У Туреччині виявили ще 1070 осіб, які, за даними слідства, отримали громадянство країни через фіктивні угоди з нерухомістю. Це вже друга велика хвиля розслідування схем з оформленням громадянства через інвестиції в житло.
Про нову операцію 21 вересня повідомив міністр юстиції Туреччини Акын Гюрлек. Розслідування веде Головна прокуратура Стамбула спільно з підрозділами поліції з боротьби з незаконною міграцією.
Слідчі вивчили угоди з нерухомістю, що укладалися через компанії Gül İnşaat, Beyaz İnşaat та LİV İnşaat. Перевірка охопила продажі 734 іноземним громадянам, при цьому 274 угоди були визнані фіктивними або підозрілими. Загальна вартість операцій перевищила 3,5 млрд турецьких лір, або близько $72 млн.
За даними МВС Туреччини, серед 1070 осіб, які отримали громадянство в рамках цих угод, безпосередньо інвесторами були 263 особи, ще 807 — членами їхніх сімей. З них 1015 осіб отримали громадянство одночасно з основним рішенням, ще 55 дітей — пізніше. Крім того, було виявлено 11 осіб, у яких процедура отримання громадянства ще тривала.
У рамках операції судові заходи було застосовано до 2011 об’єктів нерухомості, одного готелю, 86 автомобілів, двох яхт та 42 банківських рахунків. У 30 компаніях призначено державних керуючих. Щодо 88 підозрюваних розпочато процесуальні дії, десятки осіб було затримано.
Це вже друга хвиля розслідування. Перша велика операція відбулася 4 серпня 2026 року. Тоді слідство встановило, що за допомогою штучно завищених оціночних звітів та фіктивних продажів нерухомості турецьке громадянство отримали ще 687 осіб. Прокуратура розпочала процедуру анулювання їхнього громадянства. У тій справі влада оцінювала обсяг інвестицій, які фактично не надійшли до Туреччини, приблизно в 2,5 млрд лір.
Таким чином, лише у двох останніх стамбульських розслідуваннях йдеться вже щонайменше про 1757 випадків отримання громадянства, пов’язаних із підозрілими операціями з нерухомістю, якщо підсумувати 687 осіб із першої хвилі та 1070 осіб із другої. При цьому ці дві цифри стосуються конкретних кримінальних розслідувань і не охоплюють усі перевірки інвестиційного громадянства в країні.
МВС Туреччини водночас вперше оприлюднило більш широку статистику перегляду громадянства, отриманого через інвестиційні програми. За даними відомства, станом на 21 вересня рішення про отримання громадянства було анульовано у 5391 особи, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. Ще у 743 осіб громадянство було відкликано після його надання, зокрема з причин, пов’язаних із громадським порядком та національною безпекою. Загалом йдеться про 6134 особи.
З 11 лютого 2026 року окремо було скасовано рішення про надання громадянства щодо 1393 осіб, пов’язаних із 458 інвесторами, у яких анулювали документи про відповідність інвестицій встановленим вимогам. Ще у семи осіб громадянство було відкликано з міркувань національної безпеки та громадського порядку.
Турецька влада не опублікувала розподіл 1070 фігурантів поточного розслідування за громадянством країн походження. Аналогічного офіційного розподілу не було опубліковано й щодо 687 осіб, виявлених у серпні. Тому повідомлення про переважання росіян, іранців, громадян країн Близького Сходу чи інших національностей у цих конкретних справах на даний момент не підтверджуються офіційними матеріалами.
Схема, яку розслідують правоохоронні органи, ґрунтувалася на фіктивній або завищеній вартості нерухомості та імітації необхідних фінансових операцій. У деяких випадках нерухомість із суттєво меншою реальною вартістю оцінювалася в документах значно дорожче, щоб формально виконати вимоги програми отримання громадянства за інвестиції.
Туреччина дозволяє іноземним інвесторам претендувати на громадянство, зокрема при придбанні нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. При цьому об’єкт повинен відповідати встановленим вимогам, а інвестиція та рух коштів проходять перевірку державних органів.
ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРЕЧЧИНА, шахрайство
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), яке входить до групи “Метінвест” і знаходиться у тимчасовому простої, у січні-червні поточного року спрямував на профілактичні заходи та програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища 3,4 млн грн.
Згідно з інформацією про підсумки виконання колективного договору за перше півріччя 2026 року, попри воєнний стан і тимчасову зупинку технологічного циклу виробництва, головними пріоритетами спільної роботи адміністрації та профспілки залишаються люди – їхня безпека, зайнятість, своєчасна виплата зарплати та збереження соціальних гарантій.
При цьому констатується, що виконано 19 запланованих комплексних заходів. Завдяки цьому покращено умови праці для 217 працівників та санітарно-побутові умови для 48 співробітників. Понад 1,7 млн грн спрямовано на забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом.
