ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ) у 2023 році зібрала 2,677 млрд грн валових премій, що на 62,6% більше, ніж за 2022 рік, повідомило рейтингове агентство (РА) “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою.
Згідно з інформацією на сайті РА, зокрема, надходження від фізичних осіб збільшилися за звітний період на 48,98% – до 1,724 млрд грн, від перестраховиків – на 60,62%, до 32,205 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика за підсумками дванадцяти місяців 2023 року склала 64,39%, частка перестраховиків – 1,20%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, зросли на 19,75% – до 204,246 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 2,73 п.п. до 7,63%.
Чисті премії за звітний період зросли на 67,57% – до 2,473 млрд грн, зароблені премії – на 75,59%, до 2,337 млрд грн.
СК “ВУСО” за 2023 рік виплатила своїм клієнтам 972,7 млн грн, що більш ніж удвічі перевищило обсяг страхових виплат і відшкодувань за 2022 рік. Таким чином, рівень виплат зріс на 8,15 п.п. – до 36,33%.
За підсумками 2023 року прибуток від операційної діяльності збільшився на 19,34% і склав 49,904 млн грн, а чистий прибуток – у 2,7 раза, до 44,048 млн грн.
Активи компанії на 31 грудня 2023 року збільшилися на 71,40% – до 1,748 млрд грн, власний капітал – на 66,80%, до 634,114 млн грн, зобов’язання – на 74,13%, до 1,114 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 26,10%, до 552,918 млн грн.
При цьому РА зазначає, що зростання власного капіталу компанії відбулося внаслідок збільшення розміру статутного капіталу на 187,585 млн грн у першому кварталі 2023 року. Зокрема, у травні 2023 року було зареєстровано емісію простих іменних акцій на суму 187,585 млн грн, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ “УАСК АСКА”, а в липні 2023 року завершено конвертацію акцій “УАСК АСКА” в акції СК “ВУСО”.
Як повідомлялося, рішення про приєднання СК “АСКА” до СК “ВУСО” та про подальшу роботу під єдиним брендом було ухвалено під час загальних зборів обох страхових компаній у березні 2023 року, а оголошення про придбання акціонери СК “ВУСО” зробили ще в серпні 2022 року.
РА також повідомляє, що станом на початок 2024 року у компанії був достатній рівень капіталізації (56,92%) і хороший рівень покриття грошовими коштами зобов’язань (49,63%). Компанія сформувала портфель інвестицій в ОВДП у розмірі 204,037 млн грн, що підвищувало рівень забезпеченості страховика ліквідними активами, які в сукупності покривали 67,95% зобов’язань компанії. Крім того залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах (МТСБУ) на звітну дату становив 293,449 млн грн, зокрема 219,978 млн грн – додаткові гарантійні внески, на ліквідність компанії.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Інвестиційний холдинг EFI Group (“Ефективні інвестиції”) бізнесмена Ігоря Ліскі запустив лінійку преміальних засобів для догляду за волоссям Beehive Cosmetics, створену на основі меду, виробленого заводом холдингу Beehive.
“Новий бізнес – це завжди любов до створення чогось особливого. Познайомлю вас із новим проєктом, який з’явився завдяки моїй великій пристрасті до якісного меду. Вся команда день і ніч працювала над унікальною формулою, ми просто дуже пишаємося її унікальним натуральним складом. І він дуже, ну просто дуже красивий! Отже, на нас усіх чекає щось особливе – презентація нашого бренду Beehive Cosmetics і лінійка преміальних засобів для догляду за волоссям”, – написав Ліскі у Facebook.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі EFI Group, бренд Beehive Cosmetics – це спільна робота засновника EFI Group Ігоря Ліскі та екскерівника Henkel в Україні Ніни Домбровської, які разом працювали над створенням компанії впродовж трьох років та є співвласниками проєкту.
“Наша лінійка продукції – це унікальний комплекс натуральної косметики для догляду за волоссям на основі меду, який поєднує в собі найкращі природні інгредієнти з надсучасними активними компонентами та високими технологіями виробництва. У нас є чудова можливість виробляти високоякісні продукти в Україні, що важливо для стимулювання внутрішнього попиту та підтримки вітчизняного виробника”, – зазначила Домбровська.
