Україна від початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) та станом на 22 листопада експортувала 23,77 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 20,2% вище за показники на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 14,02 млн тонн пшениці (на 21,7% більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР). З урахуванням запровадженого 19 жовтня Міністерством агрополітики та продовольства обмеження на її експорт на рівні 25,3 млн тонн українські експортери можуть поставити на зовнішні ринки ще 11,28 млн тонн пшениці (44,6% встановленого ліміту).
Крім цього, за зазначений період Україна експортувала 4,87 млн тонн ячменю (на 33,2% більше за показники на аналогічну дату 2020/2021 МР), 4,59 млн тонн кукурудзи (на 8,3% більше) та 44,1 тис. тонн борошна (на 25,8% менше).
На зазначену дату також експортовано 76,5 тис. тонн жита, що у 45 разів перевищує показник минулого МР.
Як повідомлялося, Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, зокрема 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Нова українська авіакомпанія Air Ocean Airlines у неділю, 21 листопада, почала виконувати рейси за маршрутом Київ (Міжнародний аеропорт “Київ”) – Запоріжжя; у понеділок, 22 листопада, запускає рейси з Києва до Львова.
“Наша мета – з’єднати українські міста. Незабаром ми вийдемо на міжнародний ринок”, – повідомив комерційний директор компанії Павло Мізін на прес-конференції в Києві в понеділок.
Рейси до Запоріжжя та Львова Air Ocean Airlines планує виконувати щодня. Пізніше запланований старт рейсів за маршрутами Чернівці-Київ, Львів-Дніпро та Львів-Харків.
За словами Мізіна, заповнюваність першого регулярного рейсу Київ-Запоріжжя становить 25% від місткості (22 пасажири). До Львова з Києва відбудуть 35 пасажирів, назад – 50.
Відповідаючи на запитання про те, чи була підтримка компанії від держави, її директор Микола Мельніченко зазначив: Air Ocean Airlines – приватна авіакомпанія, і наразі жодних грошових вливань від держави не було.
Авіакомпанія виконує рейси на регіональних повітряних суднах Ан-148.
АТ “Укрзалізниця” відкрило продаж квитків на поїзди нового графіка, який починає діяти з 12 грудня 2021 року, повідомили в прес-службі відомства.
“АТ “Укрзалізниця” відкрило продаж квитків на всі поїзди нового графіка руху, який починає діяти з 12 грудня 2021 року. В новому графіку буде запущено 19 пар нових поїздів, ще 49 поїздів будуть прискорені. Завдяки новому графіку буде створено 29 нових сполучень обласних і регіональних центрів, зокрема в популярних туристичних напрямках”, – зазначено в повідомленні на сайті відомства в суботу.
В інформації наголошується, що серед найбільш прискорених поїздів такі: №13/14 Київ – Солотвино – з Києва буде діставатися швидше на 3:16 години та на 2:20 години зворотно; №77/78 Харків – Маріуполь – з Харкова буде діставатися на 2:05 години швидше і на 3:29 години зворотно; №84/83 Київ – Маріуполь – з Києва буде діставатися на 2:13 години швидше і на 1:24 годину швидше зворотно; №108/107 Одеса – Ужгород – з Одеси буде діставатися на 1:15 швидше і на 1:29 зворотно; №145/146 Київ – Ізмаїл – з Києва буде діставатися швидше на 0:49 і на 1:02 зворотно.
Також з’явилося сім рейсів до лижного курорту Буковель: №5/6 Маріуполь – Рахів; №15/16 Харків – Рахів; №55/56 Київ – Рахів; №95/96 Київ – Рахів; №25/26 Одеса – Рахів; №125/126 Миколаїв – Рахів; №130/129 Кременчук – Ворохта (з групою причіпних вагонів Полтава – Ворохта).
“Серед нових рейсів окремо треба відзначити поїзд №5/6 сполученням Маріуполь – Рахів, що став новим найдовшим поїздом країни та долатиме на своєму шляху 1806 кілометрів, при цьому даючи можливість жителям Маріуполя дістатися Львова за 21 годину замість 29, як було в альтернативному маршруті”, – зазначено в повідомленні.
В “Укрзалізниці” наголосили, що квитки можна придбати в касах вокзалів, на сайті booking.uz.gov.ua і в її чат-боті в Viber і Telegram.
21 жовтня 2021 року у Мистецькому Арсеналі відбулась 22-а урочиста церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея», ведучими якої стали відомі телеведучі Лідія Таран та Олег Панюта. Безпеку гостей на заході забезпечував медичний партнер премії – медична лабораторія ДІЛА.
