Ціни на нафту еталонних марок продовжують опускатися в п’ятницю.
Перенесення зустрічі міністрів ОПЕК+ привнесло деяку нервозність на ринок. Проте експерти вважають, що перенесення не позначиться на результатах зустрічі, пише MarketWatch. Аналітики Citi очікують, що Саудівська Аравія продовжить добровільне обмеження виробництва на 1 млн б/д на перший квартал 2024 року, а інші країни загалом пообіцяють дотримуватися встановлених квот до кінця року.
Експерти UBS також прогнозують, що картель досягне угоди про обмеження на видобуток. При цьому вони очікують збереження волатильності цін на нафту в найближчому майбутньому.
Котирування січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 6:58 кв становили $81,33 за барель, що на $0,09 (на 0,1%) нижче за ціну на закриття минулої сесії. У четвер ці контракти подешевшали на $0,54 (на 0,7%) – до $81,42 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці опустилася на $0,7 (на 0,9%) і становить $76,42 за барель. Основна сесія в четвер не проводилася через святкування в США Дня подяки.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), обговорило з потенційними замовниками постачання продукції наступного року в обсязі понад 200 тис. тонн титанової руди.
Згідно з прес-релізом компанії, обговорення можливих постачань відбулося в рамках 17-ї щорічної TZMI Congress – найбільшої виставки світової титанової галузі, яка відбулася в Сінгапурі.
Завдяки заходу, який об’єднав найбільших гравців титанового ринку, представники ОГХК провели низку зустрічей для розширення міжнародного співробітництва та планування поставок на 2024 рік. Зокрема, попередні переговори відбулися з провідними компаніями Америки, Японії, Великої Британії та країн Європейського Союзу.
“Загальний обсяг обговорених поставок наступного року становить понад 200 тис. тонн продукції ОГХК. Наразі розпочали роботу над наступними етапами переговорів із контрагентами та процедурами, що передують підписанню контрактів. Сподіваємося, що розширення співпраці, над чим ми зараз активно працюємо, сприятиме нарощуванню економічної стабільності компанії”, – зазначив заступник голови правління компанії Дімітрі Каландадзе, якого цитує прес-служба.
При цьому він констатував, що блокада експортних шляхів і обстріли морської інфраструктури з боку Росії призводять до зривів термінів постачання продукції замовникам. Це безпосередньо впливає на імідж українських експортерів і затримує оплату за товар. Однак у таких умовах дуже важливо напрацьовувати альтернативні шляхи співпраці та розширювати її. Це пріоритет для управління компанії, резюмував заступник голови правління.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation у співпраці з партнером TulSun Foundation підготували до зими Фастівський навчально-реабілітаційний центр, де навчається 172 дитини з інвалідністю.
Протягом останніх років «Фастівський навчально-реабілітаційний центр» потребував утеплення фасаду для забезпечення комфорту та безпеки дітей під час холодного сезону. Зусиллями фондів повністю був утеплений фасад приміщення згідно сучасних стандартів, а також відбулася заміна вікон на нові. Це забезпечить вихованців центру теплом і покращить умови їх навчання.
«Спільними зусиллями ми довели, що завжди існує можливість допомагати дітям, особливо в період війни. Ми щасливі, що могли бути частиною цього процесу, а вихованці центру перебуватимуть в затишних умовах», — прокоментувала президентка PIN-UP Foundation Марина Ільїна.
«Ми впевнені, що наші спільні зусилля допоможуть дітям центру відчувати себе комфортно в холодні періоди року. Ми будемо продовжувати підтримувати освітні заклади для дітей з інвалідністю, щоб вони могли отримувати якісні умови для свого розвитку, реабілітації та навчання», — прокоментувала голова фонду TulSun Foundation Юлія Кваша.
Усі будівельні роботи були проведені незалежним підрядником із дотриманням найвищих стандартів безпеки та ефективності.
PIN-UP Foundation і TulSun Foundation продовжують працювати, щоб зробити життя дітей щасливішим та комфортнішим.
PIN-UP Foundation — благодійний фонд, який об’єднує волонтерів, професіоналів, неурядові організації та світову спільноту, які мають спільні цінності та прагнуть до розвитку України. Програми фонду спрямовані на підтримку соціально незахищених категорій населення, розвиток освіти, спорту, охорони здоров’я та допомогу у відновленні країни.
