Близько 11–12 млн осіб, які проживають на підконтрольній Україні території, можуть перебувати за межею бідності, якщо застосувати останню оцінку Світового банку щодо частки бідного населення до актуальних демографічних оцінок.
Згідно з даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club та весняного дослідження Світового банку Monitoring Living Conditions in Ukraine, рівень бідності в Україні у 2025 році оцінювався у 41,6% населення проти 37% у 2024 році. Цей показник порівняно з 2021 роком фактично подвоївся.
Президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів Ольга Голубовська під час круглого столу в агентстві «Інтерфакс-Україна» звернула увагу, що йдеться вже не просто про зниження рівня життя, а про населення, яке перебуває нижче встановленої межі бідності та дедалі частіше не може самостійно фінансувати лікування.
Для переведення цього показника в абсолютні цифри необхідно враховувати, що точної поточної чисельності населення України немає через війну та відсутність переписуУКРАЇНА, БІДНІСТЬ, ЕКОНОМІКА, НАСЕЛЕННЯ За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, влітку 2026 року на підконтрольній уряду території проживало приблизно 27–29 млн осіб.
Якщо умовно застосувати до цього діапазону показник бідності у 41,6%, вийде від 11,2 млн до 12,1 млн осіб.
Ця цифра є розрахунковою, а не офіційною кількістю бідних станом на вересень 2026 року, оскільки показник Світового банку стосується 2025 року, а оцінка населення — 2026-го. Проте вона показує реальний масштаб проблеми.
Світовий банк розраховує показник на основі фактичного прожиткового мінімуму, який публікує Міністерство соціальної політики, і даних досліджень домогосподарств. При цьому банк відзначає не лише зростання бідності, а й посилення нерівності: коефіцієнт Джині зріс із 0,44 у 2024 році до 0,50 у 2025-му. Реальні трудові доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найзабезпеченіших груп вони зростали.
Одночасно фінансова стійкість сімей продовжує погіршуватися. Наприкінці 2025 року близько 17% домогосподарств уже позичали гроші для покриття базових витрат, приблизно стільки ж не могли своєчасно оплачувати комунальні послуги, а частка сімей, змушених продавати майно для фінансування повсякденних потреб, зросла.
Особливо вразливими залишаються сім’ї з дітьми, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових територій.
Народна депутатка України Леся Забуранна під час круглого столу зазначила, що наслідки зростання бідності помітні вже не лише у прифронтових регіонах, а й у Києві, де жителі скорочують витрати на харчування, лікування та забезпечення дітей.
