Уряд Німеччини передасть Україні близько 400 генераторів, щоб допомогти в боротьбі з російською агресією, повідомляє посольство Німеччини в Києві.
“Нещодавні російські авіаудари зруйнували та пошкодили електростанції в Україні. Мільйони людей, особливо в Сумах і Харкові, залишилися тимчасово без електрики. Уряд Німеччини постачає > 400 генераторів, щоб зміцнити Україну в боротьбі з російською агресією”, – йдеться в повідомленні, опублікованому на Фейсбук.
ПАТ “Укрнафта” розпочинає програму ревіталізації та запрошує інвесторів до відновлення перших 20 свердловин.
“Важлива частина стратегії компанії щодо збільшення видобутку – це відновлення вже пробурених, але ліквідованих свердловин, які мають перспективу за рахунок застосування сучасних технологій”, – повідомляється в прес-релізі компанії з посиланням на директора “Укрнафти” Сергія Корецького.
Таких свердловин наразі визначено 4222, з них 2100 перебувають у межах спецдозволів “Укрнафти”, з яких – 700 у межах контурів запасів.
“Для пілоту компанія обрала 30 свердловин із цих 700. 10 будуть відновлені власними силами, на 20 оголошується конкурс. Підприємство запрошує партнерів, які допоможуть відновити видобуток на цих об’єктах шляхом забурення бічних горизонтальних стовбурів”, – пояснюється в документі.
Компанія пропонує угоду на засадах Risk Service Agreement, у рамках яких інвестор має пройти комплаєнс і отримати доступ до Virtual Data Room з інформацією про свердловину.
“Укрнафта” зі свого боку разом із фахівцями формує пул свердловин, від трьох до 12, які будуть відновлюватися за рахунок буріння за рахунок партнерів. Вартість відновлення видобутку зі свердловин визначається шляхом відповідних торгів у системі “Прозорро”.
Надалі “Укрнафта” отримує додатковий ресурс і оплачує ревіталізацію за рахунок коштів від видобутку на відновлених свердловинах. Партнери зі свого боку отримують частину додаткового видобутку відновлених свердловин.
“Приєднатися може будь-яка українська та міжнародна компанія, яка пройде процедуру комплаєнсу”, – уточнили в товаристві.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Компанія ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Федеральна рада Швейцарії на засіданні в середу ухвалила рішення про виділення CHF5 млрд ($5,53 млрд) на економічний розвиток і довгострокове відновлення України до 2036 року в рамках посилення наявного співробітництва, повідомляється на швейцарському урядовому порталі.
“Як перший крок передбачається залучити близько CHF1,5 млрд з міжнародного бюджету співробітництва до 2028 року. Ця сума наочно демонструє солідарність Швейцарії з людьми, які постраждали від війни в Україні, і підвищить стабільність на європейському континенті”, – йдеться в повідомленні.
З посиланням на оцінку Світового банку повідомляється, що кошти, необхідні для відновлення в Україні, оцінюються в $486 млрд (близько CHF440 млрд). “Швейцарія вже підтримує проєкти в Україні, спрямовані на відновлення зруйнованої цивільної інфраструктури в секторах енергетики, доріг і охорони здоров’я. Крім того, Швейцарія та Україна спільно запустили процес політичного відновлення в широкому масштабі на конференції з відновлення України в Лугано в липні 2022 року”, – наголошується в повідомленні.
За даними уряду, Швейцарія вже витратила близько CHF3 млрд на ці та інші заходи на підтримку людей, які постраждали від війни в Україні. Близько CHF425 млн із цієї суми було отримано з бюджету міжнародного співробітництва, інша частина (близько CHF2,5 млрд) була витрачена Державним секретаріатом із міграції на прийом і підтримку людей зі статусом захисту S у Швейцарії.
