За інформацією аналітиків EastFruit, оптові ціни на яблука сорту «Гала» в Україні, Молдові та Польщі перебувають на рекордних для цього часу рівнях для останніх років. Нагадаємо, що це найбільш популярний сорт яблука серед експортерів, а також дедалі популярніший сорт яблука серед споживачів, який дедалі успішніше конкурує з сортом «Голден Делішез».
Якщо зазвичай ціни на яблуко сорту «Гала» істотно відрізняються в цих трьох сусідніх країнах-експортерах, то цього сезону до середини жовтня ціни в Молдові, Польщі та Україні майже однакові, і коливаються в межах від $0,51 до $0,53 долара за кг за яблуко стандартної якості, придатне для продажу на свіжому ринку всередині країни.
Що ж стосується яблука преміальної експортної якості, то ціни на них значно вищі. «Маржа за «преміальність» яблука цього сезону в країнах Східної Європи вища, ніж зазвичай. Це пов’язано не лише із загальним зниженням пропозиції яблука, а й із проблемами щодо якості внаслідок абсолютно нетипових погодних умов під час вегетації яблука», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Читайте також: Ціни на яблука в Україні встановили нові рекорди
Менш ніж за місяць ціни на «Галу» в Україні зросли на 36%. У Молдові подорожчання яблука почалося пізніше, але за останні три тижні ціни зміцнилися відразу на 11%. У Польщі ціни на цей самий сорт зросли на 6% за два тижні, хоча до цього вони мали тенденцію до зниження з неймовірно високих рівнів, з яких розпочався сезон, і були значно вищими, ніж в Україні та Польщі.
За словами трейдерів, головною причиною зростання цін на яблуко є небажання виробників поспішати з їхньою реалізацією. Навіть в Україні, де щодня російські загарбники атакують цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики країни, фермери намагаються зберегти яблуко якомога довше, сподіваючись на ще вищі рівні цін.
Зазначимо, що зростання цін на яблуко в цей період року є нетиповим явищем для країн Східної Європи, оскільки пропозиція яблука зазвичай максимальна, і фермери поспішають розпродати ту частину продукції, яка не підлягає тривалому зберіганню. Тому, не можна виключати, що в зимово-весняний період, ціни на яблуко популярних сортів неприємно здивують споживачів.
З 21 по 23 листопада 2024 року в Ташкенті відбудеться 29-й Ташкентський міжнародний туристичний ярмарок «Туризм на Шовковому шляху» ТМТЯ-2024.
Ташкентський Міжнародний Туристичний Ярмарок — це найбільша інформаційна подія, що сприяє просуванню туристичних продуктів і налагодженню ділових контактів для співпраці.
За останні три десятиліття ТМТЯ зарекомендував себе як одна з найяскравіших подій у сфері туризму та є найбільшим заходом у Центральній Азії, що проводиться щороку за офіційної підтримки Всесвітньої туристичної організації (UNWTO). У 2023 році ТМТЯ прийняв понад 1500 учасників як локальних, так і міжнародних організацій, 15 закордонних і більше 50 місцевих туркомпаній за програмою “Hosted buyers”, а також понад 13 000 відвідувачів з 30 країн світу.
Крім того, минулорічний ярмарок ознаменувався підписанням понад 8 тисяч угод та проведенням більше 20 тисяч переговорів між представниками туристичної індустрії. Участь у Ташкентському міжнародному туристичному ярмарку «Туризм на Шовковому шляху» (ТМТЯ) надає безліч переваг як для професіоналів туристичної галузі, так і для любителів подорожей:
• Проведення бізнес-угод;
• Пошук нових партнерів;
• Підтримка галузевого розвитку;
• Популяризація туристичних продуктів;
• Ознайомлення з новими тенденціями;
• Проведення маркетингових досліджень.
Водночас, реформи, що проводяться в сфері туризму в Узбекистані останнім часом, сприяли залученню до Узбекистану найбільших компаній і представництв, збільшенню вхідного й вихідного пасажиропотоку та виїзного туризму, а також зростанню попиту на всі види туристичних послуг.
Ознайомитися з правилами участі можна перейшовши за посиланням www.titf.uz.
Аграрії всіх областей України станом на 22 жовтня засіяли 5,4 млн га озимими порівняно з 4,75 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом ними вже засіяно майже 4,3 млн га. Зокрема, озиму пшеницю посіяно на 3,8 млн га (тижнем раніше цей показник становив 3,3 млн га), ячмінь – на 421,3 тис. га (331,7 тис. га), жито – на 62,5 тис. га (51,6 тис. га), ріпак – на 1,048 млн га (1 тис. га).
За інформацією міністерства, лідирують із посіву озимих зернових аграрії Волинської області, які засіяли 161,1 тис. га (97,3%), Чернігівської – 193,2 тис. га (97,2%) та Полтавської – 238,2 тис. га (95,8%) областей. Аграрії 11 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 4,985 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,456 млн га, ячменем – 322 тис. га, житом – 71 тис. га, ріпаком – 1,136 млн га.
