Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2021 році на рівні 75,1 млн тонн, що на 14,6% вище за показники 2020 року, повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький на сторінці у Facebook.
За його даними, урожай олійних культур становитиме 19,1 млн тонн, що на 3,2% більше, ніж минулого року.
Крім того, Мінекономіки очікує зростання врожаю пшениці на 17,5% порівняно з минулим роком – до 29,5 млн тонн, соняшнику – на 3,6%, до 13,5 млн тонн, ячменю – на 17,9%, до 9,2 млн тонн, сої – на 10,7%, до 3,1 млн тонн.
Урожай ріпаку у 2,6 млн тонн прогнозується на рівні 2020 року.
Висоцький уточнив, що оцінна площа посівів під зернові та зернобобові у 2021 році зросте на 1,2% порівняно з 2020 роком – до 24,2 млн га, зокрема посівні площі під соняшник скоротяться на 3,1% – до 6,1 млн га, під кукурудзу – на 1,8%, до 5,3 млн га, під ріпак – на 9,1%, до 1,0 млн га, тоді як площі під пшеницю зростуть на 6,1% – до 6,9 млн га, ячмінь – на 4,1%, до 2,5 млн га. Площі під сою збережуться на рівні 1,3 млн га.
Як повідомлялося у лютому з посиланням на Мінекономіки, посівні площі озимих зернових під урожай 2021 року становлять 7,97 млн га, що на 4,9% більше посівних площ під урожай 2020 року.
За його даними, посівні площі під пшеницю становлять 6,71 млн га (на 4,8% більше, ніж у 2020 році), під ячмінь – 1,08 млн га (+3,2%), під жито – 166,8 тис. га (+23,8%). Площі під озимим ріпаком під врожай-2021 становлять 1,01 млн га (-21,9% до 2020 року).
Фармкомпанія ТДВ “Інтерхім” (Одеса) у рамках меценатської підтримки інвестувала в проект унікальної 3D-голограми справжнього обличчя Ярослава Мудрого, яку встановлено в Софії Київській, 2 млн грн, повідомив генеральний директор фармкомпанії Анатолій Редер.
“Ми інвестували в цей проект 2 млн грн. Є плани подальшої співпраці й нові проекти”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” під час презентації в четвер.
Редер зазначив, що нещодавні дослідження в заповіднику “Софія Київська” дали змогу візуалізувати автентичні риси Ярослава Мудрого. Для візуалізації було використано унікальне данське обладнання.
Проект дає змогу побачити обличчя Ярослава Мудрого, яким він міг бути у віці близько 45 років, тоді як канонічне зображення князя, відновлене за його черепом, відтворює вигляд, схожий із виглядом російських царів. У цьому вигляді князь Ярослав представлений у набагато старшому віці.
Зі свого боку генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська зазначила, що 3D-голограма справжнього обличчя Ярослава Мудрого – “це лише перші кроки до тієї правдивої історії, яка може пролити світло на певні історичні факти, зокрема щодо зовнішності наших предків”.
“Наприклад, київські князі не носили довгих борід, що було характерне для зображення російських царів, а довгими були вуса, але нашим князям бороду, так би мовити, домалювали й домальовують досі”, – сказала вона.
Як повідомлялося, раніше “Інтерхім” став одним із меценатів проекту з осушення фундаментів і стін Софійського собору та прилеглих монастирських споруд від надмірної вологи за допомогою швейцарської технології BioDry.
Софійський собор – одна з історичних пам’яток, включена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Собор є духовним центром, в якому зосереджена унікальна база знань українського народу за останнє тисячоліття. Завдяки меценатам, які в різні історичні епохи відновлювали собор після ворожих нашесть і ударів стихії, збереглася його древня архітектура і найповніший у світі ансамбль оригінальних мозаїк і фресок XI ст. Він налічує 260 кв. м мозаїк і 3000 кв. м фресок.
Ігнатьєва Наталія Василівна 1948 року народження (72 роки).
Вийшла з дому приблизно 21-23 лютого 2021р. за адресою: Київ, вул. Московська, буд.39 (Печерськ) та не повернулась.
При собі була жіноча сумочка темно-коричневого кольору. Вдягнена в коротке руде хутряне пальто, чорні кросівки.
Особлива прикмета: довга коса темного кольору.
Контактний телефон: +38 (067) 465-40-47. Ігор.
Або 102.
Будь яка інформація може допомогти врятувати життя.
“Укравтодор” у 2021 році добудує всі з’їзди з Дарницького залізнично-автомобільного мосту в Києві через Дніпро.
Відповідний меморандум підписав глава “Укравтодору” Олександр Кубраков із Володимиром Жмаком – головою правління АТ “Укрзалізниця”, на балансі якого перебуває міст.