Церемонія розпочалась зі слів-звернення Президента України Володимира Зеленського, в яких зазначалось, що “завдяки розвитку фармацевтичної галузі підвищується рівень вітчизняної економіки, забезпечується біологічна безпека України і доступ до безпечних та доступних ліків”.
Цього вечора було вручено 27 статуеток “Панацея-2021” найкращим серед кращих в фармацевтичній галузі України. Лавреатів визначали на основі даних аналітичних партнерів конкурсу – компаній Бізнес-кредит, SMD, UMG та IQVIA.
У номінації “Аптека року” було відзначено 3-х переможців.
У категорії «Фарм-маркет року» перемогу здобула мережа аптек «Аптека доброго дня», як найбільш привабливий фарм-маркет серед відвідувачів і фармацевтів.
За унікальний для України проєкт, створений компанією “Епіцентр”,
головна перевага якого – синергія торгових зон з товарами для здоров’я, було відзначено “Аптека 100+” у категорії “Фарм-маркет року: інноваційний формат».
У категорії “Галузевий лідер інтернет-замовлень” серед аптечних мереж «Панацею» отримала «Аптека 911», за унікальні швидкість, гнучкість та адаптивність до нових умов під час пандемії.
За історичний внесок в якісну освіту фармацевтів України з нагоди святкування 100-річного ювілею, «Панацеєю» було відзначено Національний Фармацевтичний Університет (НФаУ) на чолі з ректоркою Аллою Котвицькою.
Вперше в історії премії була обрана і нагороджена цифрова компанія року, якою стала група фармацевтичних компаній “Кусум”. Шляхом незалежного опитування лікарів усіх спеціальностей на території України, компанією IQVIA було проведено дослідження для номінації «Цифрова компанія року».
Під час церемонії також були відзначені препарати у рецептурній та безрецептурній группах.
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед безрецептурних лікарських засобів” стали:
– АСКОЦИН, компанія Кусум;
– БЕПАНТЕН, компанія Байер;
– МОВЕКС КОМФОРТ, компанія MoвіХелс;
– ЛІОТОН, компанія БерлінХемі;
– ЕЛЕВІТ, компанія Байер;
– КАНЕФРОН, компанія Біонорика;
– ТАНТУМ ВЕРДЕ, компанія Ділео Фарма;
– ХЕЛПЕКС, компанія MoвіХелс;
– РЕЛІФ, компанія Байер.
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед рецептурних лікарських засобів” стали:
– АДЖОВІ, компанія ТЕВА;
– ГАЙНЕКС, компанія Кусум;
– МОВЕКС АКТИВ, компанія MовіХелс;
– НУВІДЖИЛ, компанія ТЕВА;
– КВЕТИРОН, компанія Асіно;
– УТРОЖЕСТАН, компанія БезенХелскеар;
– МОВЕНАЗА, компанія MовіХелс;
– НІМЕСИЛ, компанія БерлінХемі;
– СУМАМЕД, компанія ТЕВА.
У номінації “Препарат Року. Динамічний Лідер» статуеткою «Панацея» було відзначено препарат ПАРАПЛЕКСІН від компанії Салютарис.
Нагороду у номінації “Препарат Року. Динамічний Лідер» у високоціновому сегменті отримав препарат ТАЗПЕН компанії Діа Фарма.
У номінації «Препарат Року. Ефективний Старт-ап» Панацеєю-2021 відзначено препарат Ермуцин компанії Ділео Фарма.
Статуетку «Панацея» цього вечора у номінації «Біологічно-активна речовина року» отримав СУПРАДИН компанії Байер.
В рамках церемонії відбулась спеціальна виставка “Відображення реальності” від проєкту «ART by ПАНАЦЕЯ». Експозиція була представлена 4 українськими авторами: Дариною Момот, Ольгою Кошелєвою, Михайлом Раєм та Євгеном Зайцем на чолі з кураторкою – Іванною Бертран. Роботи сучасних українських художників, обрані для експозиції організаторами премії – відображення сучасної реальності в умовах пандемії.
Святкову атмосферу церемонії створювали артисти Київського національного театра оперетти та Київського театру опери та балету. А також джаз-бенд з солістом Павлом Пігурою.
