Проєкт Presszvanie за підтримки Клубу експертів провів 15 липня черговий вебінар для журналістів “Як нам брешуть цифри і факти, і що з цим робити”.
Главред журналів “Гроші” і “Кореспондент” Олександр Крамаренко розповів про те, як в рамках журналістики даних коректно оперувати цифрами і фактами, як адекватно використовувати критичне мислення і прийоми презентації даних.
Повне відео вебінару є за посиланням: https://youtu.be/PGMXaotQTWs
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) завершило реконструкцію колії між станціями Вільча та Янів, яка об’єднує зону відчуження Чорнобильської атомної електростанції з основною залізничною мережею.
Як повідомила прес-служба УЗ із посиланням на в. о. голови правління компанії Івана Юрика, на сьогодні тривають підготовчі роботи до запуску першого тестового поїзда. Уже найближчим часом туди доставлятимуть відпрацьоване ядерне паливо з трьох атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української, яке зберігатиметься там протягом наступних 100 років.
“У червні ми виграли тендер і уклали угоду з “Енергоатомом” на реконструкцію зазначеної ділянки. Ми розуміли важливість проекту для країни, тому всі роботи були виконані в рекордні терміни – за один місяць. Завдяки зусиллям залізничників вже найближчим часом розпочне роботу перше централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива”, – наводить прес-служба слова Юрика.
Зазначається, що під час реконструкції ділянки було замінено залізничне полотно та реконструйовано 24,56 км колії, середнім ремонтом оновлено 4,3 км.
Під час виконання робіт були задіяні 95 залізничників філії “Центр із будівництва та ремонту колії” “Укрзалізниці” та необхідна колійна техніка.
Роботи на ділянці виконувалися відповідно до Правил радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, затверджених наказом МОЗ України від 04.04.2008 №179/276.
Майже 100 тисяч киян записалися онлайн на вакцинацію від коронавірусу за допомогою Сервісу helsi.me до Міжнародного виставкового центру та кабінетів щеплень у поліклініках.
Найактивніше жителі міста записуються на вакцинацію до спеціально створених кабінетів щеплень до поліклінік — за півтора місяця онлайн-заявки подало 58 791 киян, 61% від усіх створених заявок. Всього в Києві працює 126 кабінетів щеплень в усіх районах міста. Там можна отримати як першу, так і другу дозу вакцини.
Лідерами по онлайн-записах на вакцинацію є Дарницький район — 17 229 онлайн-заявок, Печерський район — 13 605 онлайн-заявок та Святошинський район — 5 768 онлайн-заявок.
Найбільше киянам подобається записуватися на вакцинацію до поліклінік на другу половину тижня, з четверга по неділю. В першу половину тижня, з понеділка до середи записів, як правило, на 30% менше.39% жителів міста записуються онлайн до Міжнародного виставкового центру на Лівобережній. За півтора місяця було створено 37 051 онлайн-записів на вакцинацію.
Найбільше до МВЦ записуються на п’ятницю-неділю, в той час, як з понеділка до четверга записів зазвичай на 40% менше.
У МВЦ проводять вакцинацію виїзні лікарі з поліклінік міста Києва. Попередньо всі лікарі проходять спеціальний інструктаж про те, як саме проводити вакцинацію різними вакцинами.
Пункт вакцинації у МВЦ зараз працює без вихідних, в ньому доступні вакцини CoronaVac — за попереднім записом або живою чергою, та від Pfizer-BioNTech, яким вакцинують містян від 60 років за попереднім записом.
Дані про проведену вакцинації відображаються у безкоштовному додатку Helsi (AppStore і Google Play).
Довідка: Сервіс Helsi.me — це сервіс запису на медичні послуги та безпечного зберігання медичних даних. Пацієнтам сервіс дозволяє швидко і зручно записуватися на прийом до лікаря, діагностику, аналізи, вакцинацію та замовляти медикаменти. Лікарням — брати участь у реформі охорони здоров’я та впорядкувати роботу клініки. Через сайт та застосунок Helsi.me щомісячно записують на прийом понад 2,5 мільйона пацієнтів. Системою користуються понад 1 300 закладів охорони здоров’я та 49 000 лікарів по всій Україні.
