ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (ПівнГЗК), ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК) та ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК), єдиним акціонером яких є Metinvest – материнська компанія української групи “Метінвест”, у січні-вересні 2021 року збільшила чистий прибуток порівняно з показниками січня-вересня 2020 року, йдеться у звітах підприємств.
ПівнГЗК у січні-вересні 2021 року збільшив чистий прибуток у 8,3 раза – до 24,386 млрд гривень, доподатковий прибуток – також у 8,3 раза, до 29,74 млрд грн., чистий дохід – у 2,5 раза, до 44,013 млрд. грн. Нерозподілений прибуток ПівнГЗК на кінець вересня склав 19,849 млрд грн.
ЦГЗК у січні-вересні 2021 року збільшив чистий прибуток у 10,7 раза – до 8,467 млрд грн., доподатковий прибуток – також у 10,7 раза, до 10,326 млрд грн., чистий дохід – у 2,1 раза, до 18,667 млрд грн. Нерозподілений прибуток ЦГЗК на кінець вересня дорівнював 6,193 млрд грн.
ІнГЗК у січні-вересні 2021 року збільшив чистий прибуток у 22,9 раза – до 20,436 млрд грн., доподатковий прибуток – також у 22,9 раза, до 24,922 млрд грн., чистий дохід – у 2,6 раза, до 35,856 млрд грн. грн. Нерозподілений прибуток ІнГЗК на кінець вересня склав 12,299 млрд грн.
Повідомляється також, що на підставі рішення єдиного акціонера від 13 вересня 2021 року про виплату дивідендів наглядова рада підприємств визначила датою складання переліку осіб, які мають право на їх отримання, – 29 вересня 2021 року. Термін виплати дивідендів – з 29 вересня 2021 року до 13 березня 2022 року включно.
Відповідно до рішення єдиного акціонера ПівнГЗК на виплату дивідендів із прибутку за 2016 рік спрямує 1,813 млрд грн. (0,7819039346 грн. на одну звичайну акцію), із нерозподіленого прибутку за 2017 рік – 6,442 млрд грн. (2,77805260106 грн. на папір), з нерозподіленого прибутку за 2018 рік – 8,211 млрд грн. (3,541028300344 грн. на акцію), із чистого прибутку за січень-червень 2021 року – 15,062 млрд грн. (6,495401058996 грн. на акцію).
ЦГЗК направить на виплату дивідендів із нерозподіленого прибутку за підсумками 2016 року 553,888 млн грн. (0,4668093296 грн. на одну звичайну акцію), із чистого прибутку за січень-червень 2021 року – 5,644 млрд грн. (за 4,756309238795 грн. на папір).
ІнГЗК направить на виплату дивідендів із нерозподіленого прибутку за підсумками 2017 року 3,551 млрд грн. (1,2868629815 грн. на одну звичайну акцію), із чистого прибутку за підсумками січня-червня 2021 року – 13,895 млрд грн. (5,035215863344 грн. на папір).
Таким чином, “Метінвест” отримає 55,1 млрд. грн. дивідендів ($2,1 млрд за поточним курсом).
Статутний капітал ПівнГЗК складає 579,707 млн грн., ЦГЗК – 296,635 млн грн. (поділений на акції номіналом 0,25 грн.), ІнГЗК – 689,906 млн грн. (поділений на акції номіналом 0,25 грн.).
Як повідомлялося раніше, “Метінвест” отримає від п’яти своїх заводів 26,8 млрд. грн. ($1 млрд за поточним курсом) дивідендів, виплати здійснюватимуться з нерозподіленого прибутку цих підприємств. Зокрема ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (ММК ім. Ілліча) направить на виплату дивідендів 11 млрд грн., ПрАТ “Азовсталь” – 7,7 млрд грн., ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” – 1,8 млрд грн., ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” – 2,4 млрд грн., ПрАТ “Запоріжкокс” – 3,9 млрд грн.
До Дня української мови та писемності національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV оприлюднив рейтинг найпопулярнішого українського контенту. Які українські фільми та фільми українською мовою вподобали абоненти сервісу ― читайте далі.
