Сукупний державний та гарантований державою борг України станом на кінець серпня 2025 року склав $192,71 млрд, що на $6,58 млрд більше, ніж місяцем раніше, повідомило Міністерство фінансів.
У гривневому еквіваленті борг досяг 7,95 трлн грн, перевищивши липневий показник на 177,41 млрд грн.
Структура боргу:
Зовнішній борг — $145,17 млрд (5,99 трлн грн), або 75,34% від загального обсягу.
Внутрішній борг — $47,54 млрд (1,96 трлн грн), або 24,66%.
Для порівняння, на 31 липня 2025 року державний борг становив $186,13 млрд, або 7,77 трлн грн. Таким чином, лише за серпень він зріс на $6,58 млрд (76,92 млрд грн).
У Мінфіні нагадали, що з 2027 року платежі з обслуговування державного боргу різко зростуть. Це може призвести до необхідності перерозподілу бюджетних видатків, у тому числі на оборону, соціальні програми та післявоєнне відновлення країни.
На кожному цукровому заводі є місце, де цифри перетворюються на рішення, а рішення – на стабільну якість. Це лабораторія. Саме її роботу пояснює новий безкоштовний онлайн-курс «Лабораторія цукрового заводу» на освітній платформі AgriAcademy від технологів агропромислового холдингу «Астарта», пише SEEDS.
Курс допоможе фахівцям об’єднати поле й виробництво в один чіткий технологічний ланцюг – без втрат сахарози, з прозорим контролем і передбачуваним результатом.
Про що цей курс?
Це унікальна можливість побачити весь шлях, який проходить цукровий буряк, щоб кожен кілограм цукру був якісним – від поля до кристалу.
Ви дізнаєтесь:
У фокусі курсу – системний контроль якості:
Курс є частиною навчального циклу курсів з технологій вирощування та переробки цукрового буряку від агропромислового холдингу «Астарта».
На платформі також доступні інші навчальні курси від фахівців Астарти:
Астарта – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки. Основна діяльність сконцентрована у рослинництві, цукровій промисловості, молочному тваринництві, сфері переробки сої, зерновій логістиці, біоенергетиці.
AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
ASTARTA, АГРАРІЙ, Лабораторія цукрового заводу, освітній курс
На частку поновлюваних джерел енергії (ПДЕ) в Європейському союзі в другому кварталі 2025 року припало 54% усього виробництва електроенергії, що на 1,3 відсоткового пункту вище за показник роком раніше (52,7%), ідеться в повідомленні статистичного управління ЄС.
Переважно це було зумовлено підвищенням генерації на сонячних електростанціях (СЕС), на які припало 19,9% загального обсягу виробництва.
При цьому червень став першим місяцем в історії, коли на СЕС припала основна частка генерації (22%). Далі йшли АЕС (21,6%), вітряні електростанції (15,8%), ГЕС (14,1%) і електростанції, що працюють на газі (13,8%).
Найбільш значна частка ВДЕ в загальному обсязі генерації була зафіксована в Данії (94,7%), де істотний обсяг вироблення електрики припадає на ВЕС. Далі йдуть Латвія (93,4%), Австрія (91,8%), Хорватія (89,5%) і Португалія (85,6%).
Найнижча частка ВДЕ у Словаччині (19,9%), на Мальті (21,2%) і в Чехії (22,1%).
Агрохолдинг ІМК у 2026 році не започатковуватиме нових інвестиційних проєктів, проте спрямує на оновлення техніки близько $25 млн, повідомив радник ради директорів агрохолдингу Алекс Ліссітса.
“Десь до $25 млн наступного року будемо інвестувати, в першу чергу, в техніку, але й у інші наші проєкти”, – сказав він на конференції Forbes Agro 2025 у Києві у п`ятницю.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 01.06.2025
Open4Business.com.ua
Річка Ганг переживає найсильнішу кризу за останні 1300 років, що може спричинити масштабні соціально-економічні наслідки та загострити відносини Індії з Пакистаном через питання розподілу водних ресурсів, пише Phys.org із посиланням на дослідження, опубліковане у Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вчені з Індійського технологічного інституту Гандінагара та Університету Аризони встановили, що сучасне висихання Гангу з 1991 по 2020 рік на 76% сильніше, ніж попередня найгірша посуха у XVI столітті. Річка стала загалом сухішою, посухи трапляються частіше і тривають довше.
Головна причина — антропогенний вплив, зокрема потепління Індійського океану та забруднення атмосфери аерозолями від промисловості й транспорту, що послаблюють літній мусон.
Для реконструкції течії за 1300 років (700–2012 рр. н.е.) науковці використали дані кільців дерев із Monsoon Asia Drought Atlas, поєднавши їх із сучасними спостереженнями та перевіривши на основі задокументованих посух і голодів.
Ганг — ключове джерело питної води, сільського господарства та промисловості для понад 600 млн мешканців Індії. Поглиблення водної кризи може напряму вплинути на відносини Індії та Пакистану, оскільки країни вже мають давні суперечки щодо розподілу стоків річок у межах Індуської водної угоди 1960 року.
Пакистан неодноразово заявляв про загрози своєму водопостачанню через індійські гідроенергетичні проєкти. Поглиблення дефіциту Гангу та пов’язані з цим зміни в басейнах інших річок можуть створити нові осередки напруженості між країнами.
Автори дослідження закликають:
удосконалити кліматичне моделювання, щоб врахувати регіональний вплив людської діяльності,
розробити нові адаптивні стратегії управління водними ресурсами, аби уникнути масштабного дефіциту.
Річка Ганг історично відіграє не лише економічну, а й культурно-релігійну роль у Південній Азії. Водночас доступ до водних ресурсів у регіоні вже є предметом геополітичної конкуренції. Посилення кліматичних ризиків може зробити це питання ще одним фактором протистояння між Індією та Пакистаном.
