Україна та Литва поки що не домовилися про квоту дозволів на 2022 рік, але для недопущення зупинення автомобільного сполучення між країнами досягнуто домовленості про обмін 10 тис. універсальними дозволами та 2 тис. для перевезень до/з третіх країн.
Як повідомляється на сайті Міністерства інфраструктури України, цю кількість дозволів має бути передано до посольства України у Вільнюсі не пізніше ніж 9 лютого 2022 року. В Україні вони будуть орієнтовно на початку наступного тижня.
Водночас у повідомленні уточнюється, що відомство продовжує роботу для затвердження квоти дозволів, яка відповідала б потребам українських перевізників.
“Уже ініційовано проведення чергового засідання українсько-литовської змішаної комісії з питань міжнародних автоперевезень, де сторони мають погодити квоту дозволів на 2022 рік”, – наголошують у Мінінфраструктури.
Платоспроможні банки України у 2021 році отримали 77,5 млрд грн чистого прибутку, що вдвічі більше, ніж 2020 рік, свідчать дані, оприлюднені на сайті Національного банку України (НБУ) у вівторок.
Відповідно до них, у четвертому кварталі прибуток банків склав 26,1 млрд грн, що в 12,6 раза більше за показник аналогічного періоду минулого року.
Зазначається, що доходи банків у 2021 році зросли на 9,5% – до 273,843 млрд грн проти 250,2 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Водночас, комісійний дохід зріс на 25% – до 58,1 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за 2021 рік скоротилися на 6,7% порівняно з цим показником 2020 року – до 196,313 млрд грн, зокрема, відрахування до резервів – у 1,9 раза, до 3,4 млрд грн. Водночас, комісійні витрати зросли на 25% – до 58,1 млрд грн.
Станом на 1 січня 2022 року з 71 платоспроможних банків 66 банків були прибутковими, збитки отримали лише 5 банків на загальну суму 400 млн. грн. Прибуток сектора став менш концентрованим: п’ять найбільших банків сформували 67% прибутку порівняно з 83% за підсумками 2020 року.
Потужність вітроенергетичних станцій в Україні за 2022 рік може збільшитися приблизно на 1 ГВт, зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.
“Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проєкти. Отже, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей”, – сказав він у коментарі інтернет-порталу “Енергореформа”.
Серед майбутніх проєктів, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року, Конеченков назвав проєкт будівництва Тилігульської ВЕС компанії “ДТЕК ВДЕ” (перша черга – 126 МВт, загальна потужність проєкту 500 МВт), ВЕС “Каланчак” 300 МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300 МВт, власник “Хіро Азія Інвестмент Лімітед”, Гонконг), другої черги Дністровської ВЕС 60 МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії “Елементум Енерджі”. При цьому він зазначив, що на Південно-Українській ВЕС уперше в Україні буде використано вітротурбіни найбільшого китайського виробника Goldwind.
Крім цього, він також відзначив будівництво двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60 МВт компанії “Атлас Глобал Енерджі”, що належить до групи компаній Eksim Holding, і Орівської ВЕС загальною потужністю 54,6 МВт, яку в гірській місцевості будує компанія “Еко Оптима”.
Загалом, за даними голови правління асоціації, ще у 2019 році вітроенергетичні компанії отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю близько 6,5 ГВт.
“Враховуючи всі політичні й економічні ризики, зокрема несплату за “зеленим” тарифом, звісно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (закінчився термін надання “зеленого” тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція щодо розвитку вітроенергетики зберігається”, – зазначив Конеченков.
Щодо перспектив розвитку вітрогенерації без “зеленого” тарифу голова правління УВЕА висловив переконання, що проєкти будівництва ВЕС мають багато передумов для цього.
“У будь-якому разі, ті проєкти, які отримали дозвіл на будівництво, мають технічні умови на підключення, в їх розробку вкладено досить великі гроші, й вони будуть далі впроваджуватися без “зеленого” тарифу, на ринкових умовах, і в рамках корпоративних PPA (прямих договорів зі споживачами – ЕР), і інших механізмів стимулювання”, – прогнозує він.
На його думку, в такому разі тариф буде менший за “зелений”, але, враховуючи ціну на природний газ і вугілля, вітроенергетика й надалі займатиме досить економічно привабливі позиції.
“Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1 МВт вітрової електростанції генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а іноді й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий “зелений” тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довгостроковою перспективою”, – пояснив Конеченков.
Голова УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи в розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.
“УВЕА разом із юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою за підтримки Інституту відновлюваної енергетики розробили Білу книгу, в якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та “зеленого” водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до початку формування ринку офшорної вітроенергетики в Україні й заклала основу для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством і міжнародними профільними асоціаціями”, – сказав Конеченков.
За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег із Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії в нещодавно створену Федерацію з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.
За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком щодо питання розробки техніко-економічного обґрунтування та здійснення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.
Також голова правління УВЕА зазначив, що за сприяння асоціації в Національний план з відновлюваних джерел енергії до 2030 року було внесено положення про перспективи розвитку офшорної вітроенергетики, що також вважається позитивним сигналом для створення нового ринку.
Він додав, що, згідно з даними Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в 250 ГВт. Цей показник також підтвердив Інститут відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.
“Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку та від швидкості розробки дорожньої карти щодо офшорної вітроенергетики”, – пояснив Конеченков, додавши, що, за його інформацією, НАК “Нафтогаз” планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.
За словами голови УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою не йдеться про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачається, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва “зеленого” водню.
Як повідомлялося, у 2021 році в Україні встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали “зелений” тариф (Feed-in tariff).
