Обсяг капітальних інвестицій в Україні у 2024 році порівняно з 2023 роком зріс на 35,1% і становив 534,4 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій в минулому році залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 71% загального обсягу.
Відомство уточнює, що частка держбюджету становила 10,9%, коштів населення на будівництво житла – 6,1%, місцевих бюджетів – 5,7%, банківського та іншого позикового фінансування – 3,8%, коштів іноземних інвесторів – лише 0,1%.
Вагому частку капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання – 32,8%, інженерні споруди – 27,2%, транспортні засоби – 10,1% усіх інвестицій
Згідно з даними Держстату, найбільше за 2024 рік капінвестиції зросли у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – на 77,5%, до 46,8 млрд грн, діяльності у сфері права та бухгалтерського обліку – на 73,2%, до 8,2 млрд грн.
В оптовій та роздрібній торгівлі обсяг капітальних інвестицій зріс на 68,2%, до 44,2 млрд грн, інформації та телекомунікацій – на 67%, до 25,8 млрд грн, в освіті – на 63,4%, до 2,4 млрд грн, у сфері професійної, наукової та технічної діяльності – на 62,4%, до 11,4 млрд грн.
Відомство вказує, що в операціях із нерухомим майном торік зростання становило 57,6% – до 9,3 млрд грн, у рекламній діяльності – 45%, до 0,3 млрд грн, наукових дослідженнях і розробках – 39,8%, до 2,9 млрд грн, у будівництві – 36,1%, до 41,7 млрд грн, сільському господарстві – 35,5%, до 42,9 млрд грн, у держуправлінні та обороні – 31, 4%, до 61 млрд грн, у промисловості – на 23,1%, до 209,1 млрд грн,
Крім того, невелике зростання, за даними Держстату, відбулося у фінансовій і страховій діяльності – на 14,1%, до 16,5 млрд грн, видавничій справі, радіо- і телемовленні – на 19,7%, до 1,2 млрд грн, охороні здоров’я – на 6,5%, до 13,5 млрд грн
За даними статвідомства, капітальні інвестиції в Україні у 2023 році зросли на 41,4% до 395,5 млрд грн.
Україна станом на 12 березня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 31,022 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,839 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, станом на 20 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 32,851 млн тонн, у тому числі в березні – 3,181 млн тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 12,509 млн тонн (у березні – 526 тис. тонн), ячменю – 2,192 млн тонн (48 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 15,839 млн тонн (1,259 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 17 березня оцінюється в 51 тис. тонн (у березні – 2,5 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 47,1 тис. тонн (2,4 тис. тонн).
Ескалація торговельної війни між США і Європою ставить під загрозу комерційні відносини загальним обсягом приблизно $9,5 трлн на рік, включно з двосторонньою торгівлею та інвестиціями, ідеться у звіті Американської торгової палати в ЄС (AmCham EU). AmCham EU, яка представляє американські компанії, що працюють у Європі, зазначає, що імпортні мита, які запроваджують, можуть негативно вплинути не тільки на обсяги торгівлі товарами, що підпадають під них, а й завдати шкоди трансатлантичним інвестиціям, сума яких набагато вища.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між США і Європою, з урахуванням Великої Британії, 2024 року сягнув рекордних $1,3 трлн, обсяг торгівлі послугами становив понад $750 млрд, повідомила торгова палата.
Водночас, за її оцінками, продажі «дочок» європейських компаній у США перевищили $3,5 трлн, а філій американських компаній у Європі – $4 трлн.
«Збиток для торговельних потоків товарами досить великий, – зазначає глава AmCham EU Мальте Лохан. – Головний ризик у тому, що все це почне позначатися і на інших зв’язках».
Президент США Дональд Трамп, говорячи про торговельні відносини США і Європи, переважно фокусується на торгівлі товарами, пише The Wall Street Journal. Він неодноразово висловлював занепокоєння високим дефіцитом США в торгівлі з ЄС, який торік становив $235,6 млрд.
Трамп уже запровадив 25%-ві мита на постачання до США сталі та алюмінію, зокрема з Європи. Він також погрожує запровадити аналогічні мита на імпорт європейських автомобілів, фармпрепаратів і низки інших товарів у відповідь на чинні в Європі податкові та регулятивні заходи.
Минулого тижня Трамп також пообіцяв запровадити 200%-ві тарифи на постачання до Штатів європейської алкогольної продукції у відповідь на рішення Євросоюзу підвищити мита на імпорт американського віскі до 50%. Виробники алкоголю як у США, так і в Європі вже заявили, що торгова війна завдасть глибокої шкоди галузі. Введення 200%-вих мит фактично закриє американський ринок для європейських виробників вина.
Наслідки взаємних погроз і заходів у відповідь можуть бути ще важчими, попереджає науковий співробітник Університету Джона Гопкінса і один з авторів звіту AmCham EU Ден Гамільтон. ЄС може відповісти Вашингтону, обклавши податками американські послуги, у торгівлі якими США мають профіцит.
Згідно зі звітом торговельної палати, до Європи надходить більше прямих американських інвестицій, ніж в інші регіони світу разом узяті. Тим часом на європейські компанії припадає майже дві третини всіх прямих інвестицій, що надходять у США.
