud!
АБ «Укргазбанк» і СК «Арсенал Страхування» (Київ) 10 квітня уклали договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії у 81,660 тис. грн відповідала очікуваній вартості. Компанія була єдиним учасником тендера.
СК «Арсенал Страхування» є правонаступником СК «Арсенал-Дніпро», що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах і деяких великих містах країни. За даними НБУ, компанія входить до десятки провідних страховиків України за зібраними преміями за підсумками 2024 року.
Підйом цін на золото триває вдень у п’ятницю через побоювання з приводу перспектив світової економіки і падіння курсу долара. Котирування червневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex до 12:30 кв піднімаються на 2,2% – до $3 246,2 за тройську унцію. Раніше під час торгів унція коштувала $3 255,9, що є рекордним показником в історії.
На спотовому ринку котирування досягали $3 234 за унцію.
Доларовий індекс DXY, що показує динаміку долара відносно шести основних світових валют, впав більш ніж на 1%, до мінімуму з початку 2022 року, через ослаблення довіри до американських активів в умовах торговельної війни, зазначає Trading Economics.
Дешевий долар підвищує привабливість золота для власників інших валют.
Раніше цього тижня США пом’якшили позицію щодо мит стосовно більшості країн, давши їм 90 днів на переговори для ліквідації проблем у сфері двосторонньої торгівлі. Водночас для Китаю мита було підвищено до 145%. У п’ятницю КНР у відповідь підвищив тарифи на американські товари до 125%.
Ескалація торгового конфлікту між двома найбільшими економіками світу може призвести до глобальної рецесії, зазначають аналітики. У таких умовах інвестори виявляють підвищений інтерес до активів «тихої гавані», включно із золотом.
«Ми вважаємо, що золото продовжить ралі, і в сприятливому для нього сценарії ціни можуть зрости до $3 400-3 500 за унцію в найближчі місяці», – зазначив аналітик UBS Джованні Стауново.
Українці в першому кварталі цього року придбали 2,641 тис. од. легкових авто, ввезених із Китаю, що на 36% менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє «УкрАвтопром» у телеграм-каналі. Зазначається, що хоча здебільшого придбані легкові авто з Китаю були новими – 2,077 тис. од., це все ж на 30% менше за минулорічний показник. Водночас покупки вживаних авто скоротилися більш ніж удвічі – до 564 од. Загалом у продажах легковиків з КНР переважали електромобілі – 83%.
До першої п’ятірки нових легкових авто китайського походження увійшли BYD Song Plus – 371 од.; Zeekr 001 – 174 од.; Zeekr 7X – 165 од.; Volkswagen ID.Unyx – 156 од.; Audi Q4 e-tron – 126 од.
Найбільш затребуваними моделями серед старих легковиків з Китаю були Zeekr 001 – 81 од.; Zeekr 7X – 48 од.; Polestar 2 – 32 од.; Tesla Model 3 – 32 од.; Volkswagen ID.4 – 30 од.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року Китай не ввійшов до трійки країн-лідерів, з яких Україна імпортувала легкові авто, тоді як у січні-березні 2024 року посідав третє місце після США та Німеччини.
Минулого року українці придбали близько 14,4 тис. ввезених із Китаю авто – на 18% більше, ніж 2023 року. Зазначалося, що попит на нові авто 2024 року зріс на 37% – до 11 тис. од., а на вживані скоротився на 20% – до 3,3 тис.
Середній вік «американців» із пробігом, які поповнили український автопарк, – 6 років, а найпопулярнішими стали Tesla Model Y – 1176 од.; Tesla Model 3 – 1119 од.; Ford Escape – 636 од.; Jeep Cherokee – 511 од. і Nissan Rogue – 446 од.
За повідомленням «УкрАвтопрому», у січні-березні 2025 року українці придбали майже 9 тис. уживаних авто зі США, з яких 42% становили електромобілі, 41% – бензинові авто, 7% – гібридні, по 5% – дизельні та авто з ГБО. Натомість вживаних легкових автомобілів зі США українці торік придбали 41,7 тис. – на 46% більше, ніж у 2023 році.
Україна в січні-березні 2025 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 88,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 87,1% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перший квартал 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається в рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС. “Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству “Інтерфакс-Україна“.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно з відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
