Президент України Володимир Зеленський обрав другим послом національного бренда UNITED 24 українську тенісистку Еліну Світоліну, повідомили в Офісі президента України.
Як повідомляє пресслужба ОПУ у вівторок увечері, представлення Світоліної другим послом фандрейзингової платформи UNITED24 відбулося під час онлайн-зустрічі з главою держави, віцепрем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим та координатором платформи Ярославою Гресь.
Крім того, до відеоконференції приєднався перший посол UNITED24 Андрій Шевченко, разом з яким Світоліна продовжить об’єднувати світову спортивну спільноту навколо допомоги Україні.
Президент подякував Світоліній за активну позицію, яку спортсменка зайняла з перших днів війни, та зазначив, що важливо розповідати про Україну у світі.
В ОП також наголосили, що наприкінці липня заплановано благодійну гру першої ракетки світу Іги Свьонтек під патронатом Світоліної.
За перші чотири тижні роботи фандрейзингової платформи UNITED24 на потреби України зібрано понад $52,5 млн.
Як повідомлялося, 18 травня Зеленський підписав указ про заснування національного бренда UNITED24 і привітав першого посла цього бренда – легендарного українського футболіста та тренера Андрія Шевченка.
7 червня Міністерство молоді та спорту відкрило спеціальний рахунок у Національному банку України для пожертвувань у рамках ініціативи фонду відновлення UNITED24.
ПрАТ “Стальканат” (Одеса), незважаючи на воєнні дії, працює із завантаженістю виробничих потужностей на 75% і звертається до США про зняття раніше введених мит на постачання продукції.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко, зараз завод завантажений на 75% потужностей, з яких 90% продукції, що виробляється, поставляється на експорт.
Також він уточнив, що продукція переважно поставляється в ЄС автомобільним транспортом, хоча витрати на логістику зросли майже вдвічі.
За його словами, незважаючи на зняття мит США та ЄС у розмірі 25%, залишаються антидемпінгові мита США при постачанні до США у розмірі 19,32%.
Лавриненко констатував, що компанія вживає дій щодо диверсифікації поставок.
“Ми докладаємо зусиль для скасування антидемпінгового мита при постачанні продукції до США”, – констатував співрозмовник агентства.
Відповідаючи на питання щодо ринку України, топ-менеджер зазначив, що наразі, у період війни, попит на продукцію різко знизився через припинення роботи гірничо-металургійних підприємств країни.
“Але ми працюємо, як і раніше – стабільно, виробляємо продукцію”, – сказав гендиректор.
Також СЕО вказав на позитивне рішення уряду щодо повернення ПДВ за постачання продукції на експорт.
Раніше повідомлялося, що США запровадили попередні мита на імпорт сталевих канатів із України у розмірі 19,32% виробництва ПрАТ “Стальканат-Сілур” та інших українських постачальників.
ПрАТ “Стальканат-Сілур” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
Як повідомлялося, акціонери виокремили зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створили нову компанію – ПрАТ “Стальканат”, до якої переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, на балансі ПрАТ “Стальканат-Сілур” буде завод “Сілур”, розташований на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПАТ “ВО “Стальканат-Сілур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, надіслало відповідну заяву до Національної поліції.
Україна у травні 2022 року відвантажила на експорт усіма видами транспорту 1,74 млн тонн зернових та олійних культур, а також продукти переробки АПК, що в 1,8 разу перевищує показники квітня, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
“У травні в порівнянні з квітнем 2022 року відбулась переорієнтація каналів експорту: водним транспортом (річкові порти та паромні переправи) було експортовано 798,8 тис. тонн та 22,1 тис. тонн відповідно, що зробило річкові порти України головними експортними воротами”, – уточнило відомство.