Вона додала, що засновники проєкту ставлять перед собою мету побудувати сильний бренд, здатний у майбутньому бути конкурентним також на інших ринках.
Презентація лінійки косметичної продукції на основі меду відбудеться в понеділок на форумі Superwoman. Крім того, на сторінці бренду в Instagram періодично проводяться конкурси серед підписників. Переможцям надається можливість протестувати косметику Beehive Cosmetics.
EFI Group заснована 2007 року, займається реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод з виробництва меду “Бігайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 рр. може бути на 1,3% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,828 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва кукурудзи, рису і пшениці, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світові запаси зернових на кінець поточного маркетингового року (МР) становитимуть 894 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж на початку року, що вказує на співвідношення світових запасів зернових до споживання на рівні 31%.
ФАО також прогнозує, що світова торгівля зерновими у 2023/24 МР збільшиться на 1,7% порівняно з показником минулого сезону – до 485 млн тонн, здебільшого завдяки збільшенню обсягів відвантажень фуражних зернових, тоді як торгівля пшеницею та рисом, імовірно, скоротиться.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового виробництва пшениці у 2024 році, який тепер становить 796 млн тонн, що нижче, ніж місяцем раніше, проте все одно на 1% більше, ніж у 2023 році.
У прогнозі вказується, що очікується невелике скорочення виробництва пшениці в Європейському Союзі та Великій Британії і Північній Ірландії, де надмірна вологість призвела до скорочення посівів пшениці. Водночас локальна посуха впливає на посівні площі в південних і східних частинах Європейського Союзу.
У США, незважаючи на скорочення посівів через невисокі ціни, загальний обсяг виробництва пшениці в країні, як і раніше, зростатиме в 2024 році завдяки очікуваному підвищенню врожайності за рахунок сприятливих погодних умов. У Канаді, де яру пшеницю сіятимуть, починаючи з травня, експерти допускають скорочення посівних площ через зниження рентабельності.
Умови в Україні оцінюються як незмінні порівняно з попереднім місяцем, оскільки війна продовжує чинити важкий тиск на сектор і перспективи виробництва.
У РФ у 2024 році прогнозується врожай пшениці вищий за середній, хоча й нижчий, ніж торік.
В Азії сприятливі погодні умови посприяють виробництву зерна в Індії та Пакистані. У 2024 році тут імовірний рекордний урожай пшениці.
Водночас значний дефіцит опадів і спекотна температура в усій Північній Африці призведуть у 2024 році до вкрай низького рівня виробництва після і без того поганих результатів минулого року.
АТ “Укразалізниця” (УЗ) не отримуватиме фінансування з держбюджету у 2024 році; водночас у 2023 році воно скоротилося у 2,4 раза порівняно з 2022 роком – до 4,179 млрд грн, випливає з презентації, представленої під час спілкування з журналістами головою правління УЗ Євгеном Лященком.
У 2022 році з держбюджету для УЗ було виділено 10,095 млрд грн. Кошти виділялися для безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, а також для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури, ремонту тягового та рухомого складу, виплат заробітної плати, уточнили в УЗ.
Крім того, за рахунок виділених із держбюджету коштів було профінансовано проєктування та виконання робіт із відновлення залізничної колії європейського стандарту 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород із доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород. На ці цілі було спрямовано 6 млн грн. Ще майже 83 млн грн було використано як постоплату за партію пасажирських вагонів, поставлених у рамках укладеного у 2021 р. договору.
Із 4,179 млрд грн, отриманих із держбюджету 2023 року, 1,905 млрд грн становила передоплата за пасажирські вагони згідно з договором поставки від 2023 року, 1,736 млрд грн – постоплата за пасажирські вагони за договором поставки від 2021 року; 538 млн грн – фінансування інфраструктурних проєктів.
Крім того, частину коштів було спрямовано на реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II, Черкаси – ім. Тараса Шевченка; реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II. Тараса Шевченка; реконструкцію залізничної колії на ділянці Держкордон – Мостиська II – Скнилів (м. Львів) з будівництвом нового терміналу на станції Скнилів; будівництво залізничного автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця.