Онлайн-кінотеатр розповів, які фільми українського виробництва та українською мовою найчастіше дивляться абоненти сервісу. Велика кількість стрічок представлена на сервісі ексклюзивно: це означає, що подивитися їх в інтернеті легально можна тільки на SWEET.TV.
Загальна кількість переглядів фільмів українського виробництва цієї осені сягнула позначки 1 млн.
«Українські стрічки отримують міжнародні винагороди, здіймають бурею серед критиків. А головне ― вони подобаються! Через кіно світ пізнає Україну. І через українське кіно ми пізнаємо один одного. Ми у SWEET.TV робимо все від нас залежне, щоб підтримати український кінематограф і допомогти йому ставати ще кращим», ― ділиться директор онлайн-кінотеатру Олександр Резунов.
До ТОПу найпопулярніших увійшли: фільми «Пульс», прем’єра відбулась у 2021 році «Нереальний КОПець», «Безславні кріпаки», «Король Данило», «Сотка», «DZIDZIO. Перший раз», «Казка старого мельника», «Пекельна Хоругва», «Кіборги» та мультфільм «Микита Кожум’яка».
Крім контенту українського виробництва на SWEET.TV представлений якісний україномовний дубляж та озвучка, що створюються в рамках проєкту «Hollywood українською».
«Hollywood українською» ― це проєкт, в якому компанія за власною ініціативою та за власні кошти дублює і озвучує класику Голлівуду, у якої раніше не було українського звучання. Вже озвучено більше 19 000 хвилин контенту.
В онлайн-кінотеатрі переконані, що саме якісна українізація контенту викликає захоплення. Такі фільми хочеться цитувати. І саме такий дубляж можна побачити в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV. Мета сервісу ― закохати в українську мову якомога більше людей.
«Ми започаткували проєкт «Hollywood українською», адже вважаємо, що український глядач заслуговує на якісний дубляж. Для SWEET.TV українізація фільмів ― це вже давно норма, яку ми визначили для себе самі», ― розповідає Олександр Резунов.
Так, найпопулярнішим контентом, що переглядали українці в ексклюзивному україномовному дубляжі стали: мультфільм «Мадагаскар», перші дві частини фільмів «Люди в чорному» та «Людина-павук», «Кримінальне чтиво», «Форест Ґамп», а також перша та третя частини культової шпигунської саги «Місія нездійсненна».
«Приємно відзначити таку потужну роботу національного онлайн-кінотеатру SWEET.TV в напрямку популяризації української мови. Надзвичайно важливо, що ми маємо такого впливового та надійного партнера й союзника на нашому складному шляху утвердження української мови як державної», ― зазначає Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
На SWEET.TV зібрана одна з найбільших бібліотек українського кіно, яке можна дивитися без додаткових оплат. Багато з цих фільмів можна подивитися тільки у цьому онлайн-кінотеатрі. Крім фільмів на сервісі доступні 260+ каналів, зокрема в HD та 4К. Спробувати онлайн-кінотеатр можна безкоштовно впродовж 7 днів за посиланням.
Указ президента Володимира Зеленського про висадку 1 млрд дерев протягом трьох років від початку його реалізації у червні цього року станом на 8 листопада виконано на 3,53%, загалом висаджено 35,38 млн дерев (+8,14 млн за минулий тиждень) на загальній площі 6,78 тис. га.
Відповідну інформацію розміщено на сайті державної програми “Зелена країна”.
Уточнюється, що регіонами-лідерами із заліснення є Житомирська область, де висаджено 12,69 млн дерев, а також Волинська (3,25 млн), Чернігівська (2,27 млн), Львівська (2,24 млн), Київська (2,07 млн) та Рівненська (1,98 млн) області.
Найменше дерев висаджено у Херсонській та Миколаївській областях – 19 тис. та 46 тис. дерев відповідно.
Як повідомлялося, Зеленський у червні 2021 року підписав указ про реалізацію в Україні проекту “Зелена країна” для збільшення кількості лісів у країні. Мета проекту за десять років збільшити площу лісів на 1 млн га. Планується також у найближчі три роки висадити в Україні 1 млрд дерев.
