Новим президентом Угорщини став Андраш Баку, повідомляють угорські ЗМІ.
«У вівторок парламент Угорщини обрав новим президентом країни 73-річного юриста та колишнього голову Верховного суду Андраша Баку», — йдеться в публікаціях.
Зазначається, що за його кандидатуру проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники колишньої правлячої коаліції «Фідес» — Християнсько-демократична народна партія — заздалегідь оголосили, що не братимуть участі в голосуванні.
Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр після обрання в травні неодноразово заявляв про намір реформувати угорську владу, зокрема, домагався відставки президента Тамаша Шуйока. Мадяр вважає, що Шуйок не справлявся зі своєю роллю і служив інтересам колишнього прем’єра Віктора Орбана та його уряду.
Шуйок відмовився добровільно залишити посаду, заявивши, що не бачить для цього ані конституційних, ані правових підстав. Пізніше, у липні, угорський парламент схвалив пакет конституційних реформ, у яких, зокрема, йшлося про відставку президента. У результаті минулого тижня Шуйок підписав поправки до конституції та залишив свою посаду.
Мадьяр висунув на посаду нового президента країни відому угорську гросмейстерку Юдіт Полгар, але вона відмовилася від цієї пропозиції.
Президент в Угорщині виконує, головним чином, церемоніальні функції. Уряд очолює прем’єр.
Українці у липні 2026 року придбали 22,6 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 1% більше за аналогічний період 2025 року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Найбільша частка у цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто, які збільшили частку порівняно з липнем 2025 року на 7 в.п. – до 55%.
Далі йдуть дизельні авто – 17% (19%), а частка електромобілів скоротилась до 15% з 24%, але вони ще випереджають гібриди, частка яких склала 10% (6%). Частка авто з ГБО не змінилась і складає 3%.
Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,8 років.
Десятку найбільш популярних вживаних імпортованих моделей впевнено очолює Volkswagen Tiguan – 937 од. Далі йдуть VW Golf – 862 од., AUDI Q5 –803 од., Nissan Rogue –799 од., Skoda Octavia – 661 од., Renault Megane – 618од., TESLA Model Y – 509 од., FORD Escape – 465 од., TESLA Model 3 – 456 од., MAZDA CX5 – 432 од.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, 2025 року українці придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року, а у трійку найбільш популярних після Volkswagen Golf входили два електромобілі Tesla – Model Y та Model 3.
Лише невелика частина людей здатна одночасно виконувати два складні завдання без помітного погіршення результатів, показало дослідження психологів Університету Юти Джейсона Вотсона та Девіда Стреєра.
Роботу під назвою Supertaskers: Profiles in Extraordinary Multitasking Ability було опубліковано в науковому журналі Psychonomic Bulletin & Review. У дослідженні взяли участь 200 осіб.
Учасників тестували на високореалістичному автомобільному симуляторі. Спочатку вони виконували завдання окремо, а потім одночасно керували автомобілем і проходили складний слуховий тест OSPAN, що вимагав запам’ятовування інформації та розв’язання когнітивних завдань.
У переважної більшості учасників під час переходу до багатозадачного режиму результати погіршилися або в керуванні автомобілем, або в когнітивному тесті, або одразу в обох завданнях.
Однак 2,5% учасників — тобто приблизно п’ять осіб із 200 — не продемонстрували жодного погіршення результатів під час одночасного виконання двох завдань. Дослідники назвали їх «supertaskers» — людьми з надзвичайно високою здатністю до багатозадачності.
Більше того, ці учасники демонстрували високі результати й під час виконання кожного завдання окремо: вони входили до верхньої чверті вибірки за всіма основними показниками керування автомобілем і тесту робочої пам’яті. Статистичне моделювання показало, що появу такої групи було малоймовірно пояснити простою випадковістю.
Дослідження поставило під сумнів уявлення про те, що здатність ефективно розподіляти увагу між кількома складними завданнями є однаковою в усіх людей. Автори дійшли висновку, що існують значні індивідуальні відмінності в механізмах уваги та когнітивного контролю.
Водночас показник 2,5% не слід безпосередньо трактувати як доказ того, що саме така частка всього населення світу має виняткові здібності до багатозадачності. Дослідження проводилося на вибірці з 200 учасників і перевіряло конкретне поєднання завдань — керування автомобілем і складне навантаження на робочу пам’ять.
Робота також має практичне значення для питання використання телефонів за кермом. Її вихідною передумовою були попередні дослідження, які показували, що розмова телефоном зазвичай погіршує здатність водія контролювати дорожню ситуацію. Виявлення невеликої групи «супертаскерів» стало винятком із загального правила, а не доказом безпечності багатозадачності для більшості водіїв.
Дослідження було виконано на кафедрі психології Університету Юти.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання в Україні в липні 2026 року коштували в середньому на 2,9% дешевше, ніж роком раніше, тоді як амбулаторні медичні послуги подорожчали на 13,3%, свідчать дані Державної служби статистики.
Загалом категорія охорони здоров’я зросла в ціні за рік лише на 2,2%, значно повільніше за загальну споживчу інфляцію у 7,7%. За липень ціни в цій групі збільшилися на 0,6%.
Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання від початку 2026 року подешевшали на 0,9%. У липні, однак, порівняно з червнем ця категорія подорожчала на 0,6%.
Амбулаторні послуги, навпаки, зросли в ціні на 0,8% за місяць, на 8,3% від початку року та на 13,3% у річному вимірі. У середньому за січень-липень вони коштували на 13,6% дорожче, ніж за аналогічний період 2025 року.
Таким чином, усередині медичного сегмента спостерігається помітний розрив між динамікою вартості медичних товарів і безпосередньо послуг.
У січні–липні 2026 року Україна імпортувала близько 10,9 тис. тонн марганцевої руди, тоді як за аналогічний період минулого року імпорт такої продукції був відсутній.
Згідно з даними Державної митної служби, практично весь обсяг поставок надійшов із Гани — 10,896 тис. тонн вартістю $1,677 млн. Ще 5 тонн на суму $3 тис. було імпортовано з Китаю.
Таким чином, Гана забезпечила 99,82% вартості українського імпорту марганцевої сировини в січні-липні.
Відновлення поставок відбувається одночасно з відновленням зовнішньої торгівлі марганцевою рудою загалом. За сім місяців Україна експортувала 24,647 тис. тонн такої продукції на суму $4,227 млн.
Середня розрахункова вартість експортованої руди становила близько $171 за тонну, імпортованої з Гани — близько $154 за тонну. Ці показники є розрахунковими на основі митної вартості та фізичних обсягів поставок і не відображають відмінності в якості та характеристиках сировини.
Імпорт марганцевої руди в Україну в останні роки суттєво коливався. У 2024 році країна ввезла 84 293 тис. тонн на суму 18,302 млн доларів.
У 2025 році імпорт скоротився до 37,006 тис. тонн вартістю $5,546 млн. При цьому весь цей обсяг було поставлено з Гани лише в листопаді, тоді як у січні–жовтні імпорт практично був відсутній.
Відновлення поставок уже в першій половині 2026 року може свідчити про зростання потреби феросплавної промисловості в сировині на тлі поступового відновлення виробництва.
Основними споживачами марганцевої руди в Україні є підприємства феросплавної галузі. Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів зупиняли виплавку після припинення видобутку сирої марганцевої руди українськими ГЗК восени 2023 року, проте влітку 2024 року виробництво феросплавів було частково відновлено.