У неділю, 13 квітня, в Україні переважно без опадів, лише вночі на південному сході країни подекуди невеликий мокрий сніг, вночі та вранці місцями тумани, повідомив Укргідрометцентр. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Вночі заморозки в повітрі 0-5°; температура вдень 10-15° тепла, у західних областях до 18°. У Карпатах без опадів; температура вночі 3-8° морозу, вдень 6-11° тепла.
У Києві 13 квітня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Вночі заморозки в повітрі 0-2°; температура вдень 13-15° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві 13 квітня найвища температура вдень була 25,6° у 1972 р., найнижча вночі -4,7° морозу в 1923 р.
У понеділок, 14 квітня, без опадів, лише вдень у західних областях місцями невеликий дощ, місцями гроза. Вночі та вранці в південній частині місцями тумани.
Вітер південний, південно-західний, 7-12 м/с, вдень у Карпатах, більшості північних, Хмельницькій та Вінницькій областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 1-6° тепла, в Україні, крім західних областей, на поверхні ґрунту заморозки 0-3°; вдень 13-18° тепла. У Карпатах вночі без опадів, вдень місцями невеликий дощ; температура вночі 0-5° морозу, вдень 8-13° тепла. У Києві 14 квітня без опадів. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 2-4° тепла, вдень 15-17°.
Міністерство сільського господарства США (USDA) збільшило прогноз експорту Україною пшениці на 0,5 млн тонн – до 16,0 млн тонн, без змін залишило експорт кукурудзи – 22,0 млн тонн, виробництво пшениці та кукурудзи – 23,4 млн тонн і 26,8 млн тонн відповідно.
Згідно з прогнозом на квітень, світовий ринок пшениці у 2024-2025 маркетинговому році порівняно з прогнозом попереднього місяця несуттєво зменшиться за виробництвом, споживанням та обсягами торгівлі, водночас зростуть кінцеві запаси.
Очікується скорочення світового виробництва пшениці на 0,3 млн тонн – до 796,9 млн тонн через зниження оцінок виробництва в Саудівській Аравії та ЄС (-0,3 млн тонн до 121,0 млн тонн).
Світове споживання пшениці прогнозується на 1,4 млн тонн нижчим і становитиме 805,2 млн тонн, здебільшого через зниження продовольчого, насіннєвого та промислового використання в Індії та Китаї.
Прогнозований обсяг світової торгівлі у 2024/2025 МР знизиться на 1,3 млн тонн – до 206,8 млн тонн, здебільшого через зниження прогнозів експорту для РФ (-1,0 млн тонн до 44,0 млн тонн), Австралії (-0,5 млн тонн до 25,5 млн тонн) та ЄС (-0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн), що лише частково компенсується зростанням експорту для Канади (+0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн) та України (+0,5 млн тонн до 16,0 млн тонн).
Очікується, що експорт у 2024/2025 МР буде на 7% нижчим, ніж попереднього року.
Прогнозовані світові кінцеві запаси на 2024/2025 МР збільшено на 0,6 млн тонн – до 260,7 млн тонн, оскільки збільшення запасів в Індії, РФ, США та ЄС частково компенсується зменшенням запасів у Китаї. Світові запаси на 2024/2025 МР зараз на 3% нижчі за попередній рік і є найнижчими з 2015/2016 МР.
Згідно з оновленими прогнозами, на світовому ринку кукурудзи у 2024/2025 МР передбачається зростання виробництва, споживання, обсягів торгівлі та відповідне скорочення кінцевих запасів.
Прогноз світового виробництво кукурудзи зріс на 0,9 млн тонн – до 1 215,1 млн тонн. Зростання в ЄС (+1,3 млн тонн до 59,3 млн тонн завдяки збільшенню врожаю в Польщі, Хорватії, Франції та Німеччині, що частково компенсується скороченням у Румунії та Болгарії), Танзанії та Гондурасі було частково компенсовано зниженням у Молдові, Камбоджі та Кенії.
Прогноз світового експорту зростає на 2,3 млн тонн до 188,7 млн тонн. Основні зміни у світовій торгівлі на 2024/2025 МР включають збільшення прогнозованого експорту кукурудзи для США (+2,5 млн тонн до 64,8 млн тонн) і скорочення для Пакистану.
Кінцеві запаси кукурудзи знизилися на 1,3 млн тонн до 287,7 млн тонн, що відображає зниження запасів у США і збільшення запасів у Південній Кореї, Пакистані.
Президент США Дональд Трамп заявив, що може допустити окремі винятки з 10% тарифу для більшості торговельних партнерів, хоча вважає цю ставку мінімальною для країн, які прагнуть домовитися з Вашингтоном, повідомляє Bloomberg у суботу.
