Уряд Норвегії виділив Україні 1 млрд норвезьких крон ($98,3 млн) для закупівлі природного газу, повідомив СЕО НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Це чітка відповідь наших партнерів на російський терор, спрямований на те, щоб позбавити українців тепла взимку”, – написав він у Facebook у п’ятницю.
За словами Корецького, Група “Нафтогаз” використає ці кошти на закупівлю газу задля забезпечення потреб опалювального сезону.
“Отримана допомога стане важливим внеском у стабільне проходження зими 2025–2026 рр. та зміцнення енергетичної безпеки країни”, – підкреслив він.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Юлію Свириденко, 13 серпня НАК “Нафтогаз України” і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі EUR500 млн.
“Це найбільший проєкт банку в нашій країні. Але найважливіше – вперше такий кредит надається під гарантію ЄС, без державної гарантії України”, – прокоментувала вона.
Крім того, у квітні повідомлялося про надання “Нафтогазу України” кредиту на EUR270 млн від ЄБРР під державну гарантію на створення стратегічних резервів газу, який Норвегія доповнила грантом EUR139 млн.
За даними ЄБРР, загальна сума фінансування ним НАК “Нафтогаз України” від початку повномасштабної війни у 2022 році досягла EUR1,6 млрд.
Україна в липні цього року експортувала близько 1,98 тис. тонн великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою, що на 62% більше відносно попереднього місяця і на 14% більше аніж у липні минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
Асоціація зазначила, що грошова виручка за експортованих тварин становила $4,19 млн і була на 24% меншою аніж у червні-2025, однак на 32% більшою, аніж у липні рік тому. У січні-липні 2025 року Україна експортувала ВРХ живою вагою 11,71 тис. тонн (+72% порівняно з аналогічним періодом рік тому) на суму $25,65 млн (+111%).
У липні українські експортери поставили на зовнішні ринки 35 тонн свіжої або охолодженої яловичини, у 70 разів перевершивши червневі обсяги цього року і у 50 разів – показник аналогічного періоду рік тому. Експортний виторг за поставлений товар становив $165 тис. і був лише на 9% вищим за попередній місяць, однак аж у 20 разів перевершив виручку за липень 2024 року.
В січні-липні 2025 року Україна відвантажила на зовнішні ринки 101 тонн охолодженої яловичини (-89%) на суму $587 тис. (-89%).
При цьому натуральні обсяги експорту мороженої яловичини з України у липні 2025 року становили 1,68 тис. тонн, що на 4% більше відносно червня-2025, але на 1% менше відносно липня-2024. Виторг за поставлений товар у цьому сегменті становив майже $7,56 млн (-48% та -9% відповідно).
В січні-липні 2025 року Україна експортувала 11,27 тис. тонн мороженої яловичини (+21% до аналогічного періоду минулого року) на суму $45,14 млн (+17%).
“Збільшення поставок Україною в липні ВРХ живою вагою та яловичини цілком відповідає ситуації на світовому ринку. Пропозиції корів та червоного м’яса на світовому ринку скорочується”, – пояснив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
Водночас Україна в липні 2025 року імпортувала 242 тонн ВРХ живою вагою, що на 1% менше аніж у червні 2025 року, але на 125% більше за обсяги липня рік тому. Обсяги імпорту охолодженої яловичини скоротилися до 10 тонн (на 30% щодо попереднього місяця і на 20% щодо обсягів рік тому), а мороженої яловичини – до 123 тонн (-17% та -39% відповідно).
В січні-липні 2025 року Україна збільшила порівняно з аналогічним періодом минулого року імпорт ВРХ живою вагою до 494 тонн (+36%,), охолодженої яловичини – до 80 тонн (+10%) та скоротила імпорт мороженої яловичини до 941 тонн (-36%).
Зовнішньоторговельне сальдо у липні 2025 року було позитивним і становило $8,81 млн, резюмували в АВМ.
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив жнива ранніх зернових сезону-2025, зібравши з площі 22 тис. га понад 130 тис. тонн зерна, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
У “ТАС Агро” зазначили, що середня урожайність озимої пшениці склала 5,9 т/га, що перевищило планові показники. Найкращі результати – у Північному кластері (Чернігівська обл.), де урожайність досягла понад 7 т/га.
“Жнива 2025 року стали випробуванням для всіх аграріїв, адже дощова погода в розпал збору стримувала темпи робіт та могла вплинути на якість зерна. Проте агрохолдинг задіяв усі можливості для оперативного збору врожаю, а його елеватори забезпечили своєчасне приймання та якісне зберігання урожаю”, – зазначив CEО “ТАС Агро” Олег Заплетнюк.
