Як повідомляє Інтерфакс-Україна, поширення бідності, погіршення доступу до медичної допомоги та наслідки війни підвищують ризики зростання інфекційної захворюваності в Україні, заявила президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, заслужений лікар України Ольга Голубовська.
«Інфекційні захворювання — це соціальні захворювання, і їхня кількість завжди зростає в період катаклізмів. І це такі захворювання, які стосуються не лише конкретної людини, а й є основою національної біобезпеки країни», — сказала вона під час круглого столу в агентстві «Інтерфакс-Україна» на тему «Відповісти на виклик бідності: нові ініціативи щодо державної політики соціального захисту».
За словами Голубовської, особливу загрозу становить поєднання кількох факторів — зниження доходів населення, високої вартості ліків, скорочення кількості медичних закладів та персоналу, а також додаткових витрат пацієнтів на дорогу до місця отримання допомоги.
Вона звернула увагу, що для людей з обмеженими доходами хвороба дедалі частіше стає фінансовим вибором між лікуванням і збереженням сімейного бюджету.
«Я не можу звикнути до того, коли людина, яка має обмежені матеріальні ресурси для підтримання свого здоров’я чи лікування якоїсь хвороби, просто каже: я не буду розорювати свою сім’ю», — зазначила Голубовська.
Вона також піддала критиці існуючі державні пакети фінансування лікування інфекційних захворювань, заявивши, що вони часто не відповідають реальній вартості терапії, а переліки доступних препаратів можуть містити ліки із застарілих схем лікування.
Актуальність цього застереження підтверджують і дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. У зверненні щодо України на 2026 рік ВООЗ зазначала, що ризики для громадського здоров’я залишаються підвищеними через зниження охоплення вакцинацією та послаблення епідеміологічного нагляду. Серед інфекційних загроз організація окремо називала спалахи кору, гепатиту А та сказу. У 2026 році медична допомога, за оцінкою ВООЗ, знадобиться понад 4 млн осіб.
Додатковою проблемою залишається доступність ліків. Згідно з оцінкою ВООЗ, опублікованою в лютому 2026 року, чотири з п’яти опитаних українців повідомляли про труднощі з отриманням необхідних препаратів, причому в 71% випадків основною причиною називалася висока вартість.
Голубовська закликала змінити підхід до оцінки ефективності витрат на охорону здоров’я та враховувати економічний ефект профілактики й своєчасного лікування — зниження інвалідності, тривалості непрацездатності та подальших витрат держави.
«Багато питань взагалі не вимагають грошей, а вимагають нормальної організації», — підкреслила вона.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) 4 вересня оголосило про намір укласти зі СК «Арсенал страхування» договір про добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), про що повідомляється в системі державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 110 тис. грн., пропозиція компанії — 83,902 тис. грн.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств і банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від військових ризиків.
У неділю, 6 вересня, вночі в більшості західних і північних областей України очікуються помірні дощі, вдень на південному заході країни місцями — невеликі дощі, а в південних областях місцями — грози.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер цього дня очікується північно-західний, 7–12 м/с, по всій Україні, крім північного сходу, вдень пориви 15–20 м/с. Температура вночі 10–15°, вдень 14–19°; на півдні та південному сході країни вночі 15–20°, вдень 22–27°.
У Києві 6 вересня вночі без опадів, вдень помірні дощі. Вітер північно-західний, 7–12 м/с, вдень пориви 15–20 м/с. Температура вночі 13–15°, вдень 17–19°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь період метеорологічних спостережень у Києві найвища температура 6 вересня вдень була зафіксована на позначці 31,0° у 2008 р., найнижча вночі – 5,1° вище нуля у 1998 р.
У понеділок, 7 вересня, у більшості областей України без опадів, лише на сході країни місцями невеликий дощ. Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Температура вночі 7–12°, у Карпатах 3–8° тепла, вдень 17–22°; у південних областях вночі 10–15°, вдень 20–25°.
У Києві 7 вересня без опадів, температура вночі 10–12°, вдень 18–20°.