«Зі зрозумілих причин може бути кілька винятків, але я б сказав, що 10% – це мінімум», – сказав Трамп журналістам у п’ятницю на борту літака Air Force One дорогою до Флориди. Він не уточнив, про які причини йдеться, і не оголосив про нові зміни в тарифній політиці.
Заява прозвучала після оголошеного на тижні підвищення тарифів для десятків країн. Пізніше деякі з них були відкладені через негативну реакцію ринків. Китай зазнав мита в 145%, тоді як базова ставка в 10% поки застосовується до більшості держав.
«Незважаючи на це, середня ставка мит у США може досягти історичних максимумів. Пекін, у відповідь на дії Вашингтона, підвищив тарифи на американські товари до 125%. У Китаї заявили, що не відповідатимуть на подальші кроки, але готують інші заходи», ідеться в повідомленні.
Трамп при цьому заявив, що «ринок стабільний», а долар залишиться «валютою вибору». Він також висловив упевненість, що торгове протистояння з Китаєм може завершитися позитивно.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, посол Іспанії в Україні Рікардо Лопесо-Аранда Хагу та секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко взяли участь у відкритті фотоелектричної станції в Чорнобильській зоні відчуження, повідомляє в суботу відділ із публічних комунікацій та зв’язків із громадськістю Мінприроди.
«Реалізація проєкту вартістю понад 30 млн грн стартувала 2019 року і була зупинена з початком повномасштабного вторгнення. Але восени 2024 року цей процес вийшов на фінішну пряму. Сьогодні сонячна станція повністю готова до введення в експлуатацію та підключена до об’єднаної енергосистеми України. Це – 2244 монокристалічні сонячні модулі на площі 13 тис. кв. м», – зазначила Гринчук.
За її словами, поява станції – це успіх, який є продовженням амбітного плану з розвитку відновлюваної енергетики в зоні відчуження.
«Особлива подяка за підтримку в реалізації цього проєкту Уряду Іспанії. Іспанія має план до 2030 року перейти на 70% «зеленої» енергетики в економіці та підтримує нас на шляху до енергоефективності. Ця країна є ключовим фінансовим партнером у створенні нової сонячної станції. Будівництво відбулося за кошти, виділені Урядом Іспанії за квоти на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу. Це надважливе і дуже своєчасне вкладення в нашу «зелену» енергетику», – зазначила міністр.
Гринчук також ознайомилася з результатами реалізації ще одного напряму нашої співпраці з партнерами – автоматизованою системою контролю за нерозповсюдженням радіоактивних забруднень. Він реалізований за підтримки Європейського Союзу для модернізації стаціонарних радіометрів контролю автомобільного транспорту та вантажів на КДП, які були знищені під час окупації Чорнобильської зони відчуження.
Міністр оглянула наслідки атаки РФ на Арку НБК, де тривають роботи з оцінювання збитків, пошук ефективних рішень і планування відновлення функціоналу конфаймента.
Українська фінтех-компанія Fintech Farm вийшла на ринок Індії з необанком Roarbank, який працюватиме на базі індійського банку Unity Small Finance Bank.
«Ми почали залучення наших перших клієнтів у закритому бета-тесті. За кілька днів зареєструвалося понад 100 000 користувачів», – ідеться в прес-релізі компанії в мережі LinkedIn.
Зазначається, що незважаючи на невеликі помилки «все виглядає чудово».
«Після запуску нашого MVP ми маємо амбітні плани зі створення ще більш дивовижних продуктів і послуг для наших індійських клієнтів», – додали у Fintech Farm.
Fintech Farm – фінтех-компанія, що спеціалізується на створенні необанків на ринках, що розвиваються. Вона була заснована 2021 року Дмитром Дубілетом (колишнім топменеджером ПриватБанку та співзасновником monobank), Миколою Бескровним (ексочільником напряму M&A у фінтех-секторі лондонського офісу KPMG) та Олександром Витязем (колишнім керівником Центру електронного бізнесу ПриватБанку).
Згідно з сайтом Fintech Farm, зараз він створив ще три необанки в інших країнах: Leobank в Азербайджані, Liobank – у В’єтнамі та Simbank у Киргизстані.
Імпорт в Україну тракторів у січні-березні у 2024 році становив $207,89 млн, що на 2,8% менше, ніж за аналогічний період торік, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (24,6% загального імпорту цієї техніки, або $51,14 млн млн), Китаю (16,8% або майже $35 млн ), і Німеччини (16,2% або $33,8 млн), тоді як роком раніше це були Німеччина ($35,4 млн), Польща ($28,3 млн), і Нідерланди ($26,3 млн).
Водночас в березні поточного року імпорт тракторів збільшився на 13,3% до березня-2024 та майже на 51% порівняно з лютим-2025 – до $98,62 млн.
Згідно зі статистикою, на експорт у першому кварталі цьогоріч було поставлено трактори лише на $1,28 млн, здебільшого до Румунії, Замбії та Чехії.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
