Динаміка імпорту товарів у січні-жовтні 2023 року за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
“ДТЕК Енерго” за підсумками січня 2024 року виробив перші два комбайни для українських шахт – прохідницький і очисний.
“Важливо, щоб у складних умовах війни заводські робітники не втрачали обертів і продовжували вносити свій внесок у спільну справу… Цьогоріч завдання шахтарів незмінне – незважаючи на війну, підтримувати видобуток вугілля на максимальному й достатньому рівні”, – повідомив на своїй сторінці у Facebook генеральний директор компанії Ільдар Салєєв у вівторок.
За його словами, машинобудівники енергохолдингу, крім комбайнів, за підсумками січня також виготовили і відремонтували 90 одиниць гірничодобувної техніки, а також 67 тис. деталей і комплектуючих.
Як повідомлялося, машинобудівники “ДТЕК” за підсумками 2023 р. виготовили для українських вуглевидобувників 15 нових прохідницьких і очисних комбайнів і 1,1 млн запчастин.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) завершив 2023 рік із чистим прибутком 18,93 млн грн, що перевищило аналогічний показник 2022 року більш ніж у чотири рази.
Згідно з оприлюдненим оголошенням про проведення 22 березня загальних зборів акціонерів САЗ за підсумками минулого року, питання про розподіл отриманого прибутку внесено до порядку денного.
Проектом рішення зборів з цього питання прибуток передбачається залишити в розпорядженні товариства “для використання його в статутних цілях”. Дивіденди нараховувати і виплачувати не планується.
За інформацією до оголошення, на початок 2024 року нерозподілений прибуток компанії становив 20,35 млн грн (роком раніше – 1,42 млн грн).
САЗ вдалося за рік скоротити поточні зобов’язання у 2,1 раза – до 25,89 млн грн, довгострокові не з’явилися. Вартість активів компанії скоротилася на 16,8% до 46,83 млн грн, зокрема за рахунок зниження сумарної дебіторської заборгованості на 46% до 7,1 млн грн.
До порядку денного зборів також внесено питання звіту наглядової ради, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності, затвердження звіту аудиторської компанії АФ “Фінансист”, внесення змін до статуту.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Власниками АТ “Промарматура”, що спеціалізується на виробництві гідравлічного і пневматичного обладнання, виступають його директор і голова наглядової ради САЗ Ігор Межебовський та Олександр Челядін (по 50% акцій). У 2022 році підприємство отримало 155 млн грн чистого доходу.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
За інформацією на сайті, на зборах 15 грудня 2023 року акціонери вирішили збільшити статутний капітал АТ “САЗ” на 1,375 млн грн завдяки розміщенню акцій додаткової емісії (без публічної пропозиції).
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Нині спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
Згідно зі звітністю компанії за 2022 рік, її чистий прибуток становив 4,59 млн грн проти збитку 0,58 млн грн роком раніше, за зростання чистого доходу на 15% – до 35,13 млн грн.
75% українців, що мають рідкісні захворювання, попри війну залишаються в Україні, 25% – перебувають за кордоном. У Міжнародний день рідкісних захворювань, який відзначають в останні дні лютого, у Києві говоритимуть про підтримку орфанних пацієнтів та шукатимуть рішення, як створити рівні до європейських умови підтримки та лікування пацієнтів з рідкісними захворюваннями в умовах повномасштабної війни.
У вівторок, 27 лютого, у Києві відбудеться панельна дискусія за участі 40 експертів. Участь в обговоренні візьмуть представники Eurordis, Європарламенту, ERN, європейські лікарі та пацієнтські спільноти, представники української влади, МОЗ, НСЗУ, ДП «Медичні закупівлі України», представники департаментів та управлінь охорони здоров’я з регіонів, представники виробників інноваційних ліків, лікарі-експерти з орфанних напрямків та представники громадських організацій.
Дискусія матиме онлайн-трансляцію двома мовами: українською та англійською.
Місце проведення: Хаятт Рідженсі (м. Київ, вул. Алли Тарасової, буд. 5).
Модератори заходу: Олена Філінюк (SAFEMed) та Тетяна Кулеша (ГС «Орфанні захворювання України»).
Початок дискусії о 10:00
«Ми розуміємо, що в умовах великої війни складно говорити про підтримку окремих груп населення. Але в Україні є орфанні пацієнти, які воюють, є пацієнти, які волонтерять, є родичі пацієнтів, які волонтерять чи пішли на фронт. Орфанні пацієнти вимушені жити в умовах подвійної війни: за життя країни, і за власне, – говорить голова ГС «Орфанні захворювання України» Тетяна Кулеша. – До того ж пацієнти, які зараз за кордоном, почала отримувати терапію там, вони не повернуться додому, де такого лікування немає».
Під час публічної дискусії планують торкнутися таких питань як:
• пріоритети державної політики щодо забезпечення українських орфанних пацієнтів лікуванням,
• можливість отримувати допомогу через пакети НСЗУ,
• впровадження мобільної паліативної допомоги,
• доступ до новітніх лікарських препаратів та видів терапій,
• досвід Європи, корисний для українcьких орфанних центрів, для орфанних лікарів та багато інших питань.