Як повідомляє Еxperts.news, регулярна взаємодія зі штучним інтелектом та соціальними роботами може поступово впливати на те, як люди спілкуються, сприймають себе та формують свою поведінку, йдеться в дослідженні вчених із Великої Британії, Данії та Швеції, опублікованому 19 серпня 2026 року в журналі AI & Society.
Автори роботи з University of Birmingham, Aarhus University та Linnaeus University запропонували термін «robotoid humanness» — «роботоїдна людськість». Під цим терміном дослідники розуміють можливий процес, під час якого людина в ході повторюваного спілкування зі ШІ починає адаптувати власну поведінку до логіки машини — ставати більш передбачуваною, стандартизованою та зручною для алгоритмічної обробки.
Особливо помітним такий ефект потенційно може бути у сфері обслуговування, де ШІ вже використовується в торгівлі, готельному бізнесі, туризмі та охороні здоров’я. Сучасні цифрові помічники та роботи імітують людську мову, емоційні сигнали та персоналізують відповіді, щоб викликати довіру та полегшити взаємодію з клієнтом.
Дослідники припускають, що цей процес може бути двостороннім. Машини стають дедалі схожішими на людей, але й людина може несвідомо переймати особливості спілкування з машиною.
«Споживач діє, робот відповідає, і під час повторюваної взаємодії людина з часом засвоює цю модель спілкування», — пояснює одна з авторок дослідження Сельчен Озтюркджан із Linnaeus University. За її словами, природна схильність людей копіювати поведінку співрозмовника може призводити до того, що користувачі починають відтворювати комунікативні особливості ШІ.
Автори описують триетапний механізм. Спочатку людина починає сприймати взаємодію з ШІ як соціальну. Потім алгоритм формує спрощену цифрову модель користувача й повертає її йому у вигляді персоналізованих відповідей. Надалі користувач може поступово підлаштовувати самопрезентацію та поведінку під ті форми, які система легше розпізнає й заохочує.
Одним із ризиків вчені називають формування своєрідного зворотного зв’язку, за якого алгоритм постійно підтверджує вже відомі йому особливості користувача. На відміну від спілкування з людьми, де співрозмовник може несподівано заперечити, неправильно зрозуміти або запропонувати зовсім інший погляд, алгоритмічні системи зазвичай налаштовані на послідовність, зручність та персоналізацію. Це потенційно може посилювати підтвердження існуючих поглядів і скорочувати різноманітність способів самовираження.
Разом із тим автори підкреслюють важливе обмеження роботи: це теоретичне дослідження, а не експеримент на користувачах. Вчені поки що не довели, що тривале спілкування з ChatGPT, роботами чи іншими системами штучного інтелекту дійсно робить людей більш «роботизованими». Запропонована концепція має бути перевірена в подальших емпіричних дослідженнях.
Наукова стаття «Robotoid humanness: when selfhood becomes machine-legible» опублікована 19 серпня 2026 року в журналі AI & Society. Матеріал ScienceAlert, що звернув увагу на дослідження, вийшов 31 серпня.
Латвія з 15 вересня 2026 року припиняє видачу нових тимчасових дозволів на проживання на підставі купівлі нерухомості. Відповідні зміни передбачені новим Імміграційним законом, який Сейм повторно ухвалив 20 серпня і який набирає чинності 15 вересня.
Дотепер іноземний інвестор міг претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років при купівлі нерухомості вартістю не менше 250 тис. євро.
Новий закон більше не передбачає такої підстави для первинного отримання дозволу на проживання. Одночасно скасовується можливість оформлення дозволу на проживання шляхом розміщення коштів у латвійському банку, для чого раніше було потрібно вкладення не менше 280 тис. євро, повідомляє портал Prian.ru.
При цьому для інвесторів фактично залишається короткий перехідний період. Документи на тимчасовий дозвіл на проживання, подані до набрання чинності новим законом, розглядатимуться за старим законодавством.
Зміни не означають автоматичного анулювання вже виданих дозволів на проживання. Дозволи, оформлені до 15 вересня, залишаються чинними до закінчення встановленого терміну. Більше того, для власників дозволів на проживання, раніше отриманих на підставі придбання нерухомості або банківських інвестицій, передбачено спеціальний перехідний механізм: за умови збереження інвестицій та виконання встановлених вимог вони зможуть звертатися за повторним тимчасовим дозволом на проживання терміном до п’яти років.
