Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) на засіданні в п’ятницю задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського депутата Леоніда Бабашова про конфіскацію його активів на підставі п. 1-1 ч.1 ч.1 ст.4 закону України “Про санкції”.
Про це без зазначення прізвища російського парламентарія повідомляють на сайті ВАКС.
“Рішенням суду стягнуто в дохід держави активи, що належать відповідачу або щодо яких відповідач здійснював права, тотожні праву розпорядження ними. Йдеться про частину земельної ділянки; житловий будинок; нежитлові будівлі; транспортний засіб; корпоративні права. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів із дня проголошення рішення”, – йдеться в повідомленні суду.
Про те, що йдеться про Бабашова, повідомила голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Інна Багатих.
“ВАКС сьогодні ж задовольнив позов Мін’юсту до Бабашова Л. І. – депутата державної думи РФ від політичної партії “Єдина Росія”, який підтримав закони про ратифікацію договорів про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між РФ і так званими “лнр” і “днр”, а також низку законів, якими рф намагається легалізувати анексію окупованих територій України. Активно висловлює публічну підтримку путінському режиму. У дохід держави стягнуто нерухомість і земельні ділянки в Автономній Республіці Крим, корпоративні права, рухоме майно”, – написала Богатих у Facebook у п’ятницю пізно ввечері.
За її словами, це 17-й задоволений позов щодо конфіскації активів, однак три рішення ще не набули законної сили, оскільки не закінчився термін на подання апеляції. Одне з них – справа Бабашова, інше – за позовом Мін’юсту до Ротенбергів, Скоробогатьків і Пономаренка щодо стягнення в дохід держави частки контрольованих ними компаній, які володіють київським торговельним центром Ocean Plaza, та третє – щодо передання в державну власність підприємств, які належали російському олігарху Олегу Дерипасці.
Наступне засідання у справі Дерипаски, на якому буде розглянуто апеляцію, за словами глави департаменту санкційної політики Мін’юсту, призначено на 12 квітня.
“Не задоволена закінченням тижня, хоча об’єктивно розуміла, що апеляція у справі Дерипаски буде навіть складнішою, ніж перша інстанція, але ну дуже за термінами розтягнуто. Тримаємося і працюємо далі”, – написала Богатих.
Україна 2022 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 2,814 трлн грн, що на 21,5% менше, ніж 2021 року (3,584 трлн грн), зокрема за межі країни – на 564,097 млрд грн, повідомила Державна служба статистики в п’ятницю.
За її даними, у грудні-2022 порівняно з груднем-2021 оборот реалізованої продукції добувної та переробної промисловості скоротився на 38,1%. Реалізація продукції добувної промисловості в грудні-2022 порівняно з груднем-2021 скоротилася на 40,2%, переробної промисловості – на 37,7%.
Реалізація у добувній промисловості в грудні-2022 порівняно з листопадом-2022 зросла на 7,8%, у переробній – на 5,0%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції за 2022 рік найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (53,6%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (31,1%), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (14,1%), металургійне виробництво (8,6%).
Як повідомлялося, Україна 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,584 трлн грн.
Україна очікує 45 млн тонн урожаю зернових і зернобобових у 2023 році, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“В Україні триває друга посівна кампанія в умовах воєнного стану. Допомагаємо нашим аграріям знову успішно її провести. За попередніми оцінками, очікуємо 45 млн тонн урожаю зернових і зернобобових. Урожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн тонн”, – сказав він на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, за такого врожаю внутрішнє споживання українців становить близько 5 млн тонн.
“Тобто, як і торік, Україна буде повністю забезпечена зерном і продовольством”, – наголосив Шмигаль.
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” приєднався до системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб BankID Національного банку України (НБУ), повідомила прес-служба банку в п’ятницю.
“До системи BankID НБУ підключився ще один великий мобільний оператор – Kyivstar. Тепер, використовуючи Систему BankID НБУ, абоненти передплаченого зв’язку “Київстар” у мобільному застосунку “Мій Київстар” зможуть пройти ідентифікацію для переходу на контрактну форму обслуговування”, – пояснюється в повідомленні.
Перехід на контрактну форму обслуговування або реєстрація мобільного номера є найефективнішим захистом SIM-картки абонента від шахрайства, вказав НБУ.
Наразі Систему BankID НБУ використовують усі три найбільші мобільні оператори України: у квітні 2021 року до неї під’єднався lifecell Україна, а у квітні 2022 року – Vodafone Україна.
Як повідомлялося, BankID НБУ відкриває доступ до послуг понад 40 державних і громадських установ, надає користувачам можливість проходити верифікацію віддалено, щоб дистанційно отримати доступ до фінансових, адміністративних і комерційних послуг.
Станом на 14 квітня 2022 року Система BankID НБУ налічувала 40 банків-ідентифікаторів, зокрема ПриватБанк, Укргазбанк, Укрсиббанк, Укрексімбанк, банки “Альянс”, “Форвард”, ПУМБ, Ощадбанк, Альфа-Банк, ОТП Банк, Акордбанк, банк “Глобус”, Піреус Банк, Правекс Банк, Райффайзен банк Аваль, ТАСкомбанк, Кристалбанк (усі – Київ), Мотор-Банк (Запоріжжя), “Восток”, Радабанк, банк “Конкорд”, А-Банк (усі – Дніпро), Кредобанк, Ідея Банк, банк “Львів” (усі – Львів), “Південний” (Одеса), МТБ Банк (Одеська обл.). ), Асвіо Банк (Чернігів), а також віртуальні monobank та izibank.
СГ “ТАС” (Київ) у січні-лютому 2023 року залучила 486,39 млн грн страхових премій, що на 6,6% перевищує обсяг надходжень за відповідний період 2022 року, повідомляється на сайті компанії.
Уточнюється, що за договорами КАСКО зібрано 99,88 млн грн платежів, або 20,54% від загальної суми премій, і на 33,9% більше, ніж за аналогічний період 2022-го.
На 17,3% зросли продажі ОСЦПВ – до 145,54 млн грн, або 29,92% від загального обсягу надходжень страховика за два місяці. На 68,3% зросли продажі “Зеленої карти” – до 101,83 млн грн (20,93%).
Частка ДМС в обсязі надходжень компанії за підсумками січня-лютого склала 18,3%: за договорами добровільного медичного страхування зібрано 89,01 млн грн.
За договорами страхування майна компанія за два місяці залучила 11,8 млн грн платежів. Обсяг надходжень страховика за іншими договорами страхування склав 38,33 млн грн.
ПрАТ “Вишневський ливарно-ковальський завод” (ВЛКЗ, Київська обл.) за підсумками роботи торік збільшило чистий прибуток у 2,1 раза порівняно з попереднім роком – до 7,099 млн грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 24 квітня поточного року, які відбудуться дистанційно, нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 13,077 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2022-му році, розподілити отриманий торік чистий прибуток у розмірі 7 млн 98,521 тис. грн таким чином: 50% прибутку, що становить 3 млн 554,643 тис. грн, спрямувати на виплату дивідендів (2,48 грн на одну акцію); решту залишити нерозподіленою.
Крім того, планується провести вибори нового складу наглядової ради, внести зміни до статуту, схвалити значні правочини.
ПрАТ “ВЛКЗ” засновано 1990 року на базі ливарного і ковальського цехів Київського виробничого об’єднання ім.Артема. Спеціалізується на виробництві ковальських і ливарних виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності ТОВ “Гольф енд кантрі клаб” (Україна) перебуває 18,5947% акцій підприємства, АТ “Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування” – 51,0001%.
Статутний капітал – 358 тис. грн, номінал – 0,25 грн.
