Business news from Ukraine

У Києві підвели підсумки першого всеукраїнського конкурсу “Кращий дегустатор України”

28 жовтня 2023 р. в готелі «InterContinental» відбувся ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС «КРАЩИЙ ДЕГУСТАТОР УКРАЇНИ».

Організаторами конкурсу виступили Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, Асоціація кавістів України та Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-клас».

Всеукраїнський Конкурс ” КРАЩИЙ ДЕГУСТАТОР УКРАЇНИ” проводився в Україні вперше. Його мета – визначити Кращого дегустатора України за підсумками проведення турів «сліпої» дегустації напоїв (вин України та інших країн, міцних напоїв).

У конкурсі взяли участь більше 30 учасників. Серед них були представники банківської сфери, ІТ, маркетологи, менеджери, працівники пенсійного фонду з м. Житомир та інші. Варто відзначити, що до участі в змаганнях запрошувались усі бажаючі, незалежно від професії.

До журі конкурсу ввійшли президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, директорка Школи сомельє «Майстер-клас» Наталія Благополучна, представниця Генерального Партнера Конкурсу компанії «LGCF» Тетяна Борозенець та переможець Всеукраїнського Конкурсу сомельє – 2018, шеф-сомельє готелю «Інтерконтиненталь» Єгор Бєлов.

Конкурс проходив в три етапи. Спочатку усі учасники дегустували «наосліп» 4 зразки вин з різних країн світу. Потому кращих 10 переможників відбіркового туру у півфіналі змагались у дегустації 6 зразків вин. До фіналу вийшли З найкращих учасники, перед якими стояло завдання дегустувати 10 зразків вин та міцний напій.

Отже, трійцю найсильніших склади:

– Сергій Гірман (Переможець Всеукраїнського Конкурсу сомельє – 2020),
– Ігор Максименко ( виноробня «УманьВайнері», Черкаська обл.),
– Вікторія Пантелєєва (працівниця пенсійного Фонду з м. Житомир).

Оголошення Переможця, вручення нагород від Генерального партнера конкурсу – французської компанії «LGCF», кубків та дипломів від організаторів відбудеться 19 листопада 2023 р. підчас церемонії нагородження Ювілейного ХХ Всеукраїнського Конкурсу сомельє (м. Київ, готель «Інтерконтиненталь»).

Генеральним партнером заходу виступила компанія «LGCF Group», партнери – ТМ «Calvet», «Domaine La Baume», готель «InterContinental Kyiv». Генеральний інформаційний партнер – «Interfax Україна», інформаційні партнери – Часопис «Київ дипломатичний»&«Kyiv Diplomatic» Magazine, ТМ «Клуб експертів»

Open4business – інформаційний партнер

, ,

“Кернел” скоротив переробку соняшнику та ріпаку на 5%

“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.

“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.

Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.

Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.

В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.

Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.

За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.

У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.

За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.

Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.

, , ,

Україна знизила випуск металопродукції на 17%

Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 млн тонн.

Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за дев’ять місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 16,9% порівняно із січнем-вереснем-2022 – до 4,590 млн тонн.

Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 19,5% – до 4,394 млн тонн.

Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.

За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).

2 листопада стартує наймасштабніша подія в Києві – 21-й Форум Фінансових Директорів

Запрошуємо відвідати наймасштабнішу подію у сфері економіки – 21-й Форум Фінансових Директорів, також відомий як Ukrainian CFO Forum. Понад 20 років Форум виступає єдиною комунікаційною платформою інтелектуальної стабільності, що об’єднує лідерів думок з усієї України для обміну досвідом і передовими практиками.

Дата: 2 та 3 листопада 2023

Формат: Київ, офлайн та онлайн

Квитки, програма, спікери: https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023

Ключові складові Форуму:

  •  Програма CFO Forum 2023 сформована, виходячи з досліджень провідних консалтингових компаній і містить найактуальніші теми, які відображають сучасні пріоритети, ризики та можливості для CFO у 2023-2024. Вас чекають доповіді, дискусії, інтерв’ю зі сцени, безкоштовні вебінари та майстер класи https://bit.ly/45KheXd
  • Власники та CFO українських та міжнародних компаній компаній готові поділитися успішними кейсами трансформації бізнесу, новими діджитал-інструментами, стратегіями зростання в епоху змін та викликів, які нас ще чекають і до яких потрібно готуватися все сьогодні
  • Понад ​​500 провідних CEO, CFO, CОO, CIO, віце-президенти з фінансів, фінансові директори, заступники голів правління з економіки та фінансів, директори з фінансової трансформації, казначеї, директори FP&A, які продовжують розвивати свої команди, рішення, стратегії для підтримки високоефективності “в новій нормальності” 

Для читачів Інтерфакс діє спеціальна пропозиція. З промокодом BraveInterfax20, ви отримаєте знижку -20% на два дні участі у Форумі.
Залишайте заявку зараз за посиланням, щоб не пропустити можливість залучити нові інвестиції, зміцнити партнерські відносини, а також отримати численні інсайти від керівників С-level.

Будемо раді бачити Вас на Форумі!

Інтерфакс-Україна та open4business – інформаційний партнер

,

Україна збільшила експорт металобрухту в 3,7 раза

Українські підприємства в січні-вересні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 131,131 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $37,749 млн (збільшення втричі).

При цьому з березня фіксувалося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні було експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, у лютому – 16,5 тис. тонн, у березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, у травні – 21,003 тис. тонн, у червні – 14,6 тис. тонн, у липні – 9,567 тис. тонн, у серпні – 15,849 тис. тонн, у вересні – 13,7 тис. тонн.

Експорт металобрухту здійснювався до Польщі (86,62%), Греції (7,16%) і Болгарії (2,88%).

У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-вересні ввезла 793 тонни брухту на $301 тис. (52,16% зі Словаччини, 22,26% з Польщі, 9,3% з Естонії).

Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.

За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.

Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.

“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.

Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.

Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас минулого року країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $19,271 млн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).

,

Ціни на нафту опускаються, Brent $89,3 за барель

Ціни на нафту опускаються в понеділок, незважаючи на розширення Ізраїлем масштабу наземних військових дій на території сектора Газа, на яке вже відреагував погрозами Іран.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху оголосив у вихідні про ухвалене владою країни рішення перейти до другого етапу операції, в якому буде задіяно більше військовослужбовців безпосередньо в секторі Гази. Раніше Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) зробила низку рейдів у сектор.

Ціни на нафту опускаються, оскільки Ізраїль, “здається, ставиться до ситуації з обережністю, і це дає надію на те, що найгірший сценарій конфлікту не матеріалізується”, зазначає керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес. Інвесторам, однак, слід пам’ятати, “що це, ймовірно, буде довгий і затяжний конфлікт”, каже експерт, слова якого наводить Market Watch.

Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кв. м у понеділок становить $89,27 за барель, що на $1,21 (1,34%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ціна цих контрактів збільшилася на $2,55 (2,9%), до $90,48 за барель.

Ф’ючерси на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $1,3 (1,52%), до $84,24 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $2,33 (2,8%), до $85,54 за барель.

За підсумками всього минулого тижня Brent подешевшала на 1,8%, WTI – на 2,9%.

Найбільші побоювання в інвесторів викликає можливість прямого включення Ірану в конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС. Посилення санкцій щодо іранської нафти може призвести до скорочення пропозиції сировини на ринку на 1 млн барелів на добу. У разі розростання конфлікту країна може загрожувати транспортним вузлам і нафтовій інфраструктурі в регіоні, зазначає Market Watch.

,