За його даними, у травні на зовнішні ринки було відвантажено 959,35 тис. тонн кукурудзи (+60% до квітня), 43,5 тис. тонн (зростання у 4,7 разу), 11,6 тис. тонн ячменю (- 2%), 341,8 тис. тонн насіння соняшника (зростання у 3,3 разу), 66,62 тис. тонн соєвих бобів (+17%) та 101 тис. тонн шроту (зростання у 2,6 разу).
Крім того, покупцям за кордоном у травні поставлено 202,65 тис. тонн соняшникової олії (+56% до квітня цього року) та 16,08 тис. тонн соєвої олії, що приблизно відповідає квітневим показникам у 16,38 тис. тонн.
Через повномасштабне російське вторгнення в Україну та блокаду її експортної інфраструктури в Чорному морі темпи експорту продукції АПК усе ще поступаються показникам аналогічного періоду 2021 року. Так, у травні 2021 року було експортовано 2,24 млн тонн кукурудзи, 857,8 тис. тонн пшениці, 22 тис. тонн ячменю, 189,6 тис. тонн насіння соняшника, 501,8 тис. тонн соняшникової олії, 36,18 тис. тонн соєвих бобів, 20,6 тис. тонн соєвої олії та 440 тис. тонн шроту.
За даними Мінагрополітики, у травні залізничним транспортом відвантажено 709,6 тис. тонн експортного постачання продукції АПК, або 40% від загального її експорту. За допомогою залізничного транспорту перевезено 56% усього експорту соєвої олії, 53% кукурудзи, 48% шроту, 39% ячменю, 33% соєвих бобів і 28% соняшникової олії.
У свою чергу через річкові порти Дунаю експортовано 75% пшениці, 59% насіння соняшника, 57% ячменю, 50% соєвих бобів та 43% шроту.
Автомобільні перевезення у травні забезпечили 40% експорту соєвої олії, 32% соняшникової олії та 23% насіння соняшника.
“Порт “Рені” відвантажив на експорт 398 тис. тонн продукції, Ізмаїльський порт – 327,9 тис. тонн. Через Володимир-Волинський – Хрубежув було фактично вивезено 206,2 тис. тонн зерна, олійних та продуктів переробки, тоді як через Чоп – Захонь, Чієрна над Тисою – 118,05 тис. тонн”, – уточнюється у повідомленні.
Як повідомлялося, на початку травня міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що Україна у квітні експортувала 1,09 млн тонн зернових культур, що вп’ятеро перевищує показники березня, коли через російське військове вторгнення в Україну їх експорт становив лише 0,2 млн тонн.
До початку війни Україна щомісяця експортувала до 5 млн тонн сільгосппродукції через порти Одеси та Миколаєва, проте наразі через їх морську блокаду Росією країна може щомісяця перевозити приблизно 1 млн тонн зернових.
Велика Британія передасть Україні пускові установки M270, які можуть вражати цілі на відстані до 80 км високоточними ракетами, повідомив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес.
“У міру зміни тактики Росії має змінюватися і наша підтримка України. Ці потужні реактивні системи залпового вогню дадуть змогу нашим українським друзям краще захистити себе від жорстокого застосування далекобійної артилерії, яку путінські війська без розбору використовували для знищення міст”, – сказав Воллес, йдеться у повідомленні на сайті уряду Британії в понеділок.
Поряд із системою озброєння Велика Британія також поставить боєприпаси M31A1 у великій кількості.
Українських військових навчатимуть використання пускових установок у Великій Британії, щоб максимально підвищити ефективність систем.
“Ми не можемо стояти осторонь, доки російська далекобійна артилерія стирає з лиця землі міста і вбиває ні в чому не винних мирних жителів. Велика Британія подарує Збройним силам України реактивні системи залпового вогню, щоб вони могли ефективно відбивати наступ Росії”, – написав прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у твіттері.
Зазначається, що рішення Великої Британії було тісно узгоджене з рішенням США передати Україні варіант РСЗВ High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS).
