Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Енергетичний шок через війну США з Іраном буде тривалішим – думка

Енергетичний шок, спричинений війною США з Іраном, ймовірно, виявиться тривалішим, ніж передбачалося раніше, і пошириться за межі нафтового сектору, заявила член виконавчої ради Європейського центрального банку (ЄЦБ) Ізабель Шнабель.

«Спочатку ще можна було припустити, що це короткочасне явище, але, на жаль, нам довелося переконатися, що воно є набагато стійкішим, – заявила Шнабель на заході в італійському Сальсомаджоре-Терме у четвер. – Мова йде не лише про нафту, а й про дизельне паливо та газ».

Її слова свідчать про триваючу стурбованість керівництва ЄЦБ наслідками близькосхідного конфлікту, який уже призвів до прискорення інфляції в регіоні до рівня, що суттєво перевищує цільові 2%.

Темпи зростання споживчих цін у єврозоні в серпні досягли 3,2% у річному вираженні, і аналітики не виключають їхнього зростання до 4% пізніше цього року, пише Bloomberg.

Очікування подальшого жорсткування грошово-кредитної політики ЄЦБ останнім часом зросли, трейдери враховують ймовірність чотирьох підвищень процентних ставок регулятором на 25 базисних пунктів (б.п.) до кінця 2027 року.

«Ми двічі підвищували процентні ставки цього року, спочатку в червні, потім ще раз у вересні, оскільки нас турбує інфляція. Саме тому нам необхідно було відреагувати», — сказала Шнабель у четвер.

ЄЦБ підвищив усі три основні ставки на 25 б.п. на вересневому засіданні, ставка за депозитами тепер становить 2,5% річних.

, , , ,

Житло в Лісабоні за десятиліття дорожчало майже на 7% щороку – UBS

За даними Experts.news, Лісабон вперше увійшов до індексу UBS Global Real Estate Bubble Index і одразу опинився в категорії міст із підвищеним ризиком утворення цінової «бульбашки» на ринку житла.

Індекс португальської столиці у 2026 році становив 1,04, як випливає з дослідження UBS, опублікованого 22 вересня. Показники від 1,0 до 1,5 банк відносить до категорії elevated risk.

За останнє десятиліття реальні ціни на житло в Лісабоні зростали в середньому майже на 7% щороку — це найвищий темп серед усіх 23 міст, включених до дослідження.

Лише з середини 2025 року вартість житла з урахуванням інфляції зросла ще приблизно на 10%.

UBS пов’язує багаторічний підйом ринку, зокрема, з політикою залучення іноземних інвестицій та нових мешканців.

Однак аналітики зазначають, що фактори, які раніше підтримували зростання, поступово слабшають. Лісабон став одним із найменш доступних ринків житла Європи, зростання орендних ставок зупинилося, а попит починає зміщуватися в більш доступні райони за межами міста.

Додатковим фактором UBS називає перехід Португалії до більш вибіркової міграційної політики.

За рівнем ризику Лісабон зараз посідає місце одразу після Цюріха, Токіо, Маямі, Дубая, Сеула та Женеви. При цьому він випереджає Амстердам, Мадрид, Франкфурт, Мюнхен, Париж і Лондон.

Дослідження не означає, що UBS прогнозує падіння цін у Лісабоні. Індекс вказує на накопичення дисбалансів між вартістю нерухомості, доходами населення, орендними ставками, обсягами кредитування та іншими фундаментальними показниками.

Київ у це дослідження не увійшов.

, , , ,

Юрій Поляченко отримав спеціальну премію імені Геннадія Книшова програми «Людина року-2025»

Директор ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» Юрій Поляченко став володарем спеціальної премії імені Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей» у межах 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

Поляченко – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та повний кавалер ордена «За заслуги».
Він народився 20 лютого 1963 року в Києві. Після закінчення у 1986 році Київського медичного інституту розпочав професійну діяльність у Київському науково-дослідному інституті ортопедії, який нині працює як Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Пройшов шлях від молодшого до старшого наукового співробітника клініки кістково-гнійної хірургії.

У 1995 році Юрій Поляченко вирушив на Кубу, де протягом трьох років очолював Міжнародний лікувально-оздоровчий центр та займався організацією лікування тяжкохворих дітей, зокрема пацієнтів з онкологічними та системними захворюваннями. У 1997 році йому було присвоєно звання «Заслужений лікар України».

З 1999 року значну частину професійної кар’єри Поляченко присвятив державному управлінню у сфері охорони здоров’я. Він працював заступником та першим заступником міністра охорони здоров’я, державним секретарем МОЗ, заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України та радником президента України.

У 2005-2007 роках Юрій Поляченко очолював Міністерство охорони здоров’я України.
Після завершення роботи в уряді він повернувся до практичної та наукової медицини. У 2007 році очолив Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, яким керував до 2013 року.

У 2013 році Поляченку присудили Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць. У 2013-2014 роках він був народним депутатом України та працював у парламентському комітеті з питань охорони здоров’я, де очолював підкомітет з питань трансплантології.
З 2020 року Поляченко очолює Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Після початку повномасштабної російської агресії установа стала одним із медичних центрів, що надають допомогу військовим і цивільним із тяжкими травмами.

