Компанія Meta вивчає можливість створення нової соцмережі, в якій можна буде ділитися інформацією, повідомляє CNN з посиланням на представника компанії.
“Ми вважаємо, що існує можливість для окремого простору, де творці контенту і громадські діячі зможуть ділитися своєчасною інформацією за своїми інтересами”, – йдеться в заяві представника Meta для CNN.
Телеканал зазначає, що задумана соцмережа за концепцією схожа з твіттером.
Планується, що ця платформа буде децентралізованою, тобто користувачі зможуть створювати різні сервери або спільноти, кожна зі своїми власними правилами, а не одну центральну платформу.
Американський мільярдер Ілон Маск придбав Twitter за $44 млрд минулого року. Оголошена у квітні угода була закрита тільки наприкінці жовтня після довгих розглядів між сторонами, що стосуються розкриття інформації про фейкові акаунти. Після купівлі компанії Маск неодноразово заявляв про намір дотримуватися свободи слова на платформі.
Низка ЗМІ зазначають, що нова платформа буде пов’язана з Instagram, що дасть змогу користувачам цієї соцмережі заходити туди з уже наявних акаунтів.
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6%-вологості в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 245 тис. тонн з 807 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт, у грудні-2022 було вироблено 198 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 171 тис. тонн.
За його даними, за січень-2023 виробництво металургійного коксу загалом по країні склало 212 тис. тонн.
Наразі працюють “Південкокс”, “Каметсталь” (раніше – ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпрококс”), “Запоріжкокс” і коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Як повідомлялося, 2022 року українські КХЗ скоротили виробництво валового коксу 6%-ної вологості на 59% порівняно з попереднім роком – до 3,91 млн тонн, металургійного коксу – 3,354 млн тонн.
У 2022 році на вітчизняні КХЗ було поставлено 4,594 млн тонн вугільного концентрату (за 11 місяців 2021 року – 11,834 млн тонн), зокрема українського видобутку – 3,158 млн тонн, із РФ імпортовано (до війни) 623,9 тис. тонн, із Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 57,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 459,5 тис. тонн та Австралії – 191,5 тис. тонн. Зокрема, у грудні було поставлено 340,3 тис. тонн концентрату, з них українського видобутку – 304,6 тис. тонн, з Польщі – 20,7 тис. тонн, Австралії – 4,2 тис. тонн.
Україна 2021 року знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Середня вартість топових моделей годинників Rolex, Patek Philippe і Audemars Piguet на вторинному ринку з серпня 2018 року по січень поточного року демонструвала підвищення в середньому на 20% на рік.
Це перевершує темпи зростання американського фондового індексу S&P 500, які становили в середньому 8% щорічно, повідомляється у звіті Boston Consulting Group.
Розкішні годинники затребувані як альтернативні інвестиції, йдеться в повідомленні. Покупці готові платити за годинники як найвідоміших світових брендів, так і провідних незалежних виробників, включно з F.P.Journe і De Bethune, розраховуючи на подальше зростання їхньої вартості. І дійсно, годинники класу “люкс” показують хороші результати, особливо в довгостроковій перспективі, порівняно з традиційними категоріями інвестицій, зазначають аналітики.
Продажі дорогих годинників на вторинному ринку досягли $22 млрд у 2021 році порівняно з $18 млрд роком раніше. Обсяг реалізації нових годинників збільшився до $53 млрд із $38 млрд.
За попередніми розрахунками, 2022 року перший показник зріс приблизно на 9% – до $24 млрд, другий – менш ніж на 4%, до $55 млрд.
Середньорічні темпи зростання (CAGR) продажів у період 2019-2026 рр. прогнозуються в районі 10% для вторинного ринку, 7% – для нових годинників.
У 2013-2022 рр. темпи зростання цін на люксові годинники також перевищували швидкість подорожчання інших “колекційних” активів, як-от ювелірні прикраси, сумки, вина, предмети мистецтва і меблі, ідеться у звіті.
Великий виробник яблук ТОВ “Сади Дніпра” (Підгородне Дніпропетровської обл.), що вирощує продукцію під ТМ UApple, найближчими тижнями висадить яблуні на додаткових 20 га, а в перспективі готується розширити грушевий сад ще на 10 га.
Як повідомив власник бізнесу і голова ради корпорації Alef Вадим Єрмолаєв у Facebook у п’ятницю, незабаром буде висаджено яблука сорту Gala RKD, який плодоносить на три тижні раніше за звичайну Gala.
“Прямо зараз відбувається розбивка саду. 83 тис. саджанців ми вже привезли з Франції, щоб одними з перших в Україні почати вирощувати цю новинку. Наразі розпочалося встановлення стовпів, що фіксують оптимальну відстань між майбутніми деревами. Власне, саджанці почнемо висаджувати вже у квітні. Перший урожай із цих дерев ми зберемо вже цього року. Але перший повноцінний урожай, за нашими стандартами це 50-60 тонн/га, – через п’ять років”, – написав Єрмолаєв у соцмережі.