Аграрна група “Агропросперіс” відвантажила до Туреччини 3 тис. тонн пшениці через річковий порт Ізмаїла (Одеська обл.), це постачання стало першим від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
“Компанія продовжує докладати зусиль для розвитку нового для себе напряму річкової логістики на Дунаї, а також розробляє низку авто- і залізничних маршрутів до західних кордонів країни”, – написав агрохолдинг у фейсбуці в понеділок.
“Агропросперіс” уточнив, що у 2015 році почав розвивати повний цикл логістики агропродукції з поля до замовника, й зараз переконався у правильності обраного вектора розвитку.
Аграрна група також нагадала, що з лютого по травень розробила низку експортних рішень, що поєднують автомобільні та залізничні перевезення, зберігання зерна в портах у біг-бегах чи м’яких “рукавах” і подальший розвиток експорту через дунайські порти.
“Ми маємо професійну й активну команду, практичні напрацювання і план дій для часткового відновлення експорту до моменту відкриття портів, який, ми віримо, щодня невпинно наближають наші героїчні ЗСУ”, – цитує “Агропросперіс” свого гендиректора Ігоря Осьмачка.
Як повідомлялося, станом на травень 2022 року агрохолдинг мав змогу експортувати через п’ять дунайських портів близько 40 тис. тонн агропродукції щомісяця.
До російського військового вторгнення земельний банк “Агропросперісу” становив 430 тис. га, загальні потужності зі зберігання – 800 тис. тонн с/г культур. Холдинг вирощував і постачав на експорт понад 2 млн тонн зернових та олійних культур на рік.
Українські банки з середини березня до 31 травня у рамках державної програми з підтримки посівної кампанії-2022 прокредитували аграріїв на загальну суму 38,5 млрд грн, зокрема за тиждень, 25-31 травня, видано позики та портфельні гарантії на 7 млрд грн, наразі кредитування посівної закінчено.
За даними, оприлюдненими на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, доступ до фінансування за відповідною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” отримали сумарно 18,08 тис. сільгосптоваровиробників (за останній тиждень програми – 5,02 тис.).
Найбільше позикових коштів залучили Кіровоградська (4,7 млрд грн), Київська (4,94 млрд грн), Вінницька (3,3 млрд грн), Одеська та Дніпропетровська (по 2,9 млрд грн), Полтавська (2,4 млрд) грн), Волинська та Львівська (по 2,1 млрд грн), Хмельницька (1,8 млрд грн), Тернопільська (1,5 млрд грн) області.
За даними Мінагрополітики, більше кредитів за програмою портфельних гарантій надали державні банки. Так, ПриватБанк видав таких агрокредитів на 8,24 млрд грн, Укргазбанк – на 4,36 млрд грн, Ощадбанк – на 2,81 млрд грн, Укрексмімбанк – на 2,29 млрд грн.
Раніше міністерство уточнило, що загальний бюджет на підтримку посівної становить 50 млрд грн, відповідно програму фінансування посівної виконано на 77% від початкового плану.
За даними Мінагрополітики, кредити до 60 млн грн у рамках підтримки посівної кампанії-2022 видаються під 0% річних (за програмою державної фінансової підтримки “Доступні кредити 5-7-9%”). Термін такого кредитування – до шести місяців, а після його завершення відсоткова ставка для позичальників становитиме 5% річних. Скористатися таким фінансуванням можуть аграрії, які підлягають визначенню с/г товаровиробника.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів наприкінці березня розширив порядок видачі с/г виробникам гарантій за кредитами на портфельній основі під закупівлю необхідних їм ресурсів для проведення посівної кампанії у 2022 році, оскільки через військове вторгнення Росії в Україну частина аграріїв втратили обігові кошти для проведення весняних робіт.
Так, у рамках портфельного кредитування с/г виробники зможуть отримати позики на купівлю добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, палива, запасних частин для с/г техніки, а також на поповнення основних засобів та нематеріальних активів, оплату праці, оренду нерухомого та рухомого майна, роботи та послуги для своєї операційної діяльності.
