Ексглава Національного банку Валерія Гонтарева вважає за доцільне в ситуації війни Росії проти України піти на реструктуризацію зовнішнього державного боргу та домовитися з інвесторами про перенесення платежів на п’ять-десять років.
“Що ще потрібно зробити Мінфіну, і цікаво послухати, чому він на це не йде, це реструктуризувати наш зовнішній борг”, – сказала вона в інтерв’ю “НВ”.
У 2014-2015 роках Україна вже пережила реструктуризацію держборгу, нагадала Гонтарева.
“Зараз же нам теж важливо вийти до інвесторів, які нас, до речі, чудово розуміють і підтримують, і попросити про репрофайлінг. Тобто просто перенести наші платежі на п’ять-десять років, за нормальним графіком, просто щоб зняти з нас бюджетне навантаження. Ніхто не називатиме це дефолтом”, – пояснила Валерія Гонтарева.
Ексглава центробанку уточнила, що Україна у 2022 році має здійснити виплати за держборгом у розмірі $5 млрд, з яких $2 млрд уже потрібно виплатити у вересні.
“І, на мій погляд, етично неправильно брати гроші в одних інвесторів і виплачувати іншим, тим більше, що інші готові допомогти нам реструктуризувати наші борги та розуміють, у якій ми ситуації”, – додала Гонтарева.
Раніше глава Міністерства фінансів Сергій Марченко неодноразово називав питання реструктуризації та списання боргів недоцільними. За його словами, Україна і надалі планує обслуговувати свої боргові зобов’язання, а пропозиції, що час від часу звучать про реструктуризацію держборгу, можуть зашкодити планам. Міністр фінансів наголосив, що це питання досить чутливе: “Можна скористатися моментом, але в подальшому нам це дуже зашкодить”. Марченко зазначив, що на найближчу перспективу не бачить жодних проблем з обслуговуванням зовнішнього боргу, зокрема, за травень усі зовнішні виплати України – трохи більше ніж $200 млн, те саме стосується червня, липня, серпня. “Так, постане питання вересня: на нас чекає виплата $900 млн за єврооблігаціями. Ми зараз над цим працюємо, але я не хотів би говорити, що ми готуємо якесь рішення чи готові щось пропонувати”, – наголосив міністр.
Компанія Renault в Україні забезпечила постачання 100 кросоверів Renault Duster для Національної поліції, повідомляє пресслужба “Рено Україна” у понеділок.
“Це перша поставка автомобілів у країну з початку війни. Ми дуже раді, що вона відбулася, і нам вдалося відновити поставки нових автомобілів”, – йдеться в повідомленні.
Суму договору в компанії не зазначають.
Як повідомлялося, раніше Нацполіція неодноразово купувала спецавтомобілі на базі кросоверів Renault Duster. Зокрема, одним з останніх стало постачання компанією “Спец-Ком-Сервіс” – дилером Renault в Україні влітку минулого року 300 автомобілів за ціною 560 тис. грн за одиницю.
Бренд Renault – лідер із продажу корпоративним клієнтам в Україні за підсумками 2015-2021 років.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів розпочала перевірки автозаправних станцій (АЗС) в Україні за скаргами споживачів на завищені ціни, відмову в розрахунку картками, відсутність розрахункових документів.
“За дорученням прем’єр-міністра України Головні управління Держпродспоживслужби спільно з військовими адміністраціями, Національною поліцією та податковою розпочали проведення перевірок суб’єктів господарювання, які працюють на роздрібному ринку пального”, – повідомляється у пресрелізі служби.
Як приклад, там повідомили про розпочаті ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області перевірки п’яти АЗС ТОВ “ПП-ОЙЛ”, де дизельне пальне реалізовувалося по 70 грн за літр. За підсумками перевірки на 22 травня реалізація пального на АЗС не здійснюється, уточнили в службі.
Там зазначили, що підставою для проведення перевірок стали повідомлення споживачів, зокрема, про надмірно завищені ціни на пальне, про відсутність розрахункових документів, відмову у вільному виборі засобів розрахунку, які почали надходити в останні дні після скасування державного регулювання цін на бензин та дизельне пальне.