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні-вересні 2024 року зібрала 3473,1 млн грн страхових премій, що на 36,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомляється на сайті страховика, збори з КАСКО за дев’ять місяців становили 18,14% у загальному обсязі, або 630,2 млн грн, що на 22,9% перевищує показник за січень-вересень 2023 року; за ОСАЦВ –30,2%, або 1084,5 млн грн (+27,1%), за “Зеленою карткою” – 29,5%, або 1024,9 млн грн (+69,2%).
За договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” зібрала 373,5 млн грн платежів, що становить 10,8% від загального обсягу зборів та на 32,3% перевищує відповідний показник за аналогічний період минулого року. За договорами страхування майна було залучено 67,1 млн грн страхових премій – на 24,5% більше.
За іншими договорами страхування за дев’ять місяців 2024 року компанія зібрала 330,02 млн грн платежів (на 25,7% більше).
Як повідомлялося, у січні-вересні 2024 року компанія виплатила за укладеними договорами страхування 1,427 млрд грн, що на 53% перевищує суму відшкодувань компанії за 9 місяців минулого року. Понад чверть всього обсягу виплат (397,4 млн грн, або 27,84%) припало на КАСКО, що на 38,7% перевищує відповідний торішній показник року, 32,8%, або 468,3 млн грн – на ОСАЦВ (+ 33,7%), 21,57%, або 308 млн грн – на “Зелену картку” (+88,7%).
Частка ДМС у портфелі виплат компанії за підсумками восьми місяців становила 14,22%, або 203 млн грн (вдвічі більше). За договорами страхування майна СГ “ТАС” за звітний період виплатила 9,62 млн грн (+65%).
За іншими договорами страхування компанія виплатила 41,3 млн грн (+74,4%).
СГ “ТАС” зареєстрована у 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів із різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій та 450 офісів із продажу по всій території України.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками роботи у січні-вересні поточного року збільшило виробництво труб на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,1 тис. тонн (за 9 міс-2023 – 9,4 тис. Тонн).
Згідно з пресрелізом у понеділок із посиланням на директора з виробництва Андрія Красюка, практично всю продукцію “Сентравіс” експортує переважно до країн ЄС, США, регіону Близького Сходу та Азії.
Частка експорту обсягом виробленої продукції 2024 року досягла 98,9%.
“У 2023-2024 роках у нас стабільна позитивна динаміка зростання виробництва. На тлі новин із Нікополя це може виглядати дещо дивно, але за цими цифрами приховується велика робота всієї команди. Щодня ми доводимо самим собі, колегам та клієнтам, що “Сентравіс” може працювати навіть за таких умов, як зараз”, – констатував Красюк.
За його словами, цього року компанія має багато проєктів, що реалізуються. Один з них – виконане замовлення для SpaceX.
“Зараз готуємося до всесвітньо відомої виставки ADIPEC-2024 в Абу-Дабі, де ми матимемо власний стенд. Працюємо, розвиваємося і не зупиняємося на досягнутому”, – сказав директор із виробництва.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2023 році збільшив обсяги виробництва на 12%, до 12,2 тис. тонн. Понад 98% продукції постачається на зовнішні ринки. Компанія експортувала свою продукцію до 38 країн світу, зокрема до Німеччини, Італії, США, Японії, Південної Кореї, ОАЕ, Оману та інших.
На сьогодні “Сентравіс” входить до десятки найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб.
“Сентравіс” заснований у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебувають 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Україна в січні-вересні 2024 року експортувала 64,913 тис. тонн меду на $124,817 млн, що відповідно в 1,7 раза і на 44,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), найбільшим покупцем українського меду стала Німеччина, яка в січні-вересні 2024 року придбала 22,13% загального експорту на суму $27,627 млн.
На частку США і Франції припало 16,1% і 11,7% поставок, за які ці країни заплатили $20,139 млн і $14,63 млн відповідно.
Роком раніше до трійки покупців українського меду входили Німеччина з часткою 24,9%, Польща і Франція з 16,0% і 7,32% відповідно. Україна від продажу їм меду виручила тоді відповідно $21,5 млн, $13,88 млн і $6,332 млн.
Україна в січні-вересні 2024 року збільшила на 36,1% імпорт меду – до 200 тонн, за який заплатила $105 тис. Його постачальниками стали Польща і Боснія та Герцеговина, які поставили по 75 тонн (37,5%), а також Румунія, на частку якої припало 22% поставок із 44 тоннами.
Роком раніше Україна імпортувала мед виключно з Польщі обсягом 122 тонни.
Як повідомлялося, Україна протягом кількох років перебуває в п’ятірці світових експортерів меду. За підсумками 2023 року Україна в експорті меду посідає четверте місце серед традиційних світових лідерів із 55,4 тис. тонн. У цьому рейтингу її випереджають Китай зі 152,6 тис. тонн, Індія – 98,7 тис. тонн, Аргентина – 68,9 тис. тонн, а на п’ятій позиції перебуває Бразилія з 28,5 тис. тонн меду.
