Надходження України від експорту чорних металів у липні 2026 року становили $199,9 млн, скоротившись приблизно на 31,9% порівняно з червневими $293,6 млн, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такий розрахунок випливає з даних Державної митної служби України.
Липнева динаміка істотно погіршила результати галузі за сім місяців. Загалом у січні-липні валютна виручка від експорту чорних металів скоротилася на 7,6% у річному вимірі — до $1,678 млрд.
У липні Україна одночасно імпортувала чорних металів на $176,4 млн. Таким чином, місячний розрив між експортом та імпортом цієї продукції скоротився приблизно до $23,5 млн.
Ще $71,4 млн у липні забезпечив експорт металовиробів, тоді як імпорт цієї продукції становив $106,3 млн. Отже, безпосередньо за металовиробами імпорт у липні перевищував експорт майже на $35 млн.
Загалом експорт чорних металів і металовиробів у липні становив близько $271,3 млн, тоді як імпорт — приблизно $282,6 млн.
Таким чином, якщо розглядати ці дві групи разом, у липні Україна фактично отримала невеликий від’ємний торговельний баланс приблизно у $11 млн, хоча за підсумками всіх семи місяців сальдо поки що залишається позитивним.
Для порівняння, за підсумками 2025 року Україна отримала $3,339 млрд від експорту чорних металів і $916,2 млн від експорту металовиробів.
Різке липневе зниження потребує подальшого спостереження: дані одного місяця самі по собі поки що не дають змоги визначити, чи є воно початком стійкого погіршення експортної кон’юнктури, чи короткостроковим коливанням постачань.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України чорними металами та виробами з них у січні-липні 2026 року скоротилося приблизно на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року — приблизно до $465 млн.
Розрахунок зроблено на основі даних Державної митної служби України.
За сім місяців Україна експортувала чорних металів на $1,678 млрд та металовиробів ще на $507,5 млн. Сукупна експортна виручка цих двох груп склала близько $2,185 млрд.
Водночас імпорт чорних металів сягнув $1,023 млрд, а виробів з них — $697,6 млн. Таким чином, загальний імпорт становив близько $1,720 млрд.
Різниця між експортом та імпортом скоротилася приблизно до $465 млн.
Для порівняння: виходячи з опублікованої ГТС річної динаміки, у січні–липні 2025 року сукупний експорт цих двох товарних груп становив близько $2,385 млрд, імпорт — приблизно $1,612 млрд, а торговельний профіцит — близько $773 млн.
Таким чином, позитивне сальдо за рік зменшилося приблизно на $308 млн, або майже на 40%.
Головна причина такого скорочення — протилежна динаміка експортних та імпортних потоків. Сукупний експорт чорних металів та металовиробів за сім місяців зменшився приблизно на 8,4%, тоді як їхній імпорт зріс приблизно на 6,7%.
Особливо помітний дисбаланс саме в сегменті металовиробів: експорт тут склав $507,5 млн при імпорті $697,6 млн, тобто від’ємне сальдо сягнуло близько $190 млн.
Чорні метали поки що компенсують цей дефіцит: їхній експорт перевищує імпорт приблизно на $655 млн. Однак водночас валютна виручка від їхнього експорту знизилася на 7,6%, а імпорт зріс на 7,2%.
Така динаміка свідчить про помітне зменшення позитивного внеску металургійної продукції у зовнішньоторговельний баланс України у 2026 році.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська область) планує у 2026 році збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком — до 220 тис. тонн.
У 2025 році підприємство виробило 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату вартістю 342,138 млн грн і реалізувало 25,4 тис. тонн продукції на 216,309 млн грн.
Плани різкого збільшення випуску збігаються з істотним відновленням українського експорту марганцевої сировини. За січень-липень 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевих руд, що більш ніж у вісім разів перевищує показник аналогічного періоду 2025 року і вже вище за обсяг постачань за весь минулий рік.
Валютна виручка від експорту за сім місяців досягла $4,227 млн проти $491 тис. роком раніше. Основними ринками стали Словаччина та Грузія.
Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до групи «Приват», наприкінці жовтня — на початку листопада 2023 року припинили видобуток і перероблення сирої марганцевої руди на тлі воєнних та енергетичних ризиків для галузі.
У 2024 році обидва підприємства фактично не виробляли товарної продукції. Для порівняння, у 2023 році ПГЗК випустив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, тоді як Марганецький ГЗК уже тоді простоював.
Одночасно із зупиненням ГЗК виробництво призупиняли основні споживачі марганцевої сировини — Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів. Улітку 2024 року феросплавні підприємства почали відновлювати випуск продукції.
У 2026 році Україна також знову збільшує імпорт марганцевої руди. За сім місяців було імпортовано близько 10,9 тис. тонн, практично повністю з Гани, тоді як роком раніше за аналогічний період постачання були відсутні.
Таким чином, поточна динаміка вказує на поступове відновлення всього ланцюга марганцевої галузі — від видобутку та виробництва концентрату до зовнішньої торгівлі й споживання сировини феросплавними підприємствами.
Покровський ГЗК і Марганецький ГЗК є основними українськими підприємствами з видобутку та збагачення марганцевої руди. Марганцевий концентрат використовується насамперед для виробництва феросплавів, необхідних металургійній промисловості.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд з $1,816 млрд.
Про це свідчать дані Державної митної служби України.
Частка чорних металів у загальній товарній експортній виручці України за сім місяців знизилася до 6,95% з 7,79% у січні-липні 2025 року, або на 0,84 процентного пункту.
