АТ “Енергетична компанія України” готова до будь-якого розвитку подій на ринку електроенергії, зокрема до зупинки експорту, заявив генеральний директор компанії Віталій Бутенко.
“Ситуація в енергетиці України сьогодні залишається досить складною в умовах війни. Компанія готова до будь-якого сценарію розвитку подій, зокрема до припинення експорту”, – йдеться у коментарі Бутенка інтернет-порталу “Енергореформа” на її запит.
Водночас він зазначив, що стратегія АТ “ЕКУ” насамперед спрямована на роботу на внутрішньому ринку.
“При цьому ми скористалися можливістю експорту електроенергії, що дозволило заробити для держави додатковий прибуток. За 1,5 місяця дохід трьох державних компаній від експортної діяльності “ЕКУ” становив майже 2 млрд грн, а частка держави в експорті електроенергії до Румунії та Словаччини у вересні досягло близько 44%”, – наголосив Бутенко.
Щодо позики у розмірі 500 млн грн, наданих компанії НАЕК “Енергоатомом”, Бутенко зазначив, що його повернення не залежить від наявності чи відсутності експорту.
“Відповідно до наших зобов’язань перед ДП “НАЕК “Енергоатом” державний енерготрейдер поверне позику до кінця поточного року”, – наголосив глава “ЕКУ”.
Як повідомлялося, джерело Енергореформи в уряді повідомило, що з 10 по 15 жовтня може бути прийняте рішення про зупинення експорту е/е до Європи, яке зараз здійснюється на потужності 300 МВт. Причиною цього є дефіцит енергогенеруючих потужностей, пов’язаний, зокрема, із зупинкою всіх шести блоків ЗАЕС, ремонтом 1,5 блоків на інших АЕС та можливим виведенням у ремонт ще одного блоку, що призводить до надпланового споживання вугілля, а також великої кількості блоків ТЕС у ремонт.
АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”), 100% акцій якого належать державі, 17 серпня вперше вийшло на експорт е/е за румунським та словацьким напрямками, з 1 жовтня почало експортувати е/е до Польщі.
Надходження від “ЕКУ” державним НЕК “Укренерго” (як плата за перетин та передачу е/е), ДП “Гарантований покупець” (у рамках ПСО по населенню) та НАЕК “Енергоатом” (плата за електроенергію) з 19 серпня по 13 вересня становили майже 1,542 млрд грн.
Раніше Бутенко заявляв, що державні інвестиції в стартовий капітал “ЕКУ”, надані йому в серпні НАЕК “Енергоатом” у формі фінансової допомоги у розмірі 500 млн грн, будуть повернуті до кінця 2022 року.
За оцінками “ЕКУ”, ці вкладення можуть дати державним компаніям 8,2 млрд грн доходів до кінця року.
АТ “ЕКУ” – багатопрофільне енергопостачальне підприємство, яке здійснює операції з купівлі, продажу, постачання та ринкової оптимізації споживання енергоресурсів для комерційних клієнтів. Поки що компанія здійснює поставки на експорт, однак у її планах робота також на внутрішньому ринку. 100% акцій товариства належать державі, повноваження щодо управління ними здійснює Мінекономіки.
Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2022 року, за попередніми даними, становили $23 млрд 929,6 млн (в еквіваленті), що на 5,9% менше, ніж на початок вересня ($25,436 млрд), свідчать дані Національного банку України, оприлюднені у четвер.
“Станом на 1 жовтня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили $23,929 млрд. У вересні вони знизилися на 5,9%, враховуючи продаж валюти Нацбанком на міжбанку, у тому числі для забезпечення оборонних потреб та платежів українців за кордоном. Водночас стійкі надходження від міжнародних партнерів і надалі дозволяють утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні, незважаючи на повномасштабну війну», – пояснив регулятор.
Регулятор уточнив, що чисті міжнародні резерви у вересні знизилися на 4,6%, або на $736 млн – до $15,181 млрд, тоді як у серпні їх зростання склало 26,6%, або $3 млрд 342 млн (до $15,917 млрд).
Як зазначає Нацбанк, у вересні на динаміку міжнародних резервів вплинули операції з управління держборгом. Зокрема, валютні надходження на рахунки правління України в НБУ у вересні становили $2,034 млрд, зокрема від США – $1,5 млрд, від ЄС – $482 млн, від розміщення ОВДП – $51,7 млн.
Загальний обсяг платежів правління з обслуговування та погашення держборгу в інвалюті становив $65,1 млн., у тому числі $63 млн. спрямовано на погашення боргу перед міжнародними кредиторами, $2,1 млн. – на обслуговування ОВДП.
Крім того, Україна перерахувала до МВФ $624,6 млн.
На міжнародні резерви також вплинули операції НБУ на міжбанку. Зокрема, продаж їм на валютному ринку $2,777 млрд і купівля в резерви $39,4 млн, за рахунок чого сальдо інтервенцій було негативним і становило $2,728 млрд.
