Урожай зернових в Україні 2023 року за прогнозом Міністерства економіки становитиме близько 49,5 млн тонн, що краще за оцінку Національного банку України (НБУ) в 46 млн тонн, повідомив перший заступник міністра Денис Кудін агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Україні продуктів харчування точно вистачить, проблема з рештою світу: ми стали вагомим гравцем на світовій арені, тому якщо нам логістика агропродукції з України важлива тому, що це приплив валютної виручки, то світу вона важлива тому, що це для нього продовольча безпека”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Перший заступник міністра зазначив, що в нинішній ситуації Мінекономіки не бачить необхідності вдаватися до якихось заборон чи квот на експорт агропродукції, але водночас зберігатиме ліцензування окремих її видів.
“Через ліцензування ми отримуємо інформацію про обсяг, що вивозиться, і якщо ми побачимо, що баланс не буде сходитися, що у нас внутрішнє споживання ризикує бути незабезпеченим, ми тоді залишаємо за собою право обмежувати експорт”, – пояснив він.
Загалом, як зазначив Кудін, прогноз платіжного балансу Мінекономіки на 2023 рік істотно позитивніший, ніж у НБУ.
Згідно з даними Мінагрополітики, українські аграрії до 27 січня 2023 року зібрали 52,6 млн тонн зернових і зернобобових культур. За тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 1 процентний пункт (в.п.) – до 96% раніше запланованих площ, зокрема кукурудзу залишилося зібрати з 10% площ (+3 в.п. за тиждень). До 27 січня сумарно було зібрано 25,2 млн тонн кукурудзи.
В січні 2023 року Фонд держмайна розпочав процес перереєстрації на користь держави майна раніше забороненої Соціалістичної партії України. До державної власності мають перейти дев’ять об’єктів нерухомості, 13 автомобілів тощо. Перший актив вже перереєстрований до державної власності у Чернівцях.
Нагадаємо, 15 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд за позовом Міністерства юстиції заборонив діяльність Соціалістичної партії України. В разі, якщо суд забороняє діяльність якої-небудь партії, то її майно переходить в управління Фонду державного майна.
Нагадаємо, в листопаді 2022 року Фонд держмайна розпочав перереєстрацію активів іншої забороненої партії — Комуністичної партії України — на користь держави. У липні того ж року за рішенням суду усі кошти та активи, в тому числі понад 50 об’єктів нерухомого майна, Компартії були передані державі.
У черговому відео YouTube-каналі аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто перспективи торговельно-економічних відносин України та Єгипту.
Як підкреслив засновник Клубу експертів Максим Уракін, Єгипет до початку війни був найвигіднішим торговельним партнером для України, позитивне сальдо торговельного балансу з яким становило майже 2 млрд дол США. Основними українськими товарами на єгипетському ринку були зерно та продукція металургії.
При цьому, в перші місяці війни блокада РФ морських комунікацій у Чорному морі обмежила український експорт до країн Африки і насамперед до Єгипту. Зернова угода поліпшила ситуацію, але тільки щодо експорту агропродукції. Щоб не втратити єгипетський ринок, українським компаніям потрібно адаптуватися до ситуації, що склалася, вже зараз, щоб не докладати додаткових зусиль після війни.
За словами президента Клубу експортерів України Євгенії Литвинової, українським виробникам насамперед слід звернути увагу на єгипетський ринок молочної продукції. При цьому необхідно врахувати поділ Єгиптом груп товарів для оптової та роздрібної торгівлі при створенні сприятливих умов для імпорту. Також, за її словами, попитом у Єгипті користуються консервовані та сухі фрукти, кондитерські вироби, шоколад, олії, жири, вода мінеральна, а також посуд, різні столові прилади, ванни, душові кабіни, раковини, будматеріали та інші товари для роздрібної торгівлі.
“Хочу звернути увагу, що всі українські експортери, які хочуть торгувати з Єгиптом, мають бути зареєстровані в генеральній адміністрації з контролю над експортом та імпортом. Після цього можна налагодити логістику через залізничні та автомобільні шляхи з урахуванням тимчасової недоступності порту Одеси”, – пояснила вона.