Протягом наступних 12 років Федеральна рада Швейцарії має намір активізувати підтримку відновлення України та розвивати співпрацю з приватним сектором. “З огляду на поточну фінансову ситуацію федерального уряду Швейцарії, Федеральна рада запропонувала поетапний підхід: підтримка України з бюджету міжнародного співробітництва до 2028 року складе CHF1,5 млрд… У 2029-2036 рр. Федеральна рада має намір також вивчити підтримку відновлення України з бюджету міжнародного співробітництва до 2028 року. Федеральна рада має намір також вивчити інші джерела (крім міжнародного співробітництва), з яких можна отримати решту CHF3,5 млрд”, – ідеться в повідомленні.
Федеральна рада на засіданні в середу також доручила розробити програму для України, яка має забезпечити адресну й ефективну підтримку та ґрунтуватися на семи принципах Лугано: партнерство, спрямованість реформ, прозорість, підзвітність і верховенство закону, демократична участь, залучення багатьох зацікавлених сторін, гендерна рівність та інклюзивність, а також стійкість.
Світовий попит на сталь у 2024 році збільшиться на 1,7%, до 1,793 млрд тонн, у 2025 році ще на 1,2% – до 1,815 млрд тонн, прогнозує Всесвітня асоціація виробників сталі (World Steel Association).
Голова економічного комітету Worldsteel Мартін Тойрінгер (Martin Theuringer) у своєму коментарі зазначив, що після двох років від’ємного зростання та серйозної волатильності ринку після кризи COVID у 2020 році вбачаються перші ознаки стабілізації світового попиту на сталь на траєкторії зростання у 2024 та 2025рр.
За його словами, світова економіка продовжує демонструвати стійкість, незважаючи на кілька сильних зустрічних викликів, затяжний вплив пандемії та вторгнення Росії в Україну, високу інфляцію, високі витрати й падіння купівельної спроможності домогосподарств, зростаючу геополітичну невизначеність і різке посилення грошово-кредитної політики.
“У міру наближення до кінця циклу посилення грошово-кредитної політики ми помітили, що посилення умов кредитування і підвищення витрат призвели до різкого уповільнення житлової активності на більшості основних ринків і ускладнили виробничий сектор у всьому світі. Хоча здається, що світова економіка зазнає м’якої посадки після цього циклу посилення грошово-кредитної політики, ми очікуємо, що зростання світового попиту на сталь залишиться слабким, а волатильність ринку залишиться високою через відкладений вплив жорсткості грошово-кредитної політики, високих витрат і високої геополітичної невизначеності”, – зазначив глава економічного комітету.
Як очікується, попит на сталь у Китаї в 2024 році залишиться приблизно на рівні 2023 року, оскільки інвестиції в нерухомість продовжують знижуватися, але відповідна втрата попиту на сталь буде компенсована зростанням попиту на сталь, зумовленим інвестиціями в інфраструктуру та виробничими секторами. У 2025 році попит на сталь у Китаї повернеться до низхідної тенденції зі зниженням на 1%.
Цей прогноз передбачає, що до 2025 року попит на сталь у Китаї буде значно нижчим, ніж у недавній піковий 2020 рік. Цей прогноз також відповідає думці Worldsteel про те, що Китай, можливо, досягнув свого пікового попиту на сталь, і попит на сталь у країні, ймовірно, збережеться. у середньостроковій перспективі, оскільки Китай поступово відходить від моделі економічного розвитку, залежної від інвестицій у нерухомість та інфраструктуру.
Прогнози Worldsteel для світу, за винятком Китаю, припускають широкомасштабне зростання попиту на сталь на відносно високому рівні 3,5% на рік у 2024-2025 роках.
Також констатується, що Індія стала найсильнішим драйвером зростання попиту на сталь з 2021 року, і прогноз свідчить, що попит на сталь в Індії й надалі стрімко зростатиме, водночас попит на сталь у країні зросте на 8% у 2024 та 2025 роках, що зумовлено зростанням у всіх секторах, що використовують сталь, і особливо завдяки триваючому сильному зростанню інвестицій в інфраструктуру. Прогнозується, що у 2025 році попит на сталь в Індії буде майже на 70 млн тонн вищим, ніж у 2020 році.
Очікується, що в інших країнах світу, що розвиваються, таких як Близький Схід, Африка та АСЕАН, попит на сталь зростатиме у 2024-2025рр після значного уповільнення у 2022-2023рр. Однак зростаючі складнощі в АСЕАН, такі як політична нестабільність і зниження конкурентоспроможності, можуть призвести до уповільнення зростання попиту на сталь у майбутньому.
