Стаття редактора бельгійського видання New Europe Ніколаса Воллера зі звинуваченнями на адресу першого заступника голови правління НБУ Катерини Рожкової та Комерційного Індустріального Банку (КІБ, СomInBank) нібито у відмиванні коштів є брудною провокацією, заявила голова правління ComInBank Тетяна Путінцева.
“Ні Катерина Рожкова, ні будь-хто інший, за винятком пана Стефана Пол Пінтера, не є акціонерами або іншими бенефіціарами банку. Для того, щоб це зрозуміти, немає потреби проводити якісь розслідування. Достатньо переглянути відповідні реєстри та зробити висновки”, – зазначила вона у відповіді на запит агентства “Інтерфакс-Україна“.
Голова правління уточнила, що Стефан Пол Пінтер є єдиним акціонером СomInBank і відомим британським інвестором.
“Це не просто офіційна інформація, а і юридичний факт, який може перевірити кожен охочий. Прозорість походження капіталу АТ “КІБ” неодноразово перевіряв Національний банк України і у 2016 році, при купівлі банку, і надалі”, – наголосила Путінцева.
За її словами, автор статті Воллер не звертався до банку ні усно, ні письмово.
“Ми, на відміну від замовників цієї брудної провокації, оперуємо виключно фактами, а не штучно створеними інсинуаціями. Але хоч би хто це був – своєї мети він не досяг”, – заявила голова правління.
Путінцева наголосила, що банк відповідає всім нормативам НБУ, має високий кредитний рейтинг і продовжує успішно розвиватися, не відчуваючи ніякої загрози, оскільки діє в рамках чинного законодавства.
Вона додала, що банк роз’яснюватиме свою позицію суспільству й захищатиме репутацію в рамках правого поля.
“Якщо Ніколас Воллер справді зацікавлений у правді, ми з задоволенням надамо йому всю відкриту інформацію про наш банк. На жаль, такого бажання в нього поки що не виникало”, – сказала голова правління.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 вересня 2021 року банк КІБ посідав 29-те місце за розміром активів (6,991 млрд грн) серед 72 банків, які діяли в країні.
Ви помітили, якими ми стали вибагливими і вимогливими до таких речей, як відпочинок? Плануємо його заздалегідь, прораховуємо усе до дрібниць, цікавимося новинками на ринку, нюансами, відгуками… Словом, робимо усе можливе, аби почуватися максимально комфортно та безпечно. І час пошуку непомітно стає справжнім випробуванням для нервової системи.
Тож поспішимо Вам на допомогу. Ось вам 7 переваг комфортного відпочинку в одному з кращих комплексів в Західної України – готельно-курортному комплексі Карпати:
1. Ви мрієте обрати універсальний відпочинковий комплекс, в якому є різноманіття послуг, локацій, розваг, зручностей на кшталт послуг трансферу, сучасних комунікацій чи догляду за дитиною? Зрозумілі очікування, однак сьогодні далеко не усі лікувально-оздоровчі бази вітчизняних курортів можуть похвалитися своєю масштабністю та універсальністю, як ГКК Карпати, інфраструктура якого вражає масштабами та різноманітністю.
2. У Ваших пріоритетах відпочинок, що включає діагностику та лікування. Теж правильний вибір, враховуючи шалений ритм сучасного життя, можливість зробити мінімальний скринінг власного здоров’я у нас з’являється тільки у двох випадках: під час хвороби, коли вона вже дала про себе знати, або під час відпочинку. Скористайтеся другим варіантом і оберіть для себе наш комплекс з сучасним медичним обладнанням та висококваліфікованим медичним персоналом, який практикує оновлення медичної бази, тренінги для лікарів, медичні конференції. Тут Ваше здоров’я буде у безпеці.
3. Для Вас важливий комфорт та зручність номеру? Цілком зрозуміло і логічно, адже Ви проводите у власному номері чимало часу, то чому б не повести цей час з максимальним комфортом і насолодою: зі зручними та сучасними меблями, супутниковим телебаченням, сейфом, міні-баром і, звісно, найкрасивішим краєвидом з власного вікна чи балкону. І це не обов’язково має бути віп-кімната, головне, щоб Ви почувалися у ній комфортно. Ми можемо похвалитися різноманітним номерним фондом: на ваш вибір в Карпатах одномісні, двомісні номери, а також номери класу напівлюкс, люкс та апартаменти. Всі кімнати обладнані холодильниками, телевізорами, міні-сейфами, телефонами з міським та міжнародним зв’язком та санвузлами.
