Уряд Німеччини та ЄС профінансували будівництво шести лікарень в Україні в рамках проєкту EU4ResilientRegions, Спеціальної програми підтримки України, що співфінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини.
Як повідомляє у своєму пресрелізі GIZ Ukraine, яка виступає генпідрядником проєктів, що фінансуються урядом Німеччини та ЄС, клініки розташовані у Львівській, Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській, Запорізькій та Чернігівській областях.
Перша клініка, розташована у Львові, розпочала роботу у вересні. До кінця року GIZ Ukraine відкриє інші п’ять.
Клініки будуть відкриті на базі модульних конструкцій, завдяки яким терміни реалізації проєкту скоротилася до восьми місяців.
Лікарні комплектуються сучасним медичним і лабораторним обладнанням, зокрема для функціональної діагностики (ЕКГ, ЕЕГ, УЗД тощо), лабораторних аналізів, кабінету терапевта, ЛОР, офтальмолога, гінеколога, хірурга, маніпуляційного та консультаційного кабінетів, фізіотерапії.
Лікарні обладнано автономними сонячними станціями потужністю 70 кВт, розрахованими на забезпечення безперебійного функціонування всього наявного медичного обладнання в збудованих модулях (без урахування потреб опалення), а також дизельними генераторами потужністю 160 кВт разом із резервом палива.
Першим із шести закладів у вересні 2023 року у Львові було введено в експлуатацію модульний діагностичний центр при лікарні Святого Луки Першого територіального медоб’єднання Львова. Для нього було придбано, зокрема, магнітно-резонансний томограф Philips Ingenia Ambition S. Частину обладнання було розміщено в модульній конструкції, частину – в наявних приміщеннях лікарні.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямками співробітництва Німеччини з Україною є: ефективне державне управління, енергоефективність та клімат, сталий економічний розвиток. Також особлива увага приділяється підтримці українських громад, які прийняли внутрішньо переміщених осіб.
Структура населення України (український інститут майбутнього)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Медична лабораторія CSD LAB (Київ) відкрила нові лабораторні офіси в Черкасах і Миколаєві.
Як повідомляє лабораторія на своєму сайті, зокрема, новий лабораторний офіс було відкрито в Черкасах спільно з медичним центром “Авіцена”. У переліку доступних послуг цього лабораторного офісу CSD LAB понад 1500 аналізів, зокрема загальноклінічні, біохімічні, імунохімічні, мікробіологічні, цитологічні та патоморфологічні дослідження, а також комплексні дослідження для дорослих і дітей.
Крім того, CSD LAB розширила свою мережу в Миколаєві, відкривши спільно з клінікою сучасної медицини в Миколаєві ZDRAVO два партнерські лабораторні офіси.
Як повідомлялося, на початку 2023 року мережа CSD LAB налічувала 40 лабораторних офісів. До кінця 2024 року CSD LAB планує збільшити кількість відділень до 100.
CSD LAB – одна з провідних лабораторій України, що забезпечує проведення понад 1500 аналізів: від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS. Уже 13 років CSD LAB є однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у Східній Європі.
Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в четвер після падіння напередодні на новинах про перенесення міністерської зустрічі ОПЕК+ і різке зростання запасів у США.
Січневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:06 кв подешевшали на $0,98 (1,2%) – до $80,98 за барель. У середу ці контракти опустилися в ціні на $0,49, до $81,96 за барель, а під час сесії досягали $78,41 за барель.
Котирування січневих ф’ючерсів на WTI на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на $0,83 (1,08%) – до $76,27 за барель. За підсумками минулої сесії вони опустилися на $0,67 – до $77,1 за барель, внутрішньоденний мінімум становив $73,79 за барель.
Активність на ринку знижена через святкування Дня подяки в США.
У середу стало відомо про перенесення зустрічі міністрів ОПЕК+ з 26 на 30 листопада. Раніше заплановане на 25 листопада засідання конференції ОПЕК також перенесено на 30 листопада, повідомила організація.
Агентство Bloomberg передавало, що ОПЕК+, яка планувала зустріч на ці вихідні, схоже, зіткнулася з проблемами, оскільки Саудівська Аравія висловила невдоволення іншими країнами-учасницями з приводу рівня видобутку.
За словами неназваних делегатів, станом на ранок середи здавалося, що конференція ОПЕК+ може бути відкладена на невизначений термін. Саудівська Аравія, яка з липня додатково скорочує видобуток на 1 млн барелів на добу, вела важкі переговори з іншими членами щодо рівнів видобутку, заявили делегати, попросивши не називати їхнього імені, оскільки переговори мають приватний характер.
Згідно з оцінками Rystad Energy, за відсутності подальшого скорочення видобутку ціни на нафту наступного року залишатимуться в районі $80 за барель.
Компанія зазначає, що зустрічі міністерського комітету ОПЕК+ ще ніколи не відкладалися на чотири дні. Однак угоду про зниження виробництва на майбутньому засіданні все ж таки буде досягнуто, очікують у Rystad, не виключаючи водночас і ймовірність глухого кута в переговорах.
Тим часом комерційні запаси нафти в США минулого тижня збільшилися на 8,701 млн барелів, йдеться в опублікованій напередодні щотижневій доповіді міністерства енергетики країни. Товарні запаси бензину за тиждень, що завершився 17 листопада, підвищилися на 749 тис. барелів, запаси дистилятів – скоротилися на 1,018 млн барелів.
