IT і штучний інтелект (ШІ) можуть зробити металургію більш екологічною та ефективною, вважає генеральний директор гірничо-металургійної групи “Метінвест” Юрій Риженков.
Таку думку він висловив на першій зустрічі B7 Italy 2024, що відбулася 13 березня у Вероні (Італія), організованій асоціацією італійських підприємств Confindustria, покликаній сприяти діалогу між діловим світом і урядами країн G7. У конференції взяли участь понад 250 гостей, серед яких керівники та лідери бізнесу з країн G7 і міжнародних компаній, а також італійський міністр підприємництва та Made in Italy Адольфо Урсо.
Учасники обговорили ключові фактори, що впливають на промислову продуктивність і конкурентоспроможність в умовах глобальної економіки, що стрімко розвивається. Одним із доповідачів у головній дискусійній панелі конференції був гендиректор “Метінвесту”. Він розповів про особливості виробництва сталі в Україні під час війни, бачення компанією “зеленого” курсу та трансформацію бізнес-процесів у металургії завдяки новим технологіям.
Він, зокрема, зазначив, що останніми роками багато компаній працювали на результат і не помічали технологій. Наприклад, 2021 року комбінат “Азовсталь” завдяки ШІ та аналітиці випередив усіх конкурентів за ефективністю процесів.
“Наші фахівці, використовуючи доповнену реальність, могли виконувати технічне обслуговування вдвічі швидше, ніж більшість наших конкурентів у сусідніх державах. Впроваджена “космічна” комп’ютерна система технічного зору встановила нові стандарти якості нашої продукції. Нарешті, внутрішня система управління даними і комунікацій дала нам змогу безперешкодно управляти компанією в розпал найзапеклішої війни в Європі з часів Другої світової війни”, – констатував Риженков.
Він додав, що “Метінвест”, незважаючи на війну, є дуже хорошим прикладом у застосуванні цифрових технологій для прориву в традиційних галузях.
Торкаючись “зеленого” курсу в промисловості, гендиректор наголосив, що ці питання цікавлять практично кожного політика не тільки в Європі, а й у США, Китаї, в усьому світі. При цьому металургійна промисловість перебуває на вершині порядку денного цього курсу, як головний гравець впровадження зелених технологій. Але водночас металургія – дуже традиційна галузь, технології розроблені давно, і зараз неможливо зробити великий прорив. Можна лише поступово вдосконалювати систему, зазначив він.
“Перехід до зеленого курсу буде нелегким. Адже нам не вистачає ІТ-фахівців для роботи над трансформацією. Лише п’ять-сім років тому ми шукали інженерів-металургів, яких ми могли б навчити ІТ. Зараз навпаки. Ми готуємо ІТ-фахівців, яких навчаємо металургії. І це ті люди, які будуть головними під час зеленого і цифрового переходів нашої компанії. Це відбувається вже зараз. Усі ми будемо частиною цього переходу, і нам краще бути готовими до такого виклику”, – резюмував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
IT, ЕКОЛОГІЯ, Металургія, ШІ
ПАТ “Національний депозитарій України”, торговець ТОВ “Універ Капітал”, зберігач ТОВ “Менеджмент Треже Трейдінг Лімітид” і ще п’ять компаній з управління активами (КУА) визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності в особливий період, що підвищує їхні можливості для бронювання співробітників від мобілізації.
Відповідні рішення ухвалила та опублікувала на своєму сайті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), встановивши відповідність цих компаній раніше визначеним Комісією вимогам.
Йдеться, зокрема, про “КУА-АПФ “Апінвест”, КУА “Універ Менеджмент”, КУА “Діамант Інвест Менеджмент”, КУА “Клевер Кепітал” і КУА “Актив” (усі – ТОВ).
Раніше, в лютому, такий статус від НКЦПФР отримали також ТОВ “БТС Брокер”, ТОВ “Інвестиційний капітал України” (ICU), СП ТОВ “Драгон Капітал” і ТОВ “Торговець цінними паперами “Перша глобальна ініціатива” (ТЦБ “ПГИ”).
Крім того, аналогічне рішення ухвалено щодо державної установи “Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку” як поки що єдиного на ринку підприємства, що здійснює діяльність із надання інформаційних послуг.