Наприкінці червня журнал “Фокус” традиційно опублікував рейтинг найвпливовіших жінок 2021 року, до якого увійшла співвласниця та голова Наглядової ради фармацевтичної компанії “Фармак” Філя Жебровська.
Складаючи список кандидаток, чиї слова і справи для України є найважливішими та найвагомішими, редакція брала до уваги думки експертів у сферах політики, економіки, соціальної сфери та культури. Враховували, наскільки значний вплив мають представниці на прийняття державних рішень, формування громадської думки, наскільки серйозно впливають на бізнес і формування позитивного іміджу України.
Під керівництвом Філі Жебровської «Фармак» став лідером фармацевтичного ринку України. Сьогодні продукція компанії представлена в понад 30 країнах світу. Щорічно компанія випускає 20 нових лікарських засобів і продовжує інвестувати в розвиток економіки України. У 2020 році компанія відкрила високотехнологічний цех з випуску асептичних лікарських засобів, інвестиції у який сягнули 50 млн євро. Наразі розпочали будівництво інноваційного R&D-центру, у якому розроблятимуть сучасні складнокомпонентні лікарські препарати. Аналогів майбутнього науково-дослідницького центру в Україні не існує.
Усі ці досягнення стали можливими завдяки стратегічному баченню та закладеним Філею Жебровською підходам до ведення бізнесу.
Довідка про компанію
«Фармак» – лідер фармацевтичного ринку України*. У продуктовому портфелі компанії понад 220 складнокомпонентних сучасних лікарських засобів. Серед основних напрямів – ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, протизастудні та інші препарати.
Компанія щорічно реінвестує в розвиток до 90% прибутку. Загалом з 1995 року було інвестовано в модернізацію виробництва понад 310 млн доларів США. Щорічні інвестиції в наукові дослідження й розробки становлять приблизно 15 млн доларів США. Виробничі потужності, дослідницька база, лабораторно-технічний комплекс підприємства мають міжнародну сертифікацію та відповідають високим вимогам європейських стандартів GMP.
У 2020 році «Фармак» збільшив експортні постачання на 40%. Сьогодні продукція компанії представлена в понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії та ін.
«Фармак» входить до 25 найінноваційніших компаній, визнаний найбільшим платником податків серед фармвиробників України та найкращим роботодавцем**.
* За обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research.
** За даними рейтингів видання «Власть денег» (2020 р.), «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» (2021 р.), «Топ-100. Рейтинги крупнейших» (2020 р.).
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) через велику популярність маршрутів до моря з 17 липня запускає додатковий поїзд “Інтерсіті” №729/730 Харків – Генічеськ.
Як повідомила прес-служба УЗ у вівторок, з Харкова поїзд вирушатиме о 6:29 і прибуватиме в Генічеськ о 13:26. Назад, з Генічеська, він відправлятиметься о 14:04 і прибуватиме до Харкова о 21:34.
Поїзд зупинятиметься на станціях Лозова, Павлоград, Синельникове, Запоріжжя, Мелітополь та Новоолексіївка.
Як повідомлялося, УЗ призначила додатковий річний поїзд до Бердянська сполученням Кременчук, Полтава, Харків – Бердянськ.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 478,594 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за зазначений період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 71,1% – до $722,578 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (56,51% поставок у грошовому вираженні), Італію (17,77%) і Туреччину (13,07%).
У першому півріччі поточного року Україна імпортувала 133 тонни чавуну на $138 тис. з Німеччини (57,97%), РФ (33,33%) і Словаччини (8,7%), тоді як у січні-червні 2020го ввезла 330 тонн аналогічної продукції на суму $232 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2020 році збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 20,3% проти попереднього року – до 3 млн 103,932 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт зріс на 15% – до $922,227 млн. При цьому експорт здійснювався переважно в США (58,49% поставок у грошовому вираженні), Китай (21,85%) і Туреччини (5,95%).
У 2020 році Україна імпортувала 593 тонн аналогічної продукції на суму $ 417 тис. (у 2019 році – 1,076 тис. тонн чавуну на $645 тис.) Ввезення здійснювалося з Німеччини (49,16% поставок у грошовому вираженні), Росії (48,68% ) і Польщі (2,16%).
