Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна та Литва домовилися про виробництво української зброї у Литві

У Литві буде організовано виробництво української зброї, відповідна угода була досягнута на зустрічі глав Міноборони двох країн, повідомила у вівторок пресслужба литовського Міноборони.

“Під час зустрічі міністра національної оборони Литви Довіле Шакалене з міністром оборони України Денисом Шмигалем у двосторонньому форматі було підписано Протокол про наміри щодо виробництва української зброї в Литві, а також обговорено типи озброєння, які планується виробляти, і подальші кроки”, – йдеться в повідомленні на сайті відомства.

Зазначається, що документ “передбачає спільне виробництво продукції оборонної промисловості, передачу технологій, розробку проектів і локалізацію виробництва в Литві”.

“Це відкриє шлях до довгострокового партнерства, зміцнення колективної європейської безпеки і створення стійких ланцюжків поставок”, – зазначили в Міноборони Литви.

За словами Шакалене, Литва залишається твердо відданою подальшій підтримці України. За словами міністра, “у найближчі роки планується виділити понад EUR 200 млн на підтримку України для проектів з озброєння, протидронових систем, розмінування, реабілітації, навчання та підтримки оборонної промисловості України”. Міністр оборони Литви в Києві також повідомила, що Литва має намір внести до EUR 30 млн в ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).

Також міністерка зустрілася з керівництвом Повітряних сил Збройних сил України та експертами з повітряної оборони, з якими обговорила виклики, що постають, отриманий досвід та інновації у сфері повітряної оборони.

“Ми обговорили останні рішення України у відповідь на мінливу ситуацію з повітряними загрозами та технологічні інновації. Я хочу забезпечити якомога ефективнішу співпрацю у зміцненні нашої повітряної оборони та реагуванні на мінливі технології та методи, що використовуються Росією. Ми домовилися проводити регулярні консультації експертів щодо застосування практичного досвіду для зміцнення нашої повітряної оборони”, – зазначила Шакалене.

За її словами, “надзвичайно важливо посилити спостереження за повітряним простором, щоб якомога раніше виявити російські безпілотники, які прямують до Білорусі, а згодом можуть порушити повітряний простір Литви. Для цього було домовлено про обмін інформацією між представниками наших повітряних сил”.

 

, , ,

Законопроект про відповідальність за незаконне перетинання кордону не має реальних механізмів реалізації – Barristers

Законопроект №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, поки що не має реальних механізмів реалізації, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Сергій Дерев’янко.

“Законопроект недопрацьований, зокрема тому, що незрозуміло, як діяти, наприклад, тим особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій за межі України і не можуть повернутися в свою країну з різних причин, наприклад, через важке захворювання або догляд за близьким родичем-інвалідом тощо. Згідно із законопроектом, такі особи повинні повернутися в Україну до набрання чинності законом або після цього протягом трьох місяців, інакше вони будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, що, звичайно, порушує права таких осіб«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна”.

Дерев’янко також зазначив, що «незрозуміло, як бути щодо тих людей, які, можливо, без відповідних документів на початку війни виїхали за межі України з певних причин і надалі не мали і не мають можливості найближчим часом повернутися в Україну».

“Тому виникає низка питань, зокрема, як і кому ці люди, перебуваючи за кордоном, повинні розповісти про свої обставини з урахуванням того, що зміни до КК щодо незаконного перетину державного кордону передбачають звільнення від кримінальної відповідальності тільки за умови, що особи, які перебувають за межами країни протягом трьох місяців з моменту перетину державного кордону, повернулися на територію України і до повідомлення їм про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення добровільно заявили про те, що сталося, правоохоронному органу”, –

Юрист також зазначив, що законопроект пропонує скасувати кримінальну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції, «що є логічним, оскільки в Україні введено військовий стан і, відповідно, антитерористична операція поки не проводиться».

Крім того, законопроект передбачає відповідальність за перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури (перешкоджання будівництву, облаштуванню або знищення/пошкодження інженерно-технічних або фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, пунктів пропуску через державний кордон України тощо).

Дерев’янко також звернув увагу на передбачену законопроектом відповідальність за порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом встановленого законодавством терміну перебування за межами України.

Крім того, законопроект пропонує посилити відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України в умовах воєнного або надзвичайного стану.

«Метою законопроекту є запобігання ухиленню від призову на військову службу за мобілізацією шляхом »втечі” за кордон, і надання можливості повернутися військовозобов’язаним в Україну. У разі прийняття законопроекту після закінчення трьох місяців, особи призовного віку, які незаконно перетнули державний кордон під час дії воєнного стану і не повернулися з-за кордону, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності”, – сказав він.

Коментуючи, що означає зазначений у законопроекті «встановлений законодавством термін перебування за межами України в умовах надзвичайного стану»”, Дерев’янко пояснив, що «чіткого визначення чинне законодавство не дає, але терміни перебування за межами України, визначених категорій громадян, в умовах воєнного та надзвичайного стану визначені постановою Кабміну від 27 січня 1995 року № 57».

