Туреччина посіла перше місце серед 41 досліджуваних економік за вартістю нового смартфона Apple, йдеться у звіті Deutsche Bank Research Institute.
iPhone 17 Pro з об’ємом пам’яті 256 ГБ продається в країні приблизно за 2 592 долари США — у 2,2 рази дорожче, ніж у США. Японія та Південна Корея стали єдиними ринками, де пристрій виявився дешевшим за американський рівень.
Високу ціну смартфона в Туреччині автори дослідження пов’язують із податками, імпортними витратами та багаторічним ослабленням турецької ліри.
Стамбул також посів четверте місце серед 69 міст за вартістю Volkswagen Golf 1.5. Ціна автомобіля оцінюється в 49 121 доларів США, що приблизно на 39% вище за нью-йоркську. Дорожче автомобіль коштує лише в Сінгапурі, Тель-Авіві та Копенгагені.
Середня чиста зарплата в Стамбулі становить близько 1 173 доларів на місяць. Оренда трикімнатної квартири оцінюється в 1 943 долари, однокімнатної — в 968 доларів, а вартість купівлі житла в центрі — приблизно 3 087 доларів за кв. м.
Таким чином, окремі імпортні споживчі товари в Туреччині можуть коштувати дорожче, ніж у країнах із значно вищими доходами населення.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗВЕД 8517) у січні-червні 2026 року збільшився на 83,6% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до майже $1,23 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними, зокрема, у червні ввезення цієї продукції зросло майже у 2,2 рази порівняно з червнем минулого року – до $234,8 млн.
Найбільший обсяг цієї продукції в січні-червні було ввезено з Китаю (50,7%, або на $621 млн), її також ввозили зі США ($155,3 млн) та В’єтнаму ($108,7 млн), тоді як минулого року це були Китай ($362,6 млн), В’єтнам ($103,5 млн) та США ($56,3 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України за перше півріччя становив $62,5 млн (у січні–червні 2025 року — $60 млн). Поставки здійснювалися переважно до Угорщини (70,2%), Польщі (18%) та на Тайвань (8,4%). У той самий період минулого року продукція також експортувалася переважно до Угорщини (71,5%), а також до Польщі – 23% та Іспанії – 1%.
За даними Держмитниці, як повідомлялося, у 2025 році в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,634 млрд – на 29,5% більше, ніж у 2024 році, зокрема, з Китаю на $907,9 млн.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні 2026 року збільшився на 49,2% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $177,8 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (58,1%, або на $103,3 млн), вона також ввозилася з Великобританії (9,2%, $16,3 млн) та США (8,8%, $15,6 млн), тоді як торік це були Китай ($65 млн), В’єтнам ($21 млн) та Тайвань ($13,6 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України у січні становив $10,4 млн (у січні-2025 – $10,5 млн). Постачання були переважно до Угорщини (65%), Польщі (22%) та Тайваню (6,8%). У той самий місяць минулого року продукція експортувалася здебільшого в Угорщину 67%, Польщу – 27% та Іспанію – 2,9%.
За даними Держмитслужби, 2025 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,634 млрд – на 29,5% більше ніж 2024 року, зокрема з Китаю на $907,9 млн.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-листопаді збільшився на 27,6% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,436 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,4%, або на $795,7 млн), В’єтнаму (15,3%, $220 млн) та США (8,2%, $117,9 млн), торік це також були Китай (64%, $720,6 млн), В’єтнам (16,3%, $183,6 млн) та США (4,3%, $48,2 млн).
Цьогоріч у листопаді Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $159,8 млн – на 33,6% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-листопаді-2025 склав $111,2 млн, що на 32,2% більше ніж за 11 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (70,2%), Польщі (23,9%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 63,4%, Польщі – 27,8%, Нідерландів – 3,6%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів і відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-вересні збільшився на 24,4% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,12 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (54,6% або $613 млн), В’єтнаму (15,2% або $171,2 млн) і США (8,5% або $95,4 млн), тоді як минулого року це були Китай (64,1% або $579,1 млн), В’єтнам (16,3% або $147,1 млн) і Малайзія (4,2% або $38 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України в січні-вересні-2025 склав $92,5 млн – на 42% більше, ніж за дев’ять місяців минулого року, переважно до Угорщини (71,5%), Польщі (23,3%) і Нідерландів (менше 1%). За той самий період 2024 року продукція експортувалася переважно в ці ж країни, але частка Угорщини становила 60%, Польщі 30,4%, Нідерландів – 4,5%.
За даними Держмитниці, у 2024 році в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів майже на $1,26 млрд – на 10% більше, ніж у 2023 році.
Внесення готівки через термінали (ПТКС) для зарахування на рахунок вимагатиме від платника ввести номер мобільного телефону на екрані термінала, отримати на нього одноразовий пароль і ввести його на екрані термінала, підтверджуючи згоду на виконання платіжної операції, повідомив Національний банк України.
“З 1 серпня 2023 року додаються реквізити до квитанцій, що формуються під час здійснення готівкових операцій з використанням платіжних пристроїв, зокрема, через ПТКС. Так, квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою ПТКС для її зарахування на рахунки додатково мають містити номер мобільного телефону платника”, – йдеться в повідомленні на його сайті в п’ятницю.
Водночас, вказує НБУ, ця вимога не поширюється на такі популярні платежі через термінали, як оплата комунальних платежів, оплата залізничних квитків, проїзду в міському та приміському транспорті, поповнення проїзних і транспортних карток, сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.
Такі норми передбачені постановами правління Нацбанку від 30 червня 2023 року №90, уточнюється в релізі.