Україна з початку нинішнього сезону і станом на 18 листопада намолотила 76,67 млн. тонн (+3,32 млн тонн за тиждень 11-18 листопада) основних зернових та зернобобових культур із площі 14,87 млн га, повідомляється у звіті на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
За даними міністерства, повністю завершили збір зернових та зернобобових чотири регіони: Дніпропетровська (загалом зібрано 4,81 млн тонн), Миколаївська (3,79 млн тонн), Херсонська (3,51 млн тонн) та Донецька (2,27 млн тонн) області.
Водночас лідерами зі збирання врожаю стали Вінницька область із показником 5,89 млн тонн, Полтавська (5,15 млн тонн), Чернігівська (5,08 млн тонн), Одеська (5 млн тонн), Харківська (4,86 млн тонн), Дніпропетровська (4,81 млн тонн) та Черкаська (4,31 млн тонн) області.
Загалом цього сезону намолочено 98,74 млн тонн (+3,56 млн тонн за тиждень) основних зернових, зернобобових, олійних культур (а також викопано цукрових буряків) із загальної площі 23,6 млн га.
Як уточнило міністерство, на зазначену дату зібрано 31,78 млн. тонн кукурудзи з 4,4 млн га (80% від прогнозу).
Крім того, зібрано 15,78 млн тонн соняшника (+0,2 млн. тонн) із 6,44 млн га (99% прогнозу).
Аграрії України також викопали 10,26 млн. тонн (+0,59 млн. тонн) цукрових буряків із 217,9 тис. га (96% прогнозу).
Відомство уточнило, що загалом зібрано 111 тис. тонн гречки з 83,5 тис. га (99% прогнозу).
Мінагрополітики також нагадало про завершення робіт зі збирання ріпаку, якого намолочено 2,91 млн. тонн із площі 1,01 млн га, проса – зібрано 182,8 тис. тонн із 77,6 тис. га та сої, урожай якої становив 3,38 млн тонн на 1,27 млн га.
Уточнюється, що середня врожайність пшениці станом на 11 листопада становила 46,2 ц/га, ячменю – 39,1 ц/га, кукурудзи – 70,51 ц/га, соняшнику – 24,5 ц/га, сої – 26,42 ц/га, ріпаку – 28,6 ц/га, цукрових буряків – 470,7 ц/га, гороху – 24,38 ц/га, гречки – 13,26 ц/га, проса – 23,77 ц/га.
Як повідомлялося, Мінагрополітики прогнозувало врожай зернових та зернобобових культур у 2021/2022 МР на рівні 75,8 млн тонн, експорт може становити 56 млн тонн.
Україна у 2021/2022 маркетинговому році (липень-червень) має намір експортувати понад 60 млн тонн зернових культур, при цьому важливим викликом у питанні її логістики стане забезпечення пропускної спроможності морських портів, повідомляється на сайті Міністерства економіки з посиланням на заступника міністра економіки – торгового представника України Тараса Качку у п’ятницю.
“Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п’ять років їхня потужність збільшилася – з 49,3 млн тонн у 2016 році до 81,5 млн тонн у 2021 році. Сектор морських перевезень діє без затримок, у той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення”, – заявив заступник міністра на Глобальній зерновій конференції – 2021 у Швейцарії.
За його даними, стратегія українського уряду спрямована на розвиток інфраструктури у галузі логістики з метою залучення до неї інвесторів.
Качка уточнив, що Україна здійснює низку заходів у рамках Угоди зі Світовою організацією торгівлі про спрощення торговельних процедур, таких як впровадження механізму “Єдиного вікна” для міжнародної торгівлі, інституту авторизованого економічного оператора, режиму спільного транзиту. Це дасть змогу Україні увійти до списку країн із найбезпечнішими та найкомфортнішими умовами ведення бізнесу.
Торгпред України нагадав, що зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо.
Як повідомлялося, Українська зернова асоціація (УЗА) у листопаді оцінила експорт зернових, зернобобових та олійних з України у 2021/2022 МР на рівні 68 млн тонн за їх врожаю 105 млн тонн, що перевищує відповідно на 6 млн тонн (9,7%) та 5 млн (5%) тонн прогноз, зроблений організацією у липні.
“У цьому МР ми очікуємо експорт на рівні 68 млн тонн зернових і олійних. Попередній рекорд був два роки тому – 62 млн тонн. Звісно, нам буде досить важко впоратися з цим логістично, але я гадаю, що ми зможемо витримати цей натиск зерна”, – повідомив президент УЗА Микола Горбачов.
Україна з початку 2021/2022 МР і станом на 12 листопада експортувала 21,5 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 16,3% вище за показники на аналогічну дату попереднього МР.