“Як приклад, згідно із зазначеною постановою, спортсмени, включені до складу національних збірних команд України, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, але не менше терміну проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік”, – сказав він.

«Виходить, що на сьогоднішній день відсутні механізми реалізації законопроекту», – резюмував юрист.

Як повідомлялося, Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект №13673, яким пропонується посилити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону.

Відзначається, що, якщо в 2021 році прикордонниками зафіксовано трохи більше 3 тис. незаконних перетинів державного кордону України, то в 2022 році таких правопорушень стало більше, ніж удвічі, в 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році їх понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб, що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).

Законопроект пропонує ввести покарання у вигляді штрафу від 119 тис. до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до трьох років. Для призовників, військовозобов’язаних або резервістів, які перевищили дозволений термін перебування за кордоном у період воєнного стану, передбачено штраф від 34 тис. до 51 тис. грн або ув’язнення на строк від трьох до п’яти років.

Штраф від 17 тис. до 85 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років передбачено також за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури.

Водночас законопроект містить положення про звільнення від відповідальності для громадян, які в певний термін повернуться на Батьківщину і добровільно звернуться до правоохоронних органів із заявою про скоєне ними кримінальне правопорушення.

МВС України в телеграм-каналі в п’ятницю зазначає, що проект закону був підготовлений міністерством.

«Сьогодні, на жаль, ми бачимо масові спроби ухилитися від мобілізації через незаконний виїзд за кордон. Як показує практика, адміністративні штрафи не стримують порушників», – йдеться в повідомленні.

У МВС пояснюють, що проектом пропонується передача розгляду адміністративних справ про незаконне перетинання кордону прикордонникам, тому що це швидше і ефективніше.

Як уточнили агентству «Інтерфакс-Україна» в МВС, зараз розгляд справ даної категорії здійснюється судами, рішення часто затягуються.

 

, , , ,

Промисловий сектор Німеччини продовжує скорочувати робочі місця прискореними темпами

Німеччина прискорено втрачає робочі місця в промисловості – і це вже не локальна просадка, а стійкий тренд. За свіжим дослідженням EY, за рік індустрія скоротила зайнятість на 2,1%, а в автопромі втрати становили близько 51,5 тис. робочих місць (-6,7% рік до року). Слабкість попиту, дорога енергія, конкуренція з Азії, мита США і дорогий перехід на електромобілі тиснуть на маржу і змушують концерни оптимізувати штати. У II кварталі 2025-го виручка промисловості знизилася на 2,1% р/р до €533 млрд, що продовжило серію квартальних спадів.

Структурно найсильніше постраждав автосектор, але скорочення помітні і в машинобудуванні, і в металі; водночас хімія і фарма показують відносну стабільність – це підтверджують як публічні витяги з EY-барометра, так і галузеві коментарі в німецькій діловій пресі. У сумі з 2019 року промисловість Німеччини недорахувалася близько чверті мільйона робочих місць, що відображає накопичений ефект кількох шоків поспіль.

Операційні метрики вказують на млявий цикл: нові замовлення в обробній промисловості в червні впали, а обіг у річному вираженні знижується; це поєднання зазвичай означає слабкість в горизонті найближчих кварталів, навіть якщо окремі місяці дають технічні відскоки виробництва. На макрорівні це поєднується з падінням ВВП у II кварталі та знижувальною ревізією динаміки початку року.

Політичне тло стало жорсткішим: канцлер Фрідріх Мерц відкрито заявляє, що нинішня модель соціальної держави «нефінансована» без реформ, що сигналізує про можливе зрушення бюджетних пріоритетів на користь стимулів до зайнятості та промислової конкурентоспроможності. Для бізнесу це означає менше простору для субсидій «за інерцією» і більше тиску на продуктивність, R&D та експортну адаптацію.

Що це означає для компаній і ринку праці. На автовиробників та їхній ланцюжок поставок, імовірно, чекає друга хвиля реструктуризації під EV-економіку і геополітику тарифів США; машинобудування і далі втрачатиме низькомаржинальні позиції на користь азійських конкурентів, а зростання зміщуватиметься в ніші з високою інженерною доданою вартістю. Для хімії та фарми вікно стійкості зберігається завдяки контрактним моделям і ціновій владі, але енергоємні сегменти залишаються вразливими до спот-ривів газу та електроенергії. Ринок праці буде «двошвидкісним»: вивільнення на конвеєрі та в базовій металообробці паралельно з дефіцитом фахівців в автоматизації, електроніці, ПЗ, батарейних технологіях і хімтехнологіях – це вже видно в структурі вакансій і галузевих опитуваннях.