Очікується, що в розвиненому світі також спостерігатиметься посилення відновлення: 1,3% у 2024 році та 2,7% у 2025 році, оскільки Worldsteel очікує, що попит на сталь, нарешті, продемонструє значне зростання в ЄС у 2025 році та збереже стійкість у США, Японії та Японії. Корея.
Згідно з прогнозом, ЄС (і Велика Британія) залишаються регіоном, що стикається нині з найбільшими проблемами. Регіон і, зокрема, його галузі, що використовують сталь, стикаються з проблемами на безлічі фронтів: геополітичні зрушення та невизначеність, висока інфляція, жорсткість грошово-кредитної політики та часткове припинення бюджетної підтримки, а також все ще високі ціни на енергоносії та сировинні товари. Збереження цих негативних чинників призвело до значного падіння попиту на сталь у регіоні в 2023 році до найнижчого рівня з 2000 року і до істотного перегляду прогнозу на цей рік у бік зниження. Очікується, що після лише технічного відновлення у 2024 році попит на сталь у регіоні, нарешті, продемонструє значне відновлення зі зростанням на 5,3% у 2025 році. Прогнозований попит на сталь в ЄС у 2024 році лише на 1,5 млн тонн вищий, ніж у період пандемії 2020 року.
На відміну від ЄС, попит на сталь у США продовжує демонструвати здорові фундаментальні показники попиту на сталь. Очікується, що попит на сталь у країні швидко повернеться на шлях зростання у 2024 році після різкого падіння, спричиненого сповільненням ринку житла у 2023 році, завдяки сильній інвестиційній активності, що отримала імпульс завдяки закону про скорочення інфляції, та поступовому відновленню житлової активності.
Worldsteel вважає, що ризики знизилися з часу свого останнього оновлення прогнозу в жовтні 2023 року і є збалансованими. З іншого боку, в Асоціації вважають, що швидша, ніж очікувалося, дезінфляція, супроводжувана подальшим пом’якшенням грошово-кредитної політики, може забезпечити значний імпульс секторам, що використовують сталь, особливо житловому будівництву. Також Worldsteel вважає, що прискорення глобальних зусиль з декарбонізації або зусиль зі зміцнення громадської інфраструктури для боротьби зі зростаючими ризиками зміни клімату є значними позитивними ризиками, які можуть підтримати глобальний попит на сталь у майбутньому.
“Однак ми спостерігаємо, що подальша ескалація геополітичної напруженості, інфляційний тиск виявляється більш стійким, ніж очікувалося, а також високий і зростаючий рівень державного боргу, що спричиняє бюджетну консолідацію в найбільших економіках, являють собою значні ризики, які, безумовно, можуть сповільнити відновлення економіки, що триває, або навіть зірвати це”, – резюмується в прогнозі.
Реклама
Ваша посмішка — наша турбота! Кваліфіковані стоматологи ADONIS знають як зберегти здоров’я ваших зубів та красу посмішки, надаючи високоточну діагностику та професійну консультацію за доступною ціною.
Запрошуємо скористатися нашою акцією:
КТ дентальна та консультація стоматолога за 900 грн.
Важливо! Процедура дентальної КТ проводиться за адресою:
вул. Дніпровська набережна 26-К (м. Осокорки) лікарем Цибрівською Людмилою Андріївною.
Деталі та запис на акцією
Записуйтесь на консультацію і обстеження через ресепшен на будь-якому відділенні
або за номером
Ми знайдемо для вас ідеальний час для візиту та своєчасно нагадаємо про ваш прийом.
Під час запису зазначте, що бажаєте скористатися нашою спеціальною пропозицією.