У 2025 році Юрій Поляченко був нагороджений орденом «За заслуги» I ступеня за організацію допомоги пораненим і травмованим цивільним та військовослужбовцям. Раніше він отримав II та III ступені цієї державної нагороди.
Юрій Поляченко понад 25 років поєднує наукову діяльність із лікувальною, організаційною та викладацькою роботою. Докторську дисертацію він захистив у 2002 році, звання професора отримав у 2004 році. З 2025 року очолює кафедру травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Він є автором понад 100 наукових публікацій та співавтором дев’яти монографій.

Спеціальна премія імені Геннадія Книшова в межах програми «Людина року» присуджується за внесок у розвиток гуманістичних цінностей, медицини та суспільно значущих ініціатив.

Оpen4Business – інформаційний партнер 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

, , , ,

«Укрнафта» шукає вагони-цистерни в довгострокову оренду

UKRNAFTA шукає надійних логістичних партнерів.

Компанія оголошує комерційну закупівлю послуг з довгострокової оренди залізничних вагоно-цистерн.

Приймаємо пропозиції за двома позиціями:

•⁠  ⁠вагоно-цистерни з паровою сорочкою для перевезення темних нафтопродуктів;

•⁠  ⁠вагоно-цистерни без парової сорочки для перевезення світлих і темних нафтопродуктів.

Місце надання послуг — Україна.

Пропозиції приймаємо з 23 вересня до 15:00 14 жовтня 2026 року.

Разом підтримуємо енергетичну стійкість України!

Детальніше за посиланням.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, , , ,

NIS знову просить США продовжити ліцензію на діяльність після 30 вересня

Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, сербська нафтогазова компанія NIS надіслала до Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) новий запит на спеціальну ліцензію, яка дозволить компанії продовжити операційну діяльність після 30 вересня. Саме цього дня закінчується термін дії нинішнього дозволу.

У NIS наголошують, що безперебійна робота компанії, стабільна діяльність нафтопереробного заводу в Панчево та регулярне постачання нафтопродуктів на сербський ринок мають ключове значення для енергетичної стабільності країни.
Американські санкції проти NIS були введені на початку 2025 року через російську участь у капіталі компанії. З того часу OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, що дозволяли NIS продовжувати роботу.

Паралельно триває процес зміни структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо придбання 56,15% акцій NIS. У червні уряд Сербії та MOL уже підписали акціонерну угоду, яка визначає майбутню модель управління компанією в разі завершення угоди.
Для укладення угоди необхідні не тільки договір купівлі-продажу між MOL і «Газпром нафтою», а й додаткові дозволи регулюючих органів, насамперед OFAC. Сербія також домовилася про можливість збільшити свою частку в NIS ще на 5 процентних пунктів.

Влада Сербії раніше повідомляла, що в майбутній структурі угоди також може брати участь компанія з ОАЕ. Йдеться про можливе входження близькосхідного інвестора до капіталу NIS після завершення угоди з MOL.
Станом на 30 червня 2026 року «Газпром нафти» належало 44,85% NIS, Республіці Сербії — 29,87%, ще 11,3% перебувало у JSC Intelligence. Решта акцій належить міноритарним інвесторам.

NIS залишається ключовою нафтовою компанією Сербії. Їй належить нафтопереробний завод у Панчево, а мережа заправок компанії працює також у сусідніх країнах регіону.
Наразі головна інтрига для сербського енергетичного ринку — чи встигне OFAC продовжити ліцензію до закінчення терміну дії поточного дозволу 30 вересня, поки переговори щодо зміни власників NIS ще не завершені.

, , , ,

ЄС не хоче збільшувати аграрні квоти для України — міністр АПК України

Європейський Союз поки що не готовий переглядати обсяги квот на українську сільськогосподарську продукцію, проте Україна продовжить діалог щодо їхнього розширення, зокрема стосовно біоетанолу, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.

«Суспільно-політична ситуація в ЄС на сьогодні не дозволяє переглянути розміри квот на сільськогосподарську продукцію за жодною з позицій. Ми все одно продовжуватимемо діалог і обґрунтовуватимемо, що є важливим», — сказав він.

За словами міністра, одним із напрямків, щодо якого Україна вважає доцільним перегляд квоти, є біоетанол. Серед аргументів він назвав скорочення виробництва кукурудзи для біоетанолу в ЄС до близько 15 млн тонн та продовження її імпорту Європейським Союзом.

«По суті, збільшення квоти – це насправді просто надання можливості експортувати біоетанол, який потім буде реекспортований до України», – зазначив Висоцький.

Голова Мінагрополітики додав, що Україна імпортує з ЄС бензин, який містить близько 7% біоетанолу.

«Ми просимо квоту для того, щоб вивезти приблизно стільки біоетанолу, скільки й так імпортується Україною у складі палива, у бензині з Європейського Союзу, плюс 60 тис. тонн», – пояснив міністр.

, , , ,