Південна Корея ухвалила рішення відкликати частину співробітників свого посольства в Україні на тлі дипломатичного конфлікту, пов’язаного з передачею Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Причинами такого рішення стали відсутність, на думку південнокорейської сторони, конструктивної відповіді Києва на претензії Сеула, а також посилення російських повітряних атак на українську територію, повідомив 20 жовтня 2026 року офіційний представник Міністерства закордонних справ Республіки Корея Пак Ду Сун.
За інформацією південнокорейського агентства Yonhap, рішення ухвалено через кілька тижнів після того, як Сеул відкликав свого посла в Україні Пак Кі Чана на знак протесту проти публічного розкриття інформації про передачу двох військовослужбовців КНДР.
«Ми довели нашу позицію до відома України різними каналами. Однак, незважаючи на ці зусилля, Україна не зробила позитивних кроків», — заявив представник південнокорейського МЗС.
За його словами, рішення про скорочення дипломатичного персоналу спрямовано на сприяння врегулюванню розбіжностей та відновленню довіри між двома державами.
При цьому Південна Корея не має наміру закривати посольство в Києві або припиняти дипломатичні відносини з Україною. У країні залишаться тимчасовий повірений у справах та всі консульські співробітники, які продовжуватимуть підтримувати контакти з українською владою та забезпечувати захист південнокорейських громадян.
Точна кількість дипломатів, яких відкликають, офіційно не розголошується. Однак, за інформацією Yonhap з посиланням на південнокорейських чиновників, Україну можуть покинути близько половини співробітників дипломатичного представництва.
Додатковою причиною такого рішення названо небезпечну ситуацію в Україні. У МЗС Південної Кореї зазначили, що триваючі російські ракетні та безпілотні атаки ускладнюють забезпечення безпеки співробітників посольства.
Наразі на території України перебувають близько 85 громадян Республіки Корея. Дипломатичний персонал має надати допомогу тим, хто бажає евакуюватися до сусідніх держав. Південнокорейська влада зберігає для всієї території України найвищий, четвертий рівень попередження про небезпеку поїздок.
Дипломатичний конфлікт між Києвом і Сеулом виник після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року, коли він публічно повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон.
Обох північнокорейських солдатів було захоплено українськими військовими в січні 2025 року під час бойових дій проти російських сил у Курській області. За інформацією південнокорейської влади, у середині вересня 2026 року вони прибули до Республіки Корея.
Сеул стверджує, що між двома державами існувала домовленість про конфіденційність передачі полонених, необхідна для забезпечення безпеки самих військовослужбовців та їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї.
Після публічного повідомлення українського президента південнокорейський уряд вимагав офіційних пояснень, вибачень та гарантій недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
Водночас українська сторона заперечує інтерпретацію Сеулом досягнутих домовленостей. Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга раніше заявив, що Київ виконав усі свої зобов’язання, а розбіжності пов’язані з різним розумінням умов конфіденційності.
За даними Reuters, український міністр минулого тижня повідомив, що вважає це питання закритим. При цьому в південнокорейському МЗС заявили, що отримані від Києва пояснення не задовольнили Сеул.
Міністр закордонних справ Республіки Корея Чо Хьон раніше підтвердив отримання особистого повідомлення від Сибіги, що містило вибачення, однак зазначив, що воно не відповідало очікуванням південнокорейської сторони.
Незважаючи на розбіжності, обидві країни підтримують дипломатичні контакти. У Сеулі наголошують, що розраховують на врегулювання конфлікту шляхом подальших консультацій.
Південна Корея є одним із азіатських партнерів України та надає їй гуманітарну допомогу, бере участь у міжнародних програмах підтримки й обговорює проекти післявоєнного відновлення. У червні 2026 року міністри закордонних справ обох країн домовилися шукати вирішення питання щодо північнокорейських військовополонених з урахуванням їхнього добровільного вибору, міжнародного права та гуманітарних принципів.
Джерела: Yonhap, заява МЗС Південної Кореї від 20 жовтня 2026 року
військовополонений, дипломатія, КНДР, ПІВДЕННА КОРЕЯ, УКРАЇНА
