Надходження України від експорту чорних металів у липні 2026 року становили $199,9 млн, скоротившись приблизно на 31,9% порівняно з червневими $293,6 млн, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такий розрахунок випливає з даних Державної митної служби України.
Липнева динаміка істотно погіршила результати галузі за сім місяців. Загалом у січні-липні валютна виручка від експорту чорних металів скоротилася на 7,6% у річному вимірі — до $1,678 млрд.
У липні Україна одночасно імпортувала чорних металів на $176,4 млн. Таким чином, місячний розрив між експортом та імпортом цієї продукції скоротився приблизно до $23,5 млн.
Ще $71,4 млн у липні забезпечив експорт металовиробів, тоді як імпорт цієї продукції становив $106,3 млн. Отже, безпосередньо за металовиробами імпорт у липні перевищував експорт майже на $35 млн.
Загалом експорт чорних металів і металовиробів у липні становив близько $271,3 млн, тоді як імпорт — приблизно $282,6 млн.
Таким чином, якщо розглядати ці дві групи разом, у липні Україна фактично отримала невеликий від’ємний торговельний баланс приблизно у $11 млн, хоча за підсумками всіх семи місяців сальдо поки що залишається позитивним.
Для порівняння, за підсумками 2025 року Україна отримала $3,339 млрд від експорту чорних металів і $916,2 млн від експорту металовиробів.
Різке липневе зниження потребує подальшого спостереження: дані одного місяця самі по собі поки що не дають змоги визначити, чи є воно початком стійкого погіршення експортної кон’юнктури, чи короткостроковим коливанням постачань.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська область) планує у 2026 році збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком — до 220 тис. тонн.
У 2025 році підприємство виробило 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату вартістю 342,138 млн грн і реалізувало 25,4 тис. тонн продукції на 216,309 млн грн.
Плани різкого збільшення випуску збігаються з істотним відновленням українського експорту марганцевої сировини. За січень-липень 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевих руд, що більш ніж у вісім разів перевищує показник аналогічного періоду 2025 року і вже вище за обсяг постачань за весь минулий рік.
Валютна виручка від експорту за сім місяців досягла $4,227 млн проти $491 тис. роком раніше. Основними ринками стали Словаччина та Грузія.
Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до групи «Приват», наприкінці жовтня — на початку листопада 2023 року припинили видобуток і перероблення сирої марганцевої руди на тлі воєнних та енергетичних ризиків для галузі.
У 2024 році обидва підприємства фактично не виробляли товарної продукції. Для порівняння, у 2023 році ПГЗК випустив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, тоді як Марганецький ГЗК уже тоді простоював.
Одночасно із зупиненням ГЗК виробництво призупиняли основні споживачі марганцевої сировини — Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів. Улітку 2024 року феросплавні підприємства почали відновлювати випуск продукції.
У 2026 році Україна також знову збільшує імпорт марганцевої руди. За сім місяців було імпортовано близько 10,9 тис. тонн, практично повністю з Гани, тоді як роком раніше за аналогічний період постачання були відсутні.
Таким чином, поточна динаміка вказує на поступове відновлення всього ланцюга марганцевої галузі — від видобутку та виробництва концентрату до зовнішньої торгівлі й споживання сировини феросплавними підприємствами.
Покровський ГЗК і Марганецький ГЗК є основними українськими підприємствами з видобутку та збагачення марганцевої руди. Марганцевий концентрат використовується насамперед для виробництва феросплавів, необхідних металургійній промисловості.
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у січні-червні поточного року збільшило чистий збиток на 30,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 194,190 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за шість місяців 2026 року, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 29,5% – до 374,943 млн грн. Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 556,538 млн грн.
У звіті зазначається, що основними споживачами продукцiї підприємства на сьогоднi залишаються Нiкопольський завод феросплавiв та ЗЗФ. Одночасно ПГЗК продовжує розширювати географiю збуту, пiдтримуючи переговорний процес iз потенцiйними iноземними покупцями. Упродовж звiтного перiоду було укладено зовнiшньоекономiчнi контракти з партнерами з Грузiї та Словаччини. Фактичнi поставки продукцiї наразi здiйснюються у двi країни.
У другому кварталi 2026 року правлiння визначило такi ключовi напрями дiяльностi, як-от: зменшення та оптимiзацiя податкової заборгованостi; пiдвищення ефективностi використання енергоресурсiв шляхом скорочення їх питомих витрат; оптимiзацiя використання паливно-мастильних матерiалiв; удосконалення органiзацiйної структури та оптимiзацiя чисельностi персоналу; збiльшення доходiв вiд допомiжних видiв дiяльностi, зокрема реалiзацiї чорного й кольорового металобрухту та надання транспортних i будiвельних послуг; продовження пiдтримки Збройних Сил України.
Як повідомлялося, ПГЗК у січні-березні 2026 року збільшив чистий збиток на 25,56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 114,678 млн грн з 91,322 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 52,2% – до 133,646 млн грн.
У 2025 році ПГЗК знизив чистий збиток на 47% порівняно з 2024 роком – до 377,357 млн грн з 712,380 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 26% – до 1 млрд 281,772 млн грн.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