Експерти, опитані Trading Economics, у середньому очікували зростання запасів нафти на 1,16 млн барелів, зниження запасів бензину на 150 тис. барелів і зменшення запасів дистилятів на 761 тис. барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на NYMEX, зросли за тиждень на 858 тис. барелів.
Спілка молочних підприємств України (СПМУ) та Польська молочна палата закликають уряди обох країн створити умови, які унеможливили б блокування українсько-польського кордону.
“У той час, коли Україна формує форпост на східних кордонах Євросоюзу – задля розширення принципів демократії та вільного ринку, зокрема й за активної підтримки Польщі, уряди обох країн мають узяти на себе ініціативу та відповідальність за створення умов, які унеможливили б виникнення подібних деструктивних ситуацій. Якщо такі ситуації все ж таки виникають, то уряди мають оперативно вживати необхідних заходів для їх врегулювання”, – йдеться у зверненні молочних асоціацій, опублікованому на сайті СМПУ в середу.
На думку молочних об’єднань, блокування транспортних перевезень на кордоні деякими польськими організаціями ставлять під удар повноцінні торговельні відносини між Україною та Польщею.
У СМПУ та в Польській молочній палаті наголосили на неприпустимості крайніх заходів: стаючи системними, вони починають становити загрозу розвитку українських і польських компаній.
У зверненні наведено дані Державної митної служби України, згідно з якими в січні-жовтні 2023 року Польща експортувала в Україну товарів майже на EUR5,5 млрд, зокрема молочної продукції – на EUR160 млн. Водночас Україна експортувала в Польщу молочну продукцію на EUR77 млн.
Збереження повноцінних торговельних відносин між Україною та Польщею однаково важливе для підприємців обох країн, резюмували молочні асоціації України та Польщі.
Згідно з даними речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, станом на ранок 22 листопада на українсько-польському кордоні в напрямку трьох пунктів пропуску – “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська-Хребене” – близько 2700 вантажних транспортних засобів.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує заблокувати всю допомогу Євросоюзу Україні, а також майбутній вступ країни до блоку, якщо лідери ЄС не погодяться переглянути всю свою стратегію підтримки Києва, йдеться в листі до президента Європейської Ради Шарля Мішеля, повідомляє Politico.
У листі Орбан заявив, що жодні рішення про фінансування України, відкриття переговорів щодо вступу до ЄС або подальші санкції проти Росії не можуть бути ухвалені доти, доки не відбудеться “стратегічна дискусія”, коли лідери зберуться в Брюсселі в середині грудня.
“Європейська рада має проаналізувати реалізацію та ефективність нашої поточної політики щодо України, включно з різними програмами допомоги”, – пише Орбан у листі, який не має дати, але має печатку його канцелярії.
Він також задався питанням, чому Європа повинна продовжувати підтримувати Україну в той час, коли США, які надавали Києву основну частину військової допомоги, можуть виявитися не в змозі продовжувати фінансування через партійний глухий кут у питанні про подальшу підтримку.
“Європейська рада має провести відверту і відкриту дискусію про здійсненність стратегічних цілей ЄС в Україні. Чи вважаємо ми ці цілі реально досяжними? Чи є ця стратегія стійкою без надійної підтримки з боку США? Чи можемо ми вважати постійну підтримку з боку США само собою зрозумілою? Як ми уявляємо собі архітектуру безпеки Європи після війни”, – підкреслюється в листі.
Орбан додав також, що “Європейська рада не в змозі ухвалити ключові рішення щодо пропонованих гарантій безпеки або додаткової фінансової підтримки України, схвалити подальше посилення режиму санкцій ЄС або узгодити майбутнє процесу розширення, доки не буде знайдено консенсусу щодо нашої майбутньої стратегії стосовно України”.
Як зазначає видання, лист Орбана підвищує ставки в тривалому протистоянні між Будапештом і Брюсселем, який затримує виділення Угорщині EUR13 млрд із коштів ЄС через побоювання, що країна порушує стандарти ЄС у сфері верховенства закону.
Без прямої вказівки на це в листі міститься припущення, що Будапешт може використовувати своє право вето для блокування виділення запланованої допомоги Україні в розмірі EUR50 млрд – коштів, необхідних для фінансування українського уряду, поки його збройні сили борються з повномасштабним російським вторгненням.
Крім EUR50 млрд, Орбан погрожує заблокувати заплановану військову допомогу Україні в розмірі EUR500 млн, а також початок офіційних переговорів про вступ Києва до 27-членного союзу, які лідери країн сподівалися затвердити на найближчому засіданні Європейської ради 14 і 15 грудня.
За словами одного з дипломатів ЄС, якому було надано анонімність для обговорення конфіденційних обговорень, Орбан “замінував” увесь процес ухвалення рішень щодо України в рамках стратегії, спрямованої на чинення тиску на Європейську комісію з метою виділення Угорщині EUR13 млрд. Дипломат зазначив, що якщо в інших випадках Будапешт утримувався при голосуванні щодо ключових питань і дозволяв ЄС накласти санкції на Росію, то в даному випадку “я не бачу, щоб це сталося”.
“Для Угорщини це не питання нейтралітету. Йдеться про важелі тиску”, – сказав дипломат.
