Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) вдруге за квітень додала до списку ненадійних інвестиційних проєктів п’ять кейсів, повідомляють у Телеграм-каналі регулятора в понеділок.
До переліку сумнівних проєктів увійшли торгові платформи Finalto Trading Limited, RaceTrader, Stockity, ROLEXJT, а також платформа для інвестицій у криптовалюту з АІ-асистентом Quant AI.
Список, який доступний на офіційній веб-сторінці Комісії в розділі «Захист прав інвесторів», налічує вже 429 сумнівних інвестпроектів.
Пасажиропотік на в’їзд через український кордон в шостий тиждень весни з 5 по 11 квітня із завершенням шкільних канікул залишився на рівні попереднього тижня – 488 тис., а чистий притік зменшився з 40 тис. до 22 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на в’їзд зменшився на 3,4% – з 264 тис. до 255 тис., тоді як на виїзд виріс на 4% – з 224 тис. до 233 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зросла зі 122 тис. до 127 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки зменшився з 546 до 625.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї суботи станом на 12:00 черга на виїзд на кордоні із Польщею була тільки на пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 20 легкових авто, на кордон зі Словаччиною на ПП “Ужгород” та “Малий Березний” – відповідно 25 та 10 авто, тоді як на кордоні із Угорщиною на ПП “Тиса” та “Вилок” – відповідно 15 та 10 авто.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року трохи вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 238 тис. та в’їхало 234 тис. людей, потік машин становив 116 тис. Але торік Великдень святкували в залежності 31 березня (західного обряду) та 5 травня (східного обряду), тоді як в цьому році святкування приходиться на один день – 20 квітня, і перед ним очікується зростання пасажиропотоку.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як за третій – на 187 тис., а з початку четвертого зафіксований невеликий чистий притік 3 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 20 березня 2025 року оцінювалась в 6,373 млн, а загалом у світі – у 6,933 млн, що на 26 тис. більше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень компанія “Лемтранс” планує побудувати у Фастові (Київська обл.) контейнерний термінал, повідомляється на сайті компанії.
“Термінал у Фастові буде стратегічною ланкою в розвитку транспортної логістики регіону. Проєкт надасть змогу: оптимізувати логістичні ланцюги, розширити експортні можливості українських виробників і створити умови для інтеграції місцевого бізнесу у світову торгівлю”, – зазначив директор з розвитку термінальної мережі компанії “Левада Карго” Олександр Ткачук.
У компанії додали, що 2024 року інвестували 478 млн грн у логістичні та інфраструктурні проєкти – це втричі більше, ніж 2023 року. Основний акцент зроблено на розвиток термінального та контейнерного бізнесу, де сума інвестицій становила 441 млн грн.
Група “Лемтранс” у вересні 2024 року завершила перший етап будівництва і відкрила “Контейнерний термінал “Вінниця” (КТВ).
Як повідомлялося, загальний обсяг перевезень “Лемтранс” у 2024 році становив 15,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у 2023 році.
За підсумками діяльності у 2024 році компанії, що входять до складу групи “Лемтранс”, перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у розмірі понад 712 млн грн. “Лемтранс” у 2024 році перерахував до державного бюджету близько 647 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму 66 млн грн. Крім того, група “Лемтранс” сплатила понад 59 млн грн єдиного соціального внеску.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у період з 1 квітня по 31 грудня поточного року виплачуватиме акціонерам дивіденди за результатами роботи у 2024 році на загальну суму 40 млн грн з розрахунку 4,575 тис. грн на одну акцію номіналом 57,9 тис. грн.
Згідно із повідомленням у системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), відповідне рішення прийняли загальні збори акціонерів товариства 31 березня.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, понад 98% акцій АТ “ФЕД” володіє директор підприємства Віктор Попов.
Збори акціонерів, зокрема, переобрали на новий строк наглядову раду у тому ж складі (три члени включно з головою НР Валерієм Фадєєвим).
Як повідомлялося, “ФЕД” завершив 2024 рік з чистим прибутком 181,406 млн грн – на 43% менше аналогічного показника 2023 року.
За підсумками 2023 року АТ “ФЕД” спрямувало на дивіденди 32 млн грн з отриманого чистого прибутку 318,3 млн грн, з розрахунку 3,66 тис. грн на одну акцію номіналом 57,9 тис. грн.
АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
Товариство поки не оголошувало розмір виторгу в цілому за минулий рік, а в січні-вересні-2024 він знизився на 35,2% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 586,67 млн грн.
Україна в січні-березні цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 34,8% порівняно з аналогічним періодом торік – до 294,202 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 37,4% – до $138,386 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (43,06% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (20,15%) і Польщі (9,44%).
В зазначений період Україна імпортувала 2,902 тис. тонн напівфабрикатів на $2,339 млн з Чехії (83,03%), Італії (16,59%) та Німеччини (0,38%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Україна отримала $50 млн від Світового банку в межах виконання проєкту у сфері охорони здоров’я «Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність» (THRIVE), повідомило Міністерство фінансів. Воно зазначило, що умовою отримання цих коштів було підвищення рівня капітаційної ставки первинної медичної допомоги (оплата за обслуговування одного пацієнта, який подав декларацію про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу) щонайменше до 825 грн, а згідно з рішенням уряду від грудня 2024 року така ставка на 2025 рік становить 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 році.
THRIVE є одним із проєктів, що впроваджуються з використанням фінансового інструменту «Програма досягнення результатів» (PforR), який передбачає досягнення показників, за верифікації яких Україна залучатиме визначені відповідними угодами кошти, зазначив Мінфін.
Мета проєкту – надання допомоги уряду в поліпшенні Програми медичних гарантій (ПМГ) для створення надійної системи охорони здоров’я. Угоду про позику та Угоду про фінансування на загальну суму $449 млн було підписано 10 грудня 2024 року, з них $249 млн надала Японія. Минулого року Україна вже отримала $220 млн, які передбачені Угодою про позику (100% виділених коштів).
