Ціни на нафту активно піднімаються вранці в п’ятницю через ескалацію напруженості на Близькому Сході.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:12 кв становила $78,78 за барель, що на $1,36 (1,76%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти зросли в ціні на $0,61 (0,8%), до $77,41 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $1,34 (1,86%) і становили $73,36 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на $0,65 (0,9%), до $72,02 за барель.
Нафта марки WTI не опускається нижче рівня довгострокової підтримки, що проходить біля позначки в $70 за барель, з початку 2024 року, зазначає редактор Sevens Report Research Тайлер Річі.
“Основна причина – геополітична невизначеність навколо конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС, що розширюється, а також пов’язані з ним атаки хуситів, яких підтримує Іран, на кораблі в Червоному морі”, – додав він.
Як повідомлялося, єменські хусити раніше цього тижня провели масштабну атаку на кораблі дронамі та ракетами. Американські військові відбили атаку, проте транспортні компанії, як і раніше, побоюються направляти свої судна через Червоне море з міркувань безпеки.
У відповідь військові США і союзників завдали серію ударів по хуситах на території Ємену.
“Сьогодні за моєю вказівкою збройні сили США спільно зі Сполученим Королівством і за підтримки Австралії, Бахрейну, Канади та Нідерландів успішно завдали ударів по низці об’єктів у Ємені, які використовують повстанці-хусити для створення загрози свободі судноплавства на одному з найважливіших водних шляхів у світі”, – ідеться в заяві Байдена, опублікованій Білим домом.
Він зазначив, що удари США є “прямою відповіддю на безпрецедентні напади хуситів на міжнародні морські судна в Червоному морі”.
1,65 млрд грн штрафів за порушення при роботі з реєстраторами розрахункових операцій (П/РРО) наклала Податкова за неповний 2023 рік. Це вже утричі більше, аніж за весь 2021 рік. Кількість “кас у смартфоні” збільшилась у 4 рази до 2021, натомість традиційних РРО поменшало на 5%.
29 753 штрафи за порушення при використанні П/РРО на загальну суму 1,65 млрд грн наклала на підприємців Державна податкова служба (ДПС) за неповний 2023 рік. Це вже утричі більше, ніж за весь 2021 рік.
Більш ніж на половину зазначеної суми — 988,15 млн грн — підприємців оштрафували у серпні. Саме за цей місяць було проведено найменшу кількість перевірок у 2023 році — лише 1640, але виписано найбільшу кількість штрафів — 3336.
287,4 тисяч РРО та 554,6 тисяч ПРРО працює в Україні станом на початок грудня 2023 року. Сплеск встановлень ПРРО у 2023 році припав на вересень — +15% за місяць. Вважаємо, що це пов’язано із скасуванням у жовтні мораторію на перевірки наявності касових апаратів, введеного на початку повномасштабного вторгнення.
В українській компанії з автоматизації закладів Poster зазначають, що більшість підприємців до останнього була не готова до повернення перевірок.
«Багато підприємців чекали до останнього, пояснюючи це тим, що не вперше мораторій заморожують чи переносять. Запит на ПРРО від Poster у чатах та дзвінках стрімко виріс в останній тиждень вересня – в 1,5-2 рази від звичайного.
Враховуючи, що якась частина підприємців використовує фізичні РРО та сторонні інтеграції, можна припустити, що десь третина бізнесів все ще не були готові до дедлайну 1 жовтня», – вважає Родіон Єрошек, CEO та співвласник Poster.
Наразі кількість “кас у смартфоні” майже вдвічі перевищує кількість звичайних. Порівняно з листопадом 2021 року кількість ПРРО зросла у 4 рази, натомість РРО поменшало на 5%.
Попри таке стрімке зростання, на ПРРО наразі припадає лише 29% від загальної кількості чеків. Проте рік до року їх більшає: для порівняння, у 2021 році частка чеків ПРРО складала лише 2,7%.
Загалом 6,62 млрд чеків на загальну суму 2,3 трлн грн було виписано за 11 місяців поточного року. Загальна сума чека за П/РРО зросла у 1,5 рази до 2021 році.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2023 році безкоштовно передав лікарням України 767 тонн медичного кисню.
Згідно з інформацією компанії, “Запоріжсталь” виробляє медичний кисень на повітророзподільчій установці ВРУ-60 у кисневокомпресорному цеху: атмосферне повітря тут очищають, стискають і розділяють на компоненти. Кисень “Запоріжсталі” сертифікований Міністерством охорони здоров’я України для використання як медичного лікарського засобу з 2021 року. Від початку відвантаження комбінат передав майже 6500 тонн кисню у понад 100 лікарень із 17 областей України.
У зв’язку з повномасштабною війною в Україні обсяги та географія поставок кисню істотно знизилися, але не зупинилися. У середньому обсяг відвантаження медичного кисню “Запоріжсталі” у 2023 році за запитом медичних установ становить 64 тонни на місяць. Загальна кількість переданого в цей період медичного кисню лікарням склала 767 тонн. Найбільшими його споживачами були Запорізькі міські лікарні, клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги та дитяча лікарня.
