Відстрочка виплат з євробондів дозволить Україні в найближчі два роки заощадити $2,5 млрд, повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко.
“Тільки у вересні ми мали платіж $1,4 млрд. А загалом йдеться про потенційну економію для бюджету в найближчі два роки в $2,5 млрд. Що ми робитимемо далі, буде зрозуміло після того, як ми зможемо перемогти у війні”, – сказав він в ефірі національного телемарафону у середу ввечері.
Він зазначив, що Україна запропонувала інвесторам відстрочку виплат тіла кредиту та відсотків за 13 випусками.
“Ситуація турбулентна, нам потрібен час для перепочинку”, – зазначив Марченко.
Він також наголосив, що після повернення оподаткування імпортних товарів Мінфін розраховує на збільшення надходжень від митниці на 6-7 млрд грн на місяць, до 20 млрд грн щомісяця.
Як повідомлялося, добровільно відкласти на 14 місяців виплати за ВВП-варантами, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році 0,5% ВВП за 2023 рік, продовжити термін обігу цих інструментів на рік і одночасно дати право повністю або частково викупити їх у 2024-2027 році пропонує власникам ВВП-варантів уряд України.
Група кредиторів України у складі Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та США підтримують і настійно рекомендують власникам єврооблігацій України прийняти її пропозицію про відстрочку виплат та погашення на два роки, а також переглянути умови щодо ВВП-варантів.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч у Києві з міністром європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії Александером Шалленбергом та главою МЗС Чехії Яном Ліпавським.
“Дуже радий вас бачити та приймати у столиці нашої батьківщини. Насамперед хотів би відзначити велику допомогу урядів ваших держав та ваших народів у підтримці України щодо надання нам статусу кандидата у члени ЄС”, – заявив Зеленський під час зустрічі.
“Дуже хотілося б, щоб була нова сторінка в житті України як повноправного члена ЄС. І ця нова сторінка – це початок діалогу щодо вступу до Європейського Союзу. Я дуже хотів би, щоб ми встигли це зробити, і щоб Чехія нам допомогла”, – додав він.
Глава держави також подякував представникам Австрії та Чехії за солідарність із українським народом, потужну оборонну підтримку та гуманітарну допомогу. “Цінуємо, що у нашій боротьбі за свободу ви поряд із Україною”, – резюмував Зеленський.
Мережа салат-барів Salateira шукає можливості для виходу на ринок Туреччини, повідомив голова правління Міжнародної Асоціації турецьких та українських бізнесменів (TUİD) Бурак Пехліван.
«Salateira …прийняла рішення зробити свої перші інвестиції у Туреччині. Цікаво було почути від Олександра Савілова, партнера-засновника Saleteria, про десятирічний шлях успіху компанії, а також разом із ним оцінити, чому і як вони хочуть вийти на турецький ринок», – написав він у Linkedin.
Співзасновник мережі салат-барів Salateira Олександр Савілов зазначив у коментарях до поста, що на даний момент шукають партнера у Туреччині.
Salateira – міжнародна fast healthy мережа з принципом вільного вибору інгредієнтів. За даними сайту, до мережі входять 20 ресторанів у Києві, Дніпрі та Одесі, а також 5 за кордоном – у Мінську (Білорусь).
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прагне домогтися підписання угоди щодо українського зерна на цьому тижні, повідомили західні ЗМІ у середу.
“В результаті переговорів у Стамбулі минулого тижня було досягнуто згоди про загальні риси процесу в рамках плану ООН. Тепер ми хочемо закріпити цю угоду, підписавши документ”, – заявив Ердоган. Він висловив сподівання, що план почне реалізовуватися найближчими днями.
Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо системи спільного контролю зерна в портах.
Аерокосмічне дослідження посівних площ озимих культур в Україні виявило їх скорочення з 9,14 млн га до 8,38 млн га (на 0,75 млн га, або 8,3%), пов’язане переважно з економічними наслідками повномасштабного вторгнення РФ в Україна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у середу, зниження цього показника означає падіння врожайності з даних площ на 15%, що еквівалентно втраті 4,2 млн. тонн зерна (20% урожаю).
Відповідні дані надала команда експертів Національного технічного університету ім. І.Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії та Світового банку (СБ) на засіданні координаційної наради міжнародних донорів.
Дослідницька група веде збір даних щодо заподіяної українському АПК прямої та непрямої шкоди для можливого подальшого стягнення компенсації з РФ. Група продовжує моніторинг посівів та врожайності, у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.
Уточнюється, що втрата врожаю озимих культур у розмірі 20% відбудеться за умови, що їх вдасться зібрати в поточному обсязі, без урахування війни, що триває. В іншому випадку втрати врожаю можуть бути вищими.
“Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими”, – констатував заступник міністра агрополітики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Денис Башлик у ході зустрічі.
Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій фіксуються усі втрати українських агровиробників.
“Системний аналіз втрат урожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів до сектору сільського господарства, щоб допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи і згодом відродити виробництво”, – цитує Мінагрополітики провідного економіста СБ Клауса Дайнінгера, який брав участь у зустрічі.
Як повідомлялося з посиланням на дослідження KSE Institute, загальна сума прямих втрат, заподіяних сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного вторгнення РФ, до середини червня становила $4,3 млрд. При цьому найбільші втрати країна зазнала через пошкодження сільгоспугідь та неможливість зібрати врожай у зонах бойових дій – $2,14 млрд.
Крім цього, 22% від загальної шкоди українського АПК припали на втрати сільгосптехніки ($926 млн), 14% – на вироблену продукцію ($613 млн), 6% – на зерносховища ($272 млн), по 3% – на тваринництво ($136 млн) ) та товарно-матеріальні цінності, серед яких – паливо та добрива ($120 млн), 2% – на багаторічні насадження ($89 млн).
Загальна сума непрямих втрат сільськогосподарської галузі України від вторгнення РФ за період з 24 лютого по середину червня становила $23,3 млрд. При цьому найбільших втрат (51%) країна зазнала через викликану блокадою її морпорти здешевлення сільгосппродукції – $11,9 млрд.