На завершення дня о 18:00 на двох знакових будівлях у Києві – НДСЛ «Охматдит» та Костелі Святого Миколая – увімкнуть кольорову підсвітку, яка вже стала традицією відзначення Дня рідкісних захворювань. Так організатори хочуть нагадати широкому колу людей про потребу у лікуванні та підтримці орфанних пацієнтів.
99% ігроманів самостійно внесли себе до “чорного списку”
Кількість лудоманів зростає рік до року. Наразі в Україні діє Реєстр лудоманів — осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість — 87% з них — потрапили до переліку у 2023 році.
3,7 тисячі людей знаходяться у Реєстрі лудоманів станом на початок 2024 року.
За весь час існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість — 87% з них — потрапили до переліку у 2023 році. За минулий рік кількість лудоманів у переліку зросла у 8 разів.
За останні два роки з Реєстру було виключено 171 людину у зв’язку із закінченням строку обмежень. З них 60 осіб були виключені у 2022 році, а ще 111 — торік.
99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб були включені до реєстру за рішенням КРАІЛ. Водночас за рішенням суду жодна особа не потрапила до Реєстру.
Контекст
Наразі в Реєстрі лудоманів українці можуть опинитися у трьох випадках: самостійно подавши заяву на самообмеження, за рішенням КРАІЛ на підставі заяви про обмеження від родичів, а також за рішенням суду. Таким чином, в Україні немає чіткої статистики щодо реальної кількості громадян з ігровою залежністю, а цифри з відповідного реєстру не відображають повної картини.
Важливо, що для лудоманів в Україні передбачені лише тимчасові заборони на відвідування гральних закладів — на термін від шести місяців до трьох років. По завершенню термінів дія цих обмежень автоматично припиняється.
Також варто зазначити, що у грудні 2023 року був прийнятий Закон 9422, що забороняє видавати кредити лудоманам, що потрапили до Реєстру. Проте це обмеження дійсне лише у випадку, якщо у переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.
Голова Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський склав повноваження її керівника.
“Учора (22 лютого – ЕР) закінчився останній день моїх повноважень як голови НКРЕКП. І вже незабаром разом із колегами, шляхом таємного голосування, ми оберемо нового керівника регулятора”, – написав він у своєму Facebook.
Як зазначила НКРЕКП у своєму Facebook у п’ятницю, відсьогодні (23 лютого – ЕР) Ущаповський є чинним членом регулятора.
У дописі Ущаповський додав, що на позиції члена НКРЕКП продовжить працювати над упровадженням рішень, необхідних для стабілізації ринку, його подальшого розвитку та інтеграції в ЄС, назвавши критично гострим питанням врегулювання боргової кризи на ньому.
Він вказав, що регулятор із Міністерством енергетики вже розробили перелік необхідних нормативних документів і заходів, які найближчим часом мають бути реалізовані.
Відповідно до закону про НКРЕКП, голова Комісії обирається її членами шляхом таємного голосування строком на два роки. Одну й ту саму особу не може бути обрано головою на два строки поспіль. У разі закінчення строку, на який було обрано голову НКРЕКП, або дострокового припинення його повноважень голосування щодо обрання нового голови проводиться в 10-денний строк з дня припинення зазначених повноважень.
Як пояснили Енергореформі в НКРЕКП, доки не обрано її очільника, Комісія не може проводити засідання, оскільки лише він має повноваження підписувати порядок денний засідань та ухвалені постанови і розпорядження.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 1 липня 2020 року затвердив схему ротації членів НКРЕКП до 2025 року. Згідно з указом №258, першою (до 1 липня 2020 року) ротація застосовується до члена комісії Олени Антонової, яка в суді оскаржувала своє звільнення. За нею слідує ротація Кривенка (до 1 липня 2021 року), далі – Олексія Магди (до 1 липня 2023 року), потім Ольги Бабій та Дмитра Коваленка (до 1 липня 2024 року), а після цього Руслана Кайдаша та Валерія Тарасюка (до 1 липня 2025 року).
Конкурс оголошується за три місяці до закінчення терміну повноважень того чи іншого члена регулятора. Конкурсна комісія має відібрати на розгляд і затвердження уряду двох кандидатів.
Наприкінці травня 2023 року конкурсна комісія з відбору кандидатів у члени НКРЕКП обрала двох кандидатів на посаду члена регулятора в особі Олександра Косянчука та Михайла Бно-Айріяна.
Уряд досі не визначився з вибором.
Тим часом Михайло Бно-Айріян у серпні 2023 року очолив комітет з питань європейської інтеграції Федерації роботодавців України (ФРУ).
Таким чином, у Комісії вакантне одне місце. До неї, крім Костянтина Ущаповського, входять Ольга Бабій, Дмитро Коваленко, Руслан Кайдаш, Валерій Тарасюк та Олександр Формагей.