Крім того, Євгенія Литвинова зазначила, що з березня минулого року Єгипет зобов’язав Україну використовувати акредитив за багатьма групами товарів, що призводить до подорожчання угод від 0,2 до 0,5%. Цей фактор, на думку експерта, також безпосередньо вплине на торгівлю і на її кінцеві результати.
“Якщо говорити про поради нашому малому і середньому бізнесу під час виходу на єгипетський ринок, то, по-перше, потрібно розібратися в тому, що таке експорт, якщо ви раніше не були залучені в цей процес. Далі слід проаналізувати, в яких випадках можна вигідно відкрити українське підприємство в Єгипті для роботи, а в яких випадках вам це робити не завжди потрібно і не завжди вигідно. Нарешті, третя порада – пройти реєстрацію. Хоча б перегляньте, яким чином проходить авторизація, реєстрація через єдине вікно в Єгипті. Звертаю вашу увагу, що торговельна марка ваша має бути зареєстрована хоча б на території України до того моменту, як ви почнете проходити вже цю реєстрацію в Єгипті”, – резюмувала Євгенія.
Зі свого боку, голова Єгипетської діаспори в Україні, доктор Атія Валід зауважив, що останніми роками єгипетсько-українські торговельні відносини інтенсивно розвивалися, і нашу країну запросили до участі у великих інфраструктурних проєктах, що їх реалізує зараз єгипетська влада.
“Єгипет ще 2021 року обговорював з українським урядом інвестування в особливу економічну зону Суецького каналу. Тобто єгипетська економічна політика насамперед спрямована на стимулювання інвестування в економіку країни. Єгипет, звісно ж, зацікавлений у співпраці з українськими компаніями з погляду відкриття спільних підприємств на своїй території, що цілком можна реалізувати і сьогодні, незважаючи на війну. Я думаю, що для українських компаній цілком реально відкрити філії там, якщо їх цікавить ринок збуту. Єгипет готовий цьому сприяти”, – підкреслив представник Єгипту.
На його думку, наші постачальники мають активніше працювати як з єгипетським посольством у Києві, так і з українським посольством у Каїрі. Це полегшить проходження бюрократичних процедур і знизить імовірність стати жертвами шахрайства.
“Українським бізнесменом потрібно перевіряти в посольстві Єгипту або Торговій палаті достовірність документів тих організацій, з якими вони співпрацюють. І тільки після цього, укладати договір за всіма міжнародними правилами. Не треба вірити обіцянкам і красивим очам, і не забувати ази ведення бізнесу у сфері експорту-імпорту. Бажаю всім бізнесменам у Єгипті та в Україні тільки успіху”, – заявив доктор Атія Валід.
Більш детально дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Сільськогосподарський кластер “Бровари” групи компаній A.G.R. Group навесні 2022 року був окупований російськими військами, які вторглися в північні регіони України, ракетними та артилерійськими обстрілами у холдингу було пошкоджено операційний силос, зерносушильний комплекс і зерносховище ємністю 20 тис. тонн.
Як повідомив власник аграрної групи Мисак Хідірян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, на відновлення працездатності кластера знадобилося понад 5 млн грн і півтора місяця інтенсивних робіт, оскільки агрохолдинг поспішав вчасно провести посівну і збиральну кампанії.
Крім того, російськими обстрілами також пошкодило техніку A.G.R. Group, поставлену на зимове зберігання, внаслідок чого постраждали трактори John Deere та причіпні агрегати.
“Наш кластер “Бровари” навесні опинився в окупації. Російські окупанти вибили БТРом ворота, взяли охорону в заручники і почали мародерствувати: поцупили дизельне пальне, обладнання зі складів, пошкодили дорогу сільгосптехніку… Аж до того, що окупанти поламали дверцята в самохідних обприскувачах, щоб дістати магнітоли. Зняти не змогли – просто розкурочили панелі”, – розповів власник A.G.R. Group в інтерв’ю.