“Роботи розпочнуться вже влітку. І буде завершено всі роботи до кінця 2021 року”, – сказав присутній під час підписання в Києві в середу заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.
За його словами, на мосту необхідно доробити освітлення і з’їзди на лівому березі Дніпра.
Тимошенко піддав критиці владу столиці за слабку зацікавленість у добудові моста. “Якщо Київ не йде у “Велике будівництво”, то “Велике будівництво” йде в Київ”, – заявив він.
Заступник голови Офісу президента знову нагадав, що “Укравтодор” готовий також у стислі терміни завершити будівництво Подільсько-Воскресенського моста, якщо київська влада погодиться передати йому цей проект зі свого балансу.
Кубраков уточнив, що після його заяви про готовність “Укравтодору” взятися за Подільсько-Воскресенський міст “від міста почули (тільки) якісь ідеї про робочі групи”.
“Позиція проста: або ми добудовуємо й готові назвати термін, або місто добудовує і називає термін. Заговорювати не треба”, – заявив глава “Укравтодору”.
Як повідомлялося, Мінінфраструктури у 2018 році оцінювало вартість добудови Дарницького моста в EUR30 млн.
Щодо завершення будівництва Подільсько-Воскресенського моста, то Кубраков у лютому оцінив термін робіт в один будівельний сезон.
У свою чергу мер Києва Віталій Кличко заявляв, що передання Подільсько-Воскресенського моста на баланс “Укравтодору” значно відстрочить його добудову, доки минуть усі бюрократичні процедури, передбачені законом. За словами міського голови, терміни введення моста дещо змістилися через пандемію, однак об’єкт уже на фінальній стадії будівництва.
UKRAVTODOR, ДАРНИЦЯ, МІСТ, УЗ
Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов допускає затримку поставки китайської вакцини від коронавірусної інфекції CoronaVac виробництва компанії Sinovac Life Sciences.
“Згідно з контрактом, ми очікуємо постачання перших 700 тис. доз протягом 30 календарних днів після реєстрації вакцини. Вакцину було зареєстровано 6 лютого в Китаї, тобто 6 березня вони мають поставити в Україну. Я дав доручення, щоб ситуацію з’ясували в контрагента, але мені щось підказує, що може бути перенесення термінів”, – сказав він в ефірі програми “Хард з Влащенко” на телеканалі “Україна 24” у вівторок увечері.
Водночас він наголосив, що через дефіцит на вакцини також затримується поставка в рамках ініціативи COVAX 117 тис. доз вакцини Pfizer.
“Ми в січні отримали підтвердження поставки в середині лютого, але сьогодні вже 2 березня, а вакцини немає”, – сказав він.
“Подивіться, що відбувається в Європі, та сама AstraZeneca переносить терміни, Pfizer переносить терміни”, – резюмував він.
Як повідомлялося, Міністерство охорони здоров’я до 6 березня очікує поставки вакцини CoronaVac, виробленої китайським виробником Sinovac і закупленої МОЗ коштами держбюджету.
МОЗ планував розпочати вакцинацію проти COVID-19 із використанням двох вакцин – виробництва Pfizer/BioNTech (117 тис. доз, які буде отримано в рамках механізму COVAX) і AstraZeneca (1 млн доз за прямими закупівлями коштами державного бюджету та 2,2-3,7 млн доз, отриманих у рамках COVAX). Обидві вакцини вже подано на реєстрацію в Україні. Постачання вакцини Pfizer очікувалося наприкінці лютого – на початку березня.
24 лютого 2021 р. – Чорноморський банк торгівлі та розвитку випустив перші ESG-облігації, залучивши 85 млн доларів США через приватне розміщення з азіатським інвестором.
Десятирічні облігації, випущені в рамках середньострокової програми банку щодо випуску облігацій, підтримуватимуть пріоритетне фінансування банком операцій із чіткими екологічними та кліматичними перевагами, такими як менше утворення вуглецю, відновлювані джерела енергії та енергоефективність.
“Ми раді, що випустили наші перші ESG-облігації. Це важлива подія у розвитку залучення капіталу для підтримки пріоритетів наших держав-членів в області навколишнього середовища і клімату. Це розміщення відповідає вимогам інвесторів і відкриває нові джерела фінансування зелених проектів”, – сказав Дмитро Панкін, президент Чорноморського банку торгівлі та розвитку.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) – міжнародна фінансова організація, заснована Албанією, Вірменією, Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Грецією, Молдовою, Румунією, Росією, Туреччиною та Україною. Головний офіс ЧБТР розташовується в м. Салоніках, Греція. ЧБТР підтримує економічний розвиток і регіональну співпрацю шляхом надання кредитів, кредитних ліній, акціонерного капіталу і гарантій для проектів і торговельного фінансування в державному і приватному секторах країн-учасниць.
Статутний капітал банку – EUR3,45 млрд.