Відчуйте силу здорової посмішки з ADONIS.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Готельний комплекс «Перлина Резорт» (вул. Польова, 40, с. Сокирна, Черкаський р-н)
15 травня
Заїзд, розселення та попередня реєстрація
Опціонально виїзд до Канева та сходження на Чернечу (Тарасову) гору
16 травня
8:30-9:30 – Реєстрація, вітальна кава
9:30-9:45 – Відкриття конференції: привітання від організаторів, Черкаської обласної військової адміністрації, генерального партнера конференції
9:45-11:20 – Панельна дискусія «Виклики 2024 року перед державою й агропродовольчим бізнесом та шляхи їхнього вирішення»
Модератор: Олена Ковальова
Експерт з питань аграрної політики проєкту ІPSA – Тарас Висоцький
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України – Олександр Краснолуцький
Перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України – Юрій Васьков
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (очікуємо підтвердження) – Віктор Шеремета
Перший віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників України – Андрій Табалов
Голова наглядової ради ПАТ Черкаський хлібокомбінат
11:20-11:40 – Кава-брейк
11:40-13:00- Панельна дискусія «Стійкість ланцюгів доданої вартості хлібної індустрії»
Модератор: Олександр Тараненко
Перший віцепрезидент ВАПу, заступник генерального директора ТОВ «Хлібні інвестиції» (ТМ «ЦарХліб», «Теремно», CHANTA) – Надія Бігун
Заступник міністра економіки України – Арсен Жумаділов
Генеральний директор Державного оператора тилу – Ярослав Железняк
Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики – Олег Гетьман
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи – Наталя Петрівська
Виконавчий директор Українського фуд-ритейл альянсу – Владислав Аверченко
Генеральний директор ПрАТ «Концерн Хлібпром» (ТМ «Agrola», «Вінницяхліб», «Bandinelli», Grill&Bakery та ін.)
13:00-13:50 -Обід
13:50-15:00 – Панельна дискусія «Чи співпадають бажання споживачів та можливості виробників?»
Модератор: Олександр Варавка
Голова наглядової ради «Алвіва Груп» (ТМ «Київхліб», «Київмлин», «Столичний млин») – Марина Забарило
Директор Consumer Panel Services GfK Ukraine – Олексій Старіков
Комерційний директор ТОВ «Фірма «Стрілець» (ТМ «Зодіак») – Дмитро Жигунов
Професор, доктор технічних наук, завідувач кафедрою технологій переробки зерна ОТУ
15:00-15:20 – Кава-брейк
15:20-17:30 – Панельна дискусія «Альтернативна сировина, інноваційні технології, інноваційні продукти»
Модератор: Борис Шестопалов
Співвласник HD-Group і GFS Group (ТМ «Хлібодар», «Запоріжмлин», «Перший хліб», «EveryDay») – Сергій Соц
Декан факультету технології зерна і зернового бізнесу Одеського національного технологічного університету, к.т.н. – Сергій Тонконог
Представник Astra Group
Представник USAID-Agro
Представники підприємств та компаній
18:00-21:00 – Дружня вечеря від генерального партнера – групи компаній «Формула смаку»
17 травня
9:30-11:30 – Панельна дискусія «Як збільшити експорт української продукції з доданою вартістю?»
Модератор: Родіон Рибчинський
Директор спілки «Борошномели України» – Ігор Новицький
Генеральний директор ТОВ «Перший млин» – Олександр Ясинський
Комерційний директор ТОВ «Терра» – Віктор Жабчик
Співвласник та директор ПП «ВІЛІС» (ТМ «ВІЛІС», «ChiBi», «Макарелла», «Italino», «Viverelli»)
Представник AGA Partners Law firm
11:30-12:00 – Кава-брейк
12:00-17:00 – Виїзна сесія (сесії паралельні, обід буде на кожній)
Локація 1.
ТОВ «ЧеркасиЕлеваторМаш» – спеціалізована сесія «Нові продукти на основі екструзії. Демонстрація обладнання та продукції»
Локація 2.
ТОВ «Черкаси Хліб» – спеціалізована сесія «У що сьогодні вигідніше інвестувати – в технології чи маркетинг?»
Локація 3.
«Бо Хліб» – спеціалізована сесія «Чи можна заробити на хлібній франшизі?»
* В програмі можливі зміни
Інтерфакс-Україна та open4business – інформаційний партнер