Націоналізований Сенс Банк (Київ) і ПУМБ (Київ) відзначають попит на сервіс buy now pay later (BNPL) – “купуй зараз, плати потім”, що відрізняється від традиційної банківської розстрочки, і допускають його впровадження в Україні найближчим часом.
“Нам здається, що у клієнта є запит на такий продукт, як суто європейський BNPL. (…) Тому ми зараз працюємо з двома фінтехами, разом із ними вивчаючи цю модель і можливість приєднання до них, тому що там якраз реалізовано європейську BNPL-модель”, – сказала членкиня правління Сенса Інна Тютюн на конференції Digital Lending 2024, ініційованій Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) у Києві.
Заступник голови правління ПУМБу Дмитро Поліщук, зі свого боку, зазначив, що попит на сервіс “однозначно є”.
“А найголовніше, коли ми говоримо про BNPL або про оплату частинами тощо, ми забуваємо, що ключовим клієнтом цієї історії є merchant. (…) Є дуже великий попит у великих ритейлерів саме на цю модель, тому, якщо попит є, то пропозиція завжди знайдеться”, – додав банкір.
“Я думаю, що цього року або ми, або Сенс (Банк – ІФ-У), або хтось іще … хтось із нас щось покаже цього року. Тому що є багато ідей, досліджень, досвіду і бажання спробувати, оскільки в Україні насправді цього (впровадження сервісу BNPL – ІФ-У) ніхто не пробував”, – припустив Поліщук.
За його словами, ПУМБ уже протестував велику кількість клієнтського досвіду з повноцінними BNPL-моделями, зокрема команда банку опрацювала юридичну складову, під час чого виникли певні запитання.
“(…) тому що фактично BNPL у чистому вигляді – це надання короткострокової позики не клієнту банку і без онбордингу в Дія, BankID, ідентифікацій, паспортів. Тобто, фактично це не кредит, а метод оплати з певною розстрочкою на кілька тижнів”, – пояснив заступник голови правління ПУМБу.
“Ми дуже позитивно дивимося на цю історію. Я думаю, що цього року в Україні (на ринку фінпослуг – ІФ-У) будуть сюрпризи”, – резюмував банкір.
За даними Національного банку України, на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів Сенс банк посідав 8-ме місце (131,89 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні, тоді як ПУМБ посідав 6-те місце (158,86 млрд грн). Сенс Банк увійшов до трійки лідерів за чистим прибутком за 2023 рік, він склав 5,04 млрд грн, у той час як у ПУМБа – 3,96 млрд грн.
Ціни на нафту, які завершили минулий тиждень на максимумах з жовтня, знижуються в понеділок.
Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:10 кв становить $89,91 за барель, що на $1,26 (1,38%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,52 (0,6%), до $91,17 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні до цього часу на $1,15 (1,32%), до $85,76 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $0,32 (0,4%), до $86,91 за барель.
Минулого тижня Brent подорожчала на 4,8%, WTI – на 4,5%.
Трейдери продовжують стежити за геополітичними новинами, з огляду на погрози Ірану відповісти Ізраїлю на удар по іранському консульству в Дамаску. Незважаючи на санкції, Іран є третім за величиною виробником нафти в ОПЕК, зазначає Market Watch.
Тим часом, Армія оборони Ізраїлю в ніч на неділю відвела всі підрозділи з півдня сектору Гази, повідомила The Jerusalem Post. За даними газети, до теперішнього часу на місці залишилася тільки одна ізраїльська армійська бригада, до завдання якої належить забезпечення безпеки коридору, що зв’язує південь Ізраїлю з узбережжям сектору Гази.
“Така поступка, як виведення військ із Гази, жодним чином не є приводом скидати з рахунків загрозу більш прямого конфлікту Ізраїлю з Іраном, – зазначає аналітик Mizuho Bank у Сінгапурі Вішну Варатан. – Волатильність цін на нафту зберігається, і це головним чином пов’язано з геополітикою”.
