Комунальне підприємство “Тернопільелектротранс” має намір до кінця 2023 купити п’ять тролейбусів Škoda 25Tr Irisbus (зчленованих) на очікувану суму EUR100 тис. (без ПДВ).
Відповідно до інформації в Prozorro, відповідний тендер зі спрощеної процедури оголошено 21 липня, термін подання заявок – до 2 серпня 2022 року. В оголошенні наголошується, що аукціон буде оголошено після 28 липня. При цьому пропозиції тролейбусів-аналогів не передбачено.
Умови тендеру передбачають післяоплату протягом 90 банківських днів після постачання техніки.
Низькопальні чеські тролейбуси Škoda завдовжки 18 м за умовами закупівлі мали експлуатуватися лише на території країн Євросоюзу або Скандинавських країн. Пасажиромісткість – 132 особи, у тому числі 40 сидячих місць.
Тернопіль упродовж 2010-2020 років. закупив 32 б/в зчленовані тролейбуси Škoda 15Tr, а з березня 2022 року експлуатуються три Škoda 24Tr Irisbus (повністю низькопідлогові 12-метрові).
За інформацією в Prozorro, три аналогічні вживані тролейбуси Škoda 25Tr (або еквівалент) за EUR 70,5 тис. також хочуть закупити Чернівці, але до кінця поточного року.
Тендер (відкриті торги) із закупівлі техніки КП “Чернівецьке тролейбусне управління” оголосило 13 липня. Термін подання заявок – до 29 липня, аукціон заплановано на 1 серпня. Передбачено післяплату протягом 90 днів.
Тролейбуси мають бути випущені не пізніше 2006 року та виведені з ладу не раніше 2021 року. Зношування коліс – 50%.
Україна задоволена умовами підписаної в Стамбулі ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів і готова відновити експорт із них через кілька днів, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Вже за кілька днів готові розпочати експорт із портів на Чорному морі”, – сказав він з відеозв’язку зі Стамбула в ефірі національного телемарафону, уточнивши, що йдеться про порти Чорноморськ, Одеса та “Південний”.
“Вважаю, що угоду підписуємо на наших умовах, тому що наша акваторія повністю контролюється нами. Жодної “зради”. Ніхто нічого не здає, все робили з позиції сили після звільнення острова Зміїний”, – наголосив Кубраков.
За його словами, ризику входження російських військових кораблів в українські порти відкритими після розмінування зеленими коридорами немає.
Коментуючи ініціативу, міністр додав, що в українській акваторії та портах ніхто з інших сторін нічого не перевірятиме, а вибірковий огляд судів у районі Босфору проводитиме створена спільна чотиристороння група Україна-РФ-Туреччина-ООН.
Кубраков зазначив, що Україна також зацікавлена у такому контролі, щоб зняти ризик приходу в українські порти суден із неперевіреними вантажами.
Україна, Туреччина та Росія за підтримки Генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (у тому числі аміаку) з морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну.
Відповідне підписання документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів пройшло у Стамбулі у п’ятницю: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як зазначається в тексті ініціативи, копію якої має агентство “Інтерфакс-Україна”, вона заснована на угодах сторін міжнародної конвенції з безпеки життя на морі 1974 року.
Зокрема, сторони домовляються про таке:
– максимальні гарантії безпеки для всіх судів, що беруть участь у цій ініціативі;
– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників всіх сторін;
– створення та робота на судах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп з представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, при вході/виході до Турецької протоки для перевірки відсутності на бору несанкціонованих вантажів та персоналу.
При цьому вся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.
Сторони не вживатимуть жодних нападів на торгові та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.
Якщо потрібно розмінування підходів до портів – має бути залучений тральщик третьої країни
Торгові судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і будуть перебувати під технічним контролем на час їхнього проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.
СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включаючи визначення безпечних притулків та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.
З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, контролюватиметься Сторонами дистанційно.
“Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма Сторонами”, – наголошується в тексті ініціативи.
Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма Сторонами і може бути автоматично продовжена на той же період, якщо тільки одна із Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.
При цьому досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.
CHORNOMORSK, ODESA, PORT, RF, ЗЕРНО, ПІВДЕННИЙ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Рада Європейського союзу схвалила раніше ухвалене політичне рішення виділити Україні новий транш у розмірі EUR500 млн із Європейського фонду миру на посилення підтримки Збройних сил України для захисту території країни від російської агресії.
Відповідне рішення ухвалено у п’ятницю у Брюсселі, повідомляє Рада ЄС.