4. Харчування під час відпочинку – важлива складова. Бажано, щоб воно було триразове та дієтичне. Сьогоднішній реалії передбачають обов’язкову систему «шведський стіл», але це швидше перевага ніж недолік, адже так ви отримаєте ще декілька зручностей – вибір страв та розмір порції на свій смак. У нас, в Карпатах – найкраще харчування за системою шведський стіл, але головна його особливість полягає у тому, що страви неймовірно смачної дієтичної кухні приготовані з продуктів власного виробництва з місцевої екоферми.
5. Ви мрієте про SPA та активний відпочинок з користю для тіла? Ми запропонуємо увесь спектр відповідних послуг: басейн, сауни, гідромасаж, фітнес, аеробіка, косметологічний салон, спортивні атракції та відпочинкові зони. Ми подбали про Ваш активний відпочинок і пропонуємо активні заняття у басейні з тренером та заняття з аквааеробіки. І звісно сьогодні користуються попитом заняття фітнесом та скандинавська ходьба, функціонує сучасний тренажерний зал.
6. Оберіть місце відпочинку, за принципом: «Хочу нових вражень!». Якщо нові враження та емоції є важливим фактором під час вибору місця – Ви правильно розставляєте акценти. Сучасна людина зробила цей фактор трендом, а пошук нових вражень – головною складовою відпочинку. Поцікавтеся чи є на території комплексу диско-бар чи караоке. На території комплексу є концертний та танцювальний зали, ресторани, музеї, аквапарк або міні зоопарк. Ми подбали про різноманіття екскурсійних програм: екскурсійні послуги можна отримати на базі нашого комплексу.
7. Ви – людина сучасна і є активним користувачем соцмереж. Це означає, що для Вас важлива наявність фотозон, місць, де ви зробите максимум атмосферних світлин, які стануть гарними спогадами про відпочинок. І не забувайте про жартівливе правило усіх відпочивальників: якщо твоїх фото немає у соцмережах – вважай, що ти ніде не був. Звісно ми Вас не підведемо, адже Ви отримаєте не лише море вражень від чудових локацій, але й попвните свої фотоархіви світлинами
Якщо Вам до вподоби ці характеристики якісного відпочинку та оздоровлення, ми раді Вас вітати у нашому готельно-курортному комплексі, який відповідає усім критеріям якісного відпочинку.
Запрошуємо відвідати нашу мальовничу місцину і гарантовано отримати якісний відпочинок, безліч задоволення і море приємних спогадів! До зустрічі в Карпатах!
Готельно-курортний комплекс “Карпати”
• +38 (03247) 62 747
• +38 (095) 27 62 000
• +38 (067) 82 62 000
e-mail: info@san-karpaty.com.ua
https://san-karpaty.com/pro-karpaty/
https://www.facebook.com/sanatorium.karpaty/
https://www.instagram.com/san_karpaty/
Львівська обл., м. Трускавець, вул. Карпатська 2
Україна та Литва поки що не домовилися про квоту дозволів на 2022 рік, але для недопущення зупинення автомобільного сполучення між країнами досягнуто домовленості про обмін 10 тис. універсальними дозволами та 2 тис. для перевезень до/з третіх країн.
Як повідомляється на сайті Міністерства інфраструктури України, цю кількість дозволів має бути передано до посольства України у Вільнюсі не пізніше ніж 9 лютого 2022 року. В Україні вони будуть орієнтовно на початку наступного тижня.
Водночас у повідомленні уточнюється, що відомство продовжує роботу для затвердження квоти дозволів, яка відповідала б потребам українських перевізників.
“Уже ініційовано проведення чергового засідання українсько-литовської змішаної комісії з питань міжнародних автоперевезень, де сторони мають погодити квоту дозволів на 2022 рік”, – наголошують у Мінінфраструктури.
Платоспроможні банки України у 2021 році отримали 77,5 млрд грн чистого прибутку, що вдвічі більше, ніж 2020 рік, свідчать дані, оприлюднені на сайті Національного банку України (НБУ) у вівторок.
Відповідно до них, у четвертому кварталі прибуток банків склав 26,1 млрд грн, що в 12,6 раза більше за показник аналогічного періоду минулого року.
Зазначається, що доходи банків у 2021 році зросли на 9,5% – до 273,843 млрд грн проти 250,2 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Водночас, комісійний дохід зріс на 25% – до 58,1 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за 2021 рік скоротилися на 6,7% порівняно з цим показником 2020 року – до 196,313 млрд грн, зокрема, відрахування до резервів – у 1,9 раза, до 3,4 млрд грн. Водночас, комісійні витрати зросли на 25% – до 58,1 млрд грн.
