Національний банк України 23 серпня анулював ліцензії та виключив із Державного реєстру фінансових установ ТДВ «СК “Варто” (Київ) і ПрАТ “АСК ”Дністер» (Львів), повідомляють на сайті регулятора.
Дозвіл на вихід із ринку шляхом виконання страхового портфеля регулятор надав зазначеним компаніям 6 серпня і 17 липня, погодивши план виходу.
Згідно зі звітністю, за 2023 рік страховий портфель ПрАТ «АСК “Дністер” формувався з платежів зі страхування наземного транспорту (крім залізничного) – 91,6%, страхування майна від вогневих та інших ризиків – 6%, інших видів – 2,4%.
Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді становив 10,010 млн грн, сформовані страхові резерви – 4,987 млн грн, при цьому компанія виплатила 6,109 млн грн відшкодувань. Її частка за страховими преміями на ринку становить 0,01%.
Страховий портфель ТДВ «СК “Варто” формувався за рахунок платежів за договорами медичного страхування – 100%.
Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 29,594 млн грн, сформовані страхові резерви – 3,007 млн грн. Обсяг виплачених відшкодувань зафіксовано на рівні 15,422 млн грн. Компанія займала 0,07% ринку страхових послуг.
ТОВ “Нова пошта” планує збільшити інвестиції в молдовський ринок до $880 тис. у 2024 році, що в 4,5 раза більше від обсягу таких вкладень у 2023 році, повідомила пресслужба компанії в середу.
“Основна частина інвестицій буде спрямована на розширення нашої мережі, ремонт відділень, автоматизацію робочих місць, оновлення ІТ-інфраструктури та збільшення автопарку для доставки кур’єрами”,- повідомив CEO “Нової пошти” в Молдові Сергій Шапран.
Крім того, у 2025 році в Молдові “Нова пошта” планує створення нового сортувального хаба, де бізнес-клієнти зможуть скористатися послугами фулфілменту.
Згідно з повідомленням компанії, за 10 років роботи в цій країні “Нова пошта” увійшла до трійки найшвидших доставок Молдови, побудувала мережу, що налічує 21 відділення, 261 поштомат і три сортувальних термінали.
Крім того, вона першою на молдовському ринку запустила пункти видачі посилок на базі наявного бізнесу: магазинів, АЗС тощо. Наразі у Молдові працює 53 пункти видачі, причому компанія планує подальше розширення їх мережі.
Згідно з повідомленням, у першому півріччі 2024 року “Нова пошта” в Молдові доставила 1,1 млн посилок – майже стільки ж, скільки за весь 2023 рік (1,2 млн), і сплатила 12,5 млн леїв податків до місцевого держбюджету цієї країни.
“Нова пошта” в Молдові доставляє посилки з маркетплейсів Китаю, Америки, України, а також до/з Румунії.
Компанія також працює над інтеграцією Молдови в систему Nova Post Europe, що дасть змогу клієнтам відправляти й отримувати посилки з 13 країн Європи.
За перше півріччя 2024 року компанія доставила 771 тис. міжнародних посилок проти 590 тис. за весь 2023 рік.
Як повідомлялося, “Нова пошта” в першому півріччі 2024 року збільшила консолідований чистий дохід на 22,6% – до 24,45 млрд грн, а консолідований чистий прибуток компанії зменшився на 36,9% – до 1,48 млрд грн.
Використання сендвіч-панелей українського виробництва в першому півріччі 2024 року зросло на 15%, тоді як продажі імпортної продукції скоротилися на 12%, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук агентству «Інтерфакс-Україна».
«У першому півріччі 2024 року обсяг українського ринку сендвіч-панелей в абсолютних показниках становив трохи більше ніж 1 млн кв. м, що аналогічно показникам 2023 року. При цьому використання панелей українського виробництва збільшилося на 15%, тоді як продажі імпортної продукції знизилися на 12%», – повідомив він.
Озейчук також наголосив на зміні структури використання сендвіч-панелей: скорочується їхня частка з мінеральною ватою, водночас зростає попит на панелі з наповнювачем PIR (пінополіізоціанурат – вогнестійкий ізоляційний матеріал на основі поліуретану), який має найвищі теплоізоляційні властивості та меншу ціну.
«З 2021 по 2024 рік ціна в євро сендвіч-панелей із PIR-наповнювачем знизилася на 18%, тоді як панелі з наповнювачем із мінеральною ватою зросли в ціні на 37%№ – повідомив він.
При цьому директор Rauta констатував, що сьогодні будівництво нових об’єктів активно розвивається тільки на заході України, а в інших регіонах обмежується точковими проєктами і реконструкцією зруйнованих будівель.
