Посол Шрі Харш Кумар Джайн передав 15-ту партію гуманітарної допомоги від Уряду та народу Індії, що складається з десяти генераторів потужністю 30 кВА, директору Благодійного фонду “Крила Надії” пані Наталії Липській у присутності голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького у Львівському державному ліцеї, 19 січня 2024 року.
Допомога була надана на прохання Львівської обласної державної адміністрації. Пан Козицький подякував Уряду та народу Індії від імені мешканців області за те, що вони відгукнулися на його прохання. Він повідомив, що генератори будуть передані восьми навчальним закладам області для забезпечення навчального процесу.
Виступаючи з цієї нагоди, Посол зазначив, що Індія надає пріоритетного значення наданню гуманітарної допомоги народу України у цей складний час, дотримуючись людиноцентричного підходу Уряду Індії, що є центральним принципом національних переконань та цінностей Індії, яка сприймає весь світ як одну сім’ю.
Він підтвердив зобов’язання Уряду Індії продовжувати надавати гуманітарну підтримку народу України, про що повідомив Прем’єр-міністр Індії Шрі Нарендра Моді Президенту України Володимиру Зеленському під час їхньої зустрічі в Хіросімі у травні 2023 року.
Уряд Індії раніше надав 14 партій гуманітарної допомоги Україні та сусіднім країнам, а також фінансову допомогу Київській гімназії східних мов № 1 для реалізації проекту реконструкції, перепланування та ремонту деяких приміщень та Асоціації “Україна-Індія” для реалізації програми, спрямованої на відновлення психологічного здоров’я молоді та дітей.
ПАТ “Укрнафта” завдяки розширенню меж двох наявних спецдозволів приростила запаси на 330 тис. тонн нафти і 618 млн куб. м газу, повідомила прес-служба компанії.
За її даними, причина розширення меж спецдозволів – приведення їхніх розмірів до контурів продуктивних покладів родовища.
Площа ділянки надр першого спецдозволу тепер становить 18,33 кв. км, що на 23,1% більше за раніше надану в користування ділянку. Загальний обсяг запасів збільшився на 217 тис. тонн нафти і конденсату та 232 млн куб. м газу.
Площа другої ліцензії збільшилася на 16,3% і склала 41,75 кв. км. Загальний обсяг запасів зріс на 113 тис. тонн конденсату і 386 млн куб. м газу.
“До 2023 року компанія лише двічі розширювала межі спецдозволів. Дякую співробітникам компанії, які підготували та подали необхідні заяви й пакети документів до Державної служби геології та надр України, після роботи над якими було отримано відповідні накази, і таким чином збільшилися можливості для видобутку ресурсу”, – зазначив директор “Укрнафти” Сергій Корецький.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) цього тижня скоротився до $530,9 млн із $673,3 млн тижнем раніше, свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю.
Згідно з ними, у першій половині цього тижня, за яку центробанк уже встиг опублікувати дані, купівля валюти клієнтами банків зростала з $205,3 млн у понеділок до $239,6 млн у середу.
Офіційний курс гривні за перші два дні ослаб лише на 9 коп. – до 37,9247 грн/$1 у вівторок, після чого в середу почалося його зміцнення: на 3 коп. у середу, а потім на 19 коп. і 18 коп. у четвер і п’ятницю відповідно. У результаті офіційний курс гривні на кінець тижня становив 37,5268 грн/$1.
За словами головного дилера Райффайзен Банку Сергія Зарицького, максимальне зміцнення гривні, зафіксоване в п’ятницю на міжбанку, – 37,5050 грн/$1, при цьому пік подорожчання долара був на рівні 37,68 грн/$1.
Банкір зазначив, що обсяг торгів у системі Bloomberg у п’ятницю трохи збільшився до четверга: $159 млн проти $130 млн.
“НБУ, як завжди, контролює ситуацію, і продовжує задовольняти потреби покупців. Наразі інтервенції НБУ не перевищують встановлених обсягів структурного попиту”, – підкреслив Зарицький.
За його особистими оцінками, регулятор на торгах продав суму, що коливається від $120 млн до $150 млн.
Довідкове значення курсу, що встановлюється Нацбанком на 12:00, у п’ятницю підвищилося відразу на 23 коп. – до 37,5399 грн/$1.
Загалом із понеділка гривня зміцнилася на 0,8%, або 31 коп., а порівняно з курсом на початок цього року – на 1,3%, або близько 48 коп. Її ослаблення з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості скоротилося до 2,6%, або 92 коп.
На готівковому ринку в п’ятницю гривня зміцнилася на 0,4% – до 38,25 грн/$1, а з понеділка – на 1,6% або 61 коп.
Як свідчать дані щомісячних опитувань НБУ, курсові очікування на наступний рік дещо погіршилися. Зокрема, у жовтні 2023 року банки розраховували на курс 41,16 грн/$1 у наступні 12 міс., тоді як оновлений січневий прогноз вказує на очікування девальвації гривні на 0,4% до 41,31 грн/$1. Зі свого боку фінансові аналітики трохи суттєвіше переглянули свій прогноз: вони очікують ослаблення гривні на 0,5% до свого попереднього прогнозу в грудні 2023 року, – до 40,29 грн/$1.
Як повідомлялося, за підсумками грудня чистий продаж НБУ зріс приблизно до $3,57 млрд із $2,46 млрд у листопаді, $3,34 млрд у жовтні та $2,69 млрд у вересні. Минулого місяця Міністерство фінансів залучило $5 млрд зовнішнього фінансування, що забезпечило зростання міжнародних резервів на 4,4% у грудні до $40 млрд 507,9 млн, що є другим в історії показником після липня 2023 року.
Зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо відбудеться в середу, 24 січня, в Ужгороді, повідомляє словацьке видання Denník N у суботу.
“…у середу вранці я в Україні зі Шмигалем”, – заявив Фіцо, розповідаючи про свої робочі плани на майбутній тиждень.
Видання повідомляє, що “Фіцо зустрінеться з прем’єр-міністром України в Ужгороді”.
Як зазначається, на початку грудня вже відбулася телефонна розмова Фіцо з українським колегою. Зміст телефонної розмови він тоді резюмував у статусі у Facebook, заявивши, що “унеможливлює постачання зброї”, але “підтримує європейську перспективу України та Молдови, але разом із країнами західних Балкан”. Фіцо також заявив, що Словаччина зацікавлена “в допомозі Україні в гуманітарній і цивільній сфері”.
Також повідомляється, що Фіцо відзначив небажання української сторони проводити прес-конференцію.
Минулого тижня повідомлялося, що прем’єр-міністр України Шмигаль також анонсував зустріч із прем’єр-міністром Словаччини Фіцо найближчими тижнями, щоб “обговорити всі нагальні питання і зняти можливі перешкоди на шляху до реалізації Ukraine Facility”.
Зміна доходів зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства 2023 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні в 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,1% – до $72,078 млн.
У грудні імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн (у грудні – $1,025 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн ($31,951 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,2% – до $989 тис. ($70 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 23%, до $2,728 млн ($310 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн ($3,665 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн (у грудні – $8,433 млн), свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн ($704 тис.), нікелю та виробів становив $532 тис. ($24 тис.), тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. (у грудні – $13 тис.) проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова та виробів становив $159 тис. (у грудні – на $79 тис.) проти $424 тис. за 2022 рік.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.