У Держпродспоживслужбі акцентували увагу на тому, що суб’єкти господарювання, як і раніше, зобов’язані попередньо декларувати ціни в разі їх підвищення.
“Держпродслужба нагадує, що завищення цін в умовах воєнного стану є неприпустимим, а порушення правил ведення підприємницької діяльності матиме наслідки у вигляді штрафів та інших заходів адміністративного впливу”, – також зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів у середині травня ухвалив рішення відмовитися від запровадженого рік тому у зв’язку з карантином держрегулювання цін на пальне, очікуючи, що ціни на бензин не перевищать 52 грн/л, дизпальне – 58 грн/л.
Рішення про скасування граничної маржі для АЗС було ухвалено, щоб оператори ринку могли наситити український ринок нафтопродуктів необхідним ресурсом в умовах його дефіциту після переорієнтації на постачання з західного кордону та через зупинення роботи Кременчуцького НПЗ, який розбомбила Росія.
Між Україною та Італією підписано меморандум про взаєморозуміння в галузі кіновиробництва та дистрибуції, повідомляє Державне агентство з питань кіно.
“На Каннському кіноринку в Італійському павільйоні у Hotel Majestic відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission). Ініціатива покликана поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції”, – йдеться в повідомленні пресслужби відомства.
Зазначено, що меморандум передбачає сприяння укладанню угод про спільне аудіовізуальне виробництво, промоцію ініціатив, спрямованих на розвиток і дистрибуцію спільних проєктів, підтримку молодих кінопрофесіоналів обох країн (зокрема, шляхом професійного та освітнього обміну) та інші заходи зі створення та просування спільних кіно- та телепроєктів, які гідно представлятимуть Україну та Італію у світі.
“Підписаний нами меморандум – це win-win ініціатива зі спільної роботи, яка має на меті заохочувати співпрацю режисерів, продюсерів і професіоналів України та Італії й підтримувати розвиток спільних проєктів, висококласних кіно- та телефільмів, які мають міжнародний потенціал”, – наводить слова голови Держкіно прессслужба відомства.
Згідно з повідомленням, меморандум про взаєморозуміння діє один рік, після чого автоматично продовжується.
Влада Ізраїлю скасувала вимогу про тестування на коронавірус перед вильотом до країни, повідомляє міністерство охорони здоров’я держави.
Скасування вимог ПЛР-тестів перед вильотом до Ізраїлю стосується як ізраїльтян, так і туристів. Нові правила в’їзду набирають чинності 21 травня.
Раніше ізраїльська влада повідомила про скасування з 21 травня ПЛР-тестування на коронавірус після прибуття. У квітні було скасовано вимогу про носіння масок у приміщеннях та відкритих просторах. Вимога носіння маски під час міжнародного перельоту зберігається.
Для в’їзду до Ізраїлю необхідно також оформити медичну страховку, яка покриває лікування від коронавірусу, та заповнити декларацію про в’їзд до Ізраїлю протягом 48 годин або протягом 10 днів перед перетином сухопутного прикордонного пункту.
НАЕК “Енергоатом” від початку 2022 року довела рівень платежів до бюджету до 8,9 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж за січень-травень минулого року.
Згідно з її повідомленням у телеграм-каналі, у четвер НАЕК здійснила чергову проплату частини чистого прибутку за 2021 рік розміром 2,6 млрд грн.
За словами голови “Енергоатома” Петра Котіна, наведеними в повідомленні, в умовах війни компанія вважає виплати до бюджету, який має дуже велике навантаження, пріоритетними.
“Тому ми й відмовилися від механізму розстрочки виплат, який сьогодні дозволяє платникам податків розтягувати їхні виплати за часом. Зароблятимемо, коли настане мир. Тоді нам знадобляться кошти для відновлення ЗАЕС і прискореного розвитку атомної енергетики держави”, – зазначив Котін.
Як повідомлялося, НАЕК “Енергоатом” у першому кварталі поточного року сплатив до державного бюджету понад 4,8 млрд грн, що на третину, або майже на 1,2 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року.
