Корпорація Google в рамках фонду підтримки стартапів в Україні 2022 року вдвічі збільшила фінансування українських компаній, виділивши $10 млн, повідомив глава Google for Startups, CEE Міхал Крамарз (Michał Kramarz) на конференції “Tech Emerging Europe Advocates Meeting 2023” у Варшаві.
“Українські стартапи, яких підтримав фонд, протягом 2022 року отримали $10 млн фінансування під час війни та додатково змогли найняти 216 співробітників. Але що також дуже важливо: вони змогли наростити виручку на 200% рік до року, що означає, що навіть у складний час, під час війни, в ситуації, яка вимагає стійкості, вони змогли досягти неймовірних результатів”, – сказав він.
Крамарз нагадав, що в березні минулого року Google оголосила про створення фонду підтримки стартапів в Україні в розмірі $5 млн. У його рамках планувалося виділити гранти до $100 тис. без участі в капіталі компаній. Відібрані стартапи також могли розраховувати на наставництво від корпорації, підтримку продуктів і кредити Cloud.
“Ми отримали 1,7 тис. заявок від стартапів з України, з них було відібрано 300. Із цього числа, зі свого боку, спочатку планували відібрати 50, проте стартапи були настільки хорошими, що ми сказали: давайте хоча б спробуємо підтримати більше”, – сказав він.
Крамарз не назвав точну кількість відібраних компаній, однак зазначив, що їх не могло бути 100 або 200, оскільки в такому разі програма фінансової підтримки для кожної компанії була б дуже низькою.
Представник корпорації також повідомив про запуск навчальної програми онлайн від Google для осіб, які втратили через війну роботу, але залишилися в Україні та готові працювати. За три тижні через програму пройшли 32 тис. осіб, і від 10% з них було отримано позитивні відгуки.
Google також підтримує жінок своїм Founders Fund with women’s, метою якого є зрівняти шанси для всіх.
Крім того, 60 засновників стартапів з України та Білорусі приймає на своїй базі Startups Campus Google у Варшаві.
Kramarz висловив сподівання, що після війни екосистеми Польщі, України та Британії працюватимуть ще в більшому єднанні, ніж зараз.
“Ми маємо приголомшливі навички. У нас прекрасні люди. Давайте спробуємо працювати більш єсно”, – сказав він.
З 1 квітня рецептурні ліки продаватимуть як за електронним, так і за паперовим рецептом, але в аптеках виник ажіотаж через побоювання, що можливості придбати препарати без рецепта не буде.
“Починаючи з 1 квітня рецептурні ліки можна буде придбати в аптеці ще й за електронним рецептом. Це зробить процес призначення простішим та ефективнішим. Водночас в Україні паперові рецепти продовжать діяти щонайменше до закінчення воєнного стану”, – повідомило Міністерство охорони здоров’я.
Відомство нагадує, що відпуск рецептурних препаратів і раніше здійснювався за призначенням лікаря, фактично додається лише можливість скористатися електронним рецептом.
“МОЗ не розширює і не змінює перелік рецептурних ліків”, – наголосили в МОЗ.
Водночас в аптеках виник ажіотаж через побоювання, що лікарські засоби, які традиційно широко застосовують українці, будуть доступні лише за рецептом.
У соціальних мережах пацієнти повідомляють, що в аптеках “виникли величезні черги”, “сайти аптек не працюють”, “фармацевти толком нічого не знають”.
Водночас пацієнти повідомляють, що до переліку препаратів, відпуск яких з 1 квітня буде можливий тільки за рецептом, також потрапляють, зокрема, антибіотики, серцево-судинні та знеболювальні препарати.
Агентство “Інтерфакс-Україна” очікує коментарів аптечних мереж.
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду у 2018-2022 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Уряд України за дев’ять місяців від початку старту грантових програм для створення садів, ягідників і теплиць спрямував 489,2 млн грн, загальна площа насаджень і конструкцій становила 1 375,64 га, повідомила прес-служба Мінагрополітики в п’ятницю.
За інформацією аграрного міністерства, лідерами в рамках програми є фундук і волоський горіх, яких було посаджено 493,3 га, лохина і чорниця – 350 га, а також яблуня – 296,1 га.
Згідно з релізом, найбільше фундука посадять у Київській області – 157,8 га і на Закарпатті – 121,9 га. Львівська область лідирує по закладці лохини – 73,5 га. Яблуневі сади закладуть на Закарпатті – 97,4 га, у Вінницькій області – 50 га та на Буковині – 41,8 га.
Згідно з умовами програми, за напрямом садівництва площі угідь для розвитку або створення нового саду мають бути від 1 до 25 га. Для розвитку тепличного господарства гранти надаються для будівництва однієї модульної теплиці орієнтовною площею від 0,4 га до 2,4 га відповідно до типового проєкту. Основна вимога програми – створення робочих місць.
Грантова програма передбачає співфінансування: від 30% власних коштів забезпечує її учасник, а 70% – держава. Цими коштами можна оплатити витрати, включені до кошторису, який здобувач зобов’язаний надати разом із заявкою на участь у конкурсі.
Європейська комісія отримала скаргу донецького футбольного клубу “Шахтар” на дії Міжнародної федерації футболу (FIFA) за рішення дозволити іноземним гравцям припиняти контракти з українськими клубами до літа 2023 року через війну, через що клуб зазнав шкоди в розмірі $43,6 млн.
ФК вимагає компенсації.
“Ми отримали скаргу, яку ми розглянемо на основі наших стандартних процедур”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Європейській комісії в п’ятницю.
Подальших коментарів ЄК не надала. “У нас немає подальших коментарів”, – сказали в ЄК.
Раніше ЗМІ повідомили, що Європейська комісія – не перша інстанція, до якої “Шахтар” звертається з цією вимогою. Перший позов проти федерації було подано влітку 2022 року до Спортивного арбітражного суду (CAS) у Лозанні, але в січні 2023 року його було відхилено. У позові стверджували, що через ухвалені FIFA екстрені правила зірвався трансфер чотирьох іноземних футболістів “Шахтаря” на EUR50 млн.
“Ми очікуємо, що Європейська комісія зрозуміє й оцінить надзвичайний фінансовий тиск, якого зазнає наш клуб через дії FIFA, тоді як нашу країну спустошує незаконна війна”, – заявив генеральний директор клубу Сергій Палкін.
В Україні планується підвищення цін на пальне, повідомив екс-глава “Оператор ГТС України” Сергій Макогон.
“Планується підвищення тарифів на пальне. Бензин – до 58 грн, дизель – до 53 грн”, – написав Макогон у “Фейсбук” у п’ятницю вранці.
За його словами, це неминуче з огляду на необхідність наповнення держбюджету і скорочення відтоку валюти.
“Зараз бензин/дизель/LPG – це 100% імпорт. Чому не надати можливість людям і бізнесам, які мають ГБО на метані, заправлятися метаном, який коштує 25 грн на АГНКС і не потребує валюти, тому що видобувається в Україні”, – зазначив він.
За його словами, “для цього Кабінет міністрів України має просто зобов’язати “Нафтогаз” (через політику власності як власник) відкрити державну мережу АГНКС”.
