Мережа супермаркетів “Сільпо” відкрила п’яту крамницю в Ужгороді, повідомила пресслужба ритейлера.
Як повідомляється в релізі, цей супермаркет (вул. Капушанська (Перемоги), 150) площею 925 кв. м планували відкрити навесні під час цвітіння сакури в Ужгороді. Його тематикою став японський сад каміння або сад дзен.
“Повномасштабне вторгнення Росії завадило планам, зараз відкриваємо магазин у “скромному” форматі. Дизайн-елементи лише ті, які встигли виконати взимку. Все обладнання, яке не було закуплено минулого року, ми по крихті збирали з вимушено непрацюючих магазинів”, – повідомляється у релізі.
ТОВ “Сільпо-Фуд” створено на початку серпня 2016 року. Станом на вересень 2022 року у мережі працює 299 супермаркетів.
За даними Opendatabot, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ритейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
Fozzy Group – один із найбільших українських ритейлерів більш ніж із 690 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торгові мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash&Carry, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини персональної електроніки Ringoo.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року знизив випуск прокату на 56,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 981,6 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства у п’ятницю, виплавка сталі за цей період знизилася на 58,3% – до 1 млн 106,1 тис. тонн, чавуну – на 51,7%, до 1 млн 418,2 тис. тонн.
У серпні поточного року меткомбінат виробив 145,6 тис. тонн чавуну (36,4% до серпня-2021), 94,4 тис. тонн сталі (27,8%), 74,7 тис. тонн прокату (26,6%) ).
“Зниження рівня виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, спричиненими повномасштабними воєнними діями на території України”, – пояснюється в пресрелізі.
При цьому нагадується, що у зв’язку із загостренням воєнних дій у регіоні з початку березня група “Метінвест” перевела частину обладнання комбінату “Запоріжсталь” у режим гарячої консервації. Наприкінці березня “Запоріжсталь” частково відновила роботу цеху холодного прокату для виробництва та відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. Через місяць після вимушеної зупинки комбінат вивів із консервації обладнання та частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює у середньому на 50% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2021 році зберегла випуск прокату на рівні 2020 року – 3,204 млн тонн, скоротила виплавку сталі на 0,1% – до 3 млн 778,25 тис. тонн і наростила чавуну – на 0,1%, до 4 млн 473,5 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон із вуглецевих та низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварювальних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – управляюча компанія групи “Метінвест”.
Україна експортувала 1,7 млн тонн агропродукції з портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” за перший місяць роботи зернової ініціативи, повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України у п’ятницю.
Згідно з релізом, протягом серпня із розблокованих портів вийшли 68 суден, порти призначення яких розташовані у 18 країнах світу.
При цьому з порту “Одеса” вийшло 19 суден, 13 із “Південного”, а порт “Чорноморськ” відправив 36 суден.
Згідно з повідомленням міністерства, у рамках зернової ініціативи у серпні з портів Одеси вивезено втричі більше агропродукції, ніж за цей місяць автотранспортом.
“Лише в серпні через порти Великої Одеси експортовано понад 1,7 млн тонн продовольства. За аналогічний період через Дунайські порти експортовано майже 1,6 млн тонн, залізницею – близько мільйона тонн, а автотранспортом – понад 600 тис. тонн”, – прокоментував Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
За його словами, у вересні заплановано вийти на показник перевалки через розблоковані морські порти на рівні не менше 3 млн тонн продукції. При цьому всіма видами транспорту заплановано експортувати щонайменше 8 млн тонн.
За даними міністерства, за серпень “Одеський” порт експортував 419 тис. тонн агропродукції, “Чорноморськ” – 848 тис. тонн, а “Південний” – 459 тис. тонн. При цьому українська агропродукція вирушала переважно до Азії (726 тис. тонн), Європи (640 тис. тонн) та Африки (365 тис. тонн). Також 60,8 тис. тонн було відправлено до Ефіопії та Ємену в рамках продовольчої програми ООН.
За даними міністерства, 66,9% експортованої агропродукції припало на кукурудзу, 21,6% – на пшеницю, 4,8% – на ячмінь та 6,7% на інші агрокультури: соняшник, ріпак, висівки та жом.
У свою чергу, Кубраков наголосив, що у серпні з розблокованих та Дунайських портів, залізницею та автотранспортом було експортовано близько 5 млн тонн агропродукції. За його словами, це рекордний показник з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомлялося, 22 липня у Стамбулі на пропозицію ООН Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) проводить підготовку до зими з диверсифікацією постачання технічної солі.
“До зими ми почали готуватися заздалегідь. На сьогоднішній день в наявності залишки протиожеледних матеріалів з торішнього періоду – це 25 тис. тонн технічної солі та 159 тис. тонн фрикційних матеріалів. На початок погіршення погодних умов заготовимо 283 тис. тонн фрикційних матеріалів та 89 тис. тонн технічної солі (50% від нормативної потреби на весь осінньо-зимовий період). Готуємося, техніка є, до речі, цього сезону плануємо залучити 4885 од. техніки та механізмів”, – сказав перший заступник голови “Укравтодору” Андрій Івко в інтерв’ю агенції “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що у зв’язку із зупинкою ДП “Артемсіль” роботи через бойові дії в регіоні та припинення ним постачання технічної солі в “Укравтодорі” змогли знайти альтернативних постачальників цього ресурсу.
“Ми промоніторили інші родовища та виробництва у нашій країні та знайшли альтернативу на заході: Стебницьке родовище калійних солей у Львівській області та Буштинське родовище у Закарпатській області, а також родовища бішофіту на Полтавщині. Ми вже провели технічні випробування матеріалів – наявна сировина не поступається за якістю тій, яку ми закуповували раніше, а іноді навіть краща за плавильністю матеріалу”, – зазначив Івко.