Він уточнив, що на перспективу планується подальший розвиток саду, зокрема, висадка груш на додаткових 10 га.
Згідно з даними на сайті компанії, “Сади Дніпра” були засновані 2016 року і є однією з найбільших компаній-виробників яблук в Україні. Виробник реалізує продукцію в українських торговельних мережах, а також експортує її до країн ЄС, Азії та Близького Сходу. Під ТМ UApple вирощується шість сортів яблук: Gala Schniga, Golden Delicious, Granny Smith, Pinova, Fuji, Red Delicious.
Корпорація Alef об’єднує 10 різнопрофільних бізнесів, що працюють у сегменті девелопменту, виробництва будівельних матеріалів та аграрній сфері. Голова ради корпорації Alef Вадим Єрмолаєв є також засновником підприємств “Міропласт”, “ЮДК”, ABM Technology, “Оскар”, “Дніпропрес Сталь”, “Алеф-Віналь”, “Сади Дніпра”, “Лунапак”, “Агроальянс”.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) у січні-лютому 2023 року знизилося на 8,9% порівняно з першими двома місяцями 2022 року – до 16,2 млн дал, повідомляють на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво” в п’ятницю.
При цьому уточнюється, що в січні цього року відставання у виробництві цього напою від показників січня-2022 становило 15,2%.
Зі свого боку, за січень-лютий 2023 року в Україні вироблено 28,9 тис. тонн солоду, що на 5,7% менше за показники перших двох місяців минулого року.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього позаминулого року – 27,9%.
Український мобільний оператор lifecell у четвертому кварталі 2022 року збільшив чистий прибуток на 71,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 408,8 млн грн, а загалом за підсумками минулого року він зріс на 59,2% – до 972,3 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті, виручка lifecell у четвертому кварталі 2022 року зросла на 8,3% – до 2,607 млрд грн, а за весь 2022 рік – на 11%, до 9,41 млрд грн.
Показник EBITDA у четвертому кварталі збільшився на 14,1% – до 1,505 млрд грн, а за рік – на 14,6%, до 5,45 млрд.
Водночас капітальні витрати компанії в четвертому кварталі знизилися на 24,4% – до 997,4 млн грн і загалом за 2022 рік – на 16,3%, до 3 млрд грн.
База активних абонентів lifecell у четвертому кварталі збільшилася з 8,2 млн до 8,5 млн абонентів, однак це менше, ніж рік тому, коли їх було 9,2 млн осіб. Водночас показник ARPU (середній дохід на одного користувача) серед активних користувачів зріс загалом у 2022 році на 10% – до 91,5 грн. При цьому якщо першу половину року ARPU трохи знижувався, то в другу досить швидко зростав – з 82,8 грн до 95,4 грн у третьому кварталі та до 104,5 грн у четвертому завдяки коригуванню цін і зростанню обсягу використання даних.
Через війну станом на 31 грудня 2022 року не працювало 23% або близько 9 тисяч станцій мобільного зв’язку компанії в Україні. Стан станцій на окупованих територіях невідомий, зазначається в повідомленні. Водночас 92% магазинів компанії працювали і в четвертому кварталі повернулися на довоєнний рівень. Зазначається, що операційні системи компанії працювали стабільно, як і банківська система, включно з платежами.
Уточнюється, що станом на 31 грудня 2022 року сума списання активів на окупованих Росією територіях, визнана в консолідованій фінансовій звітності, становить 214,2 млн турецьких лір (близько $11,3 млн).
Як ризики, що можуть впливати на діяльність компанії, зазначаються триваючі військові дії та зміни курсу гривні через економічну ситуацію в країні. Також виокремлюють ризик втрати контролю або експропріації активів компанії на території в Україні внаслідок дій РФ.
Компанія планує сфокусуватися на забезпеченні безпеки своїх співробітників і наданні якісного сервісу українським споживачам.
На діяльність материнської компанії turkcell серйозно вплинув землетрус у Туреччині, через наслідки якого компанії довелося скоригувати свої фінансові показники на 2023 рік. Негативний вплив на дохід оцінюється приблизно в 1,5 млрд турецьких лір (близько $79 млн). Повідомляють, що в перший же день катастрофи майже 3,3 тис. базових станцій у регіоні припинили роботу через відключення електроенергії та руйнування. Одну мобільну вишку і 150 базових станцій було зруйновано. У постраждалі регіони було направлено 1200 співробітників для проведення ремонтних робіт. Було розгорнуто 250 мобільних станцій зв’язку і встановлено 1,4 тис. електрогенераторів.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell (Туреччина) є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”. На частку України, де також працюють “дочки” UkrTower, Global LLC і Paycell LLC, припадає 8,9% всієї виручки Turkcell і 14% необоротних активів.
