Довгобуди – житлові комплекси та будинки – не перший рік є надчутливим питанням українського ринку нерухомості. Особливо гостро відчувають ситуацію великі міста та їхні найближчі супутники.
Зазвичай місцева влада не в змозі оперативно реагувати на проблему власними силами. Саме тоді до справи стає інженерно-технічний персонал (ІТП) та ресурси потужних локальних забудовників.
Про досвід девелопменту з правонаступництвом спілкуємось із Сергієм Мусієнком, управляючим партнером компанії Comfort Life Development – одного з найкрупніших забудовників у Київській області.
Почнемо з найважчого кейсу. Як відбувався процес?
Таких кейсів наразі чотири. Першим пригадується великий об’єкт «Перлина Ірпінських Липок». У 2012 році на суміжній з нашою ділянці будувався інший девелопер. Ще на початковому етапі його проєкт застряг, але квартири продовжували активно пропонувати. Мова зараз іде про близько 8 % від готовності забудови. По суті, бетонний каркас шести поверхів однієї з чотирьох 12-поверхових секцій.
Недобросовісний власник ділянки спрямував на будівництво лише половину отриманих коштів від продажу квартир, залишивши інвесторів без житла.
Оскільки поруч повним ходом ішло будівництво ЖК «Ірпінські Липки», втративши надію, ошукані інвестори звернулися до нас. Вкладникам порадили об’єднатися в кооператив і поставити проблемний об’єкт на баланс.
Після завершення процедури фахівці Comfort Life взяли юридичний супровід кооперативу на себе. Головною метою було якнайшвидше отримати права власності для обманутих людей. Лише після цього ми змогли укласти нові контракти із власниками на добудову ЖК, який знаходився в “замороженому” стані близько трьох років. Сьогодні він має назву «Ірпінські Липки-2».
ЖК «Ірпінські Липки-2»
Як щодо інших трьох? Відчувалися великі відмінності?
Щодо Ірпеня, знаковими є кейси ЖК «Парковий», однієї з його секцій, та фактичне зрушення з етапу фундаменту ЖК Royal Park. У випадку останнього після старту будівництва девелопер, відчувши складнощі, сам звернувся до нас.
Окрема розмова – про відомий довгобуд ЖК Gold City в Бучі. До Comfort Life за цей комплекс упродовж чотирьох років по черзі бралися декілька забудовників. Звернувшись, зрештою, до нас, перший власник активно сприяв вирішенню проблеми, організовував зустрічі з мером та ініціативними групами. Сьогодні великий об’єкт під назвою ЖК Central
Bucha – на фінальній стадії будівництва.
ЖК Central Bucha
Підкреслимо, у кожному випадку ми проводили суттєві покращення. Виконували перепланування, масштабні роботи з благоустрою.
Плануєте поширити досвід на інші проблемні об’єкти?
Чесно кажучи, ніколи не прагнули до цього.
Проблема недобудов – зона відповідальності місцевої влади. В її компетенції попереджати та закривати подібні питання. Поруч із цим розуміємо обмеженість її інструментів. Намагаємося підставити плече.
Дійсно, інколи добудовуємо за іншими. Ми змогли підхопити декілька будівництв у Київській області, але завжди бралися лише за перспективні, економічно вигідні бізнес-проєкти. Одразу відкидали пропозиції, якщо бачили хоча б найменший ризик. Ретельно все розраховували.
Сьогодні до нас продовжують звертатись і влада, і девелопери, оскільки маємо великий позитивний досвід – завжди добудовуємо об’єкти.
У свою чергу, компанія Comfort Life Development перш за все зосереджена на поточному будівництві.
Розмовляв Дмитро Стрелецький
За результатами дев’яти місяців 2021 року Ощадбанк звітує про отримання операційного прибутку в розмірі 4,6 млрд грн; порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився на 4,2 млрд грн. Водночас від’ємний торговий результат (в основному спричинений посиленням гривні і відповідною індексацією цінних паперів у капіталі Ощаду) дорівнює 3,8 млрд грн. Відповідно, чистий прибуток Ощаду за три квартали становить 849 млн грн.
Суттєве підвищення операційного прибутку Ощаду порівняно з минулим роком спричинено зростанням як комісійного, так і процентного доходів. Так, чистий процентний дохід за три квартали становить 9,3 млрд грн, що в 1,6 разу (на 3,6 млрд грн) більше ніж за відповідний період минулого року. Чистий комісійний дохід становить 4,5 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2020 року цей показник збільшився на 1,3 млрд грн, або на 40,2%.
Обсяг кредитів, наданих клієнтам за дев’ять місяців, зріс порівняно з початком року на 10,1 млрд грн, або на 15,9%, і становить 73,3 млрд грн. Приріст відбувся як за кредитами суб’єктів господарювання (на 6,5 млрд грн), так і за кредитами фізосіб (на 3,6 млрд грн).
Обсяг коштів клієнтів за дев’ять місяців поточного року в Ощадбанку також збільшився – на 3,4 млрд грн (1,8%) – і становить на звітну дату 188,2 млрд грн.
Значного прогресу Ощадбанк досяг у врегулюванні непрацюючого портфеля. Протягом дев’яти місяців 2021 року показник таких активів, розрахований за методикою НБУ, зменшився на 17 п.п. – з 51% до 34%, або на 17,2 млрд грн. Такого результату вдалося досягти завдяки використанню якнайширшого інструментарію врегулювання проблемної заборгованості.
«Детальну стратегію Ощадбанку уряд затвердив нещодавно – 11 жовтня. Результати трьох кварталів свідчать, що ми вже зараз упевнено рухаємось у напрямі її виконання. Хоча вирішення багатьох амбітних завдань ще попереду, протягом перших дев’яти місяців поточного року нам вдалося покращити ефективність роботи Ощаду», – зауважив Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.