Як повідомлялося, перелік критеріїв віднесення професійних учасників ринку до важливих для ринку НКЦПФР затвердила рішенням №24 від 10 січня цього року. Згідно з ним, інвестиційні фірми, які здійснили власним коштом або коштом клієнтів угоди купівлі-продажу ОВДП у 2023 році на суму від 100 млн грн, і компанії з управління активами (КУА), чиї фонди інвестували в ОВДП у 2023 році від 30 млн грн, можуть отримати статус критично важливих і додаткові можливості для бронювання своїх співробітників від мобілізації.
Альтернативою для КУА є надання у 2023 році фондами, якими вона управляє, позик підприємствам, пов’язаним з оборонною промисловістю, на суму від 100 млн грн.
Комісія також визнає важливими для ринку управителів майном для фінансування об’єктів будівництва або здійснення операцій з нерухомістю, якщо ця їхня діяльність пов’язана з будівництвом житла для потреб Міноборони або ветеранів війни та їхніх сімей (за наявності підтвердження відповідного державного органу).
Крім цього, до переліку важливих потрапили профучасники, які забезпечують формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів, утворення та функціонування організованих ринків капіталу та або організованих товарних ринків.
Підприємство також буде визначено як важливе для ринку, якщо забезпечує здійснення клірингу та розрахунків (організацію проведення розрахунків) за вчиненими правочинами щодо фінінструментів або продукції чи забезпечує функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення.
Нарешті, важливими визначено підприємства, які є емітентами, що беруть участь у виконанні військових замовлень (за наявності підтвердження відповідного держоргану).
життєдіяльність бронювання від мобілізації, Менеджмент Треже Трейдінг Лімітид, Національний депозитарій України, Універ Капітал, ЭКОНОМИКА
Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс зі $133,7 млн, мінімального значення за останні 11 місяців, до $262,6 млн цього тижня, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, продаж валюти збільшився зі $156,8 млн до $263,0 млн, тоді купівля знову впала майже до нуля, хоча за два попередні тижні Нацбанку після тривалої перерви вдалося придбати на ринку понад $50 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 66 коп. – з 38,1410 грн/$1 до $38,7998 грн/$1 – мінімального рівня в історії нацвалюти. Водночас учасники ринку зазначають, що падіння відбувалося за відносно невеликого обсягу торгів.
На готівковому ринку курс гривні слідував за курсом на міжбанку, проте з меншою амплітудою: сильне ослаблення в перші три дні і відносна стабілізація наприкінці тижня. У результаті за тиждень він знизився приблизно на 33 коп. – з 38,53 грн/$1 до 38,86 грн/$1. При цьому, згідно з даними НБУ, незважаючи на ослаблення курсу в першій половині тижня, негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу в ці дні скорочувалося: з $28,6 млн у понеділок до $10,3 млн у середу…
Представники Нацбанку на пресконференції 14 березня повідомили, що до кінця квітня очікують на зовнішнє фінансування в обсязі $10 млрд або більше, що дасть змогу відновити резерви, тоді як до цього з початку року Україна отримала лише $1,2 млрд.
Водночас НБУ зазначив, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.
Як повідомлялося, за підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді.
Однак у лютому зовнішня підтримка становила лише близько $0,8 млрд, тому міжнародні резерви знизилися на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
Колишнього голову Луганської обласної держадміністрації Сергія Гайдая призначено головою Мукачівської районної держадміністрації Закарпатської області.
Відповідне розпорядження президента України Володимира Зеленського №30/2024-рп від 15 березня опубліковано на сайті глави держави.
Раніше цю посаду обіймав звільнений з посади Едгар Токар.
Гайдай із жовтня 2019 р. до березня 2023 р. очолював Луганську облдержадміністрацію.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні 2024 року скоротилося на 11,7% порівняно з аналогічним місяцем 2023 року – до $1,678 млрд із $1,9 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю. Згідно з її даними, експорт товарів з України в січні 2024 року порівняно із січнем 2023 року зріс на 8,2% – до $3,4 млрд, імпорт – на 0,7%, до $5,078 млрд.
Держстат уточнив, що в січні-2024 порівняно з груднем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 7,4% – до $3,47 млрд, а імпорту практично не змінився, становивши $5,536 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в січні-2024 року було негативним і становило $2,066 млрд, у грудні-2023 року також зафіксовано негативне сальдо – $2,304 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні 2024 року становив 0,67 (у січні 2023 року – 0,62).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами зі 191 країни світу. Аналітичний центр Experts Club представив відео аналіз про основні тенденції в економіці України та світу – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=vN_Jp0fh8u1xN_U2