За його словами, основною проблемою будівельного ринку, зокрема сегмента сендвіч-панелей, є велике падіння ринку на 60-70% до показників 2021 року. Більшість інвесторів займають вичікувальну позицію і не ризикують вкладати гроші в нові проєкти.
Водночас, незважаючи на воєнні ризики, власники більшості зруйнованих торговельних і виробничих об’єктів інвестували в їхнє відновлення для швидкого перезапуску бізнесу, що дало їм змогу продовжувати ефективно працювати.
Зокрема, Rauta реалізувала низку великих проєктів відновлення, серед них – ТРЦ Retroville у Києві, виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Як зазначив Озейчук, гострими проблемами галузі є дефіцит кадрів, особливо серед кваліфікованих будівельників робітничих професій, а також блекаути.
«На деякі позиції доводиться шукати фахівців кілька місяців, а іноді й самим навчати співробітників. Тому зростають зарплати і, відповідно, собівартість будівництва. Блекаути, які тривають від двох до шести годин на день, знижують виробіток будівельників, збільшують терміни і собівартість будівництва на 20-40%», – сказав він.
За його спостереженнями, серед державних програм найбільший вплив має програма відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури.
«Загалом за підсумками 2024 року ми очікуємо, що ринок сендвіч-панелей залишиться на рівні 2023 року з можливим зростанням до 10%», – резюмував Озейчук.
Засноване 2014 року ТОВ «Раута груп» (Rauta) – інженерно-будівельна компанія, що займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів і швидкомонтованих будівель. Є ексклюзивним імпортером в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki, а також розробником низки інновацій, що знижують вартість і терміни будівництва.
Джерело: https://interfax.com.ua/
У своєму новому відео на платформі YouTube київський інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував рейтинг країн із найбільшою ймовірністю суверенного дефолту. Під час складання рейтингу розглядали як економічні, так і політичні чинники, які можуть призвести держави до дефолту.
Як зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, поточна економічна ситуація у світі викликає тривогу.
«Світова економіка стикається з безпрецедентними викликами, і багато країн перебувають на межі фінансового краху. У таких умовах вкрай важливо розуміти, які саме держави схильні до найбільшого ризику дефолту, щоб вживати відповідних заходів», – підкреслив він.
Дефолт держави – це ситуація, коли країна не може виконати свої боргові зобов’язання перед кредиторами. За словами Максима Уракіна, дефолт може мати катастрофічні наслідки для економіки країни та її громадян.
«Дефолт – це не просто технічна подія. Це трагедія для мільйонів людей, які можуть втратити роботу, свої заощадження і навіть доступ до основних соціальних благ. Саме тому ми так уважно відстежуємо економічну ситуацію в різних країнах», – додав Уракін.
У рейтингу Experts Club 2024 року серед країн із найбільшою ймовірністю дефолту опинилися Аргентина, Ліван, Шрі-Ланка та кілька інших держав, які вже зіткнулися із серйозними економічними проблемами. Ці країни характеризуються високим рівнем зовнішнього боргу, економічною нестабільністю та політичними кризами.
Experts Club також виділив кілька країн, які перебувають у зоні ризику на середньострокову перспективу. Серед них – Аргентина та Венесуела, які вже зіткнулися з економічною нестабільністю та високим рівнем боргу, а також Греція та Італія, які залежать від зовнішніх кредиторів.
|
Рейтинг Experts Club |
Країна |
Поточний міжнародний рейтинг |
| 1. | Аргентина | CCC- |
| 2. | Гана | у дефолті |
| 3. | Шрі-Ланка | у дефолті |
| 4. | Ліван | у дефолті |
| 5. | Замбія | у дефолті |
| 6. | Пакистан | CCC |
| 7. | Мозамбік | CCC |
| 8. | Україна | CCC |
| 9. | Ефіопія | CCC |
| 10. | Камерун | CCC+ |
| 11. | Болівія | CCC+ |
| 12. | Буркіна-Фасо | CCC+ |
| 13. | Суринам | у дефолті |
| 14. | Туніс | CCC |
| 15. | Єгипет | B- |
| 16. | Нігерія | B- |
| 17. | Ель-Сальвадор | B- |
| 18. | Гондурас | B- |
| 19. | Лаос | B- |
| 20. | Венесуела | у дефолті |
«Ми бачимо, що такі країни, як Аргентина і Венесуела, продовжують перебувати на межі дефолту через внутрішню економічну нестабільність і зовнішній тиск. Також викликає занепокоєння ситуація в Греції та Італії, які сильно залежать від міжнародних позик. У цих країнах ризик дефолту залишається високим», – прокоментував Уракін.