АТ “Укрзалізниця” звернулося до більше ніж 20 українських лабораторій із пропозицією організувати тест-пункти на найбільших вокзалах країни для проведення експрес-діагностики пасажирів перед відправленням поїздів, повідомили на сайті компанії увечері 18 жовтня.
Як зазначають в УЗ, серед пропозицій, які надійдуть від медлабораторій, “Укрзалізниця” обере лабораторії, які запропонують найнижчу ціну за проведення тестування.
Серед головних вимог до лабораторій, які готові розгорнути пункти експрес-тестування:
– наявність відповідних ліцензій для надання послуг пасажирам;
– можливість цілодобової роботи і видачі результату з QR-кодом протягом 30 хвилин;
– можливість попередньої онлайн-реєстрації для проходження тестування.
Раніше Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови від 9 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Відповідно до них, здійснюючи міжрегіональні подорожі, пасажири мають пред’явити документи про проходження курсу вакцинації або негативний тест на COVID-19.
Маріус Бота – експерт з гірничодобувної промисловості та переробки корисних копалин очолить посаду директора з виробництва Avellana Gold. Маріус має понад 20 років досвіду у транснаціональних золотодобувних компаніях.
Отримав освіту інженера-металурга в державному дослідницькому Північно-Західному університеті Південно-Африканської Республіки.
Попередньо працював на управлінських посадах у таких міжнародних золотодобувних компаніях як Anglo American, Gold Fields, Barrick Gold. Маріус Бота займався запуском та управлінням проектів з переробки корисних копалин, оптимізацією виробничих процесів, управлінням трудовими ресурсами, впровадженням всіх відповідних технологічних процедур, регламентів та правил.
«Станом на сьогодні компанія впроваджує екологічний проєкт згідно з міжнародними стандартами. Його суть полягає у переробці відвалів, що розташовані на поверхні родовища. Переробка руд відбувається за екологічно чистою гравітаційною технологією із застосуванням механічного дроблення та звичайної води у замкнутому циклі виробництва. Ми підтримуємо принципи екоорієтованого підходу та відповідального бізнесу і з повагою ставимось до навколишнього середовища та місцевої громади регіону», – зазначає Маріус Бота щодо планів робіт на виробництві Avellana Gold.
Довідка про компанію:
Avellana Gold Ltd. – міжнародна компанія з розвідки та розробки корисних копалин, що займається придбанням, розвідкою та розробкою мінеральних ресурсів. Компанія зібрала команду професіоналів з більш ніж 100-річним сукупним досвідом у галузі видобування, які відомі за реалізацією проєктів у Канаді, Республіці Конго, Республіці Гвінея та Казахстані. Avellana Gold працює в Україні з 2016 року та інвестує в розробку родовищ золото-поліметалевих руд на Закарпатті.
Солом’янська окружна прокуратура міста Києва здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом порушення правил під час проектування або будівництва, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, а саме стовпів електропостачання, на Шулявському мосту в Києві.
Як повідомляє прес-служба Київської міської прокуратури, в понеділок, 18 жовтня, в межах слідства на зазначеному об’єкті за участю експертів і спеціальних служб здійснюється огляд з метою перевірки якості виконаних робіт і фіксації порушень під час проектування або будівництва, які призвели до руйнування в грудні 2020 року конструктивних опор освітлення/контактної мережі та падіння ліхтарних стовпів.
“Це створило загрозу загибелі людей, котрі перебували на Шулявському шляхопроводі, та спричинило пошкодження шести автомобілів”, – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що, згідно з попереднім будівельно-технічним експертним дослідженням, будівництво здійснено з невідповідністю проектно-технічної документації та порушенням нормативно-правових актів.
“За результатами слідчих і процесуальних дій у найкоротші терміни буде надано правову оцінку діям відповідальних осіб. Крім того, в рамках розслідування досліджується законність використання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію Шулявського шляхопроводу. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває”, – наголошують правоохоронці.
З 12 по 17 жовтня Мала академія наук (МАН) представляла Україну на другій найстарішій виставці винаходів Європи INOVA, що вже 50 років поспіль відбувається у Загребі, Хорватія.
Українські розумники взяли участь у події вперше й одразу вибороли 19 нагород: 13 золотих, 5 срібних медалей, а також нагороду від засновника Всесвітньої асоціації інтелектуальної власності та винаходів як найкраща міжнародна делегація.
Серед проєктів МАНівців, які здобули нагороди: лабораторія екологічного моніторингу, конструктор штучних нейронних мереж, система для контролю над рівнем кислотності та вологості ґрунту, методи використання біосинтетичних наноматерівлів в медицині, методики покращення якості питної води, новий метод протезування зору, додаток розпізнавання обличчя задля запобіганя хакерских атак та інші.
Імена переможців: Акулов Микола (Чернігів), Бобкова Ірина (Черкаси), Борило Олександр (Львів), Ольга Боровик (Кіровоград), Братюк Владислав (Луцьк), Данчишин Олена (Львів), Думайло Володимир (Львів), Іванова Софія (Харків), Козаченко Єлизавета (Харків), Колток Богдан (Львів), Крисанов Денис (Полтава), Мамчур Михайло (Рівне), Павленко Володимир (Київ), Павлові Софія (Київ), Пастушок Ілля (Рівне), Сагайдак Юрій (Львів), Цинда Дар’я (Черкаси), Штопко Михайло (Чернігів).
Офіційний сайт INOVA: https://inova-croatia.com
Детальніше про винаходи та переможців від МАН: https://docs.google.com/file/d/1GdQ1_8RCRNvLF3hC8X2ukClaGCv5GzUo/edit?usp=docslist_api&filetype=msword