Медичний кисень призначений для оксигенотерапії за станів, що супроводжуються кисневою недостатністю: захворюваннях дихальних шляхів, серцево-судинної системи, під час хірургічних операцій тощо. Зокрема, кисневу терапію використовують для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSr-CoV. Під час лікування одна тонна кисню закриває потреби близько ста пацієнтів.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за 10 днів січня вийшла на середньодобове навантаження 99,5 тис. тонн, що на 37,3% більше, ніж у грудні, повідомив заступник директора Департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
“Сподіваюся, що такі показники зберігатимуться, і це дасть нам змогу перевезти понад 3 млн тонн зернових на місяць”, – наголосив Ткачов.
Він уточнив, що 1 січня УЗ навантажила 24 тис. тонн зернових, 2 січня – 63 тис. тонн, проте вже з 3 січня цей показник сягав 105-123 тис. тонн на добу.
За його словами, у загальному навантаженні в мережі частка зернових вантажів зростає і вже досягла 26%.
Як зазначив Ткачов, за 10 днів січня УЗ перевезла в експортному сполученні 991,3 тис. тонн зернових вантажів, з яких у напрямку західних кордонів – 196,9 тис. тонн, а в напрямку портів “Великої Одеси” – 794,4 тис. тонн.
Він зазначив, що лідерами серед портів став “Чорноморськ” – 257,2 тис. тонн, за яким ідуть “Одеса” – 249,1 тис. тонн і ТІС у “Південному” – 93,4 тис. тонн.
Водночас, за словами Ткачова, на західному кордоні найбільше зернових вантажів прийняв “Ягодин” – 41,8 тис. тонн зерна, на другому місці – “Вадул Сірет” із 36,2 тис. тонн і на третьому – “Чоп” із 33,1 тис. тонн.
Ткачов зазначив, що Польща в середньому на добу приймає 85,6 вагонів, з яких через перехід “Ягодин-Дорогуськ” – 51 вагон, через “Мостиська-Медика” – 23,7 вагона і через перехід “Ізов-Хрубешув” – 11 вагонів.
“За останній тиждень середньодобовий показник передачі вагонів на польському кордоні збільшився на 10 в/д, тобто приріс більш ніж на 13%”, – додав Ткачов.
За його словами, Румунія щодоби приймає близько 100 вагонів із зерном, і за останній тиждень цей показник погіршився на 14 в/д, або на 12,3%. Переходом “Вадул-Сірет” слідує 66,2 в/д, “Дякове” – 2,5 в/д і “Рені” – 31 в/д.
Він уточнив, що Угорщина в середньому за добу приймає 45,5 вагонів, і за останній тиждень показник покращився на 4,5 в/д, або 11%, тоді як Словаччина – 59,3 в/д із приростом за останній тиждень на 5,6 в/д, або 10,5%.
Ткачов окремо наголосив, якщо брати макухи та зернові, то середньодобова передача всіма переходами становить 385 в/д. За останній тиждень цей показник зріс на 15 в/д, або 4%.
Запит роботодавців щодо вакансій у 2023 році
Open4Business.com.ua та experts.news
Фонд гарантування вкладів фізосіб “ФГВФО” з 18 спроби продав будівлю культового ресторану “Щекавиця” на київському Подолі.
Як випливає з повідомлення ФГВФО, до теперішнього часу покупець, переможець останнього аукціону від 27 грудня 2023 року, ТОВ “Укрскладсервіс”, перерахував усю суму – понад 16 млн грн. Відповідний договір купівлі-продажу укладено, отримані кошти спрямують на задоволення вимог кредиторів АТ “Банк Січ”, що ліквідується Фондом гарантування вкладів.
У ФГВФО нагадали, що попередні торги теж завершилися успішно, однак тоді переможець не розрахувався за лот. Результати продажу було скасовано, а аукціон визнано таким, що не відбувся. У результаті з учасника аукціону було стягнуто гарантійний внесок, а активи перевиставлено на нове коло торгів.
Ціна продажу за підсумками останнього аукціону майже на 500 тис. грн перевищила попередню переможну ставку.
Уперше актив було виставлено на продаж 1 березня 2023 року. До складу лота увійшли будівля ресторану “Щекавиця” (Костянтинівська 46-5) площею 884 кв. м із десятьма залами, дебіторська заборгованість, основні засоби, торгова марка (знаки для товарів і послуг) Schekavica.
В аукціоні 27 грудня, який проходив за англійською моделлю, участь взяли двоє учасників. Стартова ціна лота становила 15,2 млн грн, переможною стала ставка в 16 млн 11 тис. 101 грн.
Переможець – створене у 2005 році ТОВ “Укрскладсервіс” (код ЄДРПОУ33565891), кінцевий бенефіціар Олексій Зайцев.