Після закриття програми щодо нерухомості в Латвії збережуться інші інвестиційні підстави. Іноземець зможе отримати тимчасовий дозвіл на проживання терміном до двох років за умови вкладення від 50 тис. євро в капітал невеликого латвійського підприємства або 100 тис. євро в більшу компанію. Додатково необхідно внести 10 тис. євро до державного бюджету, а компанія повинна виконувати встановлені вимоги щодо зайнятості, обороту та податкових платежів.
Крім того, новим законом передбачено інвестиційний механізм через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Для отримання дозволу на проживання потрібно вкласти щонайменше 150 тис. євро на строк не менше ніж п’ять років і додатково сплатити 10 тис. євро до бюджету. Такий дозвіл на проживання може надаватися на строк до п’яти років.
Громадяни Росії та Білорусі не зможуть скористатися цими інвестиційними підставами. Відповідні обмеження прямо закріплені в новому законодавстві.
Латвійська програма інвестиційного дозволу на проживання діяла з 2010 року і протягом багатьох років була одним із найвідоміших європейських варіантів отримання дозволу на проживання через нерухомість.
дозвіл на проживання, иммиграция, ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, НЕРУХОМІСТЬ
Делегація Женералітату Каталонії на чолі з президентом Сальвадором Ільєю-і-Рокою під час візиту до Києва 3 вересня підписала документи про довгострокове партнерство із Запорізькою, Дніпропетровською та Львівською областями, повідомило Посольство України в Іспанії.
Зокрема, Каталонія уклала меморандуми про взаєморозуміння із Запорізькою та Дніпропетровською областями, а також лист про наміри зі Львівською областю. Документи охоплюють співробітництво у сферах охорони здоров’я, енергетики, економічного розвитку, науки та інновацій, відбудови критичної інфраструктури і відновлення базових послуг.
Окремий напрям передбачає посилення інституційної спроможності українських регіонів, зокрема підготовку до залучення структурних фондів і фондів згуртованості ЄС та адаптацію до європейського законодавства.
«Міжрегіональне співробітництво є одним із найбільш дієвих інструментів відновлення України. Пряме партнерство між Каталонією та нашими областями означає не разову допомогу, а стале співробітництво з конкретними проєктами, обміном досвідом та підготовкою до членства в ЄС», – зазначила посол України в Іспанії Юлія Соколовська.
Одним із найбільш розвинених напрямів співпраці залишається медицина. Каталонські лікарні вже приймали на лікування українських військових і цивільних із бойовими травмами, а українським медзакладам передавали лікарняні ліжка, апарати штучної вентиляції легень та інше обладнання. Українські лікарі також проходили стажування в каталонських медичних установах, зокрема в Інституті Гуттмана та дитячій лікарні Sant Joan de Déu у Барселоні.
Під час нинішнього візиту сторони оголосили про запуск спеціалізованої програми навчання українських медиків у сферах реконструктивної хірургії, лікування тяжких травм, ампутацій і протезування, опіків та психологічної травми.
Президент Женералітату Каталонії наголосив, що співпраця має бути двосторонньою: Каталонія готова передавати Україні власний і загальноіспанський досвід, але водночас зацікавлена в унікальних практиках, які українські медики напрацювали під час війни.
Паралельно в Україні перебуває делегація мерії Барселони на чолі з мером Жауме Кольбоні. У межах візиту мер Барселони та міський голова Києва Віталій Кличко оновили угоду про співробітництво між двома містами. Документ охоплює енергетичну стійкість, безбар’єрність, міський розвиток, освіту, охорону здоров’я, культуру, транспорт та громадську безпеку.
Барселона також передала Києву партію техніки та автомобілів для пожежно-рятувальної служби. З 2023 року Київ має статус пріоритетного міста у муніципальній грантовій програмі Барселони для громадських організацій.
Як зазначили в Посольстві України в Іспанії, досягнуті домовленості означають перехід підтримки Каталонії від окремих гуманітарних проєктів до постійного інституційного партнерства, орієнтованого на відновлення українських регіонів та їхню інтеграцію до ЄС.
Першоджерело: Посольство України в Королівстві Іспанія
