Національний банк України з 9:00 21 липня 2022 року скоригував офіційний курс гривні до долара США на 25% – з 29,2549 грн/$1 до 36,5686 грн/$1 з урахуванням зміни фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара США до інших валют, йдеться у повідомленні на сайті НБУ.
“Такий крок дозволить збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни”, – зазначив Нацбанк.
Він наголосив, що офіційний курс гривні до долара США продовжує фіксуватися.
“За високої невизначеності, зумовленої війною, фіксований офіційний курс до долара США є основним якорем стабілізації очікувань та ключовим засобом виконання пріоритетних цілей НБУ. Вони полягають у забезпеченні цінової та фінансової стабільності, що є важливою умовою відновлення економіки”, – пояснює регулятор свою позицію.
Дедалі більше інвесторів із песимізмом оцінює перспективи світової економіки та корпоративних прибутків, свідчать результати щомісячного опитування фондових керуючих, яке проводить Bank of America Corp. (BofA).
Згідно з результатами липневого опитування, частка респондентів, які очікують на послаблення економіки в наступні 12 місяців, досягла рекордних 79%, збільшившись на 6 процентних пункту (п.п.). Частка інвесторів, які очікують погіршення корпоративних прибутків у наступні 12 місяців, зросла на 7 п.п., також досягнувши 79%.
Стагфляції у світовій економіці очікують рекордні 90% опитаних, порівняно з 83% місяцем раніше.
Опитування, в якому взяли участь 259 інвесторів, які управляють активами на загальну суму $722 млрд, проводилося BofA минулого тижня.
Інвестори скоротили вкладення в ризиковані активи до мінімумів, небачених навіть у період глобальної фінансової кризи, “повністю капітулювавши” перед похмурим економічним прогнозом, зазначають у BofA.
Частка акцій в інвестиційних портфелях цього місяця впала до мінімуму з моменту краху інвестбанку Lehman Brothers у 2008 році, частка грошових залишків досягла 6,1%, максимуму з жовтня 2001 року.
Серед найбільших ризиків фондові керуючі відзначають високу інфляцію, глобальну рецесію, а також “яструбине” настроювання центробанків.
При цьому частка респондентів, які очікують уповільнення темпів інфляції наступного року, досягла максимуму з часів глобальної фінансової кризи.
BofA проводить опитування фондових керуючих з 1994 року.
Відстрочка виплат з євробондів дозволить Україні в найближчі два роки заощадити $2,5 млрд, повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко.
“Тільки у вересні ми мали платіж $1,4 млрд. А загалом йдеться про потенційну економію для бюджету в найближчі два роки в $2,5 млрд. Що ми робитимемо далі, буде зрозуміло після того, як ми зможемо перемогти у війні”, – сказав він в ефірі національного телемарафону у середу ввечері.
Він зазначив, що Україна запропонувала інвесторам відстрочку виплат тіла кредиту та відсотків за 13 випусками.
“Ситуація турбулентна, нам потрібен час для перепочинку”, – зазначив Марченко.
Він також наголосив, що після повернення оподаткування імпортних товарів Мінфін розраховує на збільшення надходжень від митниці на 6-7 млрд грн на місяць, до 20 млрд грн щомісяця.
Як повідомлялося, добровільно відкласти на 14 місяців виплати за ВВП-варантами, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році 0,5% ВВП за 2023 рік, продовжити термін обігу цих інструментів на рік і одночасно дати право повністю або частково викупити їх у 2024-2027 році пропонує власникам ВВП-варантів уряд України.
Група кредиторів України у складі Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та США підтримують і настійно рекомендують власникам єврооблігацій України прийняти її пропозицію про відстрочку виплат та погашення на два роки, а також переглянути умови щодо ВВП-варантів.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч у Києві з міністром європейських, інтеграційних та закордонних справ Австрії Александером Шалленбергом та главою МЗС Чехії Яном Ліпавським.
“Дуже радий вас бачити та приймати у столиці нашої батьківщини. Насамперед хотів би відзначити велику допомогу урядів ваших держав та ваших народів у підтримці України щодо надання нам статусу кандидата у члени ЄС”, – заявив Зеленський під час зустрічі.
“Дуже хотілося б, щоб була нова сторінка в житті України як повноправного члена ЄС. І ця нова сторінка – це початок діалогу щодо вступу до Європейського Союзу. Я дуже хотів би, щоб ми встигли це зробити, і щоб Чехія нам допомогла”, – додав він.
Глава держави також подякував представникам Австрії та Чехії за солідарність із українським народом, потужну оборонну підтримку та гуманітарну допомогу. “Цінуємо, що у нашій боротьбі за свободу ви поряд із Україною”, – резюмував Зеленський.
Мережа салат-барів Salateira шукає можливості для виходу на ринок Туреччини, повідомив голова правління Міжнародної Асоціації турецьких та українських бізнесменів (TUİD) Бурак Пехліван.
«Salateira …прийняла рішення зробити свої перші інвестиції у Туреччині. Цікаво було почути від Олександра Савілова, партнера-засновника Saleteria, про десятирічний шлях успіху компанії, а також разом із ним оцінити, чому і як вони хочуть вийти на турецький ринок», – написав він у Linkedin.
Співзасновник мережі салат-барів Salateira Олександр Савілов зазначив у коментарях до поста, що на даний момент шукають партнера у Туреччині.
Salateira – міжнародна fast healthy мережа з принципом вільного вибору інгредієнтів. За даними сайту, до мережі входять 20 ресторанів у Києві, Дніпрі та Одесі, а також 5 за кордоном – у Мінську (Білорусь).