Висновок. Скорочення зайнятості – не «кінець індустрії», а болісне перекроювання: Німеччина втрачає масові робочі місця там, де програє за витратами, і намагається утримати й наростити зайнятість у сегментах капітало- і знаннямістких виробництв. Ключ до розвороту – здешевлення енергії, прискорення дозвільних процедур, пріоритизація індустріальних інвестицій і перенавчання кадрів під електричний і цифровий порядок денний. Поки ж статистика замовлень і оборотів сигналить, що дно циклу ще не пройдено.

https://t.me/relocationrs/1332

 

, , ,

POSCO International планує відновити зерновий термінал на Миколаївщині та збудувати ТЕЦ в Одесі

Південнокорейська корпорація POSCO International має плани відновити повноцінну роботу свого зернового терміналу в Миколаївській області, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства за підсумками зустрічі міністра Олексія Соболева з представниками бізнесу під час робочої поїздки до Одеси.

У міністерстві уточнили, що на зустрічі обговорювалися перспективи розбудови інфраструктури для зберігання зернових та овочевої продукції (сховища та холодильні камери).

“Українська сторона наголосила на необхідності напрацювання механізмів захисту бізнесу в умовах війни та зниження вартості морського страхування. Разом з тим уряд працює над програмою підтримки з відновлення торговельних шляхів Миколаївщини”, – підкреслюється в повідомленні.

Корейська делегація у складі віце-президента POSCO International Corporation КіМ Йонг Хюні і директора з продажів POSCO International Ukraine Ан Сухьон відзначила співпрацю українського уряду з Фондом економічного розвитку та співробітництва (EDCF). Через програму EDCF та KEXIM Bank корейські компанії мають можливість долучитись до трансформаційної відбудови України. Зокрема і POSCO, яка має досвід з реалізації інфраструктурних проєктів за кордоном.

Серед пріоритетів компанії – будівництво в Одесі теплоелектроцентралі на RDF-паливі (Refuse-derived fuel – паливо, що виробляється з відходів). Вже проведено консультації з адміністрацією міста з питань навколишнього середовища та енергоефективності. Попередньо проєкт будівництва ТЕЦ в Одесі включено до переліку пріоритетних.

“Проєкт в Одесі дуже важливий для нашого міністерства, тому що він поєднує інвестиційну складову та екологічний компонент. Ініціатива спрямована на захист навколишнього середовища та впровадження сучасних технологій зі скорочення викидів. У перспективі таку практику можна поширити й на інші регіони України. Цей проєкт Агентство відновлення подає до Єдиного проєктного портфеля держави, очікується його експертна оцінка та подальше затвердження Стратегічною інвестиційною радою”, – зазначив Соболев.

Щодо реалізації спільного проєкту з АТ “Укрзалізниця” – будівництво залізничного депо – наразі розглядаються різні механізми залучення, зокрема інструменти державних закупівель і державно-приватного партнерства. Перший шлях відкриває для корейських компаній більше можливостей взяти участь у відновленні України, другий – локалізацію та залучення до проєкту українських виробників в рамках державної політики “Зроблено в Україні”, спрямованої на стимулювання розвитку національного виробництва.

 

, , , ,

АРМА передала державі $3,57 млн від підсанкційної компанії

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) перерахувало до державного бюджету більш як $3,5 млн коштів підсанкційної компанії “РОЯЛ ПЕЙ ЮРОП”, повідомляє пресслужба АРМА.

“Ці кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та працюватимуть на відновлення країни: будівництво житла для тих, хто його втратив, відновлення інфраструктури, розвиток медичних закладів та зведення захисних споруд”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляється, їхня точна сума становить $3 572 585,29 США.

У пресслужбі зазначають, що АРМА продовжує забезпечувати, щоб арештовані та підсанкційні активи приносили користь державі й наближали перемогу.

 

“Алло” відкрила перший шоурум Roborock в Україні

Техноритейлер “Алло” відкрив перший в Україні офіційний шоурум бренду побутової техніки Roborock, повідомив директор з розвитку та управління форматами “Алло” Микола Астапов.

Roborock – всесвітній лідер у категорії пилососів, який вдало інтегрував ШІ у свої гаджети.

“Штучний інтелект ввірвався в наше життя слідом за великою кількістю розумних гаджетів. Ми працюємо на дуже цікавому ринку, де з кожним днем девайси стають більш “розумнішими”, допомагаючи користувачам у повсякденні. Зустрічайте перший офіційний Shop-in-Shop Roborock у Дніпрі, на базі флагманського магазину “Алло Мах” у Мост-Сіті!” – написав Астапов у Facebook.

За даними Української ради торгових центрів, шоурум Roborock має власну вивіску, а також вхід всередині ТРК, у середині розміщено демонстраційний майданчик довжиною 3 м та спеціальні покриття, щоб клієнти могли протестувати пилососи бренду.

“Алло” є офіційним ексклюзивним дистриб’ютором бренду Roborock в Україні від початку 2025 року.

За даними сайту, у серпні 2025 року мережа налічує 286 магазинів у 118 містах України.

ТОВ “Алло” створено в 1998 році. За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького. Дохід за підсумками 2024 року 10 млрд 585,6 млн грн, що на 38% більше ніж у 2023, чистий прибуток склав 27 млн 133 тис.грн, що на 31,6% більше, ніж у 2023.

 

,