Особлива увага цього року приділяється Лівану, який, за словами економіста, перебуває «у стані політичної та економічної кризи, з украй високим боргом по відношенню до ВВП». Це робить країну особливо вразливою перед обличчям можливого дефолту.
Максим Уракін також детально зупинився на факторах, які можуть призвести до дефолту. Серед них він виділив високий рівень зовнішнього боргу відносно ВВП, економічну нестабільність і залежність від зовнішнього фінансування.
«Країни, у яких співвідношення боргу до ВВП перевищує 100%, особливо вразливі. Прикладами є Ліван, Кіпр і Греція. Економічна нестабільність і політичні кризи в таких країнах, як Аргентина, Венесуела і Пакистан, також підвищують ризик дефолту», – пояснив він.
Залежність від зовнішнього фінансування – ще один значний фактор.
«Країни, які залежать від зовнішніх позик для покриття бюджетних дефіцитів, як, наприклад, Іспанія та Італія, можуть зіткнутися з труднощами в разі погіршення умов на міжнародних фінансових ринках», – додав Уракін.
У коментарі до рейтингу Максим Уракін зазначив, що наслідки дефолту для країни та її громадян часто можуть бути руйнівними.
«Для державних органів дефолт означає обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, зниження кредитного рейтингу та необхідність проведення болючих економічних реформ. Для громадян це обертається інфляцією, девальвацією національної валюти, зростанням безробіття і зниженням рівня життя», – пояснив експерт.
Уракін також підкреслив, що дефолт може призвести до зростання соціального невдоволення і політичної нестабільності, що може погіршити ситуацію в країні. Він також запевнив, що Experts Club продовжить уважно стежити за економічною ситуацією у світі та своєчасно надавати актуальні дані, щоб допомогти країнам та інвесторам мінімізувати ризики й уникнути дефолтів.
Більш детально про дефолти і представлений рейтинг Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club:
Підписатися на канал Experts Club можна за посиланням:
ТОВ “Укрнафтогазбуріння” (Львів) оголошено переможцем тендера Одеського припортового заводу (ОПЗ) на поставку 242,557 млн куб. м природного газу до кінця 2024 року.
Згідно з повідомленням на сайті заводу зазначено, що компанія акредитована як постачальник 28 серпня. Очікувана вартість поставки газу становила 4,185 млрд грн, пропозиція “Укрнафтогазбуріння” на сайті ОПЗ не зазначена.
Водночас попередній, липневий тендер ОПЗ на поставку трохи більшого обсягу газу було скасовано, хоча там також було визначено переможця – ТОВ “Вілбур Коммодітіз”.
За даними Opendatabot, зареєстроване в серпні 2023 року “Укрнафтогазбуріння”, кінцевим бенефіціаром якого є Михайло Мазур, за підсумками минулого року отримало дохід 30,46 млн грн, чистий збиток становив 1,1 млн грн. Ліцензію на постачання природного газу компанія отримала у вересні 2023 року.
Збори акціонерів ОПЗ 29 липня 2024 року дозволили укласти договір із ТОВ “Компанія Агроторггруп” (Харків) на постачання рідкого аміаку і карбаміду на 6,3 млрд грн.
Як повідомлялося, ОПЗ випускає хімічну продукцію, займається перевалкою хімпродукції на морський транспорт. Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% – ТОВ “Конкорд Капітал”, іншим акціонерам-фізособам – 0,4312%.
Приватизація ОПЗ оголошувалася не раз протягом майже 20 років, але так і не відбулася. У вересні 2021 року виробництво на заводі зупинили через проблеми з постачанням газу. У квітні 2022 року було заявлено про консервацію заводу і відправлення працівників у безстрокові відпустки.
Мета: поглибити польсько-українську економічну співпрацю у сферах транспорту й логістики, торгівлі, інфраструктурного співробітництва. Також окреслити роль Польщі під час її головування в Раді ЄС.
У конференції візьмуть участь високопоставлені представники влади, бізнесу та експертного середовища обох країн для обговорення перспектив розвитку та консолідації економік України та Польщі. Захід також стане чудовою нагодою налагодити B2B контакти між польським та українським бізнесом.
Учасники заходу матимуть змогу зосередитися на таких ключових темах:
Організатори: Спілка підприємців та роботодавців Польщі (ZPP)
Співорганізатори: Фонд “Totalizator Sportowy”, Business for Ukraine Center
Локація: Hyatt Regency Kyiv
Початок: 09:00
Програма заходу: https://search.app/KMY9TK27rhaYBNT97
Акредитація ЗМІ обов’язкова:
E-mail: n.volianskyi@zpp.net.pl; тел. +38063-023-11-93
Open4business – інформаційний партнер