За даними голови Державного агентства лісових ресурсів Юрія Болоховця, висаджування 1 млрд дерев необхідне для мінімізації наслідків глобальної зміни клімату, створення захисних смуг із дерев для захисту від пилових бур, а також збільшення показника лісистості країни з нинішніх 15,9% до мінімально необхідних 20%.
Райффайзен Банк, ОТП та Укрсиббанк слідом за іншими банками почали автоматично блокувати рахунки позичальників на вимогу виконавців, повідомив портал Opendatabot у понеділок.
За інформацією Opendatabot, кількість банків, які впровадили таку систему списання, досягла 18. Серед них ПриватБанк, Універсал Банк, Оксі Банк, ТАСкомбанк, Індустріалбанк, банк “Восток”, ПроКредит Банк, Банк Львів, Конкорд Банк, Кредобанк, Ідея Банк, МетаБанк, банк “Український капітал”, Агропросперіс Банк та Радабанк.
Як повідомлялося, 6 квітня набрав чинності наказ Мін’юсту від 23 березня 2021 року №1061/5, згідно з яким автоматизований арешт коштів боржника поширюватиметься не лише на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а й на всі категорії виконавчих проваджень.
Крім того, указом передбачається впровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника та сум коштів на них.
У Національному природному парку «Голосіївський» громадськість разом зі студентами, викладачами та ректоратом Міжнародного Європейського Університету висадили близько 900 сосен.
Дану подію організатори назвали #хвойна_туса, яка відбулась за підтримки мережі супермаркетів Сільпо з ініціативи ГО СД Платформа Київ.
Наші журналісти поспілкувались з координаторкою еко напрямку в ГО СД Платформа Давидковою Катериною, про ідею та подальші плани.
“Я намагаюсь по максимуму залучати університетську спільноту до екологічно важливих ініціатив. Ідея зародилась із важливості озелення нашої країни. Масові вирубки, продаж, спустошили ділянки лісу — на це все боляче дивитись. А хвойний ліс ще й винищує бактерії у нашому повітрі та прочищає легені, особливо після ковіду.
Ініціатива #хвойна_туса відбулась у Вінниці та двічі у Києві. Наш Міжнародний європейський університет уже неодноразово долучається до екоініціатив та підтримує екологічну свідомість молоді. Загалом у Києві було висаджено близько 900 сосен у Національному природного парку «Голосіївський». Лісничі провели майстер-клас правильної методики висадки дерев і догляду за ними. Ми збагатили свої легені корисним повітрям хвойного лісу і віримо, що через рік наші сосни будуть також виділяти фітонциди, які є корисними для здоров‘я людей” – розповіла Катерина.
Надзвичайно приємно, що у Міжнародному Європейському Університеті пропагується екологічний спосіб життя, адже ліси – легені нашої планети, які цього року сильно постраждали, їх відновлення життєво необхідне кожному мешканцю. Брати на себе відповідальність за планету і її майбутнє, бути свідомим і не залишатися осторонь від екологічних проблем – це дійсно про родину Міжнародного Європейського Університетську.
Навесні активісти разом зі студентами планують ще масові висадки дерев.
Міністерство економіки з 5 січня 2021 року розпочне прийом заявок від імпортерів цукру-сирцю з тростини для його розподілу в межах тарифної квоти на ввезення в Україну, на 2022 рік її обсяг встановлено на рівні 267,8 тис. тонн, повідомляється на сайті відомства.
Україна відповідно до зобов’язань, узятих перед Світовою організацією торгівлі (СОТ), у 2009 році запровадила квоту на пільговий імпорт до країни 263,9 тис. тонн тростинного цукру-сирцю, розмір якої щорічно переглядають. Квота на ввезення цукру-сирцю у 2021 році становила 260 тис. тонн.
Мито на ввезення цукру в Україну наразі становить 50% його митної вартості.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Астарта” у середині травня 2021 року почав виробляти на Яреськівському цукровому заводі (с. Яреськи Полтавської обл.) цукор з імпортованої в межах тарифної квоти цукрової тростини. За даними компанії, переробка цукру з імпортованої цукрової тростини дасть змогу створити резервний обсяг цукру для гарантування продовольчої безпеки та стабілізації цін на нього в Україні.