Крім цього, на резерви вплинула переоцінка фінансових інструментів, зокрема, їх зниження на $115,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту, що достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду та Національного банку”, – зазначив Цертробанк.
Як повідомлялося, на початок 2022 року міжнародні резерви України становили $30,941 млрд, чисті міжнародні резерви (ЧМР) – $20,767 млрд.
Національний банк України (НБУ) ухвалив постанову про відкликання з 10 жовтня банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку “Січ”, повідомила прес-служба регулятора у четвер.
Відповідне рішення ухвалено постановою правління НБУ №495-рш від 6 жовтня.
Як повідомлялося, правління НБУ 10 серпня 2022 року ухвалило рішення про віднесення АТ “Банк “Січ” до категорії неплатоспроможних у зв’язку з невиконанням фінустановою у встановлений договором термін своїх зобов’язань перед НБУ щодо кредитів рефінансування через недостатність коштів.
У повідомленні на сайті регулятора також наголошується, що банк “Січ” не сплатив відсотки за користування кредитами рефінансування за липень 2022 року, порушивши умови генерального кредитного договору, укладеного між банком та Нацбанком.
Кожен вкладник банку “Січ” отримає від ФГВФО відшкодування у повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2022 року становить 1,229 млрд грн.
Банк “Січ” заснований у 2011 році. За даними на сайті банку, його акціонерами на 1 січня 2022 року були Олег Баланда (55,615%), Валерій Роздорожний (31,016%), Андрій Мельник (9,6257%) та Олег Губанов (3,7433%).
Інфляція в Україні у вересні прискорилася до 24,4% р/р з 23,8% р/р у серпні, свідчить макроекономічний та монетарний місячний огляд Національного банку України (НБУ), оприлюднений у четвер.
Згідно з ним, основними причинами прискорення інфляції є наслідки війни та окупації частини території країни, серед яких порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення виробничих витрат бізнесу.
На прискорення інфляції також вплинуло подальше перенесення на ціни липневого коригування курсу гривні до долара США, необхідного для збереження стійкості економіки України.
Водночас стримують зростання цін фіксація тарифів на газ та тепло, часткове налагодження ланцюгів постачання, зокрема нафтопродуктів.
Регулятор зазначив, що інфляційні очікування надалі погіршуються, зокрема підприємства очікують, що інфляція досягне 25% у наступні 12 місяців.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2022 році на 5,3%, йдеться в оновленому економічному огляді СБ для регіону Європи та Центральної Азії.
Раніше у квітні СБ очікував зростання ВВП країни на 3,6% цього року.
“За прогнозами, зростання ВВП Узбекистану сповільниться до 5,3% у 2022 році (у 2021 році економіка зросла на 7%) і становитиме 4,9% у 2023 році. Росії уповільнять зростання приватного споживання”, – наголошується в документі.
Водночас, згідно з даними СБ, очікується стабільне зростання приватних інвестицій та експорту, а поточний рахунок платіжного балансу покращиться, оскільки Узбекистан продовжить отримувати вигоду з високих світових цін на сировинні товари (золото, мідь, природний газ) та збільшення грошових переказів трудових мігрантів. .
“Очікується, що прямі іноземні інвестиції не збільшаться у 2022 році, а торговельний дефіцит покриватиметься переважно за рахунок державних запозичень”, – йдеться в огляді.
За даними СБ, вищі доходи від експорту сировинних товарів та “повільні” державні інвестиційні витрати дозволять знизити бюджетний дефіцит з 6,2% ВВП у 2021 році до 4,4% у 2022 році. Тим не менш, дефіцит буде вищим, ніж заплановано (на рівні 3%) через вищі витрати уряду на соціальний захист населення, охорону здоров’я, освіту та розвиток інфраструктури.
Очікується, що держава продовжить дотримуватися своїх обмежень на запозичення. Так, державний борг та загальний зовнішній борг поступово знизиться до 32% та 55% ВВП відповідно до кінця 2024 року.
У держбюджеті Узбекистану на 2022 рік закладалося зростання ВВП на рівні 5,9%, рівень інфляції планувалося знизити до 9%.
Раніше ЄБРР підвищив прогноз зростання економіки Узбекистану із 4% до 5,5%. Прогноз АБР щодо темпів зростання економіки Узбекистану за поточний рік не змінився – 4%. За даними Держкомстату Узбекистану, за перше півріччя ВВП країни збільшився на 5,4%.
Глава Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер прибула до Києва.
“Я щойно приїхав до Києва, України. Це критичний момент для українського народу, оскільки він захищає свою свободу від жорстоких нападів, звільняє окуповані землі, готується до зими та зміцнює демократичні інститути та верховенство закону. USAID зараз і завжди стоїть з Україною”, – написала Пауер у Twitter.