Введення мит може ускладнити європейським компаніям відправлення компонентів, що випускаються в регіоні, на їхні власні підприємства в США, тоді як відповідні мита з боку ЄС або іншого торгового партнера Вашингтона можуть ускладнити експорт кінцевого продукту зі Штатів, зазначає Гамільтон. Політична невизначеність може призвести до того, що компанії утримуватимуться від трансатлантичних інвестицій.
«Хвильовий ефект конфлікту в торговельній сфері не обмежиться торгівлею», – підкреслює експерт.
13 березня у Києві відбувся фінальний захід проєкту “СТАРТУЙ”, під час якого 8 молодіжних центрів з усієї України презентували соціальні бізнеси, створені впродовж останнього року. Організаторами заходу стали ГО “Молодіжна платформа” та School of ME.
“СТАРТУЙ: соціальне підприємництво в молодіжному центрі” – це ініціатива, спрямована на зміцнення фінансової незалежності молодіжних центрів України шляхом створення та розвитку соціальних підприємств. Упродовж року представники молодіжних центрів з різних регіонів країни пройшли інтенсивне навчання, розробили детальні бізнес-плани та втілили в життя власні соціально орієнтовані бізнес-проєкти за підтримки досвідчених експертів та менторів.
Кожен молодіжний центр отримав фінансову підтримку у розмірі 15 тисяч євро для реалізації своїх підприємницьких задумів. Завдяки цьому в громадах з’явилися такі ініціативи як простір наукових експонатів у Тернополі, майстерня гончарства у Ковелі, екостаниця друку в Бучі, лабораторія якості води у Львові, фотостудія у Дніпрі та низка інших проєктів, що сприяють розвитку молодіжного потенціалу на місцевому рівні.
У межах фінального заходу проєкту “СТАРТУЙ” молоді підприємці презентували свої бізнес-моделі, поділилися досвідом подолання викликів та окреслили перспективи масштабування своїх ініціатив. Захід став платформою для налагодження корисних контактів, обміну знаннями та генерування нових ідей, спрямованих на розвиток соціального підприємництва в Україні.
Учасники та організатори проєкту наголошують, що соціальний бізнес не лише забезпечує джерела доходу, але і є ефективним інструментом для залучення молоді до активної участі в житті громади. Прибуток, отриманий від соціальних бізнесів, спрямовується на підтримку діяльності молодіжних центрів або на реалізацію молодіжних програм у регіонах України.
За результатами заходу організатори підготували ряд рекомендацій для органів влади, спрямованих на стимулювання та розширення масштабів соціального підприємництва в Україні.
Захід проведено у межах Проєкту “EU4Youth Phase III – Strengthening sustainability and social inclusion of young people” у партнерстві з МЗС Литви, литовською агенцією CPVA за підтримки Міністерства молоді та спорту України та Євросоюзу.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало інформаційним партнером заходу.
За даними Національного статистичного комітету, станом на 1 січня 2025 року чисельність постійного населення Республіки Узбекистан склала 37,5 млн осіб.
Чисельність постійного населення Республіки Узбекистан за роками (на 1 січня):
• 1920 р. – 4,4 млн осіб
• 1930 р. – 4,9 млн осіб
• 1940 р. – 6,6 млн осіб
• 1950 р. – 6,2 млн осіб
• 1960 р. – 8,4 млн осіб
• 1970 р. – 11,8 млн осіб
• 1980 р. – 15,8 млн осіб
• 1990 р. – 20,2 млн осіб
• 2000 р. – 24,5 млн осіб
• 2010 р. – 28,0 млн осіб
• 2020 р. – 33,9 млн осіб
• 2025 р. – 37,5 млн осіб
Виторг десяти найбільших компаній роздрібної торгівлі за підсумками 2024 року становив 529,2 млрд грн, лідерами стали мережі “АТБ “, “Сільпо” та “Аврора”, засвідчують дані індексу Opendatabot.
Сумарно десяток найбільших компаній у сегменті роздрібної торгівлі забезпечив майже 12,4% загальноукраїнського виторгу за минулий рік.
Згідно з даними проєкту, у трійці лідерів за сумою виторгу у 2024 році опинилися “АТБ-Маркет” з показником 208,9 млрд грн (+15,3% до попереднього року), “Сільпо-Фуд” з 93 млрд грн (+9,8%) та “Вигідна покупка” з 38 млрд грн (“Аврора”, +40,6%).
До десятка найбільших роздрібних операторів увійшли також “Фора” (35 млрд грн, +18,5%), Rozetka (29,7 млрд грн, +16,8%), Novus (29 млрд грн, +23%), Metro (28,7 млрд грн, +12,5%), “Руш” (магазини EVA та інтернет-магазин EVA.UA, 26,9 млрд грн, +28,2%), “Омега” (Varus, 20 млрд грн, +14,3%), “Фудком” (“Велика кишеня”, 19,9 млрд грн, +16,1%).
Індекс Opendatabot – це аналітичний інструмент, що публікується щорічно та дає змогу оцінити реальний стан і географію українського бізнесу. Індекс базується на даних із державних реєстрів, Opendatabot, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки із РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року лідерами індексу Opendatabot у категорії роздрібної торгівлі були “АТБ”, “Сільпо” та “Фора”, а в 2022-му “Фору” потіснили “Епіцентр” і Metro.