“Сьогодні Рада схвалила два заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру (EФМ), спрямовані на посилення підтримки ЄС можливостей та стійкості Збройних сил України для захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, а також захисту цивільного населення від російської військової агресії, що триває. Завдяки 5-му. траншу у розмірі EUR500 млн, мобілізованому сьогодні, вклад ЄС у рамках EPF для України тепер складе EUR2,5 млрд”, – наголошується в прес-релізі.
Коментуючи рішення, Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель сказав: “ЄС, як і раніше, зосереджений і непохитно підтримує Україну в її боротьбі за свободу і незалежність. Україні потрібно більше зброї, ми її надамо. У цьому контексті держави-члени ЄС погодився мобілізувати 5-й транш військової допомоги у розмірі EUR500 млн, що у сумі становить EUR2,5 млрд військової техніки для Збройних сил України”.
У прес-релізі деталізується, що відповідно до поточних пріоритетів, заявлених урядом України, та наданої досі підтримкою, заходи допомоги включають EUR490 млн військову техніку, призначену для нанесення смертоносної сили в оборонних цілях, та EUR10 млн, призначених для покриття постачання обладнання та на витратні матеріали, такі як засоби індивідуального захисту, аптечки та паливо.
Металургійні підприємства України у червні поточного року знизили виробництво сталі у 6,34 рази, або на 84,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 295 тис. тонн, посівши 36-е місце у рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у п’ятницю, у червні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Індії.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (90,73 млн тонн, падіння на 3,3% до червня-2021), Індія (9,968 млн тонн, зростання на 6,3%), Японія (7,449 млн тонн , “мінус” 8,1%), США (6,869 млн тонн, менше на 4,2%), Південна Корея (5,610 млн тонн, “мінус” 6%), РФ (5 млн тонн, “мінус” 22,2 %), Німеччина (3,193 млн тонн, “мінус” 7%), Туреччина (2,938 млн тонн, менше на 13,1%), Бразилія (2,880 млн тонн, “мінус” 6,1%) та Іран (2,2 млн тонн, “мінус” (10,8%).
Далі йдуть Італія (1,876 млн тонн, “мінус” 14,2%), Тайвань (КНР, 1,790 млн тонн, “мінус” 5,7%), В’єтнам (1,728 млн тонн, “мінус” 12,3%) та Мексика (1,6 млн. тонн, менше на 3,5%).
Україна знаходиться на 36-й позиції з 295 тис. тонн сталі (менше на 84,2% до червня-2021). У травні поточного року країна виробила 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн. тонн, у січні – 1,851 млн. тонн.
Загалом у червні поточного року виплавка сталі у світі знизилася на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,083 млн. тонн.
За шість місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (526,880 млн. тонн, зниження на 6,5%), Індія (63,2 млн. тонн, зростання на 8,8%), Японія (45,998 млн. тонн, зниження на 4,3%), США (41,147 млн тонн, “мінус” 2,2%), РФ (35,432 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (33,841 млн тонн, “мінус” 3,9 %), Німеччина (19,561 млн. тонн, “мінус” 5,5%), Туреччина (18,955 млн. тонн, падіння на 4,6%), Бразилія (17,404 млн. тонн, зниження на 2,9%) та Іран (13,625 млн.) тонн (зниження на 10,8%).
Далі йдуть Італія (12,228 млн тонн, нижче на 4,1%), В’єтнам (11,306 млн тонн, “мінус” 7,3%), Тайвань (КНР, 10,931 млн тонн, “мінус” 4,9%) та Мексика ( 9,365 млн. тонн, менше на 1%).
Україна за підсумками першого півріччя 2022 року посіла 20 місце з виплавкою 4,539 млн. тонн сталі (“мінус” 58,2%).
Загалом за шість місяців 2022 року 64 країни виробили 949,440 млн. тонн сталі, що на 5,5% менше, ніж за 6 міс-2021 рік.
Як повідомлялося, за 12 місяців 2021 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн , +14,9%), США (86,012 млн. тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн. тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн. тонн, +5,2%), Туреччина ( 40,360 млн. тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі йшли Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 12 місяців 2021 року 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган висловив упевненість, що підписання угоди щодо зерна дозволить усунути всі проблеми з формуванням сільськогосподарського коридору Чорним морем, повідомляє в п’ятницю агентство “Анадолу”.
“Сьогодні за участю представників ООН, РФ та України буде підписано документ, який усуне проблеми на шляху формування сільськогосподарського коридору”, – заявив Ердоган.
Напередодні “Анадолу” повідомило, що Росія та Україна 22 липня у Стамбулі готові підписати угоду щодо зерна. У церемонії підписання документа візьмуть участь президент Туреччини та генсек ООН Антоніу Гутерріш.
Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо спільного контролю зерна в портах.