В умовах воєнного стану окремі положення колдоговору виконуються частково через відсутність організаційних і технічних умов для повноцінної діяльності підприємства. А для тих співробітників, хто задіяний у підтримці життєзабезпечення комбінату та контролі можливості швидкого відновлення технологічного циклу були виконані певні зобов’язання. Зокрема, у першому півріччі-2026 середньомісячна зарплата становила понад 17 тис грн – порівняно з першим півріччям 2025 року вона зросла на 30,4%.
Як повідомляв операційний директор (СОО) групи “Метінвест” Олександр Мироненко, Інгулецький ГЗК зупинений з 2024-го – через високі ціни на електрику виробництво там неефективне. Актив законсервований належним чином, і, за сприятливої ринкової кон’юнктури, можна відновити виробництво.
ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
METINVEST, БЕЗПЕКА, гірничодобувна промисловість, ЗАРПЛАТА, ІнГЗК
Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Як повідомляє Parametar, 21–22 жовтня Чорногорія прийме саміт лідерів Берлінського процесу. Зустріч відбудеться на курорті Свети-Стефан і стане головною подією головування Чорногорії в цьому регіональному форматі у 2026 році, повідомило уряд країни.
Відкрити саміт планують прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
До Свети-Стефана запрошені лідери шести країн Західних Балкан — Сербії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Косово, а також представники країн-учасниць Берлінського процесу, керівництва ЄС, міжнародних фінансових інститутів та регіональних організацій.
Для Сербії ця зустріч буде важливою насамперед з точки зору регіональної торгівлі, транспортного та енергетичного сполучення з ЄС, спільного регіонального ринку та подальшої економічної інтеграції Західних Балкан.
До жовтневого саміту Чорногорія проведе серію галузевих зустрічей. Міністри економіки зберуться 30 вересня в Цетині, глави МЗС — 1 жовтня в Будві, а в жовтні також відбудуться заходи, присвячені цифровій повістці, питанням ромської спільноти, науки та досліджень.
Що таке Берлінський процес?
Берлінський процес був започаткований Німеччиною у 2014 році як формат співпраці ЄС із шістьма країнами Західних Балкан. Його завдання — прискорювати регіональну економічну інтеграцію, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, вільний рух людей і бізнесу, а також допомагати країнам регіону наближатися до стандартів ЄС. При цьому Берлінський процес не замінює офіційних переговорів про вступ до Євросоюзу, а доповнює їх конкретними регіональними ініціативами та проєктами.
Окрім країн Західних Балкан, у процесі беруть участь Німеччина, Австрія, Франція, Італія, Велика Британія, Польща, Греція, Хорватія, Словенія та Болгарія, а також інститути ЄС і міжнародні організації.
Берлінський процес, Західні Балкани, Саміт, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ
Вантажне судно VYSSOS, яке у грудні 2023 року підірвалося на морській міні поблизу гирла Бистре на шляху до Ізмаїла, виставили на продаж через електронний аукціон OpenMarket ДП «СЕТАМ». Стартова ціна лота становить 40 млн 175,55 тис. грн.
Згідно з даними офіційної сторінки аукціону, торги заплановані на 8 жовтня 2026 року. Крок аукціону становить 401 755,50 грн, гарантійний внесок – 2 008 777,50 грн. Майно знаходиться в Одеській області.
Судно VYSSOS ходило під прапором Панами та було побудоване 30 січня 2007 року. Його довжина становить 103,63 м, ширина – 18,60 м, міжнародний номер IMO – 9385790. Лот зареєстрований у системі під номером 605931.
VYSSOS належить до вантажних суден для перевезення генеральних вантажів. Після технічного обстеження, ремонту та відновлення необхідних документів і сертифікатів воно потенційно може використовуватися для транспортування металопродукції, будівельних матеріалів, обладнання, вантажів у мішках, контейнерах і на палетах.
Історія судна пов’язана з українським Дунайським регіоном. Наприкінці грудня 2023 року VYSSOS прямував до порту Ізмаїл для завантаження зерном і підірвався на міні біля входу до гирла Бистре. Внаслідок вибуху судно втратило хід і керованість, а капітан посадив його на мілину, щоб уникнути затоплення. Згодом буксири допомогли доставити судно до порту.
«OpenMarket має значний досвід реалізації водного транспорту різних типів. Через систему вже продавали теплоходи, танкери, шаланди, баржі, катери, човни та інші плавзасоби. VYSSOS є масштабним спеціалізованим активом, який може зацікавити судноплавні, логістичні, портові та ремонтні компанії. Водночас потенційним покупцям важливо ознайомитися з майном та самостійно оцінити його технічний стан і можливості подальшого використання», – зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Для участі в торгах необхідно зареєструватися в системі OpenMarket, подати заявку та сплатити гарантійний внесок.
Сторінка аукціону VYSSOS на OpenMarket
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 21 вересня оголосило тендер на страхування відповідальності керівників компанії.
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 1,477 млн грн
Останній день подання заявки на участь – 8 жовтня.
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