За його словами, окрім технічних характеристик “Укравтодор” враховував і економічну складову таких постачань.
“Також працюємо з нашими європейськими партнерами, спілкуємося щодо забезпечення можливості закупівлі технічної солі з Європи. Тому на 1 листопада 2022 р. будемо готові до зими на всі 100%”, – заявив він.
За словами першого заступника голови “Укравтодору”, щодо заготівлі пального питань також немає.
Крім того, Івко нагадав, що на базі “Укравтодору” працює Оперативний штаб із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, до якого входять представники Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, Державної служби безпеки на транспорті, АТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, Київської військової адміністрації та міської державних адміністрацій, Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників та Асоціації міжнародних перевізників України.
Загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, що експортуються з трьох українських портів у рамках Чорноморської зернової ініціативи, на 2 вересня досяг 1 млн 766,53 тис. тонн, повідомив спільний координаційний центр (СКЦ).
“Загалом дозволено 160 рейсів: 86 вхідних та 74 вихідні”, – наголошується в його зведенні.
Зокрема, 2 вересня СКЦ санкціонував рух у суботу восьми суден, які перевозять загалом 196,29 тис. тонн агропродукції.
Серед них з порту “Південний”: MAINA у Таррагону (Іспанія) з 56,5 тис. тонн кукурудзи, CANOPUS у Джавахарлалі Неру (Індія) з 42 тис. тонн соняшникової олії, SEA DOLPHIN в Амстердам (Нідерланди) з 31,1 тис. тонн, LADY PERLA в Порто Маргера (Італія) з 20,5 тис. тонн кукурудзи.
З порту “Чорноморськ”: BC CALLISTO до Дамієтти (Єгипет) з 31,4 тис. тонн пшениці, LADY EVA у Патри (Греція) з 6,12 тис. тонн пшениці, SEALOCK до Мерсін (Туреччина) з 2,07 тис. тонн. тонн гороху, а також SARA з Одеси до Текірдагу (Туреччина) з 6,6 тис. тонн.
Очікується, що в суботу-неділю також вирушать ще два судна, чиє заплановане відправлення в п’ятницю було відкладено: MUBARIZ IBRAHIMOV з Одеси до Текірдагу (Туреччина) з 6,6 тис. тонн соняшникової олії та NORD VIRGO з “Південного” до Хуана (Китай) ) із 62,34 тис. тонн кукурудзи.
Крім того, СКЦ 2 вересня завершив вісім інспекцій вхідних суден, а на суботу у нього заплановано дев’ять інспекцій: шість вхідних суден і три виходи.
Як повідомлялося, 22 липня у Стамбулі на пропозицію ООН Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.
Світові ціни на продовольство у серпні порівняно з липнем знизилися на 1,9%. Ціни знижуються п’ятий місяць поспіль після історичного максимуму, зафіксованого у березні.
Як повідомляє ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН), індекс продовольчих цін у серпні становив 138 пунктів, що на 1,9% нижче за липневий рівень. Але він залишається на 7,9% вищим за показник серпня минулого року.
Індекс цін на зернові в серпні порівняно з липнем опустився на 1,4%, але залишився на 11,4% вище за рівень серпня 2021 року. У серпні міжнародні ціни на пшеницю впали на 5,1%. Цей показник знижується третій місяць поспіль, що зумовлено поліпшенням видів на врожай, особливо в Канаді, США та РФ. Водночас ціни на пшеницю на 10,6% вищі за показники серпня минулого року.
Світові ціни на кукурудзу в серпні підвищилися на 1,5%, що значною мірою обумовлено зниженням видів на врожай у ЄС та США через спекотні та сухі умови, при цьому відновлення експорту з України не дозволило цінам зрости ще вище, йдеться у звіті. .
Індекс цін на рослинні олії в серпні порівняно з липнем зменшився на 3,3%, але залишається вищим за рівень минулого року. Падіння було зумовлене зниженням світових цін на пальмову, соняшникову та рапсову олії. Котирування соєвої олії підвищилися.
Індекс цін на молочну продукцію у серпні порівняно з липнем опустився на 2%. Зниження триває другий місяць поспіль, проте ціни поки що на 23,5% вищі, ніж у відповідному періоді минулого року.
Індекс цін на м’ясо в серпні знизився на 1,5%, але він поки що на 8,2% вищий за показник серпня минулого року. “У серпні міжнародні котирування м’яса птиці різко знизилися, що пов’язано зі скороченням закупівель провідними імпортерами на тлі вищої експортної пропозиції. Зниження світових цін на яловичину пояснюється як слабким внутрішнім попитом у деяких провідних країнах-експортерах, що призвело до збільшення експортної пропозиції з їхнього боку. При цьому котирування свинини зросли у зв’язку з низькою пропозицією готових до забою свиней, в той час як помірне підвищення цін на баранину зумовлене збільшенням імпортного попиту з боку деяких європейських країн, що дозволило компенсувати скорочення закупівель Китаєм. “, – йдеться у огляді.
Індекс цін на цукор у серпні знизився на 2,1%. Цей індекс опускається четвертий місяць поспіль і досяг найнижчого значення з липня 2021 року. Це викликано підвищенням граничного обсягу експорту цукру з Індії та зменшенням цін на етанол у Бразилії, що дає підстави вважати, що обсяг цукрової тростини, яка спрямовується для виробництва цукру, також зросте, зазначають експерти ФАО.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, який відстежує динаміку міжнародних цін п’ять основних продовольчих товарних груп.