За його інформацією, до жнив було залучено 75 зернозбиральних комбайнів та іншу необхідну техніку. Хороших результатів, на думку СЕО, агрохолдинг досяг завдяки своєчасним змінам у технології вирощування, системній аналітиці, відповідальній та злагодженій роботі всіх підрозділів.
“ТАС Агро” паралельно зі жнивами розпочав посівну компанію 2026 року та підготовку ґрунту до посіву озимої пшениці. Станом на середину серпня посіяно 11 тис. га озимого ріпаку із 16 тис. га запланованого.
У кластерах компанії готуються до збирання пізніх культур та проведення комплексу осінньо-польових робіт. Незабаром у Південному кластері розпочнеться збирання соняшнику.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, яку засновано в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Через тиждень або два буде відомо, чи закінчиться війна, чи бої триватимуть далі, вважає президент США Дональд Трамп.
“Я думаю, що президент Путін хоче знайти відповідь, і ми побачимо. І якщо через певний час, не дуже далекий від сьогоднішнього дня, тиждень або два, ми дізнаємося, чи вирішимо ми цю проблему, чи ці жахливі бої триватимуть далі. Ми зробимо все можливе, щоб покласти цьому край«, – сказав Трамп перед початком зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Він зазначив, що є дві сторони, »які хочуть укласти угоду”.
«І можливо, що це не вдасться. З іншого боку, можливо, що це вдасться. І ми врятуємо тисячі і тисячі життів щотижня. Тому це те, що ми дійсно повинні зробити. Або принаймні ми повинні докласти всіх зусиль. Але я думаю, що ми можемо отримати дуже хороший результат», – підкреслив Трамп.
Нова Зеландія зіткнулася з прискореним відтоком населення за кордон: за рік, що завершився в червні 2025 року, країну покинули 71,8 тис. громадян, що стало максимумом за 13 років, повідомляють ЗМІ з посиланням на офіційні дані Статистичного управління Нової Зеландії (Stats NZ). Основні напрямки релокації — Австралія і Великобританія. Відтік супроводжується ослабленням економіки і зростанням безробіття до 5,2% у II кварталі, зазначає Reuters.
При цьому загальний чистий міграційний приріст (приїзди мінус від’їзди, включаючи іноземців) в червні 2025 року склав лише +13,7 тис. осіб — проти +70,4 тис. роком раніше, випливає зі свіжого релізу Stats NZ. Тобто міграційне «плече» підтримки демографії скоротилося в п’ять разів.
За оцінкою галузевих аналітиків, за 12 місяців до червня 2025 року в країну прибуло ~138,9 тис. осіб на тривалий термін, а виїхало ~125,2 тис., що і дало помірне сальдо +13,7 тис. Для порівняння: роком раніше приплив перевищував +70 тис., а щомісячний внесок міграції до чисельності населення впав з ~6 тис. до ~1 тис. осіб.
Експерти пов’язують посилення «відтоку» громадян з поєднанням факторів: слабким зростанням ВВП, охолодженням ринку праці, а також поліпшенням можливостей працевлаштування за кордоном (в першу чергу в Австралії). У віковій структурі тих, хто виїжджає, переважають молоді фахівці до 30 років, що посилює ризик «відтоку мізків».
Влада, за даними ЗМІ, розраховує стабілізувати ситуацію за рахунок пом’якшення грошово-кредитних умов і точкового коригування міграційних налаштувань, проте найближчі квартали, за оцінками, пройдуть під впливом високого виїзного потоку резидентів при одночасному зниженні приїздів іноземців у порівнянні з рекордними рівнями 2023-2024 років.
За даними Stats NZ, чисельність населення Нової Зеландії на 31 березня 2025 року оцінювалася в 5,33 млн осіб; подальша динаміка буде багато в чому залежати від міграційних потоків.
Міністерство енергетики Узбекистану та державна енергетична компанія Афганістану Da Afghanistan Breshna Sherkat (DABS) підписали угоди щодо розвитку інфраструктури на загальну суму $243 млн.
Зокрема, затверджено такі великі проєкти:
Під час церемонії генеральний директор DABS Абдул Барі Омар назвав ці чотири угоди життєво важливими для забезпечення надійного електропостачання в Афганістані.
Також було підписано угоду між DABS і компаніями Узбекистану про постачання електроенергії терміном на 10 років.
Для довідки: Узбекистан постачає електроенергію до Афганістану з 2002 року. У грудні минулого року Узбекистан продовжив угоду про експорт електроенергії до Афганістану на 2025 рік. Афганістан імпортує 80% електроенергії з Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану та Ірану, решта виробляється всередині країни.
