Виконком Української асоціації футболу, засідання якого відбулося у столичному Будинку футболу, затвердив Олександра Петракова головним тренером національної збірної України.
“Я вношу пропозицію про призначення Петракова Олександра Васильовича головним тренером національної збірної команди України з футболу терміном до 30 грудня 2022 року (тобто до завершення чемпіонату світу в Катарі) з можливістю пролонгації за згодою сторін до 30 липня 2024 року (тобто на цикл відбору та фінальної частини Євро-2024)”, – цитує президента Української асоціації футболу (УАФ), члена Виконкому УЄФА Андрія Павелка прес-служба УАФ.
Члени Виконкому УАФ підтримали цю пропозицію одноголосно.
При цьому Павелко зазначив, що за час роботи Петракова збірна виборола право на виступ у плей-оф відбору чемпіонату світу-2022. Також команда не програла жодного матчу, звела до нічиєї поєдинок проти чинного чемпіона світу, збірної Франції та здобула дві ключові виїзні перемоги над прямими конкурентами — збірними Фінляндії та Боснії та Герцеговини.
Державний Укрексімбанк (Київ) надав Запорізькій міській раді кредит у розмірі 300 млн грн терміном до 5 років, повідомила прес-служба банку у вівторок.
Згідно з повідомленням, фінансування буде спрямовано на розвиток транспортної, житлово-комунальної та соціальної інфраструктури, а також оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств.
“Запоріжжя має великий досвід роботи на ринку запозичень, але Укрексімбанк був обраний як партнер уперше. Водночас банк є одним із лідерів за обсягами фінансування економіки регіону, і тепер збільшуватиме кредитний портфель, зокрема в муніципальній сфері та комунальному господарстві”, – наводить прес-служба слова члена правління банку Михайла Медка.
Укрексімбанк створено у 1992 році, єдиним власником є держава.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 вересня 2021 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (241,973 млрд грн) серед 72 банків, що діяли в країні.
Компанія Uber оголосила про зупинення роботи сервісу Uber Shuttle у Києві з 19 листопада, повідомила прес-служба компанії.
“Після 2,5 років роботи Uber Shuttle ми ухвалили нелегке рішення зупинити роботу цього сервісу з 19 листопада”, – йдеться у повідомленні.
У компанії пообіцяли повернути користувачам невикористаний баланс пакетів Shuttle, дійсних на 19 листопада. Повернення коштів відбуватиметься на карту, з якої було здійснено покупку.
Пакети Shuttle, куплені за готівку, повертатимуться у вигляді кредитів Uber, які можуть бути використані у будь-якому сервісі компанії в Україні.
При цьому в Uber заявили, що сервіси UberX та Uber Comfort продовжать працювати у Києві.
З 2023 року Україна має приймати на зберігання оскловані продукти переробки відпрацьованого ядерного палива (високоактивні радіоактивні відходи або ВАВ) з трьох своїх атомних станцій — Рівненської, Хмельницької та Південно-Української. Свого часу Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відправила це паливо до РФ.
Російські атомники здійснили його переробку, залишивши собі певну частину радіоактивних матеріалів, придатних для повторного використання у промисловості або інших сферах. До України ж повернуться непридатні для використання матеріали, оброблені до прийнятного рівня радіаційної безпеки.
Перероблені відходи мають потрапити на територію України у 2023 році. До того часу в Чорнобильській зоні має бути збудоване спеціальне сховище, спорудження якого має розпочатися після завершення тендерних процедур. Загальна сума контракту на будівництво сховища первищує 4 мільярди гривень.
На думку представників Громадської ради при Міндовкілля будівництво сховища відбувається не тільки з порушенням визначених проєктною документацією термінів, а і з порушенням чинного законодавства.
Згідно з міжурядовою угодою, початок ввезення осклованих ВАВ з РФ, після переробки та витримки, в Україну заплановано на початок 2023 року. Спочатку приїдуть ВАВ від переробки ядерного палива АЕС з реакторами ВВЕР-440 (Водо-Водяний Енергетичний Реактор потужністю (електричною) 440 МВт).
Тобто це буде повернення переробленого палива з Рівненської АЕС, бо такі реактори стоять саме там. Обсяг таких відходів — 260 кубометрів. А з 2025 року почнуть завозити ВАВ від переробки ядерного палива АЕС України з реакторами ВВЕР-1000. Тобто, залишки з відпрацьованого та переробленого палива Хмельницької та Південно-Української АЕС.
Загалом, до України повернеться не тільки 590 кубометрів таких ВАВ, а ще й понад вісім тисяч кубометрів середньоактивних радіоактивних відходів. Для надійного зберігання цих відходів має бути збудовано фактично три сховища, хоча і на одному будівельному майданчику.
У 2009 році ухвалено закон, відповідно до якого будівництво кожного особливо небезпечного ядерного об’єкту — нової атомної станції або дослідницького реактора — відбувається після ухвалення окремого, для кожного нового об’єкта, свого закону.
Це зроблено з метою забезпечення широкого обговорення та залучення до ухвалення такого серйозного рішення народних депутатів. Це ж правило поширюється і на сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів із проєктним строком зберігання понад 30 років. Тобто — якраз на наш випадок.