Таким чином, металургійна продукція продовжує забезпечувати значну частину українського товарного експорту, проте її питома вага скорочується на тлі зниження валютних надходжень галузі.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За січень-липень він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Незважаючи на протилежну динаміку експорту та імпорту, Україна за підсумками семи місяців зберегла позитивне сальдо зовнішньої торгівлі чорними металами приблизно на рівні $655 млн.
Окремо погіршилася ситуація з металовиробами. Їхній експорт скоротився на 10,8% — до $507,5 млн, тоді як імпорт збільшився на 6% — до $697,6 млн. У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі металовиробами становив близько $190 млн.
Для порівняння: за підсумками 2025 року експортна виручка від чорних металів зросла на 7,85% — до $3,339 млрд, а їхня частка в загальному товарному експорті сягала 8,25%. У 2024 році експорт чорних металів збільшився ще на 16,9% — до 3,096 млрд доларів.
Таким чином, після двох років зростання експортних доходів металургії у 2026 році тенденція змінилася: виручка знижується, тоді як імпорт чорних металів та металопродукції продовжує збільшуватися.
Перевірка іноземного інвестора допомагає українському бізнесу встановити походження капіталу, структуру власності та здатність партнера виконати зобов’язання.
Під час залучення іноземного фінансування основну увагу зазвичай приділяють перевірці української компанії. Потенційний інвестор аналізує фінансову звітність, корпоративні документи, податки, судові спори, активи та бізнес-модель.
Однак українські власники також мають перевіряти сторону, яка пропонує капітал. Назва відомого фонду у презентації або заявлений доступ до значних фінансових ресурсів ще не підтверджують, що переговори веде уповноважена особа, а гроші справді належать заявленому інвестору.
Перед підписанням угоди варто перевірити юридичну особу, дату її створення, керівників, власників, корпоративну групу, попередні інвестиції та можливі санкційні або репутаційні ризики.
Особлива обережність потрібна, якщо інвестор вимагає сплатити попередню комісію, використовує неофіційні електронні адреси, уникає надання корпоративних документів або пропонує проводити платежі через компанію, яка не бере участі у договорі.
Рішення D&B для перевірки третіх сторін дають змогу ідентифікувати компанію, аналізувати її корпоративні зв’язки, встановлювати власників і проводити перевірку за санкційними списками та іншими ризиковими джерелами. D&B Investigate також використовується для візуалізації бізнес-зв’язків і підтримки поглибленої перевірки.
«Під час залучення капіталу перевірку проходить не лише українська компанія. Власникам бізнесу також потрібно розуміти, хто пропонує фінансування, яке походження має цей капітал і чи здатний потенційний інвестор виконати свої зобов’язання», – наголосив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, перевірка особливо важлива для малого і середнього бізнесу, який не має власного великого юридичного або комплаєнс-підрозділу та може сприймати сам факт інтересу іноземного інвестора як підтвердження його надійності.
Результат перевірки не замінює юридичний і фінансовий due diligence, але допомагає зрозуміти, чи варто переходити до витратного етапу переговорів, відкривати конфіденційні дані та надавати доступ до внутрішньої документації.
До підписання угоди також необхідно переконатися, що представник має повноваження діяти від імені інвестора, а банківський рахунок для проведення операції належить стороні договору або належним чином уповноваженій структурі.
Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних і аналітики, заснована у 1841 році. Її рішення використовуються для перевірки компаній, аналізу корпоративної власності, комплаєнсу, оцінювання кредитних ризиків і підтримки бізнес-рішень.
В Україні інтереси Dun & Bradstreet представляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українським підприємствам перевіряти потенційних інвесторів, партнерів, покупців і постачальників. Агентство працює на ринку політичної та економічної інформації з 1992 року.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Міжнародна юридична компанія Baker McKenzie призначила двох співкерівників київського офісу.
Як повідомила юридична компанія у прес-релізі, співкерівниками київського офісу обрано Сергія Чорного та Геннадія Войцицького, який замінює на цій посаді В’ячеслава Якимчука, який обіймав посаду співкерівного партнера з 2023 року і надалі продовжуватиме очолювати практику корпоративного права та M&A у київському офісі Baker McKenzie.
Сергій Чорний є співкерівним партнером київського офісу Baker McKenzie з 2010 року та очолює практику банківського та фінансового права, а також ринків капіталу. Він консультує клієнтів з питань транскордонного кредитування, структурованого фінансування, сек’юритизації, ринків боргового капіталу та реструктуризації заборгованості. Він входить до числа провідних юристів України за версією авторитетних міжнародних та українських юридичних рейтингів, зокрема Chambers and Partners, The Legal 500 EMEA та IFLR1000.
Геннадій Войцицький очолює практику податкового права київського офісу Baker McKenzie з 2007 року. Він консультує транснаціональні корпорації, інвесторів та приватних клієнтів з питань міжнародного податкового планування та структурування, вхідних та вихідних інвестицій, податкових спорів і судових розглядів, а також управління приватним капіталом. Він є одним із найбільш визнаних фахівців у сфері податкового права за версіями Chambers and Partners, The Legal 500 та ITR World Tax.
Baker McKenzie працює в Україні вже 34 роки. Незважаючи на виклики, пов’язані з війною, київський офіс продовжує консультувати українських та міжнародних клієнтів з широкого кола юридичних та бізнес-питань, тим самим сприяючи інвестиціям, відновленню та розвитку бізнесу в Україні.