TulSun Foundation — це благодійна організація, яка займається підтримкою дітей з інвалідністю, а також дітей із соціально незахищених категорій Київської області з метою забезпечення їм якісної освіти, медичної допомоги та можливості для розвитку у майбутньому. Фонд активно співпрацює з партнерами та неприбутковими організаціями з метою реалізації проєктів, спрямованих на покращення умов життя та майбутнього соціально вразливих дітей.
У зв’язку з впливом активного циклону в Україні, окрім західних та східних областей, очікуються складні погодні умови II (помаранчевого) рівня небезпеки, попереджає Укргідрометцентр.
“26-27 листопада 2023 року в Київській, Чернігівській, Черкаській, Одеській областях сильні снігопади, у Сумській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях сильні мокрий сніг та дощ, подекуди ожеледь; приріст снігового покриву в зазначених областях 20-30 см, подекуди 40-50 см; очікуються хуртовини, снігові замети, на дорогах ожеледиця”, – ідеться в повідомленні Укргідрометцентру в четвер.
Як повідомляється, у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій областях та Криму пройдуть значні дощі.
У північних, центральних, південних областях і Криму посилення вітру до 17-22 м/с, подекуди до 25 м/с, в Одеській і Миколаївській областях 25-30 м/с; у західних і східних областях пориви вітру 15-20 м/с.
На акваторії Чорного моря очікується посилення вітру до 25-30 м/с; висота хвиль 20-30 дм, вдень 26 листопада і вночі 27 листопада висота хвиль 30-50 дм.
“Складні погодні умови призведуть до ускладнення роботи комунальних та енергетичних підприємств у більшості областей країни, припинення роботи портів на узбережжі морів; порушення та припинення руху транспорту на дорогах Київської, Чернігівської, Сумської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей (II рівень загрози, помаранчевий)”, – наголошується в повідомленні українських синоптиків.
Визнання крафтових виробників дистилятів на рівні законодавства дасть змогу до 2030 року вдвічі збільшити кількість легальних виробників, залучити EUR7 млн інвестицій у галузь, створити приблизно тисячу робочих місць, повідомила голова Асоціації крафтових дистилерів Катерина Камишева на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За її словами, 23 листопада в Україні запрацював закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва”, який стане основоположним у формуванні легального ринку крафтових спиртних напоїв.
“Серед іншого виготовлення міцних дистилятів для України – хороша перспектива для українських аграріїв в умовах складнощів з експортом агротоварів. Ми відкриваємо нову сторінку в історії українського міцного крафту”, – підкреслила керівник асоціації.
Камишева розповіла, що під час напрацювання законодавства його ініціатори керувалися даними, згідно з якими в одній крафтовій дистиляції зайнято від двох до десяти осіб. Один виробник може розливати продукцію в 250 пляшок ємністю 0,5 л щомісяця, що дасть йому змогу реалізовувати 3 тис. пляшок щорічно. За вартості 1 пляшки крафтового дистиляту в 300 грн річний виторг виробника може досягати 900 000 грн.
За оцінкою експерта, наразі тіньовий ринок виробництва крафтового спиртового дистиляту налічує близько 500 суб’єктів, річні обсяги виробництва яких сягають 1,5 млн пляшок, унаслідок чого держбюджет щорічно недоотримує 75 млн грн ПДВ, 39,99 млн грн від акцизів і 16,2 млн грн податку на прибуток.
Водночас за появи на ринку до 2030 року 70 легальних виробників спиртового дистиляту щорічні продажі крафтового дистиляту становитимуть 2,52 млн пляшок, а валовий виторг сягне 1 млрд грн. При цьому для виробництва 1 дкл спиртового дистиляту потрібно переробити 60 кг фруктів і 40 кг зерна. Нові виробники перероблять 28 тис. тонн зерна і 42 тис. тонн фруктів щорічно.
Розвиток малого бізнесу та малого фермерства в повоєнний час створить умови для зайнятості колишніх військовослужбовців, а також для розвитку жіночого підприємництва, сімейного бізнесу в сільській місцевості, сприятиме розвитку суміжних ринків із виробництва тари, етикеток, устаткування для випуску та зберігання.
Як повідомила Камишева, українські крафтові алкогольні дистиляти вже зараз високо оцінюються європейськими дегустаторами, які нарікають через неможливість їх придбати легально.
“Одна з головних цілей зміни законодавства для легалізації роботи крафтових виробників дистилятів – спрощення умов отримання ліцензій та фінансова складова отримання дозвільних документів”, – пояснила начальниця управління з питань продовольчої безпеки та підакцизної продукції департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Людмила Хомичак.