Станом на 1 січня 2022 року з 71 платоспроможних банків 66 банків були прибутковими, збитки отримали лише 5 банків на загальну суму 400 млн. грн. Прибуток сектора став менш концентрованим: п’ять найбільших банків сформували 67% прибутку порівняно з 83% за підсумками 2020 року.
Потужність вітроенергетичних станцій в Україні за 2022 рік може збільшитися приблизно на 1 ГВт, зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.
“Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проєкти. Отже, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей”, – сказав він у коментарі інтернет-порталу “Енергореформа”.
Серед майбутніх проєктів, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року, Конеченков назвав проєкт будівництва Тилігульської ВЕС компанії “ДТЕК ВДЕ” (перша черга – 126 МВт, загальна потужність проєкту 500 МВт), ВЕС “Каланчак” 300 МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300 МВт, власник “Хіро Азія Інвестмент Лімітед”, Гонконг), другої черги Дністровської ВЕС 60 МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії “Елементум Енерджі”. При цьому він зазначив, що на Південно-Українській ВЕС уперше в Україні буде використано вітротурбіни найбільшого китайського виробника Goldwind.
Крім цього, він також відзначив будівництво двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60 МВт компанії “Атлас Глобал Енерджі”, що належить до групи компаній Eksim Holding, і Орівської ВЕС загальною потужністю 54,6 МВт, яку в гірській місцевості будує компанія “Еко Оптима”.
Загалом, за даними голови правління асоціації, ще у 2019 році вітроенергетичні компанії отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю близько 6,5 ГВт.
“Враховуючи всі політичні й економічні ризики, зокрема несплату за “зеленим” тарифом, звісно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (закінчився термін надання “зеленого” тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція щодо розвитку вітроенергетики зберігається”, – зазначив Конеченков.
Щодо перспектив розвитку вітрогенерації без “зеленого” тарифу голова правління УВЕА висловив переконання, що проєкти будівництва ВЕС мають багато передумов для цього.
“У будь-якому разі, ті проєкти, які отримали дозвіл на будівництво, мають технічні умови на підключення, в їх розробку вкладено досить великі гроші, й вони будуть далі впроваджуватися без “зеленого” тарифу, на ринкових умовах, і в рамках корпоративних PPA (прямих договорів зі споживачами – ЕР), і інших механізмів стимулювання”, – прогнозує він.
На його думку, в такому разі тариф буде менший за “зелений”, але, враховуючи ціну на природний газ і вугілля, вітроенергетика й надалі займатиме досить економічно привабливі позиції.
“Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1 МВт вітрової електростанції генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а іноді й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий “зелений” тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довгостроковою перспективою”, – пояснив Конеченков.
Голова УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи в розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.
“УВЕА разом із юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою за підтримки Інституту відновлюваної енергетики розробили Білу книгу, в якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та “зеленого” водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до початку формування ринку офшорної вітроенергетики в Україні й заклала основу для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством і міжнародними профільними асоціаціями”, – сказав Конеченков.
За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег із Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії в нещодавно створену Федерацію з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.
За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком щодо питання розробки техніко-економічного обґрунтування та здійснення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.
Також голова правління УВЕА зазначив, що за сприяння асоціації в Національний план з відновлюваних джерел енергії до 2030 року було внесено положення про перспективи розвитку офшорної вітроенергетики, що також вважається позитивним сигналом для створення нового ринку.
Він додав, що, згідно з даними Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в 250 ГВт. Цей показник також підтвердив Інститут відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.
“Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку та від швидкості розробки дорожньої карти щодо офшорної вітроенергетики”, – пояснив Конеченков, додавши, що, за його інформацією, НАК “Нафтогаз” планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.
За словами голови УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою не йдеться про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачається, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва “зеленого” водню.
Як повідомлялося, у 2021 році в Україні встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали “зелений” тариф (Feed-in tariff).
За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об’єктів в Україні станом на кінець 2021 року сягнула 8451 МВт.
При цьому минулого року найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці: було введено в експлуатацію 359 МВт вітроелектростанцій (ВЕС) – у 2,5 разу вище за показник 2020 року (144 МВт) і в 1,2 разу вище за показник введених в експлуатацію сонячних електростанцій (СЕС), які традиційно лідирують у галузі (286 МВт). Отже, на кінець 2021 року загальна потужність ВЕС становить 1673 МВт, промислових СЕС – 6226,9 МВт.