Аналітичний центр Experts Club проаналізував основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
За словами засновника центру Максима Уракіна, у першому кварталі 2024 року ВВП України зріс на 4,1% до 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Основними чинниками зростання стали збільшення експорту агропродукції та виробничої активності в певних галузях. Однак, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за перший квартал становило майже 6 мільярдів доларів, що на 10% більше порівняно з минулим роком. Це пов’язано з підвищенням імпорту енергоносіїв після ударів по українській енергетиці в березні”, – зазначив Уракін.
Держборг України, за словами засновника Experts Club, сягнув нового історичного максимуму в 151 мільярд доларів, що в гривневому еквіваленті становить майже 6 трильйонів гривень. Інфляція в Україні в першому кварталі становила 1% у річному вимірі, що відповідає цільовому діапазону НБУ.
Глобальна економіка
Максим Уракін зазначив, що за прогнозами аналітиків темпи зростання світової економіки у 2024 році становитимуть 2%, що нижче за очікування кінця минулого року. Основними причинами уповільнення стали високі відсоткові ставки в розвинених країнах і глобальна геополітична невизначеність.
“Економіка США в першому кварталі 2024 року зросла на 1,6%, що нижче за темпи зростання, які спостерігалися в попередніх кварталах, але все ж на прийнятному рівні для розвитку економіки країни. Економіка Китаю зросла на 5% завдяки частковому виходу з кризи та державним вливанням у технологічний кластер”, – підсумував експерт.
Він також нагадав, що Європейська комісія очікує скромного зростання у 2024 році економіки єврозони лише на 0,8%, тобто навіть менше ніж на 1%.
“Висока інфляція та слабкий внутрішній попит залишаються основними проблемами країн ЄС. Однак, британська економіка продемонструвала скромне зростання на 0,6%, що свідчить про слабке відновлення після пандемії та Брекзиту”, – зазначає Уракін.
Економічна ситуація у світі залишається напруженою і залежить від багатьох чинників, включно з геополітичними ризиками та змінами в глобальному економічному та політичному ландшафті. Experts Club продовжить стежити за ситуацією та інформувати про актуальні та збалансовані новини.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Столичний ринок праці демонструє ознаки відновлення, незважаючи на триваючі воєнні дії. Київська міська служба зайнятості оприлюднила дані про найбільш затребувані вакансії столиці.
На середину червня у базі Київського міського центру зайнятості налічувалося 3 тисячі пропозицій від роботодавців.
Аналіз ринку праці виявив, що найбільш затребуваними є працівники широкого спектру галузей, включаючи промисловість, комунальне господарство, транспорт і логістику, економіку, медицину та освіту. Це відображає нагальну потребу в кадрах у ключових секторах економіки міста Києва.
Тож кого шукають роботодавці столиці:
1. Монтажників радіоелектронної апаратури (267 вакансій)
2. Бухгалтерів (261 вакансія)
3. Кухарів (200 вакансій)
4. Водіїв автотранспортних засобів (196 вакансій)
5. Продавців продовольчих товарів (189 вакансій)
6. Медичних сестер/ братів (143 вакансії)
7. Адміністраторів (125 вакансій)
8. Вчителів (113 вакансій)
9. Помічників вихователя (110 вакансій)
10. Охоронників (94 вакансії)
“Наші дані свідчать про поступове відновлення ринку праці Києва. Ми бачимо зростання попиту на фахівців у різних галузях, від ІТ до медицини. Наша служба готова підтримати як шукачів роботи, так і роботодавців, пропонуючи ряд активних програм та індивідуальний підхід до кожного клієнта”, – зазначає директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький.
Про Київську службу зайнятості:
Київська служба зайнятості надає комплексні послуги з працевлаштування, включаючи професійне навчання, консультації та підтримку у пошуку роботи. Служба також пропонує компенсаційні програми для роботодавців.
Національний банк України (НБУ) цього тижня зменшив чистий продаж доларів на міжбанківському ринку до $670,41 млн із $722,57 млн попереднього, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк викупив $0,49 млн, тоді як продав $670,90 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 0,2%, або 10 коп., зокрема, у п’ятницю він зміцнився на 8 коп. – до 40,4542 грн/$1. На готівковому ринку долар також подешевшав на 5 коп. – до 40,82 грн/$1.