Хідірян уточнив, що крім відновлення сільськогосподарських будівель, розмінування кластера “Бровари” зайняло близько 10 днів. Також на полях залишилося багато пошкодженої і знищеної військової техніки окупантів.
“Біля Броварського кластера залишилося багато битої російської техніки, яку ми своїми тракторами стягували для подальшого передання ЗСУ – там були здебільшого биті танки, але були й цілі. Частину техніки окупантів тягли до нас на базу, вантажили на трали і везли на ремонт. Було таке, що з полів доводилося один танк трьома потужними тракторами витягувати. Також їздили до сусідніх сіл і в людей з городів витягали трофеї рашистів”, – зазначив Хідірян.
Як повідомлялося з посиланням на Національну академію аграрних наук України (НААН), сумарний прямий збиток, заподіяний сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного російського вторгнення, на кінець 2022 року сягнув $9,3-9,8 млрд, що можна порівняти із сумарним прибутком аграрних підприємств країни за 2020-й і 2021 рр.
До цієї цифри включено збитки від блокади українських морпортів і вимушеної зміни логістики експортних перевезень ($7,5-8,0 млрд), вартості непроданого торішнього зерна ($0,5 млрд) і вартості знищених або захоплених окупантами складських приміщень і елеваторів ($1,3 млрд).
До холдингу A.G.R. Group входить понад 20 компаній. Основний напрямок його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування і зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі в Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується на зовнішніх ринках.
Президент холдингу і голова його наглядової ради – бізнесмен Мисак Хідірян.
США відправили в Україну партію з 60 бойових машин піхоти (БМП) “Бредлі”, повідомило Транспортне командування (TRANSCOM) американських збройних сил.
“Вантаж, що включає понад 60 “Бредлі”, минулого тижня залишив Норт-Чарльстон, штат Південна Кароліна, вони нададуть українським силам додаткові наступальні та оборонні можливості”, – йдеться в повідомленні.
При цьому вказується, що Транспортне командування ЗС США доправляє в Україну першу партію бойових машин піхоти “Бредлі” в рамках пакету військової допомоги на суму $2,85 млрд, про яку було оголошено раніше в січні.
Екіпаж “Бредлі” складається з трьох осіб, може перевозити до шести піхотинців у десантному відділенні. БМП надійшла на озброєння 1981 року, всього було випущено 9753 екземпляри різних варіантів. Їх застосовували війська США у війнах у Перській затоці, Іраку та в Афганістані.
Загальна сума американської військової допомоги Україні з лютого 2022 року становила $27,1 млрд, нагадали в командуванні.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерство закордонних справ України у 2022 році погодили 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту продукції тваринництва до 12 країн світу.
Як випливає з пресрелізу відомства в понеділок, за минулий рік відкрито ринок Албанії для м’ясних напівфабрикатів з України; у Грузію – равликів; до Домінікани – молока й молочних продуктів; до Ізраїлю – декоративної прісноводної риби, живих кроликів, жувальних предметів для домашніх тварин, свіжих і оброблених шкір і шкур, до Канади – м’яса птиці і продуктів із нього; до Кенії – молока й молочних продуктів.
Крім того, дозволено експорт українських жувальних предметів для домашніх тварин, сирих і консервованих кормів для домашніх тварин до Північної Македонії, кормів для домашніх тварин до Сінгапуру; інкубаційних яєць, консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин до Сербії; продуктів переробки тваринного білка (не для споживання людиною) і рибних продуктів до Туреччини, столових яєць до Пакистану, а також м’ясних продуктів і напівфабрикатів до Чорногорії.
Держпродспоживслужба також наголосила, що за 2022 рік до 432 збільшилася кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції до ЄС, що на 53 більше, ніж було на початку 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.
“Ця позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах набутого Україною статусу країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу. Робота в цьому напрямі триватиме постійно та за умови виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС у межах наших зобов’язань щодо вступу до Євросоюзу ця цифра збільшуватиметься щодня”, – підсумувало відомство у пресрелізі.