Проєкт такого документу щодо будівництва сховища для ВАВ у Чорнобильській зоні був розроблений у серпні цього року, при цьому він досі не схвалений Кабінетом Міністрів.
Проведення тендерів на будівництво сховищ в умовах відсутності законодавчого врегулювання, на думку екологів, є неприпустимою. Так, 11 серпня 2021 р. Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», яке перебуває в управлінні ДАЗВ, у четвертий раз оголосило тендер «Будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних відходів (ВАВ), які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС».
Також представники Громадської ради наголосили, що затверджено проєкт сховища (відбулось у 2019 році) без належних законодавчих підстав є ще одним грубим порушенням чинних нормативних актів.
Зважаючи на поточний стан вирішення питання та з урахуванням необхідності виконання додаткових науково-дослідних робіт, розроблення технічних специфікацій на обладнання, важливе для радіаційної безпеки та їх узгодження з Держатомрегулювання, будівництво може розпочатись не раніше 2023 року.
Тобто навіть у разі дотримання проєктних термінів будівництва (24 місяці) приймання ВАВ ВВЕР-440 може початися не раніше 2026 року. А якщо врахувати досвід будівництва СВЯП-2 (сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу — об’єкт, призначений для прийому, підготовки до зберігання та безпосередньо зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок і відпрацьованих додаткових поглиначів, які накопичилися на Чорнобильській АЕС, збудований у 2001-2020 роках), то взагалі складно визначити чіткі терміни завершення будівництва.
Найбільш імовірно, що до введення в дію сховища відходи будуть понадтерміново зберігатися у РФ, що призведе до незапланованих витрат бюджетних коштів на оплату такого зберігання.
Крім, того, на думку екологів існує проблема недостатнього фінансування будівництва сховищ для ВАВ. Відповідно до чинних норм, такі сховища фінансується з Фонду радіоактивних відходів України, який поповнюється НАЕК «Енергоатом» за рахунок екологічного податку. За січень-грудень 2020 року екологічний податок становив 1 015 004 тис. грн. Разом з тим, кошторисна вартість об’єкта становить 4 112 739 805 грн у цінах 2019 року (яка буде зростати станом на 2022 рік та у подальші роки через інфляцію та зростання цін на ресурси). Навіть якщо екологічний податок буде накопичуватися тільки для будівництва сховища, то у Фонді РАВ на кінець 2023 року будуть кошти у сумі 4 060 018 508,72 грн, що може негативно вплинути на терміни завершення проєкту.
Для виходу з ситуації можна запропонувати наступні шляхи:
По перше, необхідно визнати визнати існування проблеми на державному рівні.
По друге, терміново провести конгсультації з фахівцями та експертною спільнотою.
По третє, оперативно ухвалити відповідний закон, провести якісну оцінку впливу на доввкілля, переписати умови тендеру тощо. Для цього має попрацювати і РНБО — це ж явно проблема національної безпеки. І парламент. І президент, який може подати закон, про який ішлося вище.
За матеріалами https://greenpost.ua/
Кабінет Міністрів України змінив категорію пам’ятки місцевого значення “Комплекс Національного виставкового центру “Експоцентр України” на просп. Глушкова, 1 у Києві на категорію національного значення.
Згідно з повідомленням на сайті уряду, категорію національного значення та охоронні номери було присвоєно також будівлям та спорудам “Вхід головний” та “Павільйон основний”.
За даними на сайті “Експоцентру”, його територія становить 286 га, налічує 180 будівель та споруд, 19 із яких мають статус історико-культурних пам’яток України.
Коли: 19 листопада, 10:00-20:00. Де: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 22, Radisson Blu Hotel + online. Реєстрація: за посиланням.
Уже VII Форум АПУ з конкурсного права буде присвячено питанням удосконалення існуючого законодавства та практичним аспектам норм Кодексу України з процедур банкрутства, трендам розвитку галузі. Серед доповідачів та учасників форуму очікуються представники Міністерства юстиції України та банківської спільноти, народні депутати України, судді, арбітражні керуючі та приватні виконавці, керівники профільних юридичних фірм та адвокатських об’єднань. В рамках Форуму традиційно пройде нагородження найкращих персоналій і команд сфери, кого (у відкритому онлайн-режимі!) оберете саме ви – учасники Форуму.
Програма заходу:
Відкриття:
СЕСІЯ 1. Панельна Дискусія. Банкрутство. Реформа, яка ніколи не закінчується.
Спікери:
СЕСІЯ 2. Практика наше все!
Спікери:
СЕСІЯ 3: Лебідь, Рак і Щука. Учасники провадження у справі про банкрутство: хто ж кермує процедурою?
Спікери:
СЕСІЯ 4: НААКУ 2 роки! Перші підсумки & плани.
Спікери:
СЕСІЯ 5. Брейн-ринг між командами арбітражних керуючих, банків і приватних виконавців.
Голосування за претендентів на винагороду «Визнання року – 2021». Нагородження номінантів та вручення подяк.
Перелік спікерів доповнюватиметься.