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 6,5%, або на 2,45 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 10,6%, або на 3,89 грн.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до середи негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу розширилося з $42,78 млн до $45,66 млн.
Загалом у червні чисті інтервенції НБУ становили $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні і $2,28 млрд у квітні. Міжнародні резерви України, за попередніми оцінками Нацбанку, минулого місяця скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
При цьому в травні офіційний курс гривні ослаб на 90 коп. – з 39,6370 грн/$1 до $40,5373 грн/$1, в останню декаду місяця щодня потроху оновлюючи історичні мінімуми і наблизившись до закладеного в держбюджет-2024 середньорічного курсу 40,7 грн/$1. На готівковому ринку курс гривні за місяць також ослаб на 1,24 грн – до 41,05 грн/$1. Нацбанк пояснив таке ослаблення зростанням витрат уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого від початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Погода в Україні в неділю, 30 червня, буде без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 16-21°, вдень 29-34°, у південних і центральних областях місцями 32-36°; на високогір’ї Карпат вночі 10-15°, вдень 22-27°.
У Києві 30 червня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі близько 20°, вдень 30-32°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 30 червня найвища температура вдень була 34,1° у 1898 р., найнижча вночі 7,6° у 1894 р.
У перший день липня в Україні в західних областях дощі з грозами, вдень подекуди град і шквали 15-20 м/с, температура вночі 15-20°, вдень 27-32°.
На решті території спекотна погода без опадів, температура вночі 17-22°, вдень 30-34°, у південній частині, Кіровоградській, Дніпропетровській та Донецькій областях місцями сильна спека 35-37°.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
У Києві 1 липня спекотна погода без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 20-22°, вдень 32-34°.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%, водночас поліпшивши прогноз інфляції на кінець року з 8,5% до 8%.
“Зараз ми спостерігаємо явні ознаки уповільнення темпів зростання через погіршення настроїв у зв’язку з розвитком воєнних дій, а також через перебої в подачі електроенергії”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
За його словами, ризики залишаються винятково високими, особливо через невизначеність, пов’язану з війною і зовнішнім фінансуванням.
Згідно з публікацією на сайті Фонду, на наступний рік очікування зростання української економіки погіршено до 5,5% з 6,5% зі збереженням оцінки інфляції 7%.
МВФ також знизив прогноз номінального ВВП України на цей рік до 7,49 трлн грн із 7,75 трлн грн у березневому огляді, а на наступний рік – до 8,74 трлн грн із 8,87 трлн грн.
Щодо структури ВВП МВФ дещо погіршив очікування щодо чистого експорту, водночас розраховує на більший внесок внутрішнього попиту, приватного споживання та інвестицій порівняно з березневим переглядом.
Фонд поліпшив прогноз інфляції на кінець цього року до 8% з 8,5%, зберігши свої очікування щодо її сповільнення до 7%, 5,5% і 5% у 2025-2027 рр., однак знизив очікування зростання реальних доходів у поточному та наступному році: відповідно на 1,2 п.п. – до 8,6% і на 1 п.п. – до 6,8%.
Також за підсумками четвертого перегляду незначно погіршено оцінку безробіття: до 14,8% з 14,5% цього року і до 14,3% замість 13,8% наступного.
Щодо бюджету, то МВФ збільшив оцінку його дефіциту (без урахування грантів) – до 20,9% ВВП з 20,2% ВВП на цей рік, до 10,4% ВВП з 10,3% ВВП на 2025.
Згідно з документом, поліпшено очікування щодо зовнішнього фінансування до 12,1% ВВП з 11,8% ВВП і внутрішнього фінансування до 2,1% ВВП з 2% ВВП, яке мають забезпечити банки, тоді як оцінка зовнішнього фінансування на наступний рік залишилася на рівні 6,5% ВВП, внутрішнього – 0,9% ВВП зі зниженням участі банків до 0,5% ВВП.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше, а в першому кварталі цього року зростання становило 6,5%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.