За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об’єктів в Україні станом на кінець 2021 року сягнула 8451 МВт.
При цьому минулого року найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці: було введено в експлуатацію 359 МВт вітроелектростанцій (ВЕС) – у 2,5 разу вище за показник 2020 року (144 МВт) і в 1,2 разу вище за показник введених в експлуатацію сонячних електростанцій (СЕС), які традиційно лідирують у галузі (286 МВт). Отже, на кінець 2021 року загальна потужність ВЕС становить 1673 МВт, промислових СЕС – 6226,9 МВт.
З настанням сприятливих погодних умов розпочнеться реконструкція під’їзних шляхів до Миколаєва з Одеського та Херсонського напрямків, повідомляється на сторінці Служби автомобільних доріг Миколаївської області у Facebook.
Роботи виконуватимуть у межах президентської програми “Велике будівництво”.
“Капітальний ремонт цих відрізків автошляху стане відправною точкою у подальшій масштабній реконструкції автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з розширенням її до чотирьох смуг руху”, – повідомили шляховики.
Так, під час робіт на ділянках від села Весняного до храму Святого Миколая у Варварівці та від Тернівської кільцевої розв’язки до повороту на об’їзну міста Миколаєва буде розширено проїзну частину, укріплено узбіччя та влаштовано дренажну систему. Крім того, там встановлять бар’єрну огорожу та опори електроосвітлення.
Окремо шляховики просять власників придорожніх білбордів прибрати рекламні конструкції до початку березня, оскільки вони заважають виконанню робіт. Інакше їх демонтують самостійно.
Раніше заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко повідомляв, що протягом 2021 року в Україні було побудовано та відновлено понад 7 тис. км доріг.
MELITOPOL, ODESA, UKRAVTODOR, АВТОДОРОГА, М-14, НОВОАЗОВСЬК, РЕМОНТ
Досягнення Цілей сталого розвитку ООН – завдання для лідерів ринків по всьому світу
Співробітники компанії Parimatch Ukraine та міжнародного холдингу Parimatch Tech взяли участь в інтерактивній зустрічі з експертами Глобального договору ООН в Україні. У фокусі навчання – сталий розвиток компанії в Україні та світі, знайомство з найкращими міжнародними практиками у сталому розвитку, тренди та очікування у 2022 році.
Бренд Parimatch продовжує рухатися у бік публічності та слідує світовим трендам розвитку бізнесу. Головний з них – сталий розвиток. «Світ змінюється, відповідальність за його майбутнє лежить не лише на державі чи її мешканцях, а й на бізнесі. Parimatch Ukraine, як перший легальний букмекер в Україні, визначає вектор розвитку національної індустрії азартних ігор. Довгострокова стратегія розвитку компанії вже включає конкретні кроки для досягнення поставлених Цілей сталого розвитку ООН. Ми впевнені, що системне навчання співробітників, можливість для їх самореалізації, безпека та комфорт на робочому місці впливають на формування довірчих та прозорих взаємин між компанією та співробітниками. Все це викликає бажання рухатися в одному напрямку, досягати спільних бізнес-результатів», – каже Наталія Гілевич, СЕО Parimatch Ukraine.
Під час приєднання до Глобального договору ООН компанія визначила основні напрямки сталого розвитку: забезпечення здорового способу життя та добробуту людей, сприяння сталому економічному зростанню, продуктивній зайнятості, гідній праці, забезпечення якісної освіти та заохочення можливості навчання, боротьба зі зміною клімату та її наслідками, активізація роботи у рамках глобального партнерства на користь сталого розвитку.
«Інтерактивна освітня зустріч із Глобальним договором ООН – це перший освітній захід у циклі навчання зі сталого розвитку, який ми запланували для наших колег на 2022 рік. За допомогою онлайн-курсів, внутрішніх тренінгів та зустрічей із зовнішніми експертами ми хочемо дати колегам комплексне та глибоке розуміння цієї теми, щоб усі наші дії були усвідомленими й стали частиною ДНК компанії», – коментує Марина Гриценко, Chief Sustainability Officer у Parimatch Tech.
«Підтримка напрямку сталого розвитку з боку керівників компаній є вкрай важливою. Водночас потрібна й експертна команда всередині, яка допомагатиме та підтримуватиме реалізацію стратегії сталого розвитку. Такі навчальні зустрічі дозволяють об’єднати співробітників різних департаментів та залучити їх до загального процесу досягнення Цілей сталого розвитку. Це виводить компанію до лав лідерів, її принципи успадковують інші гравці ринку, до неї прагнуть приєднатися ті, хто поділяє її стратегічне бачення», – резюмує Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні.
Комплекс заходів з навчання команди Parimatch є частиною стратегії зі сталого розвитку до 2025 року, яку розробили та затвердили у Parimatch Tech. Стратегія формувалася на підставі опитування стейкхолдерів та визначення найбільш значущих для них тем, а також на базі стратегічних цілей бізнесу та аналізу актуальних соціальних, екологічних та економічних викликів, з якими стикається суспільство у країнах присутності бренду. Компанія прагне бути активним учасником їхнього вирішення.
Мережа Глобального договору ООН в Україні
Мережа Глобального договору ООН в Україні є офіційним представником глобальної мережі UN Global Compact (Глобального договору Організації Об’єднаних Націй). Це найбільша у світі асоціація відповідального бізнесу, яка закликає компанії вибудовувати свою діяльність та стратегію з урахуванням Цілей сталого розвитку та на основі Десяти універсальних принципів у галузі прав людини, праці, довкілля та боротьби з корупцією.