Під час напрацювання правил функціонування ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв та розроблення умов роботи крафтових виробників введено в дію закон про географічні назви спиртних напоїв, яким розмежовано поняття “спиртний напій” і “спиртовий дистилят”. Крім того, визначено 44 категорії спиртних напоїв відповідно до європейського законодавства, створено єдині принципи отримання ліцензій, реєстрації місць зберігання, звітності, поводження з відходами тощо.
Як зазначила Хомичак, крафтовому виробнику спиртового дистиляту дозволено не проходити складну атестацію для отримання ліцензії. Малим виробникам достатньо підготувати декларації відповідності матеріально-технічної бази та надати їх до Держспоживслужби.
Законом, що набрав чинності, істотно знижено вартість отримання дозволів на виробництво. Так, ліцензія на виробництво спиртового дистиляту та алкогольних напоїв обійдеться крафтовому виробнику в 780 грн; ліцензія на оптову торгівлю алкогольними напоями – 30 тис. грн на рік; ліцензія на роздрібну торгівлю – 8 тис. грн на рік за кожен вид такої продукції.
Крім того, крафтовий виробник дистилятів зобов’язаний щокварталу надавати Держпродспоживслужбі звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі експорту) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів. У разі порушення законодавства, зокрема неподання та несвоєчасне подання звіту, встановлено штраф у 1020 грн. У разі реалізації понад 10 тис. дкл дистилятів протягом року штраф відповідатиме 200% вартості реалізованої продукції, але не менше 17 тис. грн.
Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з питань економічного розвитку Ігор Марчук висловив сподівання на відродження в Україні мистецтва виробництва дистилятів і на його трансформацію в потужну галузь.
“Економічна політика спрямована на стимулювання сімейного та крафтового виробництва. Ми працюємо над розширенням лінійки крафтових товарів, які з часом конвертуються у відповідні законодавчі ініціативи. Парламент готується додати до чинних профільних законів про малих виробників дистилятів та малих виробників виноробної продукції законопроєкт про виробників пива і перетворить їх на крафтову тріаду алкогольних напоїв, які розвиватимуть українську гастрономічну етнокультуру та культуру споживання алкогольних напоїв”, – сказав він.
Як повідомив Марчук, Верховна Рада і Кабмін вишукують фінансові стимули для розвитку переробки в Україні та створення продуктів із доданою вартістю. Зі свого боку, держава сподівається на легалізацію крафтового виробництва дистилятів, на його роботу в правовому полі, створення нових робочих місць, сплату податків до держбюджету.
Виробництво молока-сировини господарствами всіх категорій у січні-жовтні 2023 року скоротилося на 6% – до 6277,4 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому промислові підприємства нарощують виробництво, а домогосподарства скорочують, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) за результатами аналізу даних Державної служби статистики.
Згідно з повідомленням, у жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні становили 610,50 тис. тонн, що менше на 3%, ніж у вересні поточного року, і на 6% порівняно з жовтнем 2022 року. Водночас із початку 2023 року частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 37%, а господарств населення – 63%.
За інформацією АВМ, підприємства в січні-жовтні 2023 року збільшили виробництво молока на 7% до 2341,4 тис. тонн. У жовтні поточного року промислові виробники молока наростили своє виробництво до 228,9 тис. тонн, що на 2% більше, ніж у вересні, та на 7% більше, якщо порівнювати з жовтнем минулого року.
Водночас господарства населення за 10 місяців 2023 року скоротили на 14% до 3936 тис. тонн виробництво молока порівняно з аналогічним періодом минулого року. У жовтні 2023 року обсяги надоїв у населення склали 381,6 тис. тонн, що на 7% менше за вересень і на 13% менше за жовтень 2022 року.
На думку аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, загальне скорочення виробництва молока-сировини в Україні відбувається переважно за рахунок падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які найістотніше постраждали від наслідків повномасштабного вторгнення Росії.
“Незважаючи на ці виклики, сільськогосподарським підприємствам вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу та наростити виробництво сирого молока на підконтрольних Україні територіях. Слід зазначити, що на переробку йде переважно молоко екстра ґатунку, яке виробляють саме підприємства. В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину цього ґатунку”, – констатував експерт.
У січні-жовтні 2023 року приріст виробництва молока-сировини спостерігався в господарствах усіх категорій у Київській (+4,3%), Черкаській (+3%), Хмельницькій (+2,1%), Чернігівській (+2%), Рівненській (+0,7%), Полтавській (+1,3%), Харківській (+3,